Рішення № 24101294, 07.05.2012, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 2610/1702/2012

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

07 травня 2012 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Кравець Д.І.,

при секретарі Костюковій М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Шевченківського районного суду міста Києва цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Українська інноваційна страхова компанія «Інвестсервіс», ОСОБА_2 про стягнення страхового відшкодування та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства «Українська інноваційна страхова компанія «Інвестсервіс», ОСОБА_2 про стягнення страхового відшкодування та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (надалі -ДТП).

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 09 грудня 2010 року близько 14 год. 30 хв. на вул. Братиславська в м. Києві сталася ДТП за участю автомобіля марки «Рено-Преміум», державний номерний знак НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_2, та автомобіля марки «Мітсубісі Карізма», державний номерний знак НОМЕР_2, під керуванням позивача.

Згідно постанови Деснянського районного суду м. Києва від 14 січня 2011 року винним у вказаній ДТП визнано ОСОБА_2, цивільно-правова відповідальність якого, на час скоєння ДТП, була застрахована в Приватному акціонерному товаристві «Українська інноваційна страхова компанія «Інвестсервіс»(надалі -ПрАТ «УІСК Інвестсервіс»).

Внаслідок ДТП позивачу було заподіяно значну матеріальну шкоду, яка відповідно до висновку аварійного комісара, котрий знаходиться в матеріалах врегулювання страхового випадку у ПрАТ «УІСК Інвестсервіс», становить 24 000 грн. 00 коп.

10 грудня 2010 року з заявою та іншими необхідними документами позивач звернувся до ПрАТ «УІСК Інвестсервіс»про виплату страхового відшкодування. Однак, не зважаючи на наявність всіх підстав ПрАТ «УІСК Інвестсервіс»не проводила виплату страхової винагороди і тоді позивач звернувся до керівництва ПрАТ «УІСК Інвестсервіс»з проханням прискорити виплату йому страхового відшкодування.

Разом з тим, листом від 09 червня 2011 року ПрАТ «УІСК Інвестсервіс»повідомило позивача про прийняте рішення щодо виплати йому страхової винагороди, але фактично позивачу її не виплатили, у зв'язку з чим, 08 серпня 2011 року позивач був змушений звернутись зі скаргою до Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України. Після перевірки за скаргою позивача ПрАТ «УІСК Інвестсервіс», Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України було складено акт про порушення останнім законодавства у сфері страхування та зобов'язано ПрАТ «УІСК Інвестсервіс»протягом 45 днів виконати свої зобов'язання по страховому полісу. Проте, не зважаючи на вищезазначені вимоги та зобов'язання, ПрАТ «УІСК Інвестсервіс»на даний час жодної страхової виплати позивачу не здійснило.

На підставі зазначеного та враховуючи протиправні дії відповідача ПрАТ «УІСК Інвестсервіс»позивач просив стягнути з останнього на його користь відшкодування по страховому випадку у розмірі 24 000 грн. 00 коп.

Крім того, позивач зазначає, що в наслідок вказаної ДТП він зазнав окрім матеріальної ще й моральну шкоду, яка полягає, зокрема, у душевних стражданнях у зв'язку із знищенням його майна, внаслідок чого, позивач довгий час не міг в повному обсязі здійснювати свою підприємницьку діяльність та належним чином забезпечувати свою сім'ю, у зв'язку з чим, позивач просив стягнути на його користь з відповідача ОСОБА_2 відшкодування за моральну шкоду в сумі 10 000 грн. 00 коп. та витрати понесенні позивачем на правову допомогу в розмірі 1 500 грн. 00 коп.

Позивач в судове засідання не з'явився, надав до суду заяву, в якій просить справу розглядати у його відсутність, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, зазначив, що проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідачі у судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 224 Цивільного процесуального кодексу України (надалі -ЦПК України) у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи наявність в справі достатніх матеріалів про права та обов'язки сторін, а також, що позивач стосовно заочного розгляду справи не заперечує, суд, на підставі ч. 1 ст. 224 та відповідно до ч. 1 ст. 225 ЦПК України, постановив ухвалу про заочний розгляд справи.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, судом встановлено наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

В судовому засіданні встановлено, що 09 грудня 2010 року близько 14 год. 30 хв. по вул. Братиславська в м. Києві сталася ДТП за участю автомобіля марки «Рено - Преміум», державний номерний знак НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_2, та автомобіля марки «Мітсубісі Карізма», державний номерний знак НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_1.

В результаті ДТП автомобілю марки «Мітсубісі Карізма», державний номерний знак НОМЕР_2, що належить позивачу, були завдані механічні пошкодження, а його власнику матеріальна шкода.

Відповідно до постанови Деснянського районного суду м. Києва від 14 січня 2011 року ОСОБА_2 було визнано винним у вчиненні вищезазначеної ДТП (а.с. 6).

