Рішення № 24101298, 17.04.2012, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 2610/2176/2012

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

17 квітня 2012 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді: Кравець Д.І.,

при секретарі: Костюковій М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Шевченківського районного суду міста Києва цивільну справу за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1, треті особи: ОСОБА_2, ПрАТ СК «Граве України», про відшкодування в порядку регресу витрат, пов'язаних з виплатою страхового відшкодування, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1, треті особи: ОСОБА_2, ПрАТ СК «Граве України», про відшкодування в порядку регресу витрат, пов'язаних з виплатою страхового відшкодування. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 24 листопада 2008 року в м. Києві по вул. Прорізна, 19-А з вини відповідача сталася дорожньо-транспортна пригода (надалі -ДТП) між автомобілем », державний номерний знак НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_3 та автомобілем марки », державний номерний знак НОМЕР_2, яким керувала відповідач. На час скоєння ДТП відповідач не повідомила ОСОБА_3 про наявність у неї чинного договору обов'язкового страхування цивільно -правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

В результаті ДТП був пошкоджений автомобіль марки », державний номерний знак НОМЕР_1, що належить ОСОБА_3, який мав поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за № ВВ/5601308 з терміном дії з 03 березня 2008 року до 02 березня 2009 року. Зазначена шкода відповідачем не була відшкодована потерпілій стороні.

У зв'язку з настанням страхової події позивач 25 лютого 2009 року здійснив виплату відшкодування потерпілій особі ОСОБА_3 в розмірі 18 901 грн. 52 коп. Крім цього, позивачем були понесенні витрати на оплату послуг аварійного комісара за визначення розміру збитку та збір документів по справі в сумі 590 грн. 00 коп.

Після проведення виплати у позивача виникло право зворотної вимоги до відповідача, у зв'язку з чим позивач просив стягнути з відповідача на його користь кошти в розмірі понесених витрат, а саме 19 491 грн. 52 коп. та судові витрати у розмірі 214 грн. 60 коп.

Під час судового розгляду справи позивач зменшив позовні вимоги на підставі того, що під час розгляду справи у суді до позивача надійшла інформація стосовно наявності у відповідача чинного на дату ДТП договору обов'язкового страхування цивільно -правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, згідно якого цивільно-правова відповідальність відповідача з 18 листопада 2008 року по 17 листопада 2009 року була застрахована у Страховій компанії «Інпро», правонаступником якої є ПрАТ СК «Граве України». Відповідно до листа позивача від 25 січня 2012 року за № 1712/4-3-06, ПрАТ СК «Граве України»перерахувало позивачу страхове відшкодування в сумі 18 391 грн. 52 коп., без урахування франшизи яка становила 510 грн. 00 коп.

На підставі зазначеного та враховуючи те, що відповідач не повідомила позивача про наявність у неї на час ДТП відповідного чинного страхового договору, а позивач відповідно до Закон України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»здійснив відшкодування шкоди ОСОБА_3 завданої внаслідок ДТП, позивач просить стягнути з відповідача невідшкодовану суму регресної вимоги, а саме 510 грн. 00 коп. франшизи.

Представник позивача у судове засідання 17 квітня 2012 року не з'явився, надав до суду заяву, в якій просить справу розглядати у його відсутність, позовні вимоги, з урахуванням зменшення розміру позовних вимог, підтримує в повному обсязі.

Представник відповідача ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог і просив відмовити в задоволенні позову, посилаючись на його безпідставність і необґрунтованість. Також, пояснив, що у відповідача на час ДТП був чинний договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів і якби позивач перевірив інформацію щодо позивача в єдиній централізованій базі даних, яка містить відомості про чинні та припиненні договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, у нього не виникло б ніяких проблем щодо вибору страхової компанії, яка повинна була здійснити відшкодування.

Крім того, представник зазначив, що відповідачем після ДТП у відповідні строки було повідомлено ПрАТ СК «Граве України»про настання страхового випадку, а також у відповідь на лист позивача від 11 лютого 2009 року було повідомлено останнього про наявність чинного полісу і надіслано його фотокопію листом від 21 лютого 2009 року. Проте, незважаючи не це, позивач здійснив відшкодування за рахунок власних коштів, чим порушив вимоги Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»(надалі -Закон).

Також, представник відповідача наголошував, що відповідно до вказаних обставин та вищезазначеного Закону позивач взагалі не мав права звертатись до суду з позовом до відповідача, а посилання позивача на те, що відповідач повинна була повідомити його про настання ДТП взагалі не повинно братись до уваги судом, оскільки таке повідомлення не передбачено жодним чинним законодавством України і є нічим іншим як введенням суду в оману.

Треті особи у судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, про причини неявки суд не повідомили.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, судом встановлено наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

У судовому засіданні достовірно встановлено, що 24 листопада 2008 року о 16 годині 00 хвилин на вул. Прорізна, 19-А, в м. Києві, сталася ДТП за участю автомобіля », державний номерний знак НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_3 та автомобіля O», державний номерний знак НОМЕР_3, під керуванням водія ОСОБА_1, що підтверджується довідкою ВДАІ з обслуговування Шевченківського району м. Києва від 20 грудня 2008 року № 8286094 (а.с. 14-15).

