Постанова № 2410371, 31.07.2008, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2008 року м.Львів

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого - судді Шавеля Р.М.,

суддів Пліша М.А. та Заверухи О.Б.,

при секретарі - Романишин О.Р.,

з участю осіб, які взяли участь у справі:

пред-ка позивача - Гінінгера А.З., довіреність від 12.05.2008р.,

пред-ка відповідача - Чебана В.І., довіреність № 22662/10-008 від 19.10.2007р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Чернівці на постанову господарського суду Чернівецької обл. від 04.12.2007р. у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю /ТзОВ/ «Концерн «Демік» до Державної податкової інспекції /ДПІ/ у м.Чернівці про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення,-

в с т а н о в и л а:

06.02.2007р. позивач ТзОВ «Концерн «Демік» звернувся до господарського суду з позовом, в якому просить визнати нечинним податкове повідомлення-рішення ДПІ у м.Чернівці № 000299232/2 від 24.01.2007р., яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 9561 грн., в тому числі 6331 грн. основного платежу та 3230 грн. штрафних санкцій (а.с.3-5).

Постановою господарського суду Чернівецької обл. від 04.12.2007р. заявлений позов задоволено; визнано нечинним податкове повідомлення-рішення ДПІ у м.Чернівці № 000299232/2 від 24.01.2007р., яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 9561 грн., в тому числі 6331 грн. основного платежу та 3230 грн. штрафних санкцій; стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача 03 грн. 40 коп. судових витрат (а.с.152-154).

Не погодившись із винесеним судовим рішенням, постанову господарського суду оскаржив відповідач ДПІ у м.Чернівці, який покликаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову господарського суду та прийняти нову постанову, якою у задоволенні заявленого позову відмовити (а.с.88-89).

Апелянт вказує, що працівниками ДПІ у м.Чернівці було проведено виїзну планову перевірку ТзОВ «Концерн «Демік» з питань контролю за дотриманням вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2004р. по 30.06.2006р. Результатом перевірки було винесення податкового повідомлення-рішення № 000299232/0 від 22.09.2006р., яким товариству донараховано податок на додану вартість в сумі 28177 грн. 60 коп.

При розгляді повторної скарги позивача ДПА в Чернівецькій обл. було призначено позапланову перевірку ТОВ «Концерн «Демік» з питань правомірності донарахованих сум ПДВ та податку на прибуток підприємств за період з 01.07.2004р. по 30.06.2006р., під час проведення якої було встановлено порушення вимог пп.7.3.1 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено суму податку на додану вартість за січень-травень 2005 року на 6105 грн., з 01.06.2005р. по 30.06.2006р. на 226 грн., а також завищено від'ємне значення на 19638 грн.

Під час проведення вказаних перевірок працівниками податкового органу був зроблений висновок щодо отриманих авансів, що ґрунтувався на первинних документах бухгалтерського обліку позивача, які були надані для перевірки. Договори доручення на перевірку не надавалися, а тому таким оцінка під час перевірки не надавалася.

Також апелянт не погоджується з висновком судово-бухгалтерської експертизи № 1225 від 10.07.2007р., оскільки такий складений з порушенням податкового законодавства (а.с.157-158).

Заслухавши суддю-доповідача по справі, представника відповідача на підтримання поданої апеляційної скарги, заперечення представника позивача, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, з наступних підстав.

Відповідно до ст.202 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує судове рішення та ухвалює нове, коли має місце неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність таких обставин; невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи чи питання.

Як слідує з матеріалів справи, протягом 14.08.2006р.-04.09.2006р. працівниками ДПІ у м.Чернівці проведено виїзну позапланову перевірку ТзОВ «Концерн «Демік» з питань контролю за дотриманням вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2004р. по 30.06.2006р., по результатам якої складено Акт перевірки № 3930/23-2/32652270 від 07.09.2006р. (а.с.27-53).

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог пп.7.3.1. п.7.3, пп.7.4.1 п.7.4 ст.7, ст.5 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податок на додану вартість за січень-травень 2005 року на суму 6144 грн., за період виникнення порушень з 01.06.2005р. по 01.07.2006р. - на 15354 грн., завищення від'ємного значення на 16732 грн.

На підставі наведеного Акта перевірки податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення № 000299232/0 від 22.09.2006р., яким позивачу донараховано податок на додану вартість в сумі 28177 грн., в тому числі 21498 грн. основного платежу та 6679 грн. 60 коп. штрафних санкцій (а.с.55).

При розгляді повторної скарги позивача ДПА у Чернівецькій обл. було призначено позапланову перевірку ТзОВ «Концерн «Демік» з питань правомірності донарахованих сум податку на додану вартість і податку на прибуток підприємств за період з 01.07.2004р. по 30.06.2006р., за результатами якої складено Акт перевірки № 77/23-3/32652270 від 15.01.2007р. (а.с.6-26).

Проведеною перевіркою виявлено порушення позивачем вимог пп.7.3.1. п.7.3, пп.7.4.1 п.7.4 ст.7, ст.5 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податок на додану вартість за січень-травень 2005 року на суму 6105 грн., за період виникнення порушень з 01.06.2005р. по 01.07.2006р. - на 226 грн., завищення від'ємного значення на 19638 грн.

