Постанова № 24083953, 18.04.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

18 квітня 2012 року № 2а-2175/12/2670

Окружний адміністративний суд м. Києва у складі: головуючого судді Патратій О.В.,

розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу

за позовом Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкової заборгованості у розмірі 129 151,45 гривень, - з

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державна податкова інспекція у Дарницькому районі м. Києва (далі -позивач, ДПІ у Дарницькому районі м. Києва) звернулася до суду з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі -відповідач, ФО-П ОСОБА_1) про стягнення податкової заборгованості у розмірі 129 151,45 гривень.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що згадана сума є податковим боргом, не сплаченим у встановлений законом строк. Вжиті податковим органом заходи по стягненню цієї суми не призвели до позитивного результату -погашення податкового боргу, що стало підставою для звернення до суду з метою примусового стягнення коштів з рахунків платника податків відповідно до п. 20.1.18 ст. 20, п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 16 лютого 2012 року відкрито скорочене провадження у справі, враховуючи пред'явлення позивачем вимоги, передбаченої пунктом 3 частини першої статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала про відкриття скороченого провадження в адміністративній справі направлялась ФО-П ОСОБА_1 за наявною у матеріалах справи адресою, яка внесена до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Поштове відправлення, яким направлено ухвалу суду, було повернуто суду поштовим відділенням у зв'язку із відсутністю адресату за вказаним місцезнаходженням, а отже відповідно до ч. 3 ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала вважається врученою відповідачу.

У строк, встановлений ч. 3 статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідач не подав до канцелярії суду заперечення проти позову або заяву про визнання позову та доказів на спростування доводів позовної заяви.

Враховуючи вищенаведене, справа розглядається в порядку скороченого провадження на основі наявних у ній доказів.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд:

ВСТАНОВИВ:

Відповідач - ФОП ОСОБА_1 (і.н. НОМЕР_1) зареєстрований Дарницькою районною у м. Києві державною адміністрацією 25.10.2006 року, що підтверджується довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 02.02.2012 року № 12934903, та перебуває на податковому обліку в ДПІ у Дарницькому районі м. Києва.

Станом на день розгляду справи у відповідача згідно з обліковою карткою платника податків обліковується заборгованість з податку на додану вартість, податку на прибуток та податку на доходи фізичних осіб у розмірі 129 151,45 грн., яка виникла у зв'язку з несвоєчасною сплатою податкових зобов'язань, самостійно визначених відповідачем у податковій звітності та нарахованих контролюючим органом.

Як вбачається з матеріалів справи, податкова заборгованість виникла у відповідача на підставі:

- податкового повідомлення-рішення форми «Р»№ 0021261704/0/44911 від 19.11.2010 року, яким відповідачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «податок на додану вартість»у розмірі 64 123,33 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 32 061,66 грн. за порушення пп. 7.3.1 п.7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року № 168/97-ВР;

- податкового повідомлення-рішення форми «Ф»№ 0002381715/0 від 12.02.2010 року, яким до відповідача було застосовано штрафні (фінансові) санкції за платежем «податок на доходи фізичних осіб»у розмірі 225,00 грн.;

- податкового повідомлення-рішення форми «Р»№ 0021251704/0/44910 від 19.11.2010 року, яким відповідачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «прибутковий податок на доходи фізичних осіб»у розмірі 35 844,38 грн. за порушення пп. 19.1, ст. 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»від 22.05.2003 року № 889-IV;

- самостійно поданої декларації про доходи, одержані з 1 січня по 31 грудня 2009 року № 238929 від 19.11.2008, в якій відповідачем самостійно визначено суму податкового зобов'язання у розмірі 1 500,00 грн.;

- розрахунку авансових платежів прибуткового податку на 2010 рік, згідно якого відповідачем було розраховано авансовий внесок з очікуваного валового доходу у сумі 225,00 грн.

Враховуючи те, що податкові зобов'язання відповідача виникли у період, коли був чинним Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»вiд 21.12.2000 р. № 2181-III (далі -Закон № 2181), який установлював порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів, порядок стягнення податкового боргу та порядок вжиття контролюючим органом заходів з метою погашення платниками податків податкового боргу, судом при вирішенні справи в даній частині застосовують норми вказаного Закону.

У відповідності до п.5.1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.

Відповідно до п.п.5.3.1 п.5.3 ст. 5 Закону № 2181, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем самостійно на підставі поданої декларації про доходи, одержані з 1 січня по 31 грудня 2009 року, було визначено податкове зобов'язання з визначено суму податкового зобов'язання у розмірі 1 500,00 грн. та розраховано авансовий внесок з очікуваного валового доходу у сумі 225,00 грн. згідно розрахунку авансових платежів прибуткового податку на 2010 рік.

Враховуючи положення п. 5.1 статті 5 Закону № 2181 вказані податкові зобов'язання вважаються узгодженими з дня подання відповідних податкових декларацій (розрахунків) та оскарженню в адміністративному або судовому порядку не підлягають.

Крім того, за відповідачем обліковується заборгованість, яка виникла у зв'язку з несплатою податкових зобов'язань, нарахованих податковим органом.

У відповідності до пп. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону № 2181 контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо:

а) платник податків не подає у встановлені строки податкову декларацію;

б) дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях;

в) контролюючий орган внаслідок проведення камеральної перевірки виявляє арифметичні або методологічні помилки у поданій платником податків податковій декларації, які призвели до заниження або завищення суми податкового зобов'язання.

Відповідно до пп. 5.2.1 п. 5.2. ст. 5 Закону № 2181 податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.

Виходячи з положень пп. 5.2.2, 5.2.4 ст. 5 Закону № 2181 у випадку оскарження рішення податкового органу про нарахування податкового зобов'язання в адміністративному або судовому порядку, такі зобов'язання вважаються узгодженими у день закінчення, відповідно, процедури адміністративного оскарження або у день набрання законної сили рішенням суду.

Як вбачається з матеріалів справи, 19.11.2010 року на підставі акту перевірки № 6694/17/4/НОМЕР_1 від 11.11.2010 р. ДПІ у Дарницькому районі м. Києва було винесено податкове повідомлення-рішення форми «Р»№ 0021261704/0/44911, яким було збільшено відповідачу суму грошового зобов'язання за платежем «податок на додану вартість»на суму 64 123,33 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 32 061,66 грн. за порушення пп. 7.3.1 п.7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року № 168/97-ВР.

Крім того, 19.11.2010 року позивачем на підставі акту перевірки № 6694/17/4/НОМЕР_1 від 11.11.2010 р. було винесено податкове повідомлення-рішення форми «Р»№ 0021251704/0/44910, яким відповідачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «прибутковий податок на доходи фізичних осіб» на суму 35 844,38 грн. за порушення пп. 19.1, ст. 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»від 22.05.2003 року № 889-IV.

12.02.2010 року ДПІ було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0002381715/0, яким до відповідача було застосовано штрафні (фінансові) санкції за платежем «податок на доходи фізичних осіб»у розмірі 225,00 грн.

Вказані рішення були направлені на адресу відповідача поштою, однак повернуті поштовим відділенням у зв'язку із закінченням терміну зберігання, що підтверджується копіями поштових конвертів.

Порядок направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, затверджений наказом Державної податкової адміністрації України від 21 червня 2001 року N 253 (чинний на момент винесення податкових повідомлень-рішень), зазначає, що органи державної податкової служби України направляють платникам податків податкові повідомлення та рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій відповідно до вимог цього Порядку.

Пунктом 4.9 Порядку передбачено, якщо податковий орган або пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення у зв'язку з незнаходженням посадових осіб, їх відмовою прийняти податкове повідомлення, незнаходженням фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків, то працівник структурного підрозділу, у якому складено таке податкове повідомлення, на підставі інформації від структурного підрозділу, до функцій якого входить реєстрація вхідної та вихідної кореспонденції, або відповідальна особа, визначена керівником податкового органу для виконання таких функцій, у день надходження до податкового органу такої інформації оформляє відповідний акт, у якому вказує причину, яка призвела до неможливості вручення податкового повідомлення. Зазначений акт долучається до справи платника податків. У той самий день структурний підрозділ, до функцій якого входить реєстрація вхідної та вихідної кореспонденції, або відповідальна особа, визначена керівником податкового органу для виконання таких функцій, розміщує податкове повідомлення на дошці податкових оголошень (повідомлень), установленій на вільному для огляду місці біля входу до приміщення податкового органу. При цьому день розміщення такого податкового повідомлення на дошці податкових оголошень (повідомлень), зафіксований в акті про неможливість його вручення платнику податків, вважається днем його вручення.

На виконання вказаних положень Порядку, податкові повідомлення-рішення були розміщені на дошці податкових оголошень, що підтверджується актами № 13/17-429 від 20.12.2010 року, № 12/17-429 від 20.12.2010 року.

Доказів оскарження податкових повідомлень-рішень № 0021251704/44910 від 19.11.2010 року, 0021261704/44911 від 19.11.2010 року, № 0002381715/0 від 12.02.2010 року в адміністративному або судовому порядку відповідачем суду не надано.

Таким чином, виходячи з положень пп. 5.2.1. п. 5.2. статті 5 Закону № 2181, податкові зобов'язання за вищевказаними податковим повідомленням-рішенням вважаються узгодженими у день отримання відповідачем вказаних повідомлень-рішень (до чого згідно пп. 6.2.4 Закону № 2181 прирівнюється розміщення на дошці податкових оголошень).

Відповідно до п. 5.3.1 п. 5.3 вказаної вище статті у разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах "а" - "в" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.

У випадках апеляційного узгодження суми податкового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити її узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом десяти календарних днів, наступних за днем такого узгодження (пп. 5.3.2 п. 5.3 ст. 5 Закону).

Відповідно до пп. 5.4.1. п. 5.4 статті 5 Закону № 2181 узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Оскільки суми податкових зобов'язань, визначених податковими повідомленнями-рішеннями № 0021251704/44910 від 19.11.2010 року, 0021261704/44911 від 19.11.2010 року, № 0002381715/0 від 12.02.2010 року, та податковими розрахунками, не були сплачені відповідачем у встановлений строк, то виходячи з положень пп. 5.4.1. Закону № 2181 ці суми грошових зобов'язань набули статусу податкового боргу.

Виходячи з положень Закону № 2181 право на стягнення податкового боргу виникає після надіслання (вручення) контролюючим органом першої та другої податкових вимог платникові податків (про що вказано також у Інформаційному листі ВАСУ від 24.12.2010 р. № 1843/11/13-10).

Згідно з пп. 6.2.1. - 6.2.4. п. 6.2. статті 6 Закону № 2181 у разі, коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків першу та другу податкові вимоги, які вважаються врученими, якщо їх передано під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Відповідно до пп. 6.2.3 п. 6.2 ст. 6 Закону № 2181 податкові вимоги надсилаються в наступному порядку:

а) перша податкова вимога - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк;

б) друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач з дотриманням вимог пп. 6.2.1, 6.2.2, 6.2.3 пункту 6.2 статті 6 Закону № 2181 направив відповідачу поштою першу податкову вимогу № 1/2377 від 13.06.2008 р. на суму наявного на той час боргу у розмірі 1 388,30 грн. та другу податкову вимогу № 2/3540 від 14.10.2008 р. на суму 1 828,30 грн.

Податкові вимоги були направлені на адресу відповідача поштою. У зв'язку з неможливістю вручення податкової вимоги № 1/2377 від 13.06.2008 р., дана вимога відповідно з положеннями ст. 6.2.4 Закону України № 2181 була розміщена на дошці податкових оголошень, що підтверджується Актом № 2377 від 06.08.2010 року.

Друга податкова вимога була надіслана відповідачу поштою та вручена йому 17 листопада 2008 року, про що свідчить наявне в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Законом України № 2181-ІІІ та Порядком направлення органами державної податкової служби України податкових вимог платникам податків, затвердженим наказом ДПА України від 03.07.2001 р. № 266, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 16.07.2001 р. за № 595/5786 передбачено направлення платнику лише першої та другої податкових вимог при наявності у нього податкового боргу.

Оскільки податковий борг відповідачем до цього часу не переривався та не погашено в повному обсязі, то нові вимоги прийняттю не підлягали, оскільки у податкового органу відсутні повноваження направляти платнику податків наступні податкові вимоги до повного погашення боргу, визначеного у попередніх податкових вимогах.

У зв'язку з тим, що відповідач не відреагував на вищезазначені вимоги та не погасив заборгованість, інші вимоги податковим органом не формувались.

Розділ «Перехідні положення»Податкового кодексу України не передбачає виставлення вимог наново у разі надіслання їх у відповідності до Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Таким чином, суд дійшов висновку, що ДПІ у Дарницькому районі м. Києва було здійснено заходи по стягненню податкового боргу платника податків, передбачені діючим законодавством, однак вони не призвели до погашення в повному обсязі податкового боргу.

Після проведених податковим органом заходів сума податкового боргу відповідачем в повному обсязі сплачена не була та залишається непогашеною у розмірі 129 151,45 грн.

Відповідачем не надано суду доказів на спростування вищенаведених доводів позивача, в тому числі доказів погашення податкового боргу.

Відповідно до п. 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності -шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно п. 93.5 ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно до п. 20.1.8 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Беручи до уваги встановлені судом обставини, враховуючи те, що вжиті позивачем заходи щодо стягнення податкового боргу не призвели до позитивного результату (погашення податкового боргу), який станом на день розгляду справи становить 129 151,45 гривень, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись вимогами ст. ст. 69-71, ч. 4 ст. 94, 160-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1; адреса: АДРЕСА_1) на користь Державного бюджету України заборгованість у розмірі 129 151,45 гривень (сто двадцять дев'ять тисяч сто п'ятдесят одну гривню грн. 45 коп.), з яких:

- 96 284, 56 гривень по податку на додану вартість підлягають перерахуванню на розрахунковий рахунок № 31116029700003 в ГУДКСУ у м. Києві, отримувач Дарницький УДКСУ м. Києва, код одержувача 38021179, МФО 820019, кодова строка 14010100;

- 32 866, 89 гривень по податку з доходів фізичних осіб підлягають перерахуванню на розрахунковий рахунок № 33115341700003 в ГУДКСУ у м. Києві, отримувач Дарницький УДКСУ м. Києва, код одержувача 38021179, МФО 820019, кодова строка 11010200.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Суддя О.В. Патратій