Відповідно до постанови Шевченківського районного суду м. Києва від 16 січня 2009 року відповідача ОСОБА_1 було визнано винною у вчиненні вищезазначеної ДТП (а.с. 16).

В результаті вказаної ДТП було пошкоджено автомобіль », державний номерний знак НОМЕР_1, власником якого є ОСОБА_3 та цивільно-правова відповідальність якого була застрахована за Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності № ВВ/5601308 строком з 03 березня 2008 року по 02 березня 2009 року ( а.с. 13).

Відповідно до Звіту № 128 від 05 лютого 2009 року, який складений оцінювачем Асистанської компанії «Реверс», матеріальний збиток власнику пошкодженого автомобіля », державний номерний знак НОМЕР_1, складає 18 901 грн. 52 коп. (а.с. 17-28).

Як вбачається з матеріалів справи, 06 лютого 2009 року ОСОБА_3 звернувся з заявою до позивача про відшкодування шкоди заподіяної в результаті ДТП (а.с. 12).

Відповідно до ст. 22 та п.п. «а»п. 41.1 ст. 41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», МТСБУ відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна життю, здоров'ю та майну третіх осіб під час ДТП. МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих, відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

При цьому, положеннями п.п. 41.3 ст. 41 Закону передбачено, що МТСБУ не відшкодовує шкоду потерпілим, якщо вони можуть задовольнити вимоги на підставі договорів інших видів страхування. В таких випадках МТСБУ відшкодовується частина шкоди, яка не компенсована за договорами інших видів страхування.

На підставі зазначених норм Закону позивачем 11 лютого 2009 року було надіслано відповідачу лист № 215/3-2-05 з проханням в термін до 22 лютого 2009 року письмово повідомити позивача про наявність чи відсутність чинного договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності відповідача та у разі існування такого договору надати позивачу його фотокопію (а.с. 61).

У відповідь на лист позивача від 11 лютого 2009 року за № 215/3-2-05, відповідач 21 лютого 2009 року надіслала останньому повідомлення про наявність у неї чинного на дату ДТП договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВС/0874086 (а.с. 59), згідно якого цивільно-правова відповідальність відповідача з 18 листопада 2008 року по 17 листопада 2009 року застрахована у Страховій компанії «Інпро»та додала до цього повідомлення фотокопію зазначеного полісу (а.с. 62). Згідно копії зворотного повідомлення даний лист відповідача позивач отримав 24 лютого 2009 року, про що свідчить підпис уповноваженої особи позивача (а.с. 63).

Відповідно до п.п. 55.1 та 55.2 ст. 55 Закону зазначено, що з метою організації обміну інформацією про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності та контролю за його здійсненням створюється єдина централізована база даних, яка містить відомості про чинні та припинені договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, страхові випадки, що мали місце, транспортні засоби та їх власників. Оператором єдиної централізованої бази даних є МТСБУ. Користування інформаційними ресурсами єдиної централізованої бази даних є вільним і загальнодоступним, за винятком інформації, яка відповідно до законодавства є інформацією обмеженого доступу.

Проте, незважаючи на те, що у відповідача був на час ДТП чинний договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, позивачем на підставі заяви ОСОБА_3 від 06 лютого 2009 року та згідно Звіту № 128 від 05 лютого 2009 року, було видано наказ № 528 від 24 лютого 2009 року (а.с. 48), відповідно до якого позивач виплатив ОСОБА_3 суму страхового відшкодування у розмірі 18 901 грн. 52 коп., про що свідчить платіжне доручення № 889 від 24 лютого 2009 року (а.с. 50).

Відповідно до ст. 1191 Цивільного кодексу України та п. п. 38.2.1 п. 38.2 ст. 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»передбачено, що особа яка відшкодувала шкоду завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування.

Разом з тим, положеннями п.п. 38.2.1 ст. 38 Закону регламентовано вичерпаний перелік осіб до яких МТСБУ після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов. Однак, відповідач до таких осіб не відноситься.

Також, суд вважає за необхідне зазначити, що франшизу в розмірі 510 грн. 00 коп. мав право стягнути в судовому порядку з відповідача по справі ОСОБА_3, якби він звернувся до ПрАТ СК «Граве України»про виплату страхового відшкодування і таке відшкодування йому було виплачено, за виключенням франшизи.

Таким чином, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, враховуючи те, що вимоги позивача про стягнення з відповідача в порядку регресу невідшкодованої позивачу суми франшизи не ґрунтуються на вимогах закону, суд прийшов до висновку, що у задоволенні позову слід відмовити.

Враховуючи наведене, на підставі 129 Конституції України, ст. 22, 38, 41, 55 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»та керуючись ст.ст. 10, 11, 57-60, 64, 169, 179, 208, 209, 212-215, 218, 223, 294, 296 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позову Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1, треті особи: ОСОБА_2, ПрАТ СК «Граве України», про відшкодування в порядку регресу витрат, пов'язаних з виплатою страхового відшкодування -відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Шевченківський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасували, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

СУДДЯ: