Постанова № 24123129, 13.10.2011, Житомирський окружний адміністративний суд

справа № 2а-3417/09/0670

категорія 8.2.6

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2011 р. м.Житомир

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Попової О. Г.,

при секретарі - Маленівському А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Житомирі адміністративну справу за позовом Орендного підприємства теплових мереж "Житомиртеплокомуненерго" до Державної податкової інспекції у м.Житомирі про визнання недійсним податкового повідомлення - рішення,-

встановив:

Орендне підприємство теплових мереж "Житомиртеплокомуненерго" звернулось до адміністративного суду з вказаним позовом. В позові вказує, що за результатами планової виїзної перевірки Орендного підприємства теплових мереж "Житомиртеплокомуненерго" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2006 року по 30.09.2008 року державними податковими інспекторами складений акт №7316/23-1/05478806/0110 від 26.12.2008 року, в якому зафіксовано порушення з боку орендного підприємства теплових мереж "Житомиртеплокомуненерго" вимог п.п.7.4.2, п.п.7.4.3, п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" та п.3.1. ст.3, п.4.2. ст.4, п.10.1 ст.10 ст.15 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств". На підставі акту перевірки видані податкові повідомлення-рішення: №0000032301/0 від 12.01.2009 року, яким підприємству визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 1945761,00 грн., в т.ч. основний платіж - 1297174,00 грн. та 648587,00 грн. штрафної (фінансової) санкції та № 0000042301/0 від 12.01.2009 року, яким підприємству визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 2408783,00 грн., в т.ч. 1605855,00 грн. основний платіж та 802928,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 21.05.2009 року роз'єднано адміністративну справу за позовом орендного підприємства теплових мереж "Житомиртеплокомуненерго" до Державної податкової інспекції у м.Житомирі про визнання недійсними податкових повідомлень - рішень у самостійні провадження, а саме: про визнання податкового повідомлення-рішення від 12.01.2009 року за №0000032101/0 недійсним - справа №2а-539/09 та про визнання податкового повідомлення-рішення від 12.01.2009 року №0000042301/0 недійсним - справа №2а-3417/09.

На обґрунтування позовних вимог Житомирське орендне підприємство теплових мереж «Житомиртеплокомуненерго» посилається на те, що відповідно до Закону України «Про заходи спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" та Постанови Кабінету Міністрів України №705 від 22.05.2006 року до бюджету міста Житомира надійшла субвенція з Державного бюджету України на погашення заборгованості минулих років з різниці в тарифах на теплову енергію, що постачалася населенню за регульованими тарифами. Підприємство отримало субвенцію з бюджету і такі виплати за своєю природою є відшкодування державою збитків підприємству у зв'язку з державним регулюванням цін, а тому, відповідно до п.4.1.6 ст.4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", не включається до складу валового доходу і не підлягає оподаткуванню. Просить скасувати податкове повідомлення-рішення 12.01.2009 року №0000042301/0.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала в повному обсязі.

Представники відповідача в судовому засіданні позов не визнали. Надали суду заперечення проти позовних вимог.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив: інспекторами ДПІ у м.Житомирі проведена планова виїзна перевірка орендного підприємства теплових мереж "Житомиртеплокомуненерго" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2006 року по 30.09.2008 року, про що складений акт №7316/23-1/05478806/0110 від 26.12.2008 року.

В акті перевірки зазначено, що орендним підприємством теплових мереж "Житомиртеплокомуненерго" в порушення п.3.1 ст.3, п.4.2 ст.4, п.10.1 ст.10 ст.15 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" було неоподатковано отриману субвенцію, в результаті чого занижено податок на прибуток в сумі 1605855 грн. за 4 квартал 2006 року.

Суд не погоджується з висновками податкового органу з огляду на наступне.

Згідно статуту Житомирського орендного підприємства теплових мереж «Житомиртеплокомуненерго», підприємство здійснює виробничо-технічну діяльність, спрямовану на виробництво теплової енергії, технічне забезпечення перспективного розвитку теплопостачання в зоні діяльності підприємства, забезпечення житлового фонду, підприємств, організацій, установ тепловою енергією, гарячою і холодною водою, експлуатація, технічне обслуговування, ремонт, реконструкція, будівництво об'єктів теплопостачання, пусконалагоджувальні роботи тощо.

Оскільки, операції ОПТМ «Житомиртеплокомуненерго» з постачання теплової енергії суб'єктам господарювання, надання послуг з теплозабезпечення та гарячого водозабезпечення населенню за регульованим тарифом є збитковими, підприємству з бюджету Житомирської міської ради за відповідними рішеннями сесій надавалась субвенція, призначена для компенсації збитків від надання послуг за регульованими тарифами.

Таким чином, отримана субвенція є компенсацією збитків від надання послуг ОПТМ «Житомиртеплокомуненерго» споживачам за регульованими тарифами. Джерелом сплати бюджетних субвенцій є кошти Державного бюджету України через міський бюджет Житомирської міської ради.

Отримані кошти відповідно до укладених договорів про організацію взаєморозрахунків згідно постанови Кабінету Міністрів України від 22.05.2006 року №705 (а.с. 59-71), де сторонами договорів були кредитори, ОПТМ "Житомиртеплокомуненерго", управління Державного казначейства у Житомирській області, головне фінансове управління Житомирської обласної державної адміністрації, житлово-комунальне управління Житомирської міської ради, були направлені на погашення заборгованості перед: Житомирським РЕМ за спожиту електроенергію, ДП Газ-Тепло" та УМГ "Київтрансгаз".

Відповідно до п.4.1 ст.4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" валовий дохід - це загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Валовий дохід включає, крім іншого, доходи з інших джерел, у тому числі, але не виключно, у вигляді сум дотацій і субсидій з фондів загальнообовязкового державного соціального страхування або бюджетів, отриманих платником податку (підпункт 4.1.6 пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»).

Орендне підприємство теплових мереж "Житомиртеплокомуненерго" відповідно до прийнятих документів отримало субвенцію з Державного бюджету України на погашення заборгованості минулих років з різниці в тарифах на теплову енергію населенню за регульованими цінами у 2006 році в сумі 42522207 грн.

Субвенції, згідно із визначенням, наведеним в п.37 ч.1 ст.2 Бюджетного кодексу України, це міжбюджетні трансферти для використання на певну мету в порядку, визначеному тим органом, який прийняв рішення про надання субвенції.

Статтею 22 Прикінцевих положень Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» встановлено, що на період дії процедури погашення заборгованості згідно із Законом України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» для платників податків - учасників розрахунків, визначених цим Законом, порядок оподаткування їх прибутку визначається з урахуванням особливостей, встановлених Законом України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу».

Закон України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу», який визначає комплекс організаційних та економічних заходів, спрямованих на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу, має на меті сприяння поліпшенню фінансового становища підприємств паливно-енергетичного комплексу, запобіганню їх банкрутству та підвищенню рівня інвестиційної привабливості шляхом урегулювання процедурних питань та впровадження механізмів погашення заборгованості, надання субєктам господарської діяльності права їх застосування, визначення порядку взаємодії органів державної влади та органів місцевого самоврядування, розпорядників бюджетних коштів із субєктами господарської діяльності щодо застосування механізмів погашення заборгованості.

Згідно п.1.2 ст.1 Закон України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» погашення заборгованості - це заходи, спрямовані на зменшення та/або розстрочення кредиторської та дебіторської заборгованостей шляхом застосування механізмів списання, взаєморозрахунків, реструктуризації, часткової оплати на умовах, визначених цим Законом.

Відповідно до п.2 Постанови Кабінету Міністрів України від 22.05.2006 року №705 «Про затвердження Порядку перерахування у 2006 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам для погашення заборгованості минулих років з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з водопостачання і водовідведення, затверджених для населення" перерахування субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам для погашення заборгованості з різниці в тарифах здійснюється на умовах, визначених цим Порядком, лише на суму заборгованості, що утворилася у період з 1 січня 2000 року по 1 січня 2005 року і не погашена на дату складення довідки про розмір кредиторської заборгованості місцевих бюджетів та/або дебіторської заборгованості надавачів послуг, у межах щомісячних лімітів, встановлених Мінфіном для Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій згідно із затвердженим розподілом видатків Державного бюджету України на 2006 рік.

Пунктом 18 частини 1 статті 43 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до повноважень районних і обласних рад, зокрема, віднесено питання, яке вирішується цими радами виключно на їх пленарних засіданнях щодо розподілу переданих з державного бюджету коштів у вигляді дотацій, субвенцій відповідно між районними бюджетами, місцевими бюджетами міст обласного значення, сіл, селищ, міст районного значення.

Частинами 6, 7 статті 63 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», що визначає доходи місцевих бюджетів, передбачено, що кошти державного бюджету, що передаються у вигляді дотацій, субвенцій, розподіляються обласними радами між районними бюджетами і бюджетами міст обласного значення у розмірах, необхідних для формування доходних частин не нижче мінімальних розмірів місцевих бюджетів, визначених законом, а також використовуються для фінансування з обласного бюджету спільних проектів територіальних громад. Кошти обласного бюджету, передані державою у вигляді дотацій, субвенцій, зараховуються до районних бюджетів і розподіляються районними радами між місцевими бюджетами у розмірах, необхідних для формування доходних частин не нижче мінімальних розмірів місцевих бюджетів, визначених законом, а також використовуються для фінансування з районного бюджету спільних проектів територіальних громад.

Відповідно до ч.6 ст.64 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» кошти бюджету розвитку спрямовуються на реалізацію програм соціально-економічного розвитку відповідної території, повязаних із здійсненням інвестиційної та інноваційної діяльності, а також на фінансування субвенцій та інших видатків, повязаних з розширеним відтворенням.

Статтею 66 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що місцеві бюджети мають бути достатніми для забезпечення виконання органами місцевого самоврядування наданих їм законом повноважень та забезпечення населення послугами не нижче рівня мінімальних соціальних потреб.

У разі, коли вичерпано можливості збалансування доходів і видатків місцевих бюджетів і при цьому не забезпечується покриття видатків, необхідних для здійснення органами місцевого самоврядування наданих їм законом повноважень та забезпечення населення послугами не нижче рівня мінімальних соціальних потреб, держава забезпечує збалансування місцевих бюджетів шляхом передачі необхідних коштів до відповідних місцевих бюджетів у вигляді дотацій, субвенцій, субсидій відповідно до закону (пункт 3 статті 66).

Судом встановлено, що за своєю правовою природою виділена позивачу субвенція в сумі 42522207 грн. є відшкодуванням державою збитків підприємству у звязку із державним регулюванням цін, або компенсацією вартості товарів (послуг), проданих чи наданих таким платником податків.

Такий висновок підтверджується приєднаними до справи договорами про організацію взаєморозрахунку відповідно до постанови КМУ від 22.05.2006 року №705 (а.с. 59-71) та визнається податковим органом.

Доводи відповідача, що за визначенням Бюджетного кодексу субвенцією є лише ті кошти, які передаються від одного бюджету до іншого (міжбюджетні трансферти) і цим поняттям не охоплюються кошти, які надані від місцевого бюджету підприємству судом не беруться до уваги, оскільки мета надання цієї субвенції, її розміри і одержувачі коштів на усіх стадіях проведення розрахунків визначені відповідними законодавчими і нормативними актами, а тому одержання підприємством коштів від місцевого бюджету не може розглядатися окремо, а не у відповідному правовому зв'язку з виконанням ст.116 Державного бюджету України та Порядку перерахування у 2006 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам для погашення заборгованості минулих років з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з водопостачання і водовідведення, затверджених для населення".

Судом, також, враховується, що відповідно до наданого Державною податковою адміністрацією України роз'яснення (лист ДПА України від 14.05.2007р. № 5903/5/16-1516) для правильної юридичної оцінки слід виходити з того, що житлово-комунальні послуги надаються за цінами (тарифами), які підлягають державному регулюванню. Відтак, базою оподаткування ПДВ поставки житлово-комунальних послуг є саме встановлений тариф, а не бюджетні виплати, які отримує платник податку понад встановлений тариф, оскільки такі виплати за своєю природою є відшкодуванням державою збитків підприємствам у зв'язку з державним регулюванням цін, а не компенсацією вартості товарів (послуг), проданих (наданих) таким платником податку.

Таким чином, отримані позивачем виплати не підлягають включенню до валових доходів і відповідно не оподатковуються.

Також, за результатами попередньої планової перевірки позивачу, податковим органом було нараховано податкові зобов'язання з податку на прибуток за отриману субвенцію з Державного бюджету на погашення заборгованості минулих років з різниці в тарифах на теплову енергію населенню за регульованими цінами та задекларовану позивачем за результатами роботи за 9 місяців 2006 року, про що було винесено податкове повідомлення-рішення №0000462301/0 від 16.02.2007 року. Зазначене рішення податкового органу оскаржувалось позивачем в судовому порядку (справа №2а-6691/0670). Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 12.10.2010 року позов задоволено. Визнано незаконним та скасовано податкове повідомлення-рішення №0000462301/0 від 16.02.2007 року. Ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 19.05.2011 року апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Житомирі залишено без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2010 року у справі №2а-6691/10/0670 - без змін.

Згідно з ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідачем як субєктом владних повноважень не доведено правомірності прийнятого ним рішення.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позов обґрунтований і підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, відповідно до Закону України "Про оподаткування прибутку підприємства" та керуючись ст.ст.71, 86, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

постановив:

Позов задовольнити.

Податкове повідомлення-рішення ДПІ у м.Житомирі від 12.01.2009 року №0000042301 скасувати.

Постанова суду може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення.

У разі застосування судом ч.3 ст.160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Головуючий суддя: О.Г. Попова

Повний текст постанови виготовлено: 19 жовтня 2011 р.