Ухвала суду № 24114097, 11.05.2012, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2а/2470/2903/11

Головуючий у 1-й інстанції: Григораш А.Г.

Суддя-доповідач: Білоус О.В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 травня 2012 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Білоуса О.В.

суддів: Мельник-Томенко Ж. М. Залімського І. Г.

при секретарі: Лукашик М.О.

за участю представників сторін:

відповідача: Васійчука С.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Чернівцях на постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 21 лютого 2012 року у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства "Чернівецький хлібокомбінат", треті особи, які не заявляють самостійних вимог на стороні позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Щедрий Пан", Товариства з обмеженою відповідальністю "Грін-Агро", Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Торг", Товариства з обмеженою відповідальністю "Хорс-Груп" до Державної податкової інспекції у м. Чернівцях про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000330233 від 07.06.2011 року , -

В С Т А Н О В И В :

ПАТ "Чернівецький хлібокомбінат" звернулось до Чернівецького окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до ДПІ у м. Чернівці про скасування податкового повідомлення-рішення №0000330233 від 07.06.2011 року. Позовні вимоги мотивовано тим, що Державною податковою інспекцією у м. Чернівці було проведено позапланову виїзну перевірку ПАТ "Чернівецький хлібокомбінат" з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість при здійсненні господарських операцій із ТОВ «Грін-Агро» за січень 2011року та ТОВ «Щедрий Пан» за лютий 2011року, за результатами якої складено акт перевірки №1300/23-3/03293304 від 20.05.2011 року. На підставі вказаного акту перевірки податковими органом було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000330233 від 07.06.2011 року, яким визначено податкове зобов'язання товариства з податку на додану вартість в сумі 825600,00 грн. та за штрафними санкціями 1,00 грн. Вважаючи висновки необґрунтованими, а прийняті рішення - неправомірним, просили визнати ППР протиправним і скасувати його.

Постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 21.02.2012 року адміністративний позов задоволено. Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 21.02.2012 року, та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову, посилаючись при цьому на неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи та порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору.

В судовому засіданні апеляційним судом в порядку ст. 55 КАС України було замінено первісного відповідача - ДПІ у м.Чернівці на належного відповідача - правонаступника ДПІ у м.Чернівцях.

В судовому засіданні представник відповідача (апелянта) апеляційну скаргу підтримав у повному обсязі за обставин, викладених у ній, просив постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 21.02.2012 року скасувати, а у задоволенні позову - відмовити дав пояснення, аналогічні доводам, викладеним в апеляційній скарзі.

Представники позивача та третіх осіб на стороні відповідача в судове засідання не з'явилися. Представник позивача направив на адресу суду клопотання про відкладення розгляду справи з тих підстав, що на час розгляду представник буде брати участь у розгляді справи в Шевченківському районному суді м.Чернівці.

Колегія суддів, оцінивши доводи заявленого клопотання, прийшла до висновку про відсутність підстав для його задоволення з огляду на те, що відповідно до ч. 3 ст. 48 КАС України, здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить органам державної влади, іншим державним органам, органам влади Автономної Республіки Крим, органам місцевого самоврядування, їхнім посадовим і службовим особам, підприємствам, установам, організаціям (юридичним особам). Законним представником органу, підприємства, установи, організації в суді є його керівник чи інша особа, уповноважена законом, положенням, статутом (ч. 7 ст. 56 КАС). Крім того, повноваження законних представників підтверджуються документами, які стверджують займану ними посаду. Довіреності від імені органу, підприємства, установи, організації видаються за підписом керівника або іншої уповноваженої на те законом, положенням, статутом особи і засвідчуються печаткою цього органу, підприємства, установи, організації, що визначено ст. 58 КАС України. Таким чином, законодавством не обмежена можливість юридичної особи мати в суді кількох представників, надавши їм відповідні повноваження згідно вимог Кодексу адміністративного судочинства. Відтак, зазначені в клопотанні причини неявки в судове засідання не можуть бути визнані судом поважними, а клопотання не підлягає задоволенню.

Представники третіх осіб про причини неявки в судове засідання суд не повідомили, клопотань про відкладення розгляду справи не направляли.

Позивач направив на адресу суду письмові заперечення на апеляційну скаргу, з яких вбачається, що позивач апеляційну скаргу не визнає повністю, проти її задоволення заперечує, вважаючи рішення суду першої інстанції законним, обґрунтованим і таким, що відповідає фактичним обставинам справи. Просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Колегія суддів, заслухавши думку представника відповідача (апелянта), який не заперечив проти розгляду апеляційної скарги по суті без участі представників позивача, третіх осіб, а також враховуючи те, що їх явка в судове засідання не визнавалась обов'язковою, а матеріалів справи достатньо для її вирішення в даному судовому засіданні, визнала за можливе розглянути справу за наявними у справі матеріалами за даної явки сторін згідно ч.4 ст. 196 КАС України.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції необхідно залишити без змін, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Частиною 3 статті 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку. При цьому в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 КАС).

Частиною 1 ст. 195 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ПАТ "Чернівецький хлібокомбінат" зареєстроване Виконавчим комітетом Чернівецької міської ради 18.08.1998 р. як юридична особа (т.1 а.с. 22).

ДПІ у м. Чернівці було проведено позапланову виїзну перевірку ПАТ "Чернівецький хлібокомбінат" з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість при здійсненні господарських відносин із ТОВ "Грін-Агро" за січень 2011 року та із ТОВ "Щедрий Пан" за лютий 2011 року за результатами якої складено акт перевірки №1300/23-3/03293304 від 20.05.2011 року (т.1 а.с. 27-51), в якому зафіксовано наступні порушення:

- п.п. п. 195.1 ст. 195, п. 198,6 ст. 198, п. 201.1 и) ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року в результаті чого позивачем безпідставно застосовано "0" ставку оподаткування при визначені податкових зобов'язань, що виникли в результаті взаємовідносин між позивачем ТОВ "Агро-Торг" та ТОВ ""Хорс-Груп", що виступали в ролі комісіонерів при реалізації товару за межі митної території України нерезиденту Lordent Import Corp Panama, та безпідставно включено до складу податкового кредиту податок на додану вартість в сумі 825600,00 грн. з вартості товару постачальниками якого є ТОВ "Грін-Агро" за січень 2011 року та з ТОВ "Щедрий Пан" за лютий 2011 року.

На підставі Акту від 20.05.2011 року №1300/23-3/03293304 відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення форми "Р" від 07.06.2011 року №0000330233 на суму 825600,00 грн. Вказане рішення отримане позивачем 07.06.2011 року, про що свідчить відмітка про отримання (т.1 а.с. 59). За наслідками адміністративного оскарження, податкове повідомлення-рішення від 07.06.2011 року №0000330233 залишено без змін, а скарги - без задоволення (а.с.60-65).

Вирішуючи по суті існуючий спір, суд першої інстанції виходив із того, що відповідно до п.п а) п. 198.1. ст. 198 Податкового кодексу право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно п. 198.2. ст. 198 Податкового кодексу датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Судом першої інстанції встановлено, що 10.01.2011 року між позивачем та ТОВ "Грін Агро" укладено договір купівлі-продажу №1105, відповідно до якого ТОВ "Грін Агро" зобов'язується передати у власність позивача, а позивач прийняти та оплатити на умовах договору горіх волоський без шкарлупи (далі-товар) (т.1 а.с. 66-67). Про отримання позивачем товару свідчить видаткова накладна №РН-0000004 від 10.01.2011 року (т.1 а.с. 69), податкова накладна від 10.01.2011року №5 (т.1 а.с.80), а також Акт прийому-передачі товару до договору №1105 від 10.01.2011 року (т.1 а.с. 70). За вказаним договором позивач отримав товар в кількості 20,00 тон на загальну суму 1238400,00грн., в т.ч. ПДВ - 206400,00грн.

Позивачем, з вартості отриманого товару від ТОВ "Грін Агро" за договором купівлі-продажу №1105 від 10.01.2011року податок на додану вартість включено до складу податкового кредиту за січень 2011року в сумі 206400,00грн.

10.01.2011 року між позивачем та ТОВ "Агро-Торг" укладено договір комісії №1288, відповідно до якого ТОВ "Агро-Торг" зобов'язується за дорученням позивача здійснити правочин по продажу товару на експорт нерезиденту України (т.1 а.с. 71-72). Згідно додатку до договору комісії №1288 від 10.01.2011 року сторони доповнили даний договір пунктом 6.3, відповідно до якого передача товару може здійснюватись без присутності представника позивача шляхом підпису представником ТОВ "Агро-Торг" акту прийому-передачі товару і направлення його з довіреністю уповноваженого представника ТОВ "Агро-Торг" для підпису позивачу (т.1 а.с. 73). Передача позивачем товару ТОВ "Агро-Торг" підтверджується Актом прийому-передачі на комісію від 10.01.2011 року (т.1 а.с. 76). ТОВ «Агро Торг» на товар за договором комісії №1288 отримано фітосанітарний сертифікат №75/15-027/ЕС-395196 від 27.01.2011року (т.1 а.с. 158) та 27.01.2011року заповнено екологічну декларацію, що засвідчена Державною екологічною інспекцією у Миколаївській області ПЕК «Вознесенськ»(т.1 а.с.159).

27.01.20011року ТОВ "Агро-Торг" на виконання договору комісії №1288 від 10.01.2011 року товар задекларовано та 31.01.2011року експортовано за межі України, що підтверджується митною декларацією (форми МД-2) №504040000/100124 та доповненням №1 (форми МД-6) (т.1 а.с. 222-223).

28.02.2011 року між ТОВ "Щедрий Пан" та позивачем укладено договір купівлі продажу №1123, відповідно до якого ТОВ "Щедрий Пан" зобов'язується передати у власність, а позивач прийняти і оплатити на умовах даного договору горіх волоський без шкарлупи (далі-товар) (т.1 а.с. 82-83). Також 28.02.2011 року між сторонами укладено додаток до договору купівлі-продажу №1123 від 28.02.2011 року, яким доповнено договір пунктом 4.2, де вказується, що передача товару може здійснюватись без присутності позивача шляхом підписання представником ТОВ "Щедрий Пан" товарної накладної на товар і направлення її для підпису позивачу (т.1 а.с. 84). Передача товару підтверджується видатковою накладною №РН-0000005 від 28.02.2011 року (т.1 а.с. 85), податковою накладною від 28.02.2011року №1 (а.с.81) та Актом прийому-передачі від 28.02.2011 року (т.1 а.с. 86). За вказаним договором позивач отримав товар в кількості 40,00 тон на загальну суму 2476800,00грн., в т.ч. ПДВ - 412800,00грн.

28.02.2011 року між ТОВ "Щедрий Пан" та позивачем укладено договір купівлі продажу №1127, відповідно до якого ТОВ "Щедрий Пан" зобов'язується передати у власність, а позивач прийняти і оплатити на умовах даного договору горіх волоський без шкарлупи (далі-товар) (т.1 а.с. 87-88). Також 28.02.2011 року між сторонами укладено додаток до договору купівлі-продажу №1127 від 28.02.2011 року, яким доповнено договір пунктом 4.2, де вказується, що передача товару може здійснюватись без присутності позивача шляхом підписання представником ТОВ "Щедрий Пан" товарної накладної на товар і направлення її для підпису позивачу (т.1 а.с. 89). Передача товару підтверджується видатковою накладною №РН-0000008 від 28.02.2011 року (т.1 а.с. 90) податковою накладною від 28.02.2011року №4 (а.с.79) та Актом прийому-передачі від 28.02.2011 року (т.1 а.с. 91). За вказаним договором позивач отримав товар в кількості 20,00 тон на загальну суму 1238400,00грн., в т.ч. ПДВ - 206400,00грн.

Позивачем, з вартості отриманого товару від ТОВ "Щедрий Пан" за договорами купівлі-продажу №1123, №1127 податок на додану вартість включено до складу податкового кредиту за лютий 2011року в сумі 619200,00грн.

28.02.2011 року між позивачем та ТОВ "Хорс Груп" укладено Договір комісії №1308, відповідно до якого ТОВ "Хорс Груп" зобов'язується за дорученням позивача здійснити правочин по продажу на експорт нерезиденту України товару (т.1 а.с. 92-93). Згідно додатку до Договору комісії №1308 від 28.02.2011 року сторони доповнили даний договір пунктом 6.3, відповідно до якого передача товару може здійснюватись без присутності представника позивача шляхом підпису представником ТОВ "Хорс Груп" акту прийому-передачі товару і направлення його з довіреністю уповноваженого представника ТОВ "Хорс Груп" для підпису позивачу (т.1 а.с. 94). Передача товару ТОВ "Хорс Груп" підтверджується Актом прийому-передачі товару на комісію від 28.02.2011 року (т.1 а.с. 97).

28.02.2011 року між позивачем та ТОВ "Хорс Груп" укладено Договір комісії №1311, про те, що ТОВ "Хорс Груп" зобов'язується за дорученням позивача здійснити правочин по продажу товару на експорт нерезиденту України (т.1 а.с. 100-101). Згідно додатку до Договору комісії №1311 від 28.02.2011 року сторони доповнили даний договір пунктом 6.3, відповідно до якого передача товару може здійснюватись без присутності представника позивача шляхом підпису представником ТОВ "Хорс Груп" акту прийому-передачі товару і направлення його з довіреністю уповноваженого представника ТОВ "Хорс Груп" для підпису позивачу (т.1 а.с. 102). Передача товару ТОВ "Хорс Груп" підтверджується Актом прийому-передачі товару на комісію від 28.02.2011 року (т.1 а.с. 105).

ТОВ "Хорс Груп" на отриманий товар за договорами комісії №1308, №1311 отримано фітосанітарні сертифікти №75/16-178/АА-027759 від 15.04.2011року, №75/16-178/АВ-001350 від 16.03.2011року, № 75/16-178/АВ-002224 від 17.03.2011року (т.1 а.с. 155-157).

17.03.2011року та 15.04.2011року ТОВ "Хорс Груп" на виконання договорів комісії №1308, №1311 товар задекларовано та експортовано за межі України, що підтверджується товарними митними деклараціями (форми МД-2) №500040015/2011/000876, №500040015/2011/00871, №500040015/2011/001285 та доповненнями до них №1 (форми МД-6) (т.1 а.с. 210-213, 216, 217).

Судом першої інстанції також встановлено, що між продавцями за договорами купівлі-продажу товару укладено договори оренди неспеціалізованих нежилих приміщень, для зберігання горіху волоського (т.1 а.с. 148-154).

Таким чином, на підтвердження реальності і фактичності здійснених господарських операцій за укладеними договорами позивачем були надані суду належним чином засвідчені копії документів, які відповідають вимогами первинності в розумінні статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", і являються підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Зазначені докази у їх сукупності та взаємозв'язку, на думку колегії суддів, спростовують твердження податкового органу про безтоварність господарських операцій позивача з контрагентами.

Колегія суддів зауважує, що згідно ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Вищий адміністративний суд в Інформаційному листі від 20.07.2010 р. N 1112/11/13-10 "Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби" звертає увагу на необхідність індивідуалізації кваліфікації дій платників податку з формування податкового кредиту та сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість з огляду на добросовісність такого платника.

Предметом доказування у відповідній категорії спорів є реальність господарських операцій, що є підставою для виникнення права на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування; добросовісність дій платника податку, яка полягає у відповідності вчинених ним дій господарській меті, а також реальність усіх даних, наведених у документах, що надають право на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування.

Наявними в матеріалах справи доказами спростовується висновок податкового органу, що укладені позивачем договори не спрямовані на реальне настання господарських наслідків, що обумовлені ними. Так само не дають підстав для такого висновку посилання податкового органу на той факт, що у договорах, укладених між позивачем та "Агро-Торг" зазначено прізвище виконавчого директора Попеля В.С., що не є можливим, оскільки останній на час укладення угод перебував у відпустці. Колегія суддів апеляційного суду в цій частині погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що виконання обов'язків виконавчого директора у період з 04.01.2011року по 31.01.2011року було покладено на заступника директора Самсоненка В.В., про що був виданий Наказ про тимчасове виконання обов'язків директора від 04.01.2011 року №15 (т.1 а.с. 226), а отже саме Самсоненко В.В. був уповноважений укладати відповідні угоди. Разом з тим, відповідач як суб'єкти владних повноважень в ході судового розгляду не довів обґрунтованість своїх висновків і правомірності прийнятих на їх підставі рішень.

Доводи апеляційної скарги спростовуються вищенаведеним, матеріалами справи, а тому колегією суддів відхиляються, оскільки не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм права, які призвели до неправильного вирішення справи, тобто прийнята постанова відповідає матеріалам справи та вимогам закону, і підстав для її скасування не вбачається.

Відповідно до статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті рішення суду з одних лише формальних підстав.

На підставі наведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку, щодо задоволення заявлених вимог у спосіб та межах, визначених законом.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Чернівцях, - залишити без задоволення, а постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 21 лютого 2012 року, -без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 16 травня 2012 року .

Головуючий Білоус О.В.

Судді Мельник-Томенко Ж. М.

Залімський І. Г.