Ухвала суду № 24086731, 19.04.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 квітня 2012 року м. Київ К-24256/09

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Федорова М.О.

суддів: Островича С.Е.

Степашка О.І.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Сокальському районі Львівської області на постанову господарського суду Львівської області від 11.03.2009 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 11.03.2009

у справі № 5/871-28/130А

за позовом Приватного підприємства „Усан"

до Державної податкової інспекції у Сокальському районі Львівської

області,

Головного управління державного казначейства України у Львівській

області в особі Управління державного казначейства України у

Сокальському районі Львівської області Головного управління

державного казначейства України у Львівській області

про повернення стягнутих сум у розмірі 34322, 85 грн.

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство „Усан" звернулось до господарського суду Львівської області з позовом до Державної податкової інспекції у Сокальському районі Львівської області, Головного управління державного казначейства України у Львівській області в особі Управління державного казначейства України у Сокальському районі Львівської області Головного управління державного казначейства України у Львівській області про повернення стягнутих сум у розмірі 34322, 85 грн.

Постановою господарського суду Львівської області від 15.07.2008 позовні вимоги задоволено частково, стягну з Державного бюджету України через Головного управління державного казначейства України у Львівській області в особі Управління державного казначейства України у Сокальському районі Львівської області Головного управління державного казначейства України у Львівській області на користь позивача 14006, 30 грн. надмірно сплаченого податку на додану вартість, 5180, 60 грн. надмірно сплаченого податку на прибуток, в задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 11.03.2009 постанову господарського суду Львівської області від 15.07.2008 залишено без змін.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції та ухвалою суду апеляційної інстанції, відповідач оскаржив їх в касаційному порядку. В скарзі просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції, прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Касаційна скарга вмотивовані тим, що судом першої та апеляційної інстанцій при вирішення спору по даній справі порушено норми матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційну скаргу слід відхилити з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, постановою господарського суду Львівської області по справі №5/930-5/423 від 29.09.2005 року було визнано недійсними рішення про накладення фінансових санкцій Державної податкової інспекції у Сокальському районі Львівської області: №122/262/30061460/1091 від 30.03.2000, №220/262/30061461/1742 від 25.05.2000, №222/262/30061460/1822 від 30.05.2000.

Вищевказаними рішеннями Державною податковою інспекцією у Сокальському районі Львівської області було донараховано позивачу до сплати в бюджет, суми податку на додану вартість та податку на прибуток.

Відповідно до існуючого в 2000 році порядку, передбаченого ст. 6 Декрету Кабінету Міністрів України „Про стягнення не внесених у строк податків і неподаткових платежів" від 21.01.1993 року № 8-93 (Декрет втратив чинність на підставі Закону № №181-111 від 21.12.2000 „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами"), ДПІ у Сокальському районі Львівської області на підставі вищевказаних рішень стягнула суми недоїмки по ПДВ та податку на прибуток в безспірному порядку з рахунку ПП „Усан" в Сокальському відділені Ощадбанку.

Як вбачається із наявних у матеріалах справи копій меморіальних ордерів № 164 та № 165, всього протягом 2000 року з рахунку ПП „Усан" було стягнуто до бюджету 19186,90 грн.: 14006, 30 грн. податку на додану вартість, 5180, 60 грн. податку на прибуток.

Рішення Державної податкової інспекції у Сокальському районі Львівської області, на підставі яких з ПП „Усан" були стягнуті кошти в сумі 19186,90 грн., визнані в судовому порядку недійсними постановою господарського суду Львівської області по справі №5/930-5/423 від 29.09.2005.

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Сокальському районі Львівської області на постанову господарського суду Львівської області від 11.03.2009 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 11.03.2009 у справі № 5/871-28/130А слід відхилити, а судові рішення залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 2201, 221 ,223 ,230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Сокальському районі Львівської області відхилити.

Постанову господарського суду Львівської області від 11.03.2009 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 11.03.2009 у справі № 5/871-28/130А залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та порядку, передбачених статтями 236-2392 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий М.О. ФедоровСудді С.Е. Острович О.І. Степашко