Ухвала суду № 24086677, 19.04.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 квітня 2012 року м. Київ К-28956/09

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Федорова М.О.

суддів: Островича С.Е.

Степашка О.І.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Б.І.С.""B.I.S" на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 06.02.2008 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 11.06.2009

у справі № 11/134

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Б.І.С.""B.I.S"

до Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва

про визнання недійсним податкового повідомлення -рішення

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Б.І.С.""B.I.S" звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0000492380 від 03.04.2007.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 06.02.2008 в задоволенні позовних вимог відмовлено у повному обсязі.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 11.06.2009 постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 06.02.2008 залишено без змін.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції та ухвалою суду апеляційної інстанції, позивач оскаржив їх в касаційному порядку. В скарзі просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції, прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Касаційна скарга вмотивовані тим, що судом першої та апеляційної інстанцій при вирішення спору по даній справі порушено норми матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційну скаргу слід відхилити з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, відповідачем проведено позапланову виїзну документальну перевірку позивача з питань правильності обчислення, достовірності, повноти нарахування та своєчасності сплати до бюджету плати за землю та орендної плати за період з 01.02.2004 по 31.01.2007 та складено акт № 46/23-811/32158357 від 21.03.2007.

За результатами перевірки відповідачем прийняте податкове повідомлення -рішення № 0000492380 від 03.04.2007, яким позивачу донараховано 98253, 83 грн. за платежем "орендна плата за землю": 65502, 55 грн. основний платіж, 32751, 28 грн. штрафні (фінансові санкції).

Перевіркою встановлено, що при розрахунку орендної плати за землю позивачем невірно зазначено площу земельної ділянки наданої в оренду та коефіцієнт на функціональне використання землі.

Відповідно до Договору оренди земельної ділянки від 16.07.2003 позивачу надано в довгострокову оренду на 25 років земельну ділянку, яка знаходиться по вул. Петра Сагайдачного, 16-а у Подільському районі м. Києва, розміром 0,0827 га для будівництва офісних та торгових приміщень, закладів громадського харчування у межах, які зазначені на плані, що є невід'ємною частиною договору.

Договір укладений позивачем з Київською міською радою 16.07.2003 зареєстровано Головним управлінням земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації, про що зроблено запис від 27.10.2003 за № 85-6-00068 у книзі записів державної реєстрації договорів.

Факт державної реєстрації засвідчено 27.10.2003.

Відповідно до п. 2.2 Договору річна орендна плата за земельну ділянку встановлюється у розмірі 2 відсотків від її нормативної грошової оцінки. У випадку коли V будівлі, споруди або їх частини здаються в оренду іншим суб'єктам, орендна плата встановлюється у розмірі 4 (чотирьох) відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки або її частини, що припадає на орендовані площі будівель, споруд або їх частин.

За умовами договору (п. 2.4 Договору) зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки та її індексація провадиться без внесення змін та доповнень до договору у порядку та у випадках, передбачених законодавством України.

Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації.

Згідно із частиною другою ст. 126 Земельного кодексу України право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону.

Відповідно до статті 2 Закону України „Про плату за землю" використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель.

Статтею 13 Закону України „Про плату за землю" встановлено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності є договір оренди земельної ділянки.

Орендна плата позивачем розраховувалась на підставі довідки № Ю-18588/2003 (№ 749 від 20.06.2003) про нормативну грошову оцінку земельної ділянки (кадастровий номер - 85:378:014), виданої Головним управлінням земельних ресурсів згідно якої функціональне використання земельної ділянки - землі рекреаційного призначення та інші відкриті землі, що відведені під майбутнє будівництво; площа земельної ділянки - 827 кв. м; базова вартість 1 кв. м. землі - 892, 83 грн.; коефіцієнти на функціональне використання землі: 0,5; узагальнюючий локальний коефіцієнт - 1,47; нормативна грошова оцінка земельної ділянки -739363 грн.

Відповідно до ст. 15 Закону України „Про оцінку земель" підставою для проведення оцінки земель (бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок) є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

Згідно з п. 1.3 Порядку визначення грошової оцінки земельних ділянок у м. Києві, затвердженого рішенням Київської міської ради від 03.04.2001 № 242/1219 підставою для визначення грошової оцінки земельної ділянки є також офіційні повідомлення юридичних і фізичних осіб про зміни частин в будівлі чи споруді або їх функціонального використання.

Пунктом 1.8 Порядку визначення грошової оцінки земельних ділянок у м. Києві, при зміні частин в будівлі (споруді) або їх функціонального використання юридичні та фізичні особи (у тому числі нерезиденти України) зобов'язані у десятиденний термін в письмовій формі (за заявою згідно з зразком) повідомити Київське міське управління земельних ресурсів про необхідність здійснення грошової оцінки земельної ділянки або її частини з урахуванням зазначених змін.

Земельна ділянка використовувалась під будівництво у 2004 році по січень 2006 року.

Визначення орендної плати згідно договору, здійснювалось на підставі довідки № Ю-18588/2003 (№ 749 від 20.06.2003) про нормативну грошову оцінку земельної ділянки (кадастровий номер - 85:378:014), якою встановлено нормативно-грошову оцінку земельну ділянку з функціональним використанням - землі рекреаційного призначення та інші відкриті землі, що відведені під майбутнє будівництво.

Вказана довідка містить грошову оцінку земельної ділянки, наданої позивачу в користування, та відомості про коефіцієнт на функціональне використання землі (0,5).

Після закінчення будівництва, укладення договорів оренди відбулись відповідно зміни функціонального призначення земельної ділянки, повідомлення про які є підставою для визначення нормативно-грошової оцінки земельної ділянки.

Додатком №2 до Рішення Київської міської ради від 27.04.2000 року №104/825 „Про затвердження грошової оцінки земель м. Києва" встановлено коефіцієнти на функціональне використання землі: цільове призначення: - комерційне використання - (Кф=2,5); землі на період будівництва - (Кф=0,5).

З огляду на викладене, суд касаційної інстанції знаходить правомірним донарахування спірним податковим повідомленням-рішення позивачу 98253, 83 грн. за платежем "орендна плата за землю"

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю „Б.І.С.""B.I.S" на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 06.02.2008 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 11.06.2009 у справі № 11/134 слід відхилити, а судові рішення залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 2201, 221 ,223 ,230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю „Б.І.С.""B.I.S" відхилити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 06.02.2008 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 11.06.2009 у справі № 11/134 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та порядку, передбачених статтями 236-2392 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий М.О. ФедоровСудді С.Е. Острович О.І. Степашко