Ухвала суду № 24095027, 17.04.2012, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Шинкарьова І.В.

Суддя-доповідач - Чумак С.Ю.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2012 року справа №2а/0570/23776/2011 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Чумака С.Ю.,

суддів: Ляшенка Д.В. та Ястребової Л.В.,

при секретарі Копиці С.В.,

за участю представника позивача Акуленко О.А. та представника відповідача Кінаша В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Донецьку апеляційну скаргу Торезької об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 14 лютого 2012 року у справі № 2а/0570/23776/2012 за позовом Комунального підприємства «Сніжне-Міськсвітло» до Торезької об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач звернувся до суду з позовом про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 28.09.2011 року № 0002601540, яким йому нараховане податкове зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 9465 гривень. В обґрунтування позову послався на безпідставність збільшення податкового зобов'язання з податку на прибуток за ІІ кв. 2011р. в сумі 9465 гривень спірним податковим повідомленням-рішенням, вважав помилковим висновок податкового органу про неправомірність включення у податкову декларацію з податку на прибуток за ІІ кв. 2011р. від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього звітного періоду, вважав, що не порушував п. 3 підрозділу 4 розділу 20 Податкового кодексу України (далі - ПК України).

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 14 лютого 2012 року позовні вимоги задоволені, оскаржуване податкове повідомлення-рішення визнано недійсним. При цьому суд першої інстанції виходив з того, що пункт 3 підрозділу 4 Перехідних положень Податкового кодексу України містить пряму вказівку щодо включення до складу валових витрат 2 кварталу 2011 року від'ємного значення об'єкту оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року.

Не погодившись з постановою суду відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить останню скасувати та постановити нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог позивачу відмовити у повному обсязі. В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що позивач згідно пункту 3 підрозділу 4 Перехідних положень Податкового кодексу України повинен був до складу витрат 2 кварталу 2011 року включити лише ті, що сформовані виключно за рахунок доходів та витрат безпосередньо 1 кварталу 2011 року, але в порушення цих вимог включив до складу вказаних витрат від'ємне значення об'єкту оподаткування, яке сформувалось до 1 січня 2011 року.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши за матеріалами справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає останні необґрунтованими, а постанову суду такою, що підлягає залишенню без змін з наступних підстав.

Судом першої інстанції вірно встановлено і це підтверджується матеріалами справи, що 16 вересня 2011 року відповідачем проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на прибуток, про що складений акт № 847/15-34093245 (а.с. 24), згідно висновків якого в ході проведення перевірки встановлено завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на суму 41151 грн у зв'язку з порушенням позивачем вимог пункту 150.1 статті 150, пункту 3 підрозділу 4 розділу XX Податкового кодексу України. Зазначені висновки акту вмотивовані тим, що позивачем безпідставно включено до складу валових витрат другого кварталу 2011 року (рядок 06.6) від'ємне значення об'єкту оподаткування податком на прибуток, що було сформовано до 1 січня 2011. В акті перевірки зазначено, що позивачем в податковій декларації з податку на прибуток за ІІ квартал 2011 року завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування за І квартал 2011 року на суму від'ємного значення об'єкта оподаткування за підсумками 2010 року у розмірі 41151 гривня, у зв'язку з чим позивачем незаконно задекларовано податкове зобов'язання в сумі 4936 гривень, тоді як потрібно було вказати 14401 гривню.

28 вересня 2011 року на підставі висновків акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 00032601540 (а.с. 21), яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 9465 гривень за порушення вимог п. 150.1 статті 150 та пункту 3 підрозділу 4 Перехідних положень Податкового кодексу України.

Причиною виникнення спору між сторонами, як правильно зазначив суд першої інстанції, стало неоднакове розуміння положень Податкового кодексу України в частині формування валових витрат 1-го та 2-го кварталу 2011 року та можливості включення до декларації за 2-й квартал 2011 року від'ємного значення об'єкту оподаткування першого кварталу 2011 року із врахуванням від'ємного значення податку сформованого до 1-го кварталу 2011 року.

Порядок визначення податку на прибуток визначений розділом 3 Податкового кодексу України, що набрав чинності з 1 січня 2011 року. Відповідно до підрозділу 4 Розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України, застосування Розділу III "Податок на прибуток підприємств" починається з 1 квітня 2011 року. До 1 квітня 2011 року визначення об'єкту оподаткування податком на прибуток відбувається на підставі положень Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Відповідно до статті 3 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28 грудня 1994 року N 334/94-ВР, що діяв у 1 кварталі 2011 року, об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованим згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

У статті 6 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», норми якого протягом 2010 року діяли із врахуванням особливостей, встановлених пунктом 22.4. статті 22 цього закону, встановлено, що об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Відповідно до пункту 22.4. Прикінцевих положень Закону в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» N 2275-УІ від 20 травня 2010 року, що в частині внесених змін до Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» набрав чинності з 1 липня 2011 року, у 2010 році у складі валових витрат платника податку враховується 20 відсотків суми від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток, яке утворилося станом на 1 січня 2010 року. У 2011 році сума від'ємного значення, яка відповідно до абзацу першого цього пункту не була врахована у складі валових витрат, та від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягають включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому статтею 6 цього Закону, без обмежень, встановлених цим пунктом.

Як вбачається з податкової декларації з податку на прибуток за 2010 рік (а.с. 135) та уточнювального розрахунку податкових зобов'язань у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок (а.с. 138), за підсумками цього року позивач мав від'ємне значення об'єкта оподаткування в сумі «-71943 грн».

Відповідно до абз. 2 п. 22.4. ст. 22 наведеного Закону у декларації за І кв. 2011 року (а.с. 102) позивач включив до складу валових витрат суму від'ємного значення попереднього податкового періоду - 71943 грн. та відобразив цю суму у рядку 04.9 декларації за І кв. 2011р.

Як правильно зазначив суд першої інстанції, аналіз норм п. 6.1. ст. 6 та п. 22.4 статті 22 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» свідчить про те, що до 16.06.2010 року до складу валових витрат І-го кварталу наступного року платник податків мав право включати всю суму збитків, отриманих у попередньому році. При цьому, об'єкт оподаткування наступного року розраховується з урахуванням цього від'ємного значення у складі валових витрат наростаючим підсумком (тобто у І, ІІ, ІІ, VІ кв.) до повного погашення такого від'ємного значення.

Зазначена норма покликана на те, щоб платник податків повністю покрив витрати попереднього податкового року у наступному.

Таким чином, позивачем вірно включено до складу від'ємного значення 1-го кварталу 2011 року суму 71943 грн.

Результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку за підсумками І кв. 2011р. з урахуванням уточнювального розрахунку (а.с. 104) є від'ємне значення в сумі 41151 грн (43223-2072), що не заперечується відповідачем.

Зазначену суму від'ємного значення позивач включив до витрат ІІ календарного кварталу 2011 року та відобразив її у декларації за ІІ кв. 2011р. у рядку 06.6 (а.с. 105).

Суд не приймає до уваги доводи апеляційної скарги, що до складу другого кварталу 2011 року включається виключно від'ємне значення об'єкту оподаткування, отримане суб'єктами господарювання за результатами здійснення господарської діяльності за перший квартал 2011 року без врахування від'ємного значення, що увійшло до складу першого кварталу 2011 року з 2010 року, оскільки таке тлумачення суперечить нормам Податкового кодексу України з огляду на наступне.

Згідно пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування податком є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Пунктом 150.1 статті 150 Податкового кодексу України визначено, що якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Згідно пункту 3 підрозділу 4 Перехідних положень Податкового кодексу України пункт 150.1 статті 150 Кодексу застосовується у 2011 році з урахуванням такого:

- якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.

Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого-четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Оскільки від'ємне значення об'єкту оподаткування 1 кварталу 2011 року склало 41151 гривню, що з урахуванням уточнювального розрахунку відображено в рядку 08 декларації з податку на прибуток за 1 квартал 2011 року, то відповідно до пункту 3 підрозділу 4 Перехідних положень ПК України позивач правомірно включив вказану суму до рядку 06.6 декларації з податку на прибуток за 2 квартал 2011 року як витрати другого календарного кварталу 2011 року.

Таким чином, доводи апеляційної скарги з цього приводу є безпідставними та не ґрунтуються на змісті вищевказаних вимог Перехідних положень ПК України, які не містять застережень, що від'ємне значення об'єкту оподаткування за 1 квартал 2011 року може бути включено до витрат 2 кварталу того ж року лише за умови формування цього значення безпосередньо за результатами формування доходів та витрат 1 кварталу 2011 року без врахування від'ємного значення об'єкту оподаткування попередніх податкових періодів.

Єдиним застереженням пункту 3 підрозділу 4 Перехідних положень ПК України є те, що це від'ємне значення повинно бути наявним за результатами першого кварталу 2011 року, а оскільки діюче законодавство передбачало можливість його формування в тому числі і за рахунок від'ємного значення за період до 1 січня 2011 року, то жодних перешкод для включення останнього до витрат 2 кварталу 2011 року не існує.

За таких обставин, враховуючи наведені норми законів, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, та вважає, що постанова суду першої інстанції винесена з додержанням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Повний текст виготовлено 23 квітня 2012 року.

На підставі викладеного, керуючись статтями 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Торезької об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 14 лютого 2012 року у справі № 2а/0570/23776/2012- залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі.

Головуючий суддя: С.Ю.Чумак

Судді: Д.В.Ляшенко

Л.В. Ястребова