Ухвала суду № 24121658, 15.05.2012, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2а/0270/924/12

Головуючий у 1-й інстанції: Дмитришена Р.М.

Суддя-доповідач: Совгира Д. І.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2012 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Совгири Д. І.

суддів: Курка О.П., Матохнюка Б.Д.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Вінниці на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 20 березня 2012 року у справі за адміністративним позовом приватного підприємства "Будімідж" до Державної податкової інспекції у м. Вінниці про скасуванння податкових повідомлень-рішень , -

В С Т А Н О В И В :

В лютому 2012 року приватне підприємство "Будімідж" звернулося до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до державної податкової інспекції у м.Вінниці про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

При розгляді справи в суді першої інстанції, допущено заміну неналежного відповідача належним, а саме Державну податкову інспекцію у м. Вінниці замінено правонаступником - Вінницькою об"єднаною державною податковою інспекцією Вінницької області Державної податкової служби.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 20 березня 2012 року зазначений адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нову постанову про відмову в задоволені позову. В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування всіх обставин справи що призвело до неправильного її вирішення.

Сторони, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з"явились. Відповідно до ч.8 ст. 177 КАС України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає апеляційному розгляду.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Судовими інстанціями встановлено, що між сторонами виникли спірні правовідносини у зв'язку із відображенням товариством в податковій звітності за ІІ квартал 2011 року від'ємного значення об'єкту оподаткування по податку на прибуток з урахуванням суми такого від'ємного значення 2010 року.

29.08.2011 року посадовою особою відповідача проведено камеральну перевірку за звітній податковий період по декларації з податку на прибуток за ІІ квартал 2011 року приватного підприємства "Будімідж", за результатами якої складено акт № 864/147/15-1/30957686 від 29.08.2011 року. Зокрема, перевіркою встановлено порушення платником податків порядку заповнення податкової звітності з податку на прибуток. Підприємством в декларації з податку на прибуток №9006056275 від 08.08.2011 р. в рядку 06.6 (від"ємне значення об"єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду (відємне значення рядка 07 податкової декларації за попередній звітний (податковий) період або відємне значення об"єкта оподаткування за І квартал 2011 р.) відображено суму 338944,00 грн. Враховуючи вимогу підрозділу 4 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України, від"ємне значення має дорівнювати 136730,00 грн.

Таким чином, податковий орган прийшов до висновку, що сума по рядку 07 (об"єкт оподаткування від усіх видів діяльності) декларації з податку на прибуток за ІІ квартал 2011 р. має дорівнювати 67415,00 грн., підприємство задекларувало збитки в сумі 134799,00 грн., внаслідок чого зменшило об"єкт оподаткування від усіх видів діяльності.

За результатом проведеної перевірки, 21 вересня 2011 року відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення №0010861520, яким позивачу зменшено від'ємне значення об'єкту оподаткування по податку на прибуток на загальну суму 134799,00 грн. та №0010871520, яким позивачу збільшено суму грошового зобов"язання по податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 15505,00 грн.

В результаті розгляду податковим органом наданих позивачем заперечень до акту перевірки, відповідач залишив оскаржувані рішення без змін, а заперечення позивача - без задоволення.

Задовольняючи адміністративний позов суд першої інстанції дійшов висновку, що приватне підприємство «Будімідж»правомірно склало декларацію з податку на прибуток за ІІ квартал 2011 року, а тому податковим органом безпідставно зменшено від"ємне значення об"єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду та збільшено суму грошового зобов"язання по податку на прибуток приватних підприємств. А відповідач, приймаючи оскаржувані рішення, діяв не на підставі, не в межах повноважень та не в спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком Вінницького окружного адміністративного суду щодо наявності підстав для задоволення позову. До такого висновку, колегія суддів прийшла з врахуванням наступних норм чинного податкового законодавства.

Так, відповідно до пункту 1 підрозділу 4 "Особливості справляння податку на прибуток підприємств" розділу XX "Перехідні положення", розділ III "Податок на прибуток" цього Кодексу застосовується під час розрахунків з бюджетом починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 1 квітня 2011 року, якщо інше не встановлено цим підрозділом. Разом із тим, відповідно до розділу XIX "Прикінцеві положення" Податкового кодексу України, Закон України "Про оподаткування прибутку підприємств" втрачає чинність лише 01 квітня 2011 року.

Тобто, в періоді з 01.01.2011р. по 01.04.2011р. правовідносини щодо визначення об'єкту оподаткування податком на прибуток, складу валового доходу та валових витрат платника цього податку регулювалися саме Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств", а починаючи з 01.04.2011 р. - положеннями ПК України.

Відповідно до пункту 6.1 ст.6 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Окрім того п. 9 Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 20.05.2010р. № 2275 (надалі - Закон № 2275) п. 6.1. ст. 6 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" було доповнено абзацом 2, згідно якого у 2010 році норми цього пункту діють з урахуванням особливостей, встановлених пунктом 22.4 статті 22 цього Закону.

Як випливає зі змісту п. 22.4. ст. 22 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" у 2010 році у складі валових витрат платника податку враховується 20 відсотків суми від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток, яке утворилося станом на 1 січня 2010 року. У 2011 році сума від'ємного значення, яка відповідно до абзацу першого цього пункту не була врахована у складі валових витрат, та від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягають включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому статтею 6 цього Закону, без обмежень, встановлених цим пунктом.

Суд першої інстанції правильно встановив, що підприємством в декларації з податку на прибуток за II квартал 2011 року, в порядку, визначеному нормами чинного податкового законодавства, перенесено показник, відображений в декларації, складеної за І квартал 2011 року, а тому, податковим органом безпідставно зменшено від"ємне значення об"єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду та збільшено суму грошового зобов"язання по податку на прибуток приватних підприємств.

У 2011 році порядок урахування від'ємного значення об'єкта оподаткування в результатах наступних періодів почав регламентуватися статтею150 ПК України із особливостями, визначеними у пункті 3 підрозділу 4 розділу XX "Перехідні положення" ПК України.

Так п. 3 цього підрозділу встановлено, що, якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.

Зі змісту даного пункту випливає, що від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток, розраховане платником податку на підставі даних декларації з податку на прибуток за І квартал 2011 року і відображене у рядку 08 декларації, підлягає включенню до витрат ІІ-го кварталу 2011 року у рядку 06.6 декларації (від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду). При цьому, як вірно зауважує позивач, вказана норма не зобов'язує платників податків вилучати із суми від'ємного значення об'єкта оподаткування, розрахованого в декларації за І квартал 2011 року, збитки попередніх років. Тобто, вказаний у рядку 08 показник є закономірним і логічним продовженням справляння підприємством податку на прибуток з урахуванням даних минулого звітного періоду.

Виходячи з вищезазначеного колегія суддів апеляційного суду підсумовує, що Закон № 2275 передбачив право платникам податку відобразити 80% від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток, що утворилось на 1 січня 2010 року, у складі валових витрат в декларації за І квартал 2011 року, з урахуванням яких було розраховано об'єкт оподаткування за перший квартал поточного року, а ПК України визначив, що розраховане платником податку від'ємне значення об'єкта оподаткування підлягає включенню до витрат другого кварталу 2011 року.

Такий висновок підтверджується зокрема і тим, що відповідно до п. 150.1 ст. 150 ПК України розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Враховуючи, що збитки, сформовані в рамках дії ст. 6 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" за 2010 рік, не мають строку давності їх погашення та повинні враховуватись у від'ємному значені з податку на прибуток у II-ІІІ кварталі 2011 року до повного погашення такого від'ємного значення, позивач цілком правомірно в рядок 06.6 декларації з податку на прибуток, що складалася за II та ІІІ квартали 2011 року, перенесло показник, відображений в рядку 08 декларації, складеної за І квартал 2011 року.

Отже суд першої інстанції обґрунтовано скасував прийняті відповідачем податкові повідомлення-рішення №0010861520 та №0010871520 від 21 вересня 2011 року як протиправні.

Згідно зі п. 1 ч. 1 ст. 198 , ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки доводи апеляційної скарги відповідача не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Вінниці, - залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 20 березня 2012 року, -без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст 212 КАС України.

Головуючий Совгира Д. І.

Судді Курко О. П.

Матохнюк Д.Б.