Відповідно до положень ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України (надалі -ЦК України) шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з ч. 2 ст. 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Разом з тим, як вбачається зі змісту позовної заяви і підтверджується матеріалами справи, цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2, на час скоєння ДТП, була застрахована у ПрАТ «УІСК Інвестсервіс».

При цьому, відповідно до листа ПрАТ «УІСК Інвестсервіс»від 15 червня 2011 року за № 1103 позивачу було повідомлено, що згідно зі ст. 25 Закону України «Про страхування»та ст.ст. 36, 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», на підставі страхового акту № 92-11-59-039 ПрАТ «УІСК Інвестсервіс»прийнято рішення про виплату страхового відшкодування позивачу у розмірі 11 624 грн. 34 коп. Однак, у зв'язку з великим обсягом постанов про відкриття виконавчих проваджень, виплата страхового відшкодування переноситься на інший час, про що позивача повідомлять додатково (а.с. 8).

Відповідно до вимог ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Крім того, пунктом 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»встановлено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до ст. 990 ЦК України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката). Страховий акт (аварійний сертифікат) складається страховиком або уповноваженою ним особою у формі, що встановлюється страховиком.

Також, згідно з вимогами ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Разом з тим, відповідно до положень ч. 3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Згідно з вимогами ст.ст. 57-60 ЦПК України засобами доказування в цивільній справі є пояснення сторін і третіх осіб, показання свідків, письмові докази, речові докази і висновки експертів. Суд приймає до розгляду лише ті докази, які мають значення для справи. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування. Кожна сторона має довести ті обставини, на які посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відтак, враховуючи вказані положення закону та встановленні у судовому засіданні обставини, суд вважає що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача ПрАТ «УІСК Інвестсервіс»на користь позивача страхового відшкодування в розмірі 24 000 грн. 00 коп. підлягають частковому задоволенню, а саме, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача ПрАТ «УІСК Інвестсервіс»на користь позивача страхове відшкодування у розмірі 11 624 грн. 34 коп., що відповідає прийнятому відповідачем ПрАТ «УІСК Інвестсервіс»рішенню про виплату страхового відшкодування позивачу, яке позивач не оскаржував.

Щодо позовних вимог про відшкодування моральної шкоди позивачу відповідачем ОСОБА_2, слід зазначити наступне.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Згідно із ч. 3 ст. 23 ЦК України моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

В судовому засіданні встановлено, що в результаті ДТП відповідачем ОСОБА_2 була заподіяна позивачу моральна шкода. Однак, враховуючи усі встановлені судом по справі обставини, суд знаходить суму моральної шкоди в розмірі 10 000 грн. 00 коп. занадто завищеною, такою, що не відповідає ступеню перенесених страждань, а тому вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача моральну шкоду у розмірі 1 000 грн. 00 коп.

Таким чином, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «УІСК Інвестсервіс», ОСОБА_2 про стягнення страхового відшкодування та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, підлягає частковому задоволенню.

При цьому, суд вважає, що вимоги позивача в частині стягнення з ОСОБА_2 витрат за надання правової допомоги в розмірі 1 500 грн. 00 коп. не підлягають задоволенню, оскільки до суду не надано належних, допустимих та беззаперечних доказів, які б підтверджували факт понесення відповідачем таких витрат.

Відповідно до положень ст. 88 ЦПК України суд присуджує до стягнення з відповідача ПрАТ «УІСК «Інвестсервіс» на користь позивача судові витрати в частині вимог майнового характеру у сумі 214 грн. 60 коп. та з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача судові витрати в частині вимог немайнового характеру у сумі 107 грн. 30 коп., які сплачено позивачем за подання позову до суду, виходячи із суми позовних вимог, які задоволено судом.

Враховуючи наведене, на підставі ст.ст. 22, 23, 979, 990, 1166, 1167, 1187, 1194 ЦК України та керуючись ст.ст. 10, 11, 57-61, 64, 84, 88, 169, 179, 208, 209, 212-215, 218, 223-226, 228, 233, 294, 296 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська інноваційна страхова компанія «Інвестсервіс» на користь ОСОБА_1 страхове відшкодування у розмірі 11 624 грн. 34 коп. та судові витрати по сплаті судового збору в сумі 214 грн. 60 коп., а всього загальною сумою 11 838 (одинадцять тисяч вісімсот тридцять вісім) грн. 94 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 1 000 грн. 00 коп. та судові витрати у сумі 107 грн. 30 коп., а всього загальною сумою 1 107 (одна тисяча сто сім) грн. 30 коп.

В іншій частині позову відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржено позивачем до Апеляційного суду м. Києва через Шевченківський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання його копії.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Рішення суду набирає законної сили в разі закінчення вищезазначених строків або після розгляду справи апеляційним судом, якщо його не скасовано.

С у д д я: