Постанова № 24083937, 19.04.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

19 квітня 2012 року № 2а-168/12/2670

Окружний адміністративний суд м. Києва у складі головуючого судді Патратій О.В.,розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Дочірньої компанії «Укргазвидобування» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» до Миргородської обєднаної державної податкової інспекції про визнання протиправними дій щодо відмови у списанні неузгодженого грошового зобовязання у розмірі 649 927,75 грн., зобовязання прийняти рішення про списання неузгоджених грошових зобовязань, -

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулась Дочірня компанія «Укргазвидобування»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»(далі позивач, ДК «Укргазвидобування»НАК «Нафтогаз України»), з позовом до Миргородської обєднаної державної податкової інспекції (далі відповідач, Миргородська ОДПІ), в якому просила:

- визнати протиправними дії щодо відмови у списанні визначеного контролюючим органом станом на 1 січня 2011 року неузгодженого грошового зобовязання, за яким триває процедура судового оскарження, в сумі 649 927,75 грн.,

- зобовязати прийняти рішення про списання визначеного контролюючим органом станом на 1 січня 2011 року неузгодженого грошового зобовязання, за яким триває процедура судового оскарження, в сумі 649 927,75 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що відповідачем всупереч пункту 21 підрозділу 10 Податкового кодексу України не були списані неузгоджені податкові зобовязання з рентної плати за природний газ та газовий конденсат, визначені у податкових повідомленнях-рішеннях № 0000452301/0 від 03.08.2007 року, № 0000462301/0 від 03.08.2007 року, № 0000452301/1 від 27.08.2007 року, № 0000462301/1 від 27.08.2007 року, № 0000452301/2 від 16.11.2007 року, № 0000462301/2 від 16.11.2007 року, № 0000451502/0 та № 0000461502/0 від 17.03.2009 року, № 0000451502/1 та № 0000461502/1 від 28.04.2009 року, № 0000451502/2 та № 0000461502/2 від 08.07.2009 року, № 0000451502/3 та № 0000461502/3 від 21.09.2009 року.

Як зазначав позивач, листом № 4499/8/24-027 від 17.10.2011 року відповідач повідомив позивача про відмову у списанні вказаних неузгоджених податкових зобовязань у звязку із набранням сили судовими рішеннями по справам № 8/7 та № 2а-12243/09/2670, якими вказані вище податкові повідомлення-рішення було скасовано. Вказану відмову позивач вважає неправомірною, оскільки, на його думку, за вказаними вище податковими повідомленнями-рішеннями триває процедура судового оскарження (касаційне провадження), тому визначені відповідачем податкові зобовязання є неузгодженими та підлягають списанню.

В судових засіданнях представник позивача позовні вимоги підтримав повністю та просив позов задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач проти позову заперечував та просив відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що податкові повідомлення-рішення, згідно яких позивачу нараховано оспорювану суму податкових зобовязань у розмірі 649 927,75 гривень, були скасовані постановами Окружного адміністративного суду м. Києва по справам № 8/7 від 14.04.2008 р. та № 2а-12243/09/2670 від 18.05.2010 р., які набрали законної сили.

Відтак, з моменту набрання законної сили зазначеними постановами суду у позивача відсутній податковий борг, тому немає підстав для застосування положень підрозділу «10. Інші перехідні положення»Податкового кодексу України.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 січня 2012 року відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду.

В судове засідання 12 квітня 2012 року уповноважений представник позивача не зявився; позивач був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду відповідно до вимог ч. 8 ст. 35 Кодексу адміністративного судочинства України.

На підставі ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, в тому числі враховуючи неприбуття у судове засідання представника позивача та відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд прийняв рішення про розгляд вправи у письмовому провадженні, при цьому запропонувавши особам, які беруть участь у справі, надати додаткові пояснення, документи та матеріали через канцелярію Окружного адміністративного суду міста Києва.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

В С Т АН О В И В:

Позивач ДК «Укргазвидобування»НАК «Нафтогаз України»(код ЄДРПОУ 30019775) зареєстроване як юридична особа Шевченківською районною у м. Києві державною адміністрацією 28.08.1998 року, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців № 12741700 від 16.01.2012 року.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем - Миргородською ОДПІ на підставі акту перевірки від 01.08.2007 р. № 182/23-128/ були винесені податкові повідомлення-рішення № 0000452301/0 від 03.08.2007 р. про застосування штрафної санкції за порушення граничних строків сплати узгодженого податкового зобовязання з рентної плати за природний газ, що видобувається в Україні, на суму 22 984,00 грн. та № 0000462301/0 від 03.08.2007 р. про застосування штрафної санкції за порушення граничних строків сплати узгодженого податкового зобовязання з рентної плати за газовий конденсат, що видобувається в Україні, на суму 102 169,29 грн. згідно пп. 17.1.17 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Не погоджуючись з вищевказаним винесеним податковим органом рішенням-повідомленням, позивач його оскаржив, але скарги були залишені без задоволення, а відповідачем були винесені податкові повідомлення-рішення від 27.08.2007 р. № 0000452301/1, № 0000642301/1 та від 16.11.2007 р. № 0000452301/2, № 0000462301/2.

Крім того, на підставі акту перевірки №15-146/2/18 від 19 лютого 2009 року відповідачем було винесено податкові повідомлення-рішення від 17.03.2009 року №0000451502/0 про застосування штрафної санкції за порушення граничних строків сплати узгодженого податкового зобовязання з рентної плати за природний газ, що видобувається в Україні на суму 24 729,34 грн. та № 0000461502/0 про застосування штрафної санкції за порушення граничних строків сплати узгодженого податкового зобовязання з рентної плати газовий конденсат, що видобувається в Україні на суму 500 044,72 грн.

Зазначені податкові повідомлення рішення були оскаржені позивачем в адміністративному порядку. За наслідками адміністративного оскарження скарги були залишені без задоволення, а рішення без змін. У відповідності до Закону № 2181 Відповідачем були винесені податкові повідомлення-рішення від 28.04.2009 р. №0000451502/1 та №0000461502/1, від 08.07.2009 р. №0000451502/2 та №0000461502/2, від 21.09.2009 р. №0000451502/3 та №0000461502/3.

Вказаними вище податковими повідомленнями-рішеннями позивачу було донараховано податкові зобовязання у загальному розмірі 649 927,75 гривень, з яких 602 214,41 грн. рентна плата за газовий конденсат та 47 713,34 гривень рентна плата за природний газ.

Після закінчення процедури адміністративного оскарження вказані рішення були оскаржені позивачем в судовому порядку до Окружного адміністративного суду міста Києва (справи № 8/7, № 2а-12243/09/2670).

Вподальшому, ДК «Укргазвидобування»НАК «Нафтогаз України», керуючись нормами Закону України від 12.05.2011 року № 3320-VI, направила до Миргородської ОДПІ заяву № 19/1-1376 від 03.10.2011 року про списання неузгоджених грошових зобовязань у розмірі 649 927,75 гривень, що обліковуються станом на 01.01.2011р. та є предметом судового оскарження у судових справах № 8/7 та № 2а-12243/09/2670.

На зазначену заяву Миргородської ОДПІ було надіслано позивачу лист № 4499/8/24-027 від 17.10.2011 р., в якому зазначено, що у ДК «Укргазвидобування»НАК «Нафтогаз України»відсутня неузгоджена сума грошових зобовязань, у звязку з набранням судовими рішеннями у справах № 8/7 та № 2а-12243/09/2670 законної сили.

Вимога про списання вказаних податкових зобовязань, які виникло на підставі податкових повідомлень рішень № 0000452301/0 від 03.08.2007 року, № 0000462301/0 від 03.08.2007 року, № 0000452301/1 від 27.08.2007 року, № 0000462301/1 від 27.08.2007 року, № 0000452301/2 від 16.11.2007 року, № 0000462301/2 від 16.11.2007 року, № 0000451502/0 та № 0000461502/0 від 17.03.2009 року, № 0000451502/1 та № 0000461502/1 від 28.04.2009 року, № 0000451502/2 та № 0000461502/2 від 08.07.2009 року, № 0000451502/3 та № 0000461502/3 від 21.09.2009 року, є предметом даного судового розгляду.

Вирішуючи спір по суті суд виходить з наступного.

Відповідно до пункту 2-1 підрозділу 10 Податкового кодексу України в редакції Закону України від 12.05.2011 року №3320-VI підлягає списанню, зокрема:

- податковий борг станом на 1 січня 2011 року Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»(крім податкового боргу з податку на додану вартість при здійсненні митного оформлення природного газу, ввезеного на митну територію України у минулих періодах) та її дочірніх підприємств ДК «Газ України», ДК «Укртрансгаз», ДК «Укргазвидобування», ДАТ «Чорноморнафтогаз», суб'єктів господарювання, що здійснюють постачання природного газу за регульованим тарифом, перед бюджетом (у тому числі податковий борг, який виник у зв'язку із порушеннями податкового, валютного та митного законодавства), а також грошові зобов'язання, які виникнуть у зв'язку із застосуванням механізму списання відповідно до статті 2 Закону України «Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію»;

- визначені контролюючими органами станом на 1 січня 2011 року неузгоджені грошові зобов'язання та пені Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»(крім зобов'язань з податку на додану вартість при здійсненні митного оформлення природного газу, ввезеного на митну територію України у минулих періодах) та її дочірніх підприємств ДК «Газ України», ДК «Укртрансгаз», ДК «Укргазвидобування», АТ «Чорноморнафтогаз»та ДП «Енергоринок», за якими тривають процедури адміністративного або судового оскарження.

Суми, списані відповідно до положень цього пункту та Закону України «Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію», не включаються до валових доходів та валових витрат учасників процедури списання.

Отже вказаними вище положеннями передбачено механізм списання сум грошових зобовязань, які станом на 01 січня 2011 року є несплаченими (непогашеними), при цьому законодавець не ставить у залежність можливість списання таких зобовязань (в тому числі податкового боргу) за ознакою їх узгодженості платником податку з контролюючим органом або перебування у процедурі адміністративного чи судового оскарження, цим самим установивши лише один критерій, за яким передбачена така можливість - наявність таких грошових зобовязань станом на 01 січня 2011 року.

Як вбачається з матеріалів справи, податкові повідомлення - рішення № 0000452301/0 від 03.08.2007 року, № 0000462301/0 від 03.08.2007 року, № 0000452301/1 від 27.08.2007 року, № 0000462301/1 від 27.08.2007 року, № 0000452301/2 від 16.11.2007 року, № 0000462301/2 від 16.11.2007 року, № 0000451502/0 та № 0000461502/0 від 17.03.2009 року, № 0000451502/1 та № 0000461502/1 від 28.04.2009 року, № 0000451502/2 та № 0000461502/2 від 08.07.2009 року, № 0000451502/3 та № 0000461502/3 від 21.09.2009 року були оскаржені позивачем до Окружного адміністративного суду міста Києва, яким порушено провадження у справах № 8/7 та № 2а-12243/09/2670.

За результатами судового розгляду справи № 8/7: постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.04.2008 року позов задоволено повністю, визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Миргородської ОДПІ від 03.08.2007 року №0000452301/0, від 03.08.2007 року №0000462301/0, від 27.08.2007 року №0000452301/1, від 27.08.2007 року №0000462301/1, від 16.11.2007 року № 0000452301/2, від 16.11.2007 року №0000462301/2.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 26.08.2009 року постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.04.2008 року у справі № 8/7 було залишено без змін.

За результатами судового розгляду справи № 2а-12243/09/2670: постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.05.2010 року позов задоволено повністю, визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Миргородської ОДПІ від 17.03.2009 р. №0000451502/0 та №0000461502/0, від 28.04.2009 р. №0000451502/1 та №0000461502/1, від 08.07.2009 р. №0000451502/2 та №0000461502/2, від 21.09.2009 р. №0000451502/3 та №0000461502/3.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 15.03.2011 року постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.05.2010 року у справі № 2а-12243/09/2670 було залишено без змін.

Згідно із частинами третьою та п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України. Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорювати ся в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

Таким чином, постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.04.2008 року у справі № 8/7, якою встановлено неправомірність винесення контролюючим органом податкових повідомлень - рішень від 03.08.2007 року №0000452301/0, від 03.08.2007 року №0000462301/0, від 27.08.2007 року №0000452301/1, від 27.08.2007 року №0000462301/1, від 16.11.2007 року № 0000452301/2, від 16.11.2007 року №0000462301/2, набрала законної сили з моменту проголошення ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 26.08.2009 року.

У той же час, постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.05.2010 року у справі № 2а-12243/09/2670, якою встановлено неправомірність винесення контролюючим органом податкових повідомлень - рішень від 17.03.2009 р. №0000451502/0 та №0000461502/0, від 28.04.2009 р. №0000451502/1 та №0000461502/1, від 08.07.2009 р. №0000451502/2 та №0000461502/2, від 21.09.2009 р. №0000451502/3 та №0000461502/3, набрала законної сили з моменту проголошення ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 15.03.2011 року.

Відповідно до приписів підпункту 5.2.4. пункту 5.2. статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», який був чинним станом на дату отримання та оскарження позивачем вказаних вище податкових повідомлень рішень, при зверненні платника податків до суду із позовом про визнання недійсним рішення контролюючого органу, податкове зобовязання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті і прийняття відповідного рішення.

У той же час, згідно п. 1.2 наведеного Закону податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Аналогічні положення містять також норми Податкового кодексу України, який набрав чинності з 01 січня 2011 року.

Так, згідно з пп. 14.1.39. п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до п. 56.18. ст. 56 Податкового кодексу України з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання у будь-який момент після отримання такого рішення.

Абзацом 4 вказаного пункту встановлено, що при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Відтак, з моменту набрання законної сили постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.04.2008 року у справі № 8/7, тобто з 26.08.2009 року, та постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.05.2010 року у справі № 2а-12243/09/2670, тобто з 15.03.2011 року, якими скасовано податкові повідомлення-рішення Миргородської ОДПІ від 03.08.2007 року №0000452301/0, від 03.08.2007 року №0000462301/0, від 27.08.2007 року №0000452301/1, від 27.08.2007 року №0000462301/1, від 16.11.2007 року № 0000452301/2, від 16.11.2007 року №0000462301/2, від 17.03.2009 р. №0000451502/0 та №0000461502/0, від 28.04.2009 р. №0000451502/1 та №0000461502/1, від 08.07.2009 р. №0000451502/2 та №0000461502/2, від 21.09.2009 р. №0000451502/3 та №0000461502/3 - у позивача відсутні визначені цими рішеннями податкові зобовязання з рентної плати за газовий конденсат у розмірі 602 214,41 грн. та з рентної плати за природний газ у розмірі 47 713,34 гривень.

Відповідно до пункту 21 підрозділу 10 Податкового кодексу України, рішення про списання зазначених сум приймаються контролюючими органами в межах їх компетенції у порядку, передбаченому для списання безнадійного податкового боргу, протягом десяти робочих днів з дня подання заяви платника податків. У разі відмови контролюючим органом у списанні згідно з цим пунктом платники податків можуть оскаржити такі дії в порядку, визначеному главою 4 цього Кодексу.

Таким чином, враховуючи обставини справи, суд приходить до висновку про відсутність податкових зобовязань позивача станом на момент звернення останнього з заявою до відповідача про списання податкових зобовязань, а отже підстав для списання суми податкового зобовязання в розмірі 649 927,75 гривень у Миргородської обєднаної державної податкової інспекції не було.

Посилання позивача на оскарження вказаних вище судових рішень до Вищого адміністративного суду України, яким відкрито касаційне провадження у справах № К-42092/09 (ухвала від 16.10.2009року), № К/9991/56525/11 (ухвала від 27.09.2011 року), не може бути прийнято судом до уваги, оскільки відповідно статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення. Оскарження такої ухвали в касаційному порядку не зупиняє набрання судовими рішеннями законної сили. Зі змісту вищевказаних ухвал Вищого адміністративного суду України від 16.10.2009року та від 27.09.2011 року не вбачається, що судом касаційної інстанції в порядку п. 5 ч. 1 ст. 215 Кодексу адміністративного судочинства України зупинено виконання судових рішень.

Відтак, судові рішення у справах № 8/7 та № 2а-12243/09/2670 набрали законної сили та є обов'язковими для осіб, які беруть участь у справі, що означає відсутність у позивача станом на момент вирішення даної справи податкових зобовязань з рентної плати за газовий конденсат у розмірі 602 214,41 грн. та з рентної плати за природний газ у розмірі 47 713,34 гривень.

З огляду на вищевказане, суд приходить до висновку, що відповідач листом № 4499/8/24-027 від 17.10.2011 р. правомірно відмовив позивачу у списанні податкового зобовязання з рентної плати за природний газ і газовий конденсат в розмірі 649 927,75 гривень як неіснуючого.

При цьому, суд зазначає, що встановлення обовязків на майбутнє, без врахування змін чинного законодавства, яке може мати місце в подальшому, та без наявності спірних правовідносин є передчасним і безпідставним. Відтак, на момент вирішення даного спору у суду відсутні підстави зобовязувати відповідача здійснити списання податкових зобовязання у випадку можливого скасування згаданих судових рішень Вищим адміністративним судом України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Керуючись вимогами ст.ст. 69-71, 94, 160-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволені позову відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Суддя Патратій О.В.