Ухвала суду № 24096674, 08.05.2012, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Абдукадирова К.Е.

Суддя-доповідач - Казначеєв Е.Г.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 травня 2012 року справа №2а/0570/999/2012 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд колегією суддів у складі: головуючого судді Казначеєва Е.Г., суддів Яманко В.Г., Васильєвої І.А., за участі секретаря судового засідання Балакай І.Л., представника позивача ОСОБА_2, за довіреністю від 01.01.2012 року, представника відповідача ОСОБА_3, за довіреністю від 22.07.2011 року, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі міста Донецька на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 22 березня 2012 р. у справі № 2а/0570/999/2012 (головуючий І інстанції Абдукадирова К.Е.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Скіф-Шіппінг" до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі міста Донецька про визнання частково недійсним податкового повідомлення-рішення № 0011661542 від 11.11.2011 року в частині збільшення грошового зобов'язання на 4 500,00грн.,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Скіф Шіппінг», звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька про визнання частково недійсним податкового повідомлення рішення № 0011661542 від 11.11.2011р. в частині збільшення грошового зобов'язання на 4500,00 грн.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 22 березня 2012 року позовні вимоги задоволено в повному обсязі. Суд першої інстанції визнав частково недійсним податкове повідомлення рішення Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька № 0011661542 від 11.11.2011р. в частині збільшення грошового зобов'язання на 4500,00 грн., стягнув з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Скіф Шіппінг» витрати по сплаті судового збору у розмірі 94,10 грн.

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог. Обґрунтовано апеляційну скаргу тим, що вказана постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Представник позивача в судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечував, вважає, що постанова суду першої інстанції винесена з додержанням норм матеріального та процесуального права, апеляційну скаргу не обґрунтованою та такою що підлягає залишенню без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін

Представник відповідача в судовому засіданні доводи апеляційної скарги підтримав, вважає, що постанова суду першої інстанції винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, апеляційну скаргу обґрунтованою та такою що підлягає задоволенню.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, осіб, які з'явились в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції встановлено, що позивача ТОВ «Скіф Шіппінг» зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Донецької міської ради 05.10.2000р., включене до ЄДРПОУ за номером 31158623 (арк. справи 21).

Відповідачем ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька 04.10.2011р. проведена камеральна перевірка даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість по декларації ТОВ «Скіф Шіппінг».

За наслідками даної перевірки, посадовими особами відповідача складено акт перевірки від 04.10.2011р. № 1028/15-2/31158623 (арк. справи 7).

Перевіркою встановлено, що в декларації з ПДВ за березень 2011р. в реєстр отриманих та виданих накладних включено податкову накладну від 16.03.2010р. № 108, отриману від ПП «Паллада» на загальну суму 28 015,52 грн., в т.ч. ПДВ на суму 4 669,25 грн. На момент подання декларації з ПДВ за березень 2011р. минуло понад 365 днів з моменту виписки податкової накладної. Позивачем порушено норми п. 198.6 ст. 198 ПК України, оскільки сформовано податковий кредит по податковій накладній по якій минуло понад 365 днів з моменту виписки податкової накладної, чим занижено суму, яка підлягає сплаті до бюджету по декларації з ПДВ за березень 2011р. на 4 669,25 грн. У зв'язку з наведеним платником податків безпідставно включено до складу податкового кредиту за березень 2011р. податкові накладні, з моменту виписки яких минуло понад 365 днів, чим занижено суму податку, який підлягає сплаті до бюджету за березень 2011р. в сумі 4500,00 грн. (з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного податкового періоду).

11.11.2011р. податковим органом за результатами перевірки згідно із п. 54.3. ст. 54 ПК України за порушення п. 198.6 ст. 198 ПК України, прийняте податкове повідомлення-рішення № 0011661542, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 5625,00 грн., у т.ч. 4500,00 грн. за основним платежем та 1 125,00 грн. за штрафними санкціями (арк. справи 16).

Позивачем зазначене податкове повідомлення-рішення оскаржено до Державної податкової адміністрації у Донецькій області (а.с.10). За результатами оскарження даного податкового повідомлення-рішення, рішенням ДПА у Донецькій області від 08.12.2011р. № 22388/10/25-113-1 (а.с. 11-13) податкове повідомлення-рішення скасовано в частині нарахування штрафних санкцій в сумі 1124,00 грн., в іншій частині скарга позивача залишена без задоволення, податкове повідомлення-рішення без змін.

Колегія суддів не погоджується з твердженням відповідача в апеляційній скарзі на порушення позивачем строку передбаченого п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, а саме включення до складу податкового кредиту за березень 2011 року, податкової накладної №108 від 16.03.2010 року з виписки якої минуло понад 365 днів.

Згідно пункту 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України, податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

У відповідності до приписів п. 16.1.2, 16.1.3 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний вести в установленому поряду облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків ат зборів, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(який діяв на дату складання спірної податкової накладної, що стала підставою нарахування податкового кредиту), податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 зазначеного Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів ( робіт, послуг ).

Відповідно до матеріалів справи позивачу (покупцю) 16.03.2010р. ПП «Паллада» (продавцем) була виписана податкова накладна № 108 (арк. справи 17). Актом приймання передачі від 01.03.2011р., підписаним між позивачем та ПП «Паллада» (арк. справи 18) податкова накладна була передана позивачу, зазначений факт також підтверджується реєстром виданих та отриманих податкових накладних за березень 2011р. (арк. справи 19).

Таким чином позивачем документально підтверджено отримання податкової накладної у березні 2011 року.

Перевіркою підтверджено, що дана податкова накладна відображена позивачем у складі податкового кредиту березня 2011р. у декларації за березень 2011р.

Згідно ч.3 п 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, який набув чинності в період спірних правовідносин встановлено, що у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної

Відповідно до матеріалів справи податкова накладна, виписана 16 березня 2010 року, була включена до складу податкового кредиту при подані звітності за березень 2011 року, таким чином, платником податків була включена до складу податкового кредиту податкова накладна в межах 365 календарних днів.

Посилання відповідача в апеляційній скарзі на те, що декларація за березень 2011 року подана позивачем 15.04.2011 року, а тому позивачем фактично пропущено передбачений законом строк не приймається, оскільки, як зазначалось вище, податкова накладна фактично отримана позивачем 01 березня 2011 року, тому підлягає включенню до податкової звітності саме в той період коли була фактично отримана, відповідно до чого позивачем включено до декларації за ПДВ за березень 2011 року, що не перевищило 365 днів.

Колегія суддів зазначає, що при визначенні строку включення до складу податкового кредиту сум ПДВ на підставі податкових накладних повинно враховуватись саме звітній період, а не момент подання декларації.

Відповідно до п. 49.1 та п. 49.2 ст.49 ПК України, податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків. Платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.

Згідно п.п. 49.18.1. п. 49.18 ст.49 ПК України, податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює: календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Таким чином декларантом декларація за березень 2011 року подана з дотриманням строку встановленого п.п. 49.18.1. п. 49.18 ст.49 ПК України.

З огляду на викладене колегія суддів вважає висновки податкового органу та прийняття податкового повідомлення-рішення предметом якого є збільшення податкового зобов'язання у спірній сумі неправомірними.

З врахуванням викладеного, колегія суддів дійшла до висновку, що постанова суду першої інстанції прийнята відповідно до вимог матеріального та процесуального права, тому залишається без змін, а апеляційна скарга - без задоволення з викладених в даній ухвалі підстав.

Керуючись статтями 24, 69, 71, 160, 167, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі міста Донецька на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 22 березня 2012 р. у справі № 2а/0570/999/2012 залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 22 березня 2012 р. у справі № 2а/0570/999/2012 залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до Вищого адміністративного суду України, а в разі складення в повному обсязі - з дня складення в повному обсязі.

Повний текст складено 10 травня 2012 року.

Головуючий суддя: Е.Г.Казначеєв

Судді: В.Г.Яманко

І.А. Васильєва