Справа №2-3173/12
(№2609/10630/12)
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
(заочне)
15 травня 2012 року. Солом'янський районний суд м. Києва
у складі головуючого судді Оксюти Т.Г.
при секретарі Прохоровій К.Д.
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Києві цивільну справу за позовом Моторного (транспортного) Страхового Бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов'язаних з виплатою страхового відшкодування, -
В С Т А Н О В И В :
Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 та просив стягнути з відповідача кошти в розмірі понесених витрат в сумі 10114,70 грн., витрати на правову допомогу в сумі 2000,00 грн. та судові витрати.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що 13.07.2008 року о 04.00 годин в м. Вишневе з вини відповідача ОСОБА_1, який керував автомобілем «Фольксваген», д.н. НОМЕР_1, сталася дорожньо-транспортна пригода.
На дату ДТП ОСОБА_1 не мав чинного договору обов'язкового страхування цивільно -правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Вина водія ОСОБА_1 в скоєнні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, підтверджується постановою Солом'янського районного суду м. Києва від 21.08.2008 року.
Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди був пошкоджений автомобіль «Фольксваген», д.н. НОМЕР_2, власником якого є ОСОБА_2 та за кермом якого знаходився ОСОБА_3, який на момент пригоди мав поліс обов'язкового страхування цивільно -правової відповідальності №ВВ/2657930, укладений з ЗАТ «УАСК «АСКА».
Згідно висновку №25 автотоварознавчого дослідження складеного судовим експертом Шевченко Ю.В. 06.02.2009 року, матеріальний збиток заподіяний власнику автомобіля «Фольксваген», д.н. НОМЕР_2 внаслідок його пошкодження при ДТП складає 15458,52 грн.
Зазначена шкода особисто винуватцем ДТП не була відшкодована потерпілій особі.
У зв'язку з настанням події, передбаченої п.п. «а»п. 41.1 ст. 41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно -правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», МТСБУ 16.04.2009 року здійснило виплату відшкодування потерпілому в розмірі визначеного законодавством ліміту відповідальності в сумі 10114,70 грн., відповідно до наказу МТСБУ №970 від 16.04.2009 року про відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих, що підтверджується платіжними дорученнями.
Оскільки МТСБУ здійснило відшкодування шкоди за водія транспортного засобу, який спричинив ДТП і не мав договору обов'язкового страхування цивільно -правової відповідальності власників наземних транспортних засобів просив позов задовольнити.
Представник позивача в судове засідання не з'явилась, про дату та час розгляду справи повідомлена належним чином, надала заяву в якій позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила справу розглядати без її участі, проти ухвалення заочного рішення не заперечувала.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, однак причини неявки суд не повідомив.
Суд, відповідно до ст.ст. 169, 224 ЦПК України вважає за можливе розглянути справу на підставі наявних у ній матеріалів у його відсутність, оскільки неявка відповідача не перешкоджає постановленню заочного рішення, проти чого не заперечувала представник позивача.
Згідно ч. 2 ст. 197 ЦК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання або за розпорядженням головуючого інший працівник апарату суду. У разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Врахувавши заяву представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 13.07.2008 року о 04.00 годин ОСОБА_1, керуючи автомобілем «Фольксваген», д.н. НОМЕР_1 в м. Вишневе, в стані алкогольного сп'яніння, не вибрав безпечної швидкості руху та не врахував дорожню обстановку, при виникненні перешкоди не вжив усіх необхідних заходів для уникнення зіткнення, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем «Фольксваген», д.н. НОМЕР_2, після чого останній автомобіль НОМЕР_3, що призвело до пошкодження транспортних засобів, чим вчинив правопорушення передбачене ст. ст. 124, 130 КУпАП.
На дату ДТП ОСОБА_1 не мав чинного договору обов'язкового страхування цивільно -правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Автомобіль «Фольксваген», д.н. НОМЕР_2, належить на праві власності ОСОБА_2 та за кермом якого, на момент ДТП, знаходився ОСОБА_3, цивільно-правова відповідальність якого була застрахована згідно полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності №ВВ/2657930, укладений з ЗАТ «УАСК «АСКА».
Внаслідок ДТП автомобілю «Фольксваген», д.н. НОМЕР_2 завдано механічних пошкоджень.
Дорожньо-транспортна пригода сталася з вини водія ОСОБА_1, який керував автомобілем «Фольксваген», д.н. НОМЕР_1.
Згідно ч. 4 ст. 61 ЦПК України вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно -правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.
Постановою Солом'янського районного суду м. Києва від 21.08.2008 року ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. ст.124, 130 КпАП України (а.с. 11).
Таким чином, вина відповідача у скоєнні ДТП є підтвердженою.
Згідно висновку №25 автотоварознавчого дослідження складеного судовим експертом Шевченко Ю.В. 06.02.2009 року, матеріальний збиток заподіяний власнику автомобіля «Фольксваген», д.н. НОМЕР_2 внаслідок його пошкодження при ДТП складає 15458,52 грн.
Будь -яких доказів які б викликали сумнів у повності, ясності, правильності висновку спеціаліста, чи доказів пов'язаних з недостатньою професійною кваліфікацією оцінювача, сторонами надано не було, а тому суд вважає його вірним та обґрунтованим і таким, що не суперечить матеріалам справи, і може бути взятим до уваги судом при ухваленні рішення.
27.03.2009 року потерпілий, з метою отримання страхового відшкодування, звернувся до МТСБУ з відповідною заявою.
31.03.2009 року МТСБУ направило на адресу відповідача лист з пропозицією врегулювати з потерпілим спір в добровільному порядку, який останній отримав 09.04.2009 року та залишив її без уваги.
Зазначена шкода особисто винуватцем ДТП не була відшкодована потерпілій особі.
Договірних зобов'язань між МТСБУ, потерпілою особою та відповідачем не виникало.
В зв'язку з настанням події, передбаченої п.п. «а»п. 41.1 ст. 41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно -правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», МТСБУ 16.04.2009 року здійснило виплату відшкодування потерпілому в розмірі визначеного законодавством ліміту відповідальності в сумі 10114,70 грн., відповідно до наказу МТСБУ №970 від 16.04.2009 року про відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих, що підтверджується платіжними дорученнями №1512.
Згідно п.п. «а»п. 41.1 ст. 41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння: транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам п. 1.7 ст. 1 цього закону, та майну, яке знаходилось в такому транспортному засобі.
Згідно п.п. 2.1 ст. 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до власника транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.
Відповідно до ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Відповідно до ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, заподіяна неправомірними рішенням, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно статті 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утримання бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює та інших осіб. Шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Згідно ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування.
Таким чином, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача коштів в розмірі понесених витрат в сумі 10114,70 грн.
Згідно вимог ст. ст. 27, 28, 29, 30 ЦПК України засобами доказування в цивільній справі є пояснення сторін і третіх осіб, показання свідків, письмові докази, речові докази і висновки експертів. Суд приймає до розгляду лише ті докази, які мають значення для справи. Обставини, які за законом повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування. Кожна сторона має довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що позивач довів ті обставини, на які посилався, як на підставу своїх позовних вимог.
Відповідно до п. 1 ст. 88 ЦПК України стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Відповідно до ст. 84 ЦПК України, витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної допомоги. Граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлений Постановою Кабінету Міністрів України від 27.04.2006 року №590 «Про граничні розміри компенсації витрат, пов'язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави».
Відповідно до платіжного доручення №88 від 13.03.2012 року, позивачем були оплачені витрати на правову допомогу в сумі 2000,00 грн. (а.с. 32), згідно контракту про надання правової допомоги №24 від 11.02.2009 року та додаткової угоди №88 до контракту про надання юридичних послуг №24 від 11.02.2009 року (а.с. 32-33).
З огляду на вищезазначене, суд приходить до висновку, про стягнення з відповідача на користь позивача суми сплаченого судового збору 214,60 грн. та вартість витрат на правову допомогу 2000,00 грн.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 38, 41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст.ст. 993, 1166, 1187, 1191 ЦК України; ст.ст. 27, 28, 29, 30, 57-58, 60, 84, 88, 169, 197, 208-209, 212-215, 218, 224 ЦПК України, суд, -
В И Р І Ш И В :
Позов Моторного (транспортного) Страхового Бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов'язаних з виплатою страхового відшкодування задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 на користь Моторного (транспортного) Страхового Бюро України, код ЄДРПОУ 21647131, місцезнаходження якого за адресою: м. Київ, Русанівський бульвар, 8, понесені витрати по виплаті страхового відшкодування в сумі 10114,70 грн.
Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 на користь Моторного (транспортного) Страхового Бюро України, код ЄДРПОУ 21647131, місцезнаходження якого за адресою: м. Київ, Русанівський бульвар, 8 вартість витрат на правову допомогу 2000,00 грн., судовий збір в сумі 214,60 грн.
Заочне рішення може бути оскаржено позивачем до Апеляційного суду м. Києва шляхом подання апеляційної скарги через Солом'янський районний суд міста Києва в десятиденний термін з дня його проголошення.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, який його постановив, за письмовою заявою відповідача, яка має бути подана протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Суддя
Судове рішення № 24101173, Солом'янський районний суд міста Києва було прийнято 15.05.2012. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 2609/10630/12. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: