Ухвала суду № 24127894, 22.05.2012, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа № 2609/11195/12

(2-3310/12)

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2012 року м. Київ

Суддя Солом'янського районного суду м. Києва Українець В.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про спростування недостовірної інформації,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись в суд з зазначеним позовом до ОСОБА_3 про спростування недостовірної інформації, яку, на їх думку, поширив відповідач 16 квітня 2011 року.

Ухвалою судді Солом'янського районного суду м. Києва від 23 квітня 2012 року позовна заява ОСОБА_1 та ОСОБА_2 залишена без руху та надано строк на усунення її недоліків терміном три дні з моменту отримання копії ухвали.

Відповідно до цієї ухвали позовна заява не відповідала вимогам пунктів 2, 3, 5, 6 ч. 2 ст. 119 ЦПК, згідно яких позовна заява повинна містити: ім'я (найменування) позивача і відповідача, а також ім'я представника позивача, якщо позовна заява подається представником, їх місце проживання або місцезнаходження, поштовий індекс, номер засобів зв'язку, якщо такий відомий, зміст позовних вимог, виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування.

Повні дані відповідача при зверненні до суду з позовом до нього позивачі не зазначили.

Позивачі просили визнати поширену інформацію недостовірною, проте не зазначили докази на підтвердження того, що така інформація стосувалась саме їх, не вбачалось цього і з тексту поширеної інформації, наведеної позивачами. Також позивачами не зазначено час і осіб, яким така інформація повідомлена та не зазначені докази на підтвердження таких обставин. Фактично позовна заяви ґрунтувалась на пояснення позивачів без зазначення доказів на підтвердження викладених обставин.

Позивачі просили зобов'язати відповідача спростувати недостовірну інформацію та вибачитись. При цьому позивачі чітко не зазначили спосіб, у який вони бажають, щоб відповідач спростував недостовірну інформацію та не зазначили текст вибачення, які б вони хотіли отримати від відповідача та строки такого вибачення. Без зазначення таких даних вимоги позивачів є нечіткими. Рішення суду, у випадку задоволення позову, має бути чітким та зрозумілим, зокрема, для державного виконавця.

Позов пред'явлено двома позивачами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 Разом з тим, у позові не зазначено, які саме немайнові права кожного з позивачів порушені відповідачем, не зазначено в який спосіб ці права порушені стосовно кожного з позивачів.

До позовної заяви додано дві квитанції про сплату судового збору від 15 вересня 2009 року на суму 25 гривень 50 копійок та від 26 січня 2011 року на суму 08 гривень 50 копійок. Зазначені квитанції оплачені ОСОБА_1, проте ці суми сплачені не на відповідний рахунок для сплати судового збору.

Крім того, відповідно до ч. 6 ст. 6 Закону України «Про судовий збір»у разі якщо позов подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір обчислюється з урахуванням загальної суми позову і сплачується кожним позивачем пропорційно долі поданих кожним з них вимог окремим платіжним документом.

В ухвалі від 23 квітня 2012 року вказувалось, що кожному з позивачів необхідно сплатити 107 гривень 30 копійок на рахунок № 31212206700010, банк отримувача: ГУ ДКУ у м. Києві, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26077951, код банку отримувача (МФО): 820019, код класифікації доходів бюджету: 22030001, отримувач коштів: УДК у Солом'янському районі м. Києва.

Також зазначалось, що згідно з ч. 4 ст. 119 ЦПК України позовна заява повинна відповідати іншим вимогам, встановленим законом. Статтею 5 ЦПК України передбачено, що суд зобов'язаний поважати честь і гідність усіх учасників процесу.

У тексті позовної заяви містяться нецензурні вислови, тому оголошення їх в судовому засіданні під час розгляду справи по суті, яке є відкритим, може образити інших осіб, що заборонено законом.

Ухвала судді Солом'янського районного суду м. Києва від 23 квітня 2012 року отримана позивачами 12 травня 2012 року.