На підставі наведеного Акта перевірки податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення № 000299232/2 від 24.01.2007р., яким позивачу донараховано податок на додану вартість в сумі 9561 грн., в тому числі 6331 грн. основного платежу та 3230 грн. штрафних санкцій (а.с.54).

Задовольняючи заявлений позов, суд першої інстанції виходив з того, що спірне податкове повідомлення-рішення № 000299232/2 від 24.01.2007р. є нечинним, оскільки у червні 2006 року позивач отримав не аванси від покупцівОСОБА_1, ОСОБА_2., ОСОБА_3, ОСОБА_4. і ОСОБА_5, а суми згідно договорів доручень на придбання товару № 55-07/06 від 06.06.2006р.

Відповідно до п.7.4. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» суми, що отримані в межах договорів доручень, не враховуються при визначенні податкового зобов'язання, оскільки ці кошти не переходять у власність особи, через що у розглядуваному випадку у відповідача не було законних підстав для донарахування позивачу податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 16469 грн. Правомірність позовних вимог підтверджується також висновком судово-бухгалтерської експертизи № 1225 від 10.07.2007р.

Між тим, з такими висновками господарського суду погодитися не можна, з наступних підстав.

Як слідує із змісту позовних вимог, позивач ТзОВ «Концерн «Демік» оспорює податкове повідомлення-рішення ДПІ у м.Чернівці № 000299232/2 від 24.01.2007р. з тих причин, що в червні 2006 року позивач отримав не аванси від покупців, а суми згідно договорів доручення на придбання товару, які згідно п.7.4. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» не враховуються при визначенні податкового зобов'язання, оскільки ці кошти не переходять у власність особи, через що у податкового органу не було законних підстав для донарахування підприємству податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 16469 грн. (а.с.3-5).

Виходячи із обсягу позовних вимог, господарський суд вирішив спір та визнав нечинним спірне податкове повідомлення-рішення з мотивів, наведених позивачем (а.с.152-154).

Однак, згідно змісту обох Актів перевірок слідує, що на підставі представлених для перевірки документів працівниками податкового органу зроблено висновок про заниження в червні 2006 року податкового зобов'язання на 16469 грн. за рахунок невключення до податкового зобов'язання суми отриманих авансів від покупців, чим порушено вимоги пп.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Відповідно до наведених Актів перевірок представники позивача підтвердили, що первинні документи, використані при проведенні перевірки, є достовірними, надані в повному обсязі, а додаткових (інших) документів, що свідчать про діяльність суб'єкта господарювання за період, що перевіряється, не має.

Окрім цього, аналіз видів діяльності позивача ТзОВ «Концерн «Демік» (а.с.165) вказує на те, що такий вид діяльності як надання посередницьких послуг по договорам доручення не передбачено статутними документами платника податків. При цьому в охоплений перевіркою період позивач здійснював реалізацію будівельних матеріалів та займався здачею в оренду приміщень та транспорту (а.с.8, 30).

Також колегія суддів враховує й те, що позивачем не представлено належних доказів про надання для перевірок договорів доручень та інших документів, у яких відображені операції згідно договорів доручень, в тому числі письмові заперечення на Акти перевірок та скарги на рішення податкового орган, подані в порядку адміністративного оскарження.

При цьому позивачем також не оскаржувалися дії конкретних працівників податкового органу, які під час проведення двох перевірок не враховували, на його думку, представлені документи про операції згідно договорів доручень.

За таких обставин, колегія не вбачає підстав враховувати під час розгляду справи представлені позивачем договори доручень і прибуткові касові ордери (а.с.100-120), оскільки на момент перевірок такі представлені не були.

Наведені висновки не спростовуються даними судово-бухгалтерської експертизи № 1225 від 10.07.2007р., висновки якої документально не підтверджуються (а.с.131-136).

Колегія суддів погоджується з доводами апелянта про те, що експерт, порівнюючи дані податкових декларацій підприємства, які були подані до податкового органу, та дані реєстру виданих податкових накладних, головної книги за червень 2006 року не врахував вимог п.4.1.1 п.4.1. ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», згідно яких платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає в податковій декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному чи судовому порядку.

Абзацами 2 і 3 п.5.1. ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» передбачено, що якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст.15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право подати уточнюючий розрахунок.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо такі уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені. Форма уточнюючих розрахунків визначається у порядку, встановленому для податкових декларацій.

При цьому платник податків також повинен враховувати й вимоги п.17.2 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

За таких обставин заявлений позов слід вважати безпідставним, тому в його задоволенні слід відмовити.

З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги є суттєвими і складають підстави для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, через що постанова господарського суду підлягає скасуванню.

Керуючись ст.94, ч.3 ст.160, ст.195, п.3 ч.1 ст.198, п.4 ст.202, ч.2 ст.205, ст.ст.207, 254 КАС України, колегія суддів, -

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Чернівці задоволити.

Постанову господарського суду Чернівецької обл. від 04.12.2007р. скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Концерн «Демік» до Державної податкової інспекції у м.Чернівці про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення, - відмовити за безпідставністю.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом одного місяця з дня набрання постановою законної сили.

Головуючий: Шавель Р.М.

Судді: Пліш М.А.

Заверуха О.Б.