Постанова № 24124419, 15.05.2012, Закарпатський окружний адміністративний суд

Cправа № 2a-0770/728/12

Ряд стат. звіту № 8.2.8

Код - 12

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 травня 2012 року м. Ужгород

Закарпатський окружний адміністративний суд під головуванням судді Плеханова З.Б. за участю секретаря судового засідання Федорової Г.Ф.. та сторін, які беруть участь у справі:

позивача: Публічне акціонерне товариство "Машинобудівний завод "Тиса" - представник Ігнатенко С.С.

відповідача : Державна податкова інспекція в м. Ужгороді, - представник Бондарєва В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Публічне акціонерного товариства "Машинобудівний завод "Тиса" до Державної податкової інспекції в м. Ужгород про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень № 0000871640 від 14.02.2012 року та № 0000351742 від 27.02.2012 року, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до статті 160 частини 3 КАС України 15 травня 2012 року було проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Повний текст постанови складено 17 травня 2012 року.

Публічне акціонерне товариство "Машинобудівний завод "Тиса" подало в Закарпатський окружний адміністративний суд позов до Державної податкової інспекції в м. Ужгород про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень № 0000871640 від 14.02.2012 року та № 0000351742 від 27.02.2012 року.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем проведено позапланову невиїзну перевірку позивача щодо дотримання строків сплати (перерахування) податку на додану вартість по деклараціях за жовтень 2010 р. - січень 2011 р., про що складено акт перевірки №217/15-2 від 31.01.2012 року. За наслідками перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 14.02.2012 року за № 0000871640, яким за порушення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання з ПДВ застосовано штрафні санкції в сумі 26565,88 грн. Також відповідачем проведено виїзну планову перевірку позивача з питань достовірності податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 року по 30.09.2011 р., про що складено акт перевірки № 366/23-1/14313211 від 16.02.2012 року. За наслідками перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 27.02.2012 року за № 0000351742 за порушення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання з ПДФО в сумі 7642,91 грн.

Як вбачається із актів перевірок від 31.01.2012 р. та від 16.02.2012 р., підставою для накладення на позивача штрафів є те, що нібито позивачем було порушено граничні строки сплати суми грошового зобов'язання з ПДВ в розмірі 132849,4 грн. понад 60 календарних днів та з ПДФО в розмірі 76429,1 грн. до 30 календарних днів.

Позивач не погоджується з такими висновками відповідача, вважає оскаржені податкові повідомлення-рішення такими, що суперечать нормам діючого законодавства України. Податковий кодекс України встановлює різний відлік строків сплати узгодженої суми грошового зобов'язання, в залежності від того, самостійно визначив платник податків собі грошове зобов'язання (п. 57.1 ст. 57 ПК України), чи таке було визначене йому податковим органом (п. 57.3 ст. 57 ПК України). Також вказаний Кодекс передбачає і окремі випадки, коли відлік строків сплати здійснюється в особливому порядку. Позивач вважає,

що посадовими особами контролюючого органу при проведенні перевірок оформлених актами від 31.01.2012 р. та від 16.02.2012 р. не було враховано, що у порядку встановленому ст. 100 ПК України ДПІ у м. Ужгороді приймалися рішення стосовно розстрочення податкового боргу позивача з ПДВ та з ПДФО і позивач, у свою чергу, забезпечував належне виконання договорів про розстрочення податкового боргу як з ПДВ, так і з податку на доходи фізичних осіб. У зв'язку з з цим, що відповідач безпідставно, всупереч вимогам податкового законодавства України наклав на позивача штраф, тому оскаржені податкові повідомлення-рішення є протиправними і підлягають скасуванню.

В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги з мотивів, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти позовних вимог з мотивів, які ним викладено в письмових запереченнях. Зокрема, відповідач зазначив, що заявлені позовні вимоги вважає безпідставним та не обґрунтованими. Порядок розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) платників податків затверджено Наказом ДПА України від 24.12.2010 року №1036. Згідно п.3.2 вказаного Порядку рішення про розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) складається у двох примірниках: перший - для платника податків, другий - для органу державної податкової служби. П. 3.5 Не пізніше наступного робочого дня з дня прийняття або отримання рішення орган державної податкової служби за місцем обліку платника податків (або за місцем обліку його грошового зобов'язання (податкового боргу)) укладає з цим платником договір про розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу). Так, 15.07.2011 року ДПІ у м. Ужгороді прийнято Рішенням №24 про розстрочення податкового боргу позивача по податку на додану вартість. 15.07.2011 року укладено Договір №36 про розстрочення податкого боргу. Станом на день прийняття рішення та укладення Договору податковий борг позивача по податку на додану вартість складав - 133 408,87 грн. (за основним платежем -132 849,46 грн. та пеня -559, 41грн.). Податковий борг позивача, відповідно до зворотної сторони облікової картки платника податків, виник та почав збільшуватись з 30.11.2010 року, (термін сплати по декларації №9005154246 від 18.11.2010 року). Тобто, з моменту виникнення податкового боргу та до укладення Договору №36 про розстрочення податкового боргу минуло більш-ніж 6 місяців. Крім того, відповідач звертає увагу суду, що позивачем, в окремих випадках, було порушено нові строки сплати встановлені Рішенням №24 та Договором №36 про розстрочення податкового боргу. (Зокрема перший період сплати припадав на 15.08.2011 року, а сплата проведена 16.08.2011 року).Так, 16.09.2011 року ДПІ у м. Ужгороді прийнято Рішення №44 про розстрочення податкового боргу позивача по податку на доходи найманих працівників. 16.09.2011 року укладено Договір №60 про розстрочення податкового боргу. Станом на день прийняття рішення та укладення Договору податковий бор; позивача по податку на доходи найманих працівників складав - 152 857,92 грн. (за основним платежем - 139 835,27 грн. та за штрафними санкціями - 13 022,65 грн.). Відповідно до зворотної сторони облікової картки платників податків позивачем несвоєчасно погашено узгоджене зобов'язання по податковому повідомленні -рішенні від 25.08.201 року №0002261742. Штрафна санкція, за несвоєчасне погашення узгодженого зобов'язання нараховувалась виключно в розмірі 10%.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Згідно з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України Публічне акціонерне товариство "Машинобудівний завод "Тиса" зареєстроване Виконавчим комітетом Ужгородської міської ради 24.10.1994 року за адресою: 88011 Закарпатська область, м.Ужгород, вул.Паризької Комуни, будинок, 4, іден. код 14313211 ( а.с.77).

Відповідачем проведено позапланову невиїзну перевірку позивача щодо дотримання строків сплати (перерахування) податку на додану вартість по деклараціях за жовтень 2010 р. - січень 2011 р., про що складено акт перевірки №217/15-2 від 31.01.2012 року. Даною перевіркою встановлено порушення п.203.2 ст.203 Податкового Кодексу України ( а.с.7). Публічне акціонерне товариство "Машинобудівний завод "Тиса" на даний акт подало заперечення до ДПІ у м.Ужгороді, в якому зазначило, що з висновками акту не погоджується, оскільки суперечить вимогам діючого законодавства ПК України. ( а.с.50).

За наслідками перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 14.02.2012 року за № 0000871640, яким за порушення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання з ПДВ застосовано штрафні санкції в сумі 26565,88 грн. ( а.с.8).

Також відповідачем проведено виїзну планову перевірку позивача з питань достовірності податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 року по 30.09.2011 р., про що складено акт перевірки № 366/23-1/14313211 від 16.02.2012 року ( а.с.9-48).

За наслідками перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 27.02.2012 року за № 0000351742, яким за порушення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання з ПДФО в сумі 7642,91 грн.( а.с.9-49).

У порядку встановленому ст. 100 ПК України ДПІ у м. Ужгороді приймалися рішення стосовно розстрочення податкового боргу позивача з ПДВ та з ПДФО, а саме: 15 липня 2011 р. відповідачем було прийнято рішення № 24 про розстрочення податкового боргу в розмірі 222190,18 грн. (в т.ч. з ПДВ на суму податкового боргу 133408,87 грн.) під проценти (а.с.121). На виконання вказаного рішення між позивачем та відповідачем укладено Договір про розстрочення податкового боргу № 36 від 15.07.2011 р. за умовами якого податковий орган надав позивачеві розстрочення сплати податкового боргу з ПДВ під проценти строком з 15.07.2011 р. по 15.12.2011 р. (строк остаточного погашення податкового боргу за графіком - 14.12.2011 р.) (а.с.122). Так, 16 вересня 2011 року відповідачем було прийнято рішення № 44 про розстрочення податкового боргу з ПДФО в розмірі 152857,92 грн. під проценти.( а.с.110-111). На виконання вказаного рішення між позивачем та відповідачем укладено Договір про розстрочення податкового боргу № 60 від 16.09.2011 р. за умовами якого податковий орган надав позивачеві розстрочення сплати податкового боргу з ПДФО під проценти строком з 19.09.2011 р. по 23.12.2011 р. (строк остаточного погашення податкового боргу за графіком - 23.12.2011 р.) (а.с.124). При цьому, слід наголосити, що позивач у свою чергу забезпечував належне виконання договорів про розстрочення податкового боргу як з ПДВ так і з податку на доходи фізичних осіб та здійснив погашення розстроченої суми у строки визначені графіками розстрочення згідно рішень про розстрочення податкового боргу, як грошовими коштами, так і за рахунок від'ємного значення ПДВ згідно податкової декларації за жовтень 2011 року, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями та податковою декларацією ( а.с.55-66).

Так, ст. 100 ПК України передбачено розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу платника податків.

Відповідно до п. 100.1 та п. 100.2 ст. 100 ПК України розстроченням, відстроченням грошових зобов'язань або податкового боргу є перенесення строків сплати платником податків його грошових зобов'язань або податкового боргу під проценти, розмір яких дорівнює розміру пені, визначеному пунктом 129.4 статті 129 цього Кодексу. Платник податків має право звернутися до контролюючого органу із заявою про розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу.

Відповідно до п. 1.4. та п. 1.9 Порядку розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) платників податків, затвердженого наказом ДПС України № 1036 від 24.12.2010 р. (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30.12.2010 року за №1431/18726), розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) вважається наданим, якщо на підставі заяви платника податків прийнято відповідне рішення органу державної податкової служби та укладено договір про розстрочення (відстрочення). Строк дії розстрочення (відстрочення) податкового боргу починається з дати прийняття органом державної податкової служби рішення про розстрочення (відстрочення) грошового зобов'язання (податкового боргу) та закінчується датою, зазначеною у договорі про розстрочення (відстрочення) грошового зобов'язання (податкового боргу), за винятком випадків дострокового погашення такого податкового боргу.

Таким чином, з наведених правових норм вбачається, що платник податків, за яким обліковується податковий борг по сплаті того чи іншого податку, має право звернутися до податкового органу, зокрема, із заявою про розстрочення податкового боргу. За результатом розгляду відповідної заяви податковим органом може бути прийнято рішення про розстрочення податкового боргу такого платника під проценти та укладено відповідний договір з платником. При цьому слід наголосити, що в результаті прийняття рішення про розстрочення податкового боргу відбувається перенесення строків сплати відповідного податкового боргу, які чітко визначені відповідним рішенням та договором про розстрочення податкового боргу.

В судовому засіданні встановлено, що до загального терміну прострочення визначено податковим органом по сплаті ПДВ (326 календарних днів) та по сплаті по ПДФО (68 календарних днів) включено не лише період від дат узгодження грошового зобов'язання до дати прийняття рішення про розстрочення, а й увесь період розстрочення, тобто рішення про розстрочення, як таке, в повній мірі проігноровано посадовими особами відповідача, які проводили перевірку, що суперечить п. 3.9 вищевказаного Порядку, яким встановлено, що на розстрочені (відстрочені) грошові зобов'язання (податковий борг) пеня та штрафи не нараховуються з дати укладання (підписання) договору до закінчення строку дії договору про розстрочення (відстрочення) грошового зобов'язання (податкового боргу).

Як вбачається із рішення щодо розгляду заперечення платника № 1746/10/15-2 від 14.02.2012 року, свої дії податковий орган обгрунтовує тим, що розстрочено було не грошове зобов'язання, а податковий борг. Також вказано на те, що штраф за порушення строків сплати (перерахування) податку застосовано тільки після закінчення строку дії договорів про розстрочення податкового боргу, що свідчить про виконання ДПІ у м. Ужгороді п. 3.9 Порядку розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) платників податків ( а.с.51-52).

Як вбачається із розрахунку штрафних санкцій по ПДВ та по податку на доходи фізичних осіб відповідачем накладено на позивача штраф на суми грошових зобов'язань по ПДВ та по податку на доходи фізичних осіб, які були сплачені згідно графіку розстрочення в межах дії договорів про розстрочення податкового боргу № 36 від 15.07.2011 р. та № 60 від 16.09.2011 р.( а.с.115).

Статтею 100 ПК України однаково врегульовано питання розстрочення та відстрочення, як грошових зобов'язань, так і податкового боргу, а пунктом 3.9 Порядку розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) платників податків, прямо передбачено, що не лише на суми відстрочених (розстрочених) грошових зобов'язань, а й на суми відстроченого (розстроченого) податкового боргу, з дати укладання договору

Відповідно до п. 4.6 Порядку розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) платників податків визначено, що лише з дня, наступного за днем розірвання договору, на розстрочені (відстрочені) суми, що залишились не сплаченими, нараховуються пеня та штраф у розмірах, передбачених Податковим кодексом України.

У відповідності до ст. 19 Конституції України зазначено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п. 56.21 ст. 56 ПК України у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків

У відповідності до ч.3.ст. 2 КАСУ у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією ( 254к/96-ВР ) та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За таких обставин суд приходить до висновку, що адміністративний позов Публічного акціонерного товариства "Машинобудівний завод "Тиса" підлягає задоволенню, а оскаржувані податкові-повідомлення рішення ДПІ у м.Ужгороді не відповідає вищевказаним вимогам , є протиправним та підлягає скасуванню.

Судові витрати підлягають розподілу у відповідності до статті 94 КАСУ України , а саме згідно частини 1, в якій зазначено , що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись статтями 11, 70,72, 86, 94, 160-163 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства "Машинобудівний завод "Тиса" задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Ужгороді № 0000871640 від 14.02.2012 року та № 0000351742 від 27.02.2012 року.

Стягнути з державного бюджету на користь Публічного акціонерного товариства "Машинобудівний завод "Тиса" 342 грн. 10 коп. судових витрат.

Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її отримання в повному обсязі шляхом надсилання копії апеляційної скарги до апеляційної інстанції через Закарпатський окружний адміністративний суд.

Суддя Плеханова З.Б.