Ухвала суду № 24113943, 10.05.2012, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2270/448/12

Головуючий у 1-й інстанції: Михайлов О.О.

Суддя-доповідач: Курко О. П.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 травня 2012 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Курка О. П.

суддів: Залімського І. Г. Матохнюка Д.Б.

при секретарі: Грищук С.Д.

за участю представників сторін:

представника позивача: Чайки Олени Юріївни,

представника відповідача: Коротинської Аліни Петрівни,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу державної податкової інспекції у м. Хмельницькому на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 13 лютого 2012 року у справі за адміністративним позовом відкритого акціонерного товариства "Хмельницький цукровий завод" до державної податкової інспекції у м. Хмельницькому про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень , -

В С Т А Н О В И В :

В січні 2012 року Відкрите акціонерне товариство "Хмельницький цукровий завод" звернулось до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень №0006981503/3895 від 16 грудня 2011 року та №0006971503/3894 від 16 грудня 2011 року.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 13 лютого 2012 року позов задоволено.

Не погодившись із прийнятим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нову постанову про відмову в задоволені позову. В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування всіх обставин справи що призвело до неправильного її вирішення.

У судовому засіданні представник відповідача підтримав вимоги апеляційної скарги та просив її задовольнити.

Представник позивача в судовому засіданні заперечив проти доводів апеляційної скарги у зв'язку з чим просив залишити її без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Судовими інстанціями встановлено, що 28 листопада 2011 року посадовими особами відповідача було проведено документальну невиїзну перевірки ВАТ "Хмельницький цукровий завод" з питання своєчасності сплати суми самостійно визначеного грошового зобов'язання по земельному податку за період з 30.01.2009 року по 28.11.2011 року. За результатами перевірки був складений акт №8366/15-3/00373400 від 28.11.2011 року.

У висновку акта перевірки зазначено, що Відкрите акціонерне товариство "Хмельницький цукровий завод" порушило вимоги п.286.3 ст. 286, п.57.1 ст. 57 Податкового кодексу України.

На підставі акту №8366/15-3/00373400 від 28.11.2011 року Державною податковою інспекцією у м. Хмельницькому були винесені оскаржувані податкові повідомлення-рішення №0006971503/3894 та №0006981503/3895 від 16 грудня 2011 року.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що нарахування штрафних санкцій проведені податковим органом неправомірно, оскільки позивачем податкові зобов'язання сплачено вчасно, а крім того зазначені нарахування не узгоджуються з позицією відповідача про погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції по суті спору, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Позивач в поданому адміністративному позові вказує, що податкові зобов'язання по сплаті за землю за 2011 рік сплачувались ним вчасно, що підтверджується платіжними дорученнями, долученими до матеріалів справи.

Згідно з п. 87.9 ст. 87 Податкового кодексу України у разі наявності у платника податків податкового боргу органи державної податкової служби зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.

Так, станом на 01 січня 2011 року по ВАТ "Хмельницький цукровий завод" рахувалась заборгованість по земельному податку в сумі 324093,95 грн., що підтверджується обліковою карткою платника податку, що долучена до матеріалів справи, а відтак, кошти, які сплачувались позивачем на погашення податкових зобов'язань по земельному податку спрямовувались відповідачем на погашення податкового боргу позивача.

Що стосується нарахування штрафних санкцій за порушення строків сплати податкового зобов'язання за листопад та грудень 2010 року, колегія суддів звертає увагу на те, що в матеріалах справи містяться платіжні доручення №91 від 01 грудня 2010 року про сплату податку на землю з листопад 2010 року в сумі 21313,14 грн. (а. с. 95) та №13 від 21 грудня 2010 року про сплату податку на землю за грудень 2010 року в сумі 21313,14 грн. (а. с. 96).

Як встановлено судом першої інстанції та не заперечується відповідачем в апеляційній скарзі кошти, сплачені відповідно до вказаних платіжних доручень, всупереч визначеному позивачем призначенню платежу, були спрямовані відповідачем на погашення податкового боргу відповідно до вимог п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

Однак, Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", який є спеціальним законом з питань оподаткування і установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначено вичерпний перелік заходів, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу. Серед таких заходів немає зміни призначення платежу, самостійно визначеного платником податків.

Аналогічна позиція викладена в інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 17.03.2009 року № 358/13/13-09.

Таким чином, відповідачем було неправомірно зараховано кошти, сплачені позивачем на погашення податкового зобов'язання з податку на землю за листопад та грудень 2010 року, в рахунок погашення податкового боргу, що в свою чергу призвело до неправомірного нарахування штрафних санкцій за несвоєчасну сплату узгодженої суми грошового зобов'язання.

Разом з тим, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень повністю.

Так, наслідком встановлення судом невідповідності частини рішення суб'єкта владних повноважень вимогам чинного законодавства є визнання такого акта частково протиправним, при умові, що цю частину може бути ідентифіковано (виокремлено, названо) та що без неї оспорюваний акт в іншій частині (частинах) не втрачає свою цілісність, значення. Зокрема, частково протиправним можна визнати якусь частину, пункт, речення рішення або рішення в частині нарахування певної суми окремого виду податку чи збору, накладення штрафних (фінансових) санкцій в якійсь сумі.

При цьому, суд також не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймаючи замість рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб'єкта владних повноважень.

Колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що в даному випадку перерахунку підлягають розміри усіх штрафних санкцій з правильним застосуванням вимог п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" та п. 87.9 ст. 87 Податкового кодексу України.

Згідно зі п. 1 ч. 1 ст. 198 , ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу державної податкової інспекції у м. Хмельницькому залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 13 лютого 2012 року -без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 15 травня 2012 року .

Головуючий /підпис/ Курко О. П.

Судді /підпис/ Залімський І. Г.

/підпис/ Матохнюк Д.Б.

З оригіналом згідно:

секретар