Ухвала суду № 24097025, 08.05.2012, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Бєломєстнов О.Ю.

Суддя-доповідач - Василенко Л. А.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 травня 2012 року справа №2а/0570/2140/2012

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Василенко Л.А., суддів Гімона М.М., Карпушова О.В.,

секретар судового засідання Барбаш Л.О.,

з участю представників позивача Курібло В.А., Доброхотової В.В.,

представника відповідача Мороз О.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м.Маріуполя на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 14 березня 2012 року у справі № 2а/0570/2140/2012 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Проектно-будівельне підприємство «Азовінтекс» до Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м.Маріуполя про визнання недійсними та скасування наказу №402 від 10.02.2012 року і рішення №2 від 15.02.2012 року, -

В С Т А Н О В И В:

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 14 березня 2012 року частково задоволений позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Проектно-будівельне підприємство «Азовінтекс» (далі ТОВ «ПБП «Азовінтекс») до відповідача - Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м.Маріуполя (далі Жовтнева МДПІ м.Маріуполя) про визнання недійсними та скасування: наказу Жовтневої МДПІ м.Маріуполя від 10.02.2012 року №402 «Про додаткове залучення працівників до складу перевіряючих ТОВ «ПБП «Азовінтекс» та внесення змін до наказу №240 від 27.01.2012 року» і рішення Жовтневої МДПІ м.Маріуполя №2 від 15.02.2012 року «Про застосування адміністративного арешту майна платника податків ТОВ «ПБП «Азовінтекс», а саме: визнане недійсним та скасоване рішення Жовтневої МДПІ м. Маріуполя №2 від 15.02.2012р. «Про застосування адміністративного арешту майна платника податків ТОВ «ПБП «Азовінтекс»; у задоволенні інших позовних вимог відмовлено; стягнуто з Державного бюджету України на користь ТОВ «ПБП «Азовінтекс» судовий збір у сумі 16,10 грн.

Відповідач не погодився з постановою суду в частині задоволених позовних вимог, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду, ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі. В доводах апеляційної скарги податковий орган не згодний з обґрунтуванням рішення суду про задоволення частини позову.

Позивачем на апеляційну скаргу подані письмові заперечення, в яких посилався на неспроможність доводів апелянта через невірне трактування застосування норм матеріального права та невірну оцінку встановленим обставинам справи.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити.

Представники позивача в судовому засіданні заперечували проти доводів апеляційної скарги, просили відмовити в її задоволенні, а постанову суду першої інстанції залишити без змін як обґрунтовану та законну.

Колегія суддів заслухала доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевірила матеріали справи за доводами апеляційної скарги з врахуванням заперечень на доводи апеляційної скарги і дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлені наступні обставини справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю „Проектно-будівельне підприємство «Азовінтекс» є суб'єктом підприємницької діяльності - юридичною особою, знаходиться на обліку як платник податків у Жовтневій МДПІ м.Маріуполя.

За планом-графіком проведення комплексних документальних перевірок суб'єктів господарювання на 1 квартал 2012 року Жовтневою МДПІ м.Маріуполя запланована перевірка позивача за період з 01.07.2010р. до 31.12.2011 року протягом 20 робочих днів двома працівниками податкового органу ( а.с. 42).

У зв'язку з цим позивачеві 30.01.2012р. вручене повідомлення про проведення перевірки №4 від 23.01.2012 року та копія наказу №240 від 27.01.2012 року, що підтверджується відповідною розпискою про одержання ( а.с. 11, 12, 44).

Згідно наказу №240 від 27.01.2012 року керівником Жовтневої МДПІ м.Маріуполя створено спеціалізовану бригаду з фахівців Жовтневої МДПІ м. Маріуполя, яким доручене провести документальну перевірку позивача тривалістю 20 днів з 10.02.2012р.

09.02.2012 року відповідачем були видані сім направлень на перевірку: №№325, 326. 329-333 працівникам Жовтневої МДПІ м.Маріуполя і 10.02.2012р. видане направлення №369 ще на одного працівника Жовтневої МДПІ м.Маріуполя (а.с.47- 53, 56).

Також 09.02.2012 року відповідачем видані направлення на перевірку №328, 327 працівникам ДПС у Донецькій області, в яких підставою для проведення перевірки зазначений наказ №240 від 27.01.2012 року ( а.с. 54, 55).

Направлення на перевірку працівниками Жовтневої МДПІ м.Маріуполя вручені позивачеві 10.02.2012р. о 16 годині, що підтверджується відповідними написами представників позивача на них.

10.02.2012 року частина перевіряючих, у тому числі співробітник відділу фінансових розслідувань управління боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом., ДПС у Донецькій області Чернуха О.А. прибули на ТОВ „ПБП „Азовінтекс". Працівники Жовтневої МДПІ м.Маріуполя були допущені до перевірки, що підтверджено відповідним записом в журналі реєстрації перевірок (а.с. 15) та не заперечувалося сторонами як в суді першої так я в суді апеляційної інстанцій. Інспектора Чернуха О.А. позивач не допустив до перевірки, оскільки у його направленні підставою зазначений наказ №240 від 27.01.2012р., який передбачав формування бригади перевіряючих лише з штату інспекторів Жовтневої МДПІ м.Маріуполя, внаслідок чого складений відповідний акт №19/35-2/24155428 від 10.02.2012р. (а.с.59).

10.02.2012 року керівником Жовтневої МДПІ м.Маріуполя виданий наказ №402 „Про додаткове залучення працівників до складу перевіряючих ТОВ „ПБП „Азовінтекс" код ЄДРПОУ 24155428 та внесення змін до наказу №240 від 27.01.2012р.". Згідно зазначеного наказу №402 фахівців Державної податкової служби в Донецькій області - Чернуху О.А. та Глаз С.А. додатково включено до складу спеціалізованої бригади з питання проведення документальної планової виїзної перевірки позивача. Наказ №402 10.02.2012 року вручений представникам позивача, що підтверджується відповідною відміткою на його звороті (а.с.13).

Наступного робочого дня - 13.02.2012 року (10.02.2012 пятниця) на ТОВ „ПБП „Азовінтекс" знаходився керівник бригади перевіряючих, з яким узгоджувався порядок надання документів на перевірку.

14.02.2012р. на ТОВ „ПБП „Азовінтекс" прибула бригада перевіряючих, в складі якої були працівники Жовтневої МДПІ м.Маріуполя і ДПС в Донецькій області. Позивач не допустив посадову особу - інспектора Глаз С.А. до перевірки, про що відповідачем складений акт №20/23-21/24155428 від 14.02.2012р. На тексті цього акту посадовими особами позивача виконаний напис про допуск до перевірки всіх працівників Жовтневої МДПІ м.Маріуполя і про не допуск працівників ДПС у Донецькій області (а.с.63, 64).

Крім того, позивачем також складений акт від 14.02.2012р. відмови від підпису у журналі реєстрації перевірок працівників Жовтневої МДПІ и.Маріуполя, які прибули на перевірку і були допущені до неї. (а.с.14).

На підставі акту відмови від допуску посадових осіб до проведення планової документальної перевірки від 14.02.2012р. згідно п.п. 94.2.3 п. 94.2 ст. 94 Податкового кодексу України начальником управління податкового контролю Жовтневої МДПІ м.Маріуполя подане звернення від 15.02.2012р., за яким керівником того самого податкового органу було прийняте рішення №2 від 15.02.2012р. про застосування адміністративного арешту платника податків, яким застосований повний адміністративний арешт активів позивача (а.с. 24, 68).

Зазначені обставини справи підтверджені матеріалами справи і не спірними.

Предметом спору у справі є правомірність наказу відповідача №402 від 10.02.2012 року „Про додаткове залучення працівників до складу перевіряючих ТОВ „ПБП „Азовінтекс" код ЄДРПОУ 24155428 та внесення змін до наказу №240 від 27.01.2012р." і рішення №2 від 15.02.2012р. про повний адміністративний арешт активів позивача.

Пунктом 77.4. статті 77 Податкового кодексу України (далі ПК України) встановлено, що про проведення документальної планової перевірки керівником органу державної податкової служби приймається рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної планової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому "не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки вручено під розписку або надіслано рекомендованим листом з повідомленням про вручення копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки.

Згідно п. 77.6. ст. 77 ПК України допуск посадових осіб органів податкової служби до проведення документальної планової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.

Цією статтею передбачено, що посадові особи органу державної податкової служби мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування органу державної податкової служби, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (об'єкта), перевірка якого проводиться (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється), мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника органу державної податкової служби або його заступника, що скріплений печаткою органу державної податкової служби; копії наказу про проведення перевірки.

Непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб органу державної податкової служби до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Встановлено, що повідомлення про проведення перевірки, копія наказу №240 від 27.01.2012р. своєчасно були вручені позивачу, у зв'язку з чим 10.02.2012 року він допустив до проведення перевірки працівників Жовтневої МДПІ м.Маріуполя і 10.02.2012 року розпочалася реалізація зазначеного наказу та на його підставі між сторонами виникли певні правовідносини.

У рішенні від 23 червня 1997 року N 2-зп (Справа N 3/35-313) у справі щодо відповідності Конституції України (конституційності) положення підпункту 2 пункту З розділу IV Закону України "Про Конституційний Суд України" стосовно правових актів органів Верховної Ради України (справа про акти органів Верховної Ради України) Конституційний суд України дійшов висновків, що за своєю природою ненормативні правові акти, на відміну від нормативних, встановлюють не загальні правила поведінки, а конкретні приписи, звернені до окремого індивіда чи юридичної особи, застосовуються одноразово й після реалізації вичерпують свою дію.

У рішенні від 16 квітня 2009 року N 7-рп/2009 (Справа N 1 -9/2009) у справі за конституційним поданням Харківської міської ради щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 19, статті 144 Конституції України, статті 25, частини чотирнадцятої статті 46, частин першої, десятої статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування) Конституційний суд України також визначив, що до нормативних належать акти, які встановлюють, змінюють чи припиняють норми права, мають локальний характер, розраховані на широке коло осіб та застосовуються неодноразово, а ненормативні акти передбачають конкретні приписи, звернені до окремого суб'єкта чи юридичної особи, застосовуються одноразово і після реалізації вичерпують свою дію.

Ненормативні правові акти органу місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, тому вони не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання.

Конституційний суд України у зазначеному рішенні навів, що органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Це є "гарантією стабільності суспільних відносин" між органами місцевого самоврядування і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення.

Колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції, що зазначене рішення Конституційного Суду стосується органів місцевого самоврядування, але ці висновки можуть застосовуватися для надання оцінки правомірності будь-яких ненормативних правових актів, у тому числі й наказів відповідача і вважає правильним висновок суду першої інстанції, що зміна наказу, на підставі якого, працівників відповідача було допущено до перевірки, спотворює умови, за яких між сторонами виникли правовідносини. Суттєвість таких змін (склад перевіряючих, період перевірки чи її тривалість) не має значення, оскільки допущення до перевірки обумовлено змістом наказу в цілому, а його окремих частин. Наказом №402 від 10.02.2012 року відповідач фактично змінив умови, за яких він був допущений до перевірки, що є неприпустимим з огляду на наведені вище висновки Конституційного суду України і тому у позивача були правові підстави наполягати на продовженні перевірки згідно наказу №240 від 27.01.2012р. та заперечувати проти її проведення на підставі наказу №402 від 10.02.2012р.

Суд першої інстанції водночас вірно вказав на наявність інших підстав для підтвердження правомірності дій позивача щодо недопущення до проведення перевірки 14.02.2012р. інспектора Глаз С.А. - працівника ДПС у Донецькій області. Наказ №240 від 27.01.2012 року був вручений позивачеві за 10 днів до початку проведення перевірки з дотриманням вимог пункту 77.4. статті 77 ПК України. Водночас наказ №240 від 27.01.2012 року зі змінами, внесеними до нього наказом №402 від 10.02.2012 року, не вручений позивачеві у зазначений строк, тому у відповідача не виникло права на проведення перевірки особами, участь яких передбачена наказом №402 від 10.02.2012 року.

Крім того, згідно вимог п. 81.1 ст. 81 ПК України посадові особи органу державної податкової служби мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки за умови пред'явлення направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування органу державної податкової служби, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки

Пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, згідно тієї самої статті є підставою для недопущення посадових (службових) осіб органу державної податкової служби до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

В направленнях на перевірку №328, 327 від 09.02.2012 року працівникам ДПС у Донецькій області підставою для проведення перевірки зазначений наказ №240 від 27.01.2012 року, який передбачає формування бригади для перевірки позивача з працівників Жовтневої МДПІ м.Маріуполя, участь у перевірці працівників ДПС в Донецькій області наказом №240 не передбачена. Направлення на перевірку працівникам ДПС у Донецькій області видані 09.02.2012 року, тобто раніше ніж наказ №402 від 10.02.2012 року, який визначив їх участь у перевірці. Тобто, при оформленні зазначених направлень відповідач послався на наказ про проведення перевірки, який не може бути підставою для її проведення зазначеними у направленні особами.

Слід зазначити,що відповідачем з огляду на підпункт 78.1.12 п.78.1 ст.78 ПК України не обґрунтовано та не доведено правомірність залучення до перевірки працівників органу державної податкової служби вищого рівня та можливість їх залучення наказом керівника податкового органу нижчого рівня.

З врахуванням встановлених обставин щодо видання наказів 240, 402 та направлень на перевірку працівникам ДПС у Донецькій області суд першої інстанції дійшов до правильного висновку, що позивач згідно ст. 81 ПК України правомірно не допустив посадових (службових) осіб органу державної податкової служби до проведення документальної виїзної перевірки.

Прийняття спірного рішення про застосування адміністративного арешту активів №2 від 15.02.2012 року позивача обґрунтоване відповідачем лише недопущенням до перевірки посадових осіб ДПС у Донецькій області.

Колегія суддів погодила висновок суду першої інстанції щодо правомірності недопущення до перевірки працівників податкового органу вищого рівня, внаслідок чого спірне рішення відповідача про застосування адміністративного арешту активів №2 від 15.02.2012 року позивача не ґрунтується на приписах законодавства і тому позовні вимоги про визнання його недійсним та скасування підлягають задоволенню.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно вирішив спір, податковий орган відповідно до приписів ч.2 ст.71 КАС України не довів правомірність прийнятого спірного рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, підстави для скасування постанови суду відсутні.

Повний текст ухвали складений 11 травня 2012 року.

На підставі викладеного, керуючись ст. 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст. 200, п.1 ч.1, ст. 205, ст. 206, ст.212, ст. 254 ч.5 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м.Маріуполя залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 14 березня 2012 року у справі № 2а/0570/2140/2012 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Проектно-будівельне підприємство «Азовінтекс» до Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м.Маріуполя про визнання недійсними та скасування наказу №402 від 10.02.2012 року і рішення №2 від 15.02.2012 року залишити без змін

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня її складення в повному обсязі.

Головуючий Л.А. Василенко

Судді М.М.Гімон

О.В.Карпушова