Ухвала суду № 24125360, 29.03.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 березня 2012 року м. Київ К-41056/10

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі

суддів: Островича С.Е.,

Федорова М.О.,

Степашка О.І.

провівши попередній розгляд справи за касаційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 23 березня 2009 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2010 року у справі за позовом Приватного малого підприємства "Кедр" до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому про скасування податкового повідомлення-рішення, -

в с т а н о в и л а :

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 23 березня 2009 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2010 року, позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому №0003342301/0/11327 від 29.12.2008 та №0003352301/0/11328 від 29.12.2008.

Не погоджуючись з рішенням судів попередніх інстанцій, відповідач звернувся з касаційною скаргою, посилаючись на те, що при винесенні оскаржуваних судових рішень судами попередніх інстанцій неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

ПМП «Кедр»відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію серії А00 №249184 зареєстроване 07.05.1993 виконавчим комітетом Хмельницької міської ради, основними видами діяльності є будівництво будівель, монтаж та встановлення збірних конструкцій, виробництво товарів з бетону для будівництва, діяльність у сфері інжинірингу, посередництво в торгівлі товарами широкого асортименту, діяльність агентств нерухомості.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що на підставі акту №33963/23-4/14145819 від 17.12.2008 про результати планової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2005 по 30.06.2008 відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення від 29.12.2008 №0003342301/0/11327, яким позивачеві визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 36697,0 грн., в тому числі за основним платежем в сумі 28906,0 грн. та штрафними санкціями в сумі 7791,0 грн. і №0003352301/0/11328, яким позивачеві визначене зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 86655,0 грн., в тому числі за основним платежем в сумі 57770,0 грн. та штрафними санкціями в сумі 28885,0 грн.

Актом виїзної планової перевірки від 17.12.2008 №11963/23-4/14145819 констатовано неправомірне віднесення позивачем до валових витрат витрат на оплату транспортних послуг з перевезення бетону, наданих ПП «Кобзар-буд», не підтверджених товарно-транспортними накладними, та неправомірне формування податкового кредиту звітного періоду за рахунок віднесення сум податку на додану вартість по операціях з придбання послуг з перевезення бетону, не підтверджених товарно-транспортними накладними, та по операціях з придбавання товарів (робіт, послуг) за дорученням та за рахунок фізичних осіб відповідно до укладених з ними договорів на дольову участь у будівництві житла.

Між ПМП «Кобзар-буд»(постачальник) та ПМП «Кедр»(покупець) укладено договір поставки №1/12 від 07.12.2007 на постачання бетону та цементного розчину, асортимент та кількість якого визначаються замовленнями покупця. За умовами договору транспортування товару здійснюється постачальником за рахунок покупця.

Виконання ПМП «Кобзар-буд»транспортних послуг на доставку бетону засвідчувалось сторонами шляхом підписання актів приймання-передачі із зазначенням обсягів товару та вартості послуг з його транспортування (доставки). На кожну операцію з транспортування товару та доставки його позивачеві ПМП «Кобзар-буд»виписувало податкову накладну із зазначенням обсягів, марки та вартості товару та вартості послуг з його доставки.

Колегія суддів погоджує позицію судів попередніх інстанції стосовно правомірності віднесення позивачем вартості транспортних послуг з доставки бетону згідно договору №1/12 від 07.12.2007 до валових витрат з огляду на положення п.5.1. ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а також оскільки ці витрати були використані в господарській діяльності позивача.

Так, відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»визначальною ознакою валових витрат є їх зв'язок з господарською діяльністю платника податку. Підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 цього ж Закону встановлено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку, зокрема, з підготовкою, організацією і веденням виробництва. Факт використання зазначених витрат в господарській діяльності позивача відповідачем не оспорювався.

Крім того, колегія суддів погоджується з висновком судів про те, що податкова накладна, в силу п.п.7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», є первинним документом, що засвідчує факт здійснення господарської операції, а тому позивач правомірно відніс до валових витрат витрати на оплату послуг з доставки бетону, а також податок на додану вартість -до податкового кредиту.

Таким чином, товарно-транспортна накладна не є єдиною підставою віднесення зазначених витрат до валових, рівно як і віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту.

В частині віднесення до податкового кредиту сум ПДВ з придбавання позивачем товарів за дорученнями та за рахунок інших осіб висновки судів є також правильними. Так, судами встановлено, що на виконання укладених з фізичними особами договорів доручень позивач отримував від них кошти, придбавав будматеріали та механізми, замовляв будівельно-монтажні, проектні тощо роботи, розраховувався з постачальниками коштами фізичних осіб за придбані товари та виконані роботи, а отримавши від постачальників податкові накладні, відносив відповідні суми до податкового кредиту звітного періоду.

В силу положень п.4.7 ст.4 Закону України «Про податок на додану вартість»позивач правомірно на підставі отриманих від постачальників податкових накладних відносив до податкового кредиту відповідні суми ПДВ у зв'язку з придбанням товарів і оплатою послуг за дорученням і за рахунок довірителів.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки рішення судів першої та апеляційної інстанцій постановлені з додержанням норм процесуального та матеріального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновок суду не спростовують, підстави для призначення справи до розгляду в судовому засіданні відсутні.

Керуючись ст. 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому відхилити.

Постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 23 березня 2009 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2010 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді С.Е. Острович О.І. Степашко М.О. Федоров

Суддя С.Е. Острович