Ухвала суду № 24125404, 01.03.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 березня 2012 року м. Київ К-38476/10

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі

суддів: Островича С.Е.,

Федорова М.О.,

Степашка О.І.

розглянула в порядку попереднього судового засідання касаційну скаргу Володарсько-Волинської міжрайонної державної податкової інспекції Житомирської області на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 26 січня 2010 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 10 листопада 2010 року у справі за позовом дочірнього підприємства Національної акціонерної компанії «Надра України»«Житомирбуррозвідка»до Володарсько-Волинської міжрайонної державної податкової інспекції Житомирської області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 26 січня 2010 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 10 листопада 2010 року позовні вимоги задоволено частково. Податкове повідомлення-рішення від 05 травня 2008 року за №0000102301/0 про донарахування дочірньому підприємству Національної акціонерної компанії «Надра України»«Житомирбуррозвідка»податку на прибуток в сумі 53149 грн. (в тому числі за основним платежем -35433 грн., штрафних (фінансових) санкцій -17716 грн.) скасовано в частині нарахування податку на прибуток за основним платежем в сумі 34536 грн. та штрафних (фінансових) санкцій в сумі 17268 грн., в іншій частині в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з судовими рішеннями у справі, відповідач подав до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу у якій просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами виїзної планової перевірки з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.01.2005 року по 21.12.2007 року відповідачем був складений акт №10/5/23-07/30737100 від 24.04.2008 року та 05.05.2008 року прийнято податкове повідомлення рішення №0000102301/0, яки позивачеві визначено податкове зобов'язання по податку на прибуток в розмірі 53149 гр. у тому числі 35433 грн. за основним платежем та 17716 грн. -за штрафними(фінансовими) санкціями.

Також, в ході зазначеної перевірки , окрім іншого, було встановлено порушення пункту 5.3.9, пункту 5.3, ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме віднесення до складу валових витрат будь-яких витрат не підтверджених відповідними розрахунками, платіжними та іншими документами обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що згідно із угодою про співробітництво №25-ПП-04-16.03.2005р. від 16.03.2005р. та договором про співробітництво №2 ОР/07/№36-ПСО-04-01.01.07р. від 01.01.2007р. укладеними між позивачем та Житомирською геологічною експедицією Північного державного регіонального геологічного підприємства «Північгеологія», останнім надавались послуги ДП «Житомирбуррозвідка»по наданню електро-, теплоенергії, оренди адміністративного приміщення, води, стоків, амортизації.

Відповідно до договору позивачем щомісяця проводилася оплата третій особі, наданих позивачу послуг, що підтверджено платіжними дорученнями і актами виконаних робіт, підписаними сторонами.

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємства»валові витрати виробництва та обігу -це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній, або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робот, послуг) які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до пп. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону, датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Факт отримання платником податків робіт (послуг) оформлюється відповідним первинним документом (актом виконаних робіт, тощо).

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджує висновок судів попередніх інстанцій про те, що позивачем правомірно віднесено до складу валових витрат вартість послуг по наданню електро-, теплоенергії, оренди адміністративного приміщення, води, стоків, амортизації.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки рішення судів першої та апеляційної інстанції ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують, підстави для призначення справи до розгляду в судовому засіданні відсутні.

Керуючись ст.220, 220-1, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Володарсько-Волинської міжрайонної державної податкової інспекції Житомирської області відхилити, постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 26 січня 2010 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 10 листопада 2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді С.Е. Острович(підписи)О.І. Степашко М.О. Федоров

Суддя С.Е. Острович