Ухвала суду № 24088407, 16.05.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"16" травня 2012 р. м. Київ К-18312/07

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючого - Шипуліної Т.М.,

суддів: Лосєва А.М., Островича С.Е.

розглянула у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі міста Донецька на постанову Господарського суду Донецької області від 11.05.2007 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 23.08.2007 року по справі № 26/58а за позовом Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго»до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі міста Донецька про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень

Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія:

В С Т А Н О В И Л А :

Постановою Господарського суду Донецької області від 11.05.2007 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 23.08.2007 року, позовні вимоги Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго»до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі міста Донецька задоволено. Визнано недійсними податкові повідомлення-рішення від 24.07.2006 про застосування фінансових санкцій №0004971640/0 у розмірі 1157,00грн.; №0004961640/0 у розмірі 45206,50грн.; №0005011640/0 у розмірі 86507,50грн.

При цьому, суди виходили з того, що зменшення податкового зобов'язання шляхом подання уточнюючого розрахунку не може свідчити про факт сплати узгодженої суми податкових зобов'язань та не може бути погашеною сумою у розумінні п.п.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(далі-Закон України №2181-ІІІ), а тому відсутні підстави для застосування штрафних санкцій.

Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями, відповідач 14.09.2007 року звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, який своєю ухвалою від 29.10.2008 року прийняв її до свого провадження.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Господарського суду Донецької області від 11.05.2007 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 23.08.2007 року, прийняти нову якою у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

В обгрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судами норм матеріального права, а саме: п. 7.7 ст.7 та п.п.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України №2181-ІІІ.

Перевіривши матеріалами справи, наведені у скарзі доводи, колегія суддів, дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій було встановлено, що на підставі актів від 19.07.2006 №600/15-3/03337119, №599/15-3/03337119, №604/15-3/03337119, складених за результати перевірки своєчасності сплати податкового зобов'язання з податку на додану вартість Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго», відповідачем, на підставі п.п.17.1.7 п.17.1 ст. 17 Закону України №2181, були прийняті податкові повідомлення-рішення: №0004971640/0 від 24.07.2006, яким за затримку на 133 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання у розмірі 2314,00грн. застосовано до позивача штраф у розмірі 50% в сумі 1157,00грн. за платежем податок на додану вартість; №0004961640/0 від 24.07.2006, яким за затримку на 133 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання у розмірі 90413,00грн. застосовано до позивача штраф у розмірі 50% в сумі 45206,50грн. за платежем податок на додану вартість; №000501164/0 від 24.07.2006, яким за затримку на 146 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання у розмірі 173015,00грн. застосовано до позивача штраф у розмірі 50% в сумі 86507,50грн. за платежем податок на додану вартість.

Відповідно до підпункту 17.1.7 пункту 17.7 ст.17 Закону № 2181-ІІІ визначена цим підпунктом відповідальність у вигляді штрафу встановлена за несплату платником податків узгодженої суми податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом.

За змістом п.п.5.3.1 п.5.3 ст. 5 Закону України №2181 платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

За результатом розгляду справи було встановлено, що об'єктом застосування штрафу стала сума податкового зобов'язання, зарахована податковим органом за поданим позивачем уточнюючим розрахунком.

Оскільки зменшення податкового зобов'язання шляхом подання уточнюючого розрахунку не може свідчити про факт сплати узгодженої суми податкових зобов'язань, така сума податкових зобов'язань не є погашеною у розумінні приписів підпункту 17.1.7 пункту 17.7 ст.17 Закону № 2181-ІІІ, що унеможливлює застосування штафних санкцій.

Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду не спростовують і не дають підстав для висновку, що судами попередніх інстанцій при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Згідно ч.1 ст.224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судове рішення -без змін, якщо визнає, що судом не допущено порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судового рішення чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст. ст. 210, 2201, 223, 224, 230, 231, ч.5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія -

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі міста Донецька залишити без задоволення, а постанову Господарського суду Донецької області від 11.05.2007 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 23.08.2007 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, на підставі та у строки, передбачені статтями 235 -238, 240 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ________Т.М.Шипуліна Судді: ________А.М. Лосєв ________С.Е. Острович

Суддя Т.М. Шипуліна