Постанова № 24091969, 30.03.2012, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Михайлик А.С.

Суддя-доповідач - Юрко І.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 березня 2012 року справа №2а/0570/15583/2011

приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Юрко І.В., суддів: Міронової Г.М., Блохіна А.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Комунального підприємства «Костянтинівське трамвайне управління» на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 26 грудня 2011 року у справі № 2а/0570/15583/2011 за позовом Комунального підприємства «Костянтинівське трамвайне управління» до Контрольно-ревізійного управління в Донецькій області про скасування пункту 2 вимоги № 38-12/339 від 13 квітня 2011 року,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач 07.09.2011 року звернувся до суду з позовом до Контрольно-ревізійного управління в Донецькій області про скасування п. 2 вимоги № 38-12/339 від 13 квітня 2011 року в частині зобов'язання нарахувати та виплатити працівникам підприємства (в т.ч. звільнених) недоотриманої заробітної плати в розмірі 322432,53 гривень за період з 01червня 2008 року по 31 січня 2011 року.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 26 грудня 2011 року у задоволенні позову відмовлено.

Позивач не погодився з таким рішенням суду, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.

Сторони у судове засідання не з'явились, про час, дату та місце розгляду справи повідомлялись належним чином. Колегія суддів розглядає дану справу за вимогами ст. 197 КАС України у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів апеляційної скарги, встановила наступне.

Відповідно до ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Комунальне підприємство «Костянтинівське трамвайне управління» є юридичною особою, зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців за кодом 08679959, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А 00 № 291454 (а. с. 9).

Комунальне підприємство «Костянтинівське трамвайне управління» є підприємством комунальної власності Костянтинівської міської ради, яка є його засновником.

В період з 01 лютого 2011 року по 12 березня 2011 року відповідно до пункту 1.3.4.1. плану контрольно-ревізійної роботи Костянтинівського об'єднаного Контрольно-ревізійного відділу на 1-й квартал 2011 року та на підставі направлень на проведення ревізії від 31 січня 2011 року № 37, 38, 39, від 28 лютого 201 року № 99, від 01 березня 2011 року № 101, працівниками контрольно-ревізійної служби проведено ревізію діяльності підприємства позивача за період з 01 червня 2008 року по 31 січня 2011 року.

За наслідками проведення перевірки складений акт № 38-16/14 від 18 березня 2011 року (а. с. 48-87).

Серед порушень в ході проведеної ревізії працівниками контрольно-ревізійного відділу встановлено не донарахування працівникам підприємства заробітної плати у розмірі 322432,53 гривень.

13 квітня 2011 року Костянтинівським об'єднаним Контрольно-ревізійним відділом прийнято вимогу № 38-12/339, якою позивача серед іншого зобов'язано вчинити дії, направлені на усунення порушень, відображених в акті ревізії № 38-16/14 від 18 березня 2011 року. Пунктом 2 цієї вимоги підприємство зобов'язано нарахувати та виплатити працівникам підприємства (у т. ч. звільненим) недоотриману заробітну плату внаслідок встановлення тарифних ставок та посадових окладів в розмірі менших, ніж мінімально-гарантовані розміри в сумі 322432,53 грн., внаслідок не проведення доплати до рівня встановленої мінімальної заробітної плати в сумі 11393,14 грн. (а. с. 7-8).

В ході ревізії сума не донарахованої заробітної плати працівникам у зв'язку зі змінами розміру мінімальної заробітної плати за період з 01 червня 2008 року по 31 січня 2011 року, визначена після шестимісячного терміну, тобто не було враховано період подолання фінансових труднощів підприємства.

Відповідач в акті зазначив, і на це послався суд першої інстанції в оскаржуваній постанові, що Комунальним підприємствои «Костянтинівське трамвайне управління» порушені норми законодавства України та Галузевої угоди про підвищення розмірів тарифних ставок і посадових окладів при збільшені розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законами України.

Визнаючи факт недотримання вимог законодавства щодо підвищення рівня заробітної плати та правомірності вимоги КРУ щодо нарахування та виплати заробітної плати, суд першої інстанції обґрунтовує свою позицію на змісті Кодексу Законів про працю України, Законом України «Про оплату праці», Законом України «Про державний бюджет України на 2009 рік», Законом України «Про державний бюджет України на 2010 рік», а також Колективного договору та Галузевої угоди.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Так, відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні» № 2939-ХІІ (далі по тексту - Закон № 2939) головним завданням державної контрольно-ревізійної служби є здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяття зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності в міністерствах та інших органах виконавчої влади, в державних фондах, у бюджетних установах і у суб'єктів господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах і в організаціях, які отримують (отримували в періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів та державних фондів або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), виконанням місцевих бюджетів, розроблення пропозицій щодо усунення виявлених недоліків і порушень та запобігання їм у подальшому.

Згідно пункту 2 частини першої статті 8 цього ж закону Головне контрольно-ревізійне управління України, контрольно-ревізійні управління в Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі виконують такі функції: проводять у підконтрольних установах ревізії фінансово-господарської діяльності, використання і збереження фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильності визначення потреби в бюджетних коштах та взяття зобов'язань, стану і достовірності бухгалтерського обліку та фінансової звітності.

У відповідності до статті 10 Закону № 2939 головному контрольно-ревізійному управлінню України, контрольно-ревізійним управлінням в Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі, контрольно-ревізійним підрозділам (відділам, групам) у районах, містах і районах у містах надається право, зокрема, пред'являти керівникам та іншим службовим особам підконтрольних установ, що ревізуються, вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів (п.7).

Відтак, головним завданням органів державної контрольно-ревізійної служби є виявлення і усунення порушень законодавства з питань збереження і ефективного використання державної власності та фінансів.

Тому прийняття відповідачем пункту 2 вимоги, за яким не досягається мета збереження державного майна, суперечить завданням, функціям і повноваженням органів державної контрольно-ревізійної служби.

Обґрунтовуючи можливість прийняття КРУ в Донецькій області вимоги подібного змісту, представники відповідача посилались на положення частини першої статті 35 Закону України «Про оплату праці» № 108/95-ВР, згідно яких контроль за додержанням законодавства про оплату праці на підприємствах здійснюють: Міністерство праці України та його органи; фінансові органи; органи Державної податкової інспекції; професійні спілки та інші органи (організації), що представляють інтереси найманих працівників.

Не заперечуючи проти можливості здійснення відповідачем контролю за додержанням законодавства про оплату праці, колегія суддів зазначає, що такий контроль повинен збігатись з завданнями, функціями і повноваженнями органів контрольно-ревізійної служби.

Про це наголошує і пункт 19 Порядку проведення інспектування державною контрольно-ревізійною службою, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2006 року № 550: якщо під час ревізії виявлено факти порушення законодавства, вжиття заходів щодо яких не належить до компетенції органів служби (зокрема, з питань обігу готівки, валютних операцій, формування об'єкта та/або бази оподаткування, ціноутворення, управління державним майном, дотримання антимонопольного законодавства та інших), посадові особи служби невідкладно письмово повідомляють про це керівнику органу служби чи його заступнику, які забезпечують інформування відповідних державних органів про такі факти.

Відповідно до пункту 3 Положення про Державний департамент нагляду за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2003 року № 50, серед основних завдань Держнаглядпраці є забезпечення захисту прав працівників шляхом здійснення державного нагляду за додержанням законодавства про працю (крім питань охорони праці) та загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, на випадок безробіття (далі - загальнообов'язкове державне соціальне страхування) на підприємствах, в установах і організаціях усіх форм власності та у фізичних осіб, які використовують найману працю (далі - роботодавці). За пунктом 4 Положення № 50 Держнаглядпраці (і його територіальні органи) відповідно до покладених на нього завдань здійснює контроль додержання законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування в частині забезпечення реалізації прав і гарантій працівників шляхом проведення перевірок роботодавців та робочих органів виконавчих дирекцій фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Таким чином, при прийнятті пункту 2 оскаржуваної вимоги відповідач діяв не на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при розгляді справи порушив норми матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування судового рішення, та постановлення нового рішення про задоволення позовних вимог.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 160, 195, 197, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну Комунального підприємства «Костянтинівське трамвайне управління» на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 26 грудня 2011 року у справі № 2а/0570/15583/2011 задовольнити.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 26 грудня 2011 року у справі № 2а/0570/15583/2011 скасувати.

Позов Комунального підприємства «Костянтинівське трамвайне управління» задовольнити.

Скасувати пункт 2 вимоги Контрольно-ревізійного управління в Донецькій області № 38-12/339 від 13 квітня 2011 року в частині зобов'язання нарахувати та виплатити працівникам підприємства (в т.ч. звільнених) недоотриманої заробітної плати в розмірі 322432,53 гривень за період з 01червня 2008 року по 31 січня 2011 року

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду в порядку письмового провадження набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання нею законної сили.

Головуючий суддя І.В.Юрко

Судді Г.М.Міронова

А.А.Блохін