Строк на усунення недоліків надавався позивачам терміном три дні з дня отримання копії ухвали.

На виконання вимог ухвали позивачі 16 травня 2012 року поштою направили до суду нову позовну заяву, в якій вимоги ухвали виконали лише частково.

Так, позивачі зазначили повні дані відповідача.

Також позивачі зазначили час і осіб, яким така інформація повідомлена та докази на підтвердження таких обставин.

В ухвалі зазначалось про необхідність кожному з позивачів сплатити 107 гривень 30 копійок судового збору. Така вимога позивачами виконана. Позивач ОСОБА_1 сплатила таку суму на відповідний рахунок. Інший позивач -ОСОБА_2 додав копію довідки про те, що він є інвалідом другої групи, тобто за законом звільнений від сплати судового збору.

Разом з тим, в ухвалі про залишення позову без розгляду також вказувалось, що позивачі чітко не зазначили спосіб, у який вони бажають, щоб відповідач спростував недостовірну інформацію та не зазначили текст вибачення, які б вони хотіли отримати від відповідача та строки такого вибачення.

У новій позовній заяві позивачі фактично зазначили лише спосіб спростування -в письмовій формі. Інші вимоги ухвали виконані не були.

Так, текст вибачення позивачі не зазначили, строки в які такі дії мають бути здійснені також не вказані.

Визначення змісту позовних вимог є правом саме позивача і не може залишатись на розсуд інших осіб, зокрема, відповідача.

Також у порушення вимог ухвали позивачі не зазначили які саме немайнові права кожного з позивачів порушені відповідачем, не зазначено в який спосіб ці права порушені стосовно кожного з позивачів.

Крім того, в ухвалі зазначалось про те, що згідно з ч. 4 ст. 119 ЦПК України позовна заява повинна відповідати іншим вимогам, встановленим законом.

Статтею 5 ЦПК України передбачено, що суд зобов'язаний поважати честь і гідність усіх учасників процесу.

У тексті позовної заяви містяться нецензурні вислови, тому оголошення їх в судовому засіданні під час розгляду справи по суті, яке є відкритим, може образити інших осіб, що заборонено законом.

Згідно з ч. 2 ст. 121 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 119 і 120 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Інакше заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Вбачається, що вимоги ухвали від 23 квітня 2012 року позивачі виконали лише частково.

З огляду на наведене, позовну заяву необхідно визнати неподаною та повернути позивачам.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги.

Згідно квитанції № 125 від 15 вересня 2009 року ОСОБА_1 при зверненні до суду сплатила 23 гривні 50 копійок через Солом'янське відділення № 5445 ОБУ 5445/0026-2.

Згідно квитанції № 16 від 26 січня 2011 року ОСОБА_1 при зверненні до суду сплатила 08 гривень 50 копійок через Печерське відділення № 3715 ОБ 3715/0527-1.

Згідно квитанції № 650 від 16 травня 2012 року ОСОБА_1 при зверненні до суду сплатила 107 гривень 30 копійок через Солом'янське відділення № 5445 ОБУ 5445/0255-1.

Керуючись п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», статтями 119-121 ЦПК України, суддя, -

у х в а л и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вважати неподаною та повернути позивачам.

Роз'яснити, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Зобов'язати Управління державного казначейства у Солом'янському районі м. Києва повернути ОСОБА_1 23 гривні 50 копійок, внесені нею через Солом'янське відділення № 5445 ОБУ 5445/0026-2 УДК у Солом'янському районі м. Києва згідно квитанції № 125 від 15 вересня 2009 року; 08 гривень 50 копійок, внесені нею через Печерське відділення № 3715 ОБ 3715/0527-1 УДК у Солом'янському районі м. Києва згідно квитанції № 16 від 26 січня 2011 року та 107 гривень 30 копійок внесені нею через Солом'янське відділення № 5445 ОБУ 5445/0255-1 згідно квитанції № 650 від 16 травня 2012 року як судовий збір при подачі позову.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду міста Києва через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя: