Постанова № 24124139, 23.04.2012, Житомирський окружний адміністративний суд

справа № 0670/1508/12

категорія 8.2.6

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2012 р. м.Житомир

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Семенюк М.М.,

при секретарі - Лисайчуку А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу за позовом Відкритого акціонерного товариства "Овруцька реалізаційна база хлібопродуктів"

до Овруцької міжрайонної державної податкової інспекції

про визнання недійсною та скасування податкової вимоги № 6 від 21.02.2012 р.

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом про визнання недійсною та скасування податкової вимоги №6 від 21.02.2012 року, прийняту Овруцькою МДПІ щодо наявності у ВАТ "Овруцька реалізаційна база хлібопродуктів" податкового боргу з податку на прибуток в сумі 25263,66грн.

В обґрунтування позову зазначив, що станом на дату прийняття оскаржуваної податкової вимоги - 21 лютого 2012 року податок на прибуток, задекларований у деклараціях з податку на прибуток, товариством своєчасно та в повному обсязі сплачувався, жодних несплачених узгоджених податкових повідомлень-рішень з податку на прибуток відносно товариства на момент винесення вказаної вимоги не було та жоден інший контролюючий орган, крім податкової служби, не визначав товариству суми грошового зобов"язання з податку на прибуток.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив позов задовольнити.

Представники відповідача проти задоволення позовних вимог заперечували, вказавши на те, що податкова вимога сформована автоматично на підставі даних облікової інформаційної системи (АІС "ТАХ").

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у справі докази суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог з огляду на наступне.

Як встановлено судом, постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 25.02.2010 року з ВАТ "Овруцька реалізаційна база хлібопродуктів" на користь Овруцької МДПІ було стягнуто 57928,56грн. заборгованості по сплаті податку на прибуток, включаючи 44685,00грн. боргу, 6384,05грн. штрафних санкцій та 6859,51грн. пені. Вказане рішення набрало законної сили,

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2010 року було розстрочене виконання вказаної постанови суду з травня 2010 року по квітень 2011 року включно рівними частинами по 4827,38грн. щомісячно.

На виконання вказаної ухвали відповідачем 05.05.2010 року було прийняте рішення № 4 про розстрочення податкового боргу позивачу та, як вбачається з облікової картки платника податків Відкритого акціонерного товариства "Овруцька реалізаційна база хлібопродуктів", останньому була нарахована пеня за несвоєчасну сплату розстроченого податкового боргу з податку на прибуток на момент розстрочення у розмірі 23592,16 грн.

В подальшому самостійно визначені позивачем в податкових деклараціях з податку на прибуток податкові зобов'язання, яки ним сплачувались, зараховувались, відповідно до п. 87.9 ст. 89 Податкового кодексу України, в рахунок погашення податкового боргу, в даному випадку пені, тому виникла заборгованість зі сплати самостійно визначеного податкового зобов'язання, яка на момент прийняття вимоги №6 від 21.02.2012 року, становила 25263,66грн.

Відповідно до п.2.1 розділу ІІ Порядку направлення органами державної податкової служби податкових вимог платникам податків, затвердженого наказом ДПА України від 24.12.2010 року №1037, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.12.2010 року за №1432/18727, податкова вимога №6 від 21.02.2012 року, в якій зазначена сума податкового боргу у розмірі 25263,66грн. сформована по місцю обліку платника податків на підставі того, що ВАТ "Овруцька реалізаційна база хлібопродуктів" не сплатила суму податкового зобов"язання, зазначену у поданій ним податковій декларації за ІІ-ІV квартали 2011 року по податку на прибуток у встановлені Податковим кодексом України строки.

В судовому засіданні представник позивача стверджував, що податкові зобов"язання по вищевказаній декларації позивачем сплачено в повному обсязі, а тому оскаржувана вимога сформована незаконно.

Дослідивши наявні у справі докази, суд не погоджується з доводами позивача з наступних підстав.

Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.

Як визначено пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України, сума податкового зобов'язання, зазначена у поданій платником податків податковій декларації, повинна бути ним сплачена протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації.

Згідно з п. 87.9 Податкового кодексу України, у разі наявності у платника податків податкового боргу органи державної податкової служби зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов'язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Відповідно до пункту 59.1 статі 59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

Пунктом 131.2 статті 131 Податкового кодексу України визначено, що при погашенні суми податкового боргу (його частини) кошти, що сплачує такий платник податків, у першу чергу зараховуються в рахунок податкового зобов'язання. У разі повного погашення суми податкового боргу кошти, що сплачує такий платник податків, в наступну чергу зараховуються у рахунок погашення штрафів, в останню чергу зараховуються в рахунок пені.

Якщо платник податків не виконує встановленої цим пунктом черговості платежів або не визначає її у платіжному документі (чи визначає з порушенням зазначеного порядку), орган державної податкової служби самостійно здійснює такий розподіл такої суми у порядку, визначеному цим пунктом.

Отже, кошти, сплачені відповідачем згідно виписки по рахунку ПАТ "Райффайзен банк Аваль" від 17.02.2012 року (а.с.31) у розмірі 10000,00грн. та 26610,00грн. були спрямовані податковим органом, у відповідності до вимог п.87.9 ст.87 ПК України, на погашення податкового боргу в порядку черговості.

Таким чином суд вважає, що оскаржувана податкова вимога була сформована відповідачем правомірно, а позов є необґрунтованим і в його задоволенні належить відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, суд,-

постановив:

В задоволенні позову відмовити.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строків апеляційного оскарження, якщо апеляційної скарги не було подано.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя: М.М. Семенюк

Повний текст постанови виготовлено: 03 травня 2012 р.