Постанова № 24083665, 20.03.2012, Хмельницький окружний адміністративний суд

Копія

Справа № 2270/10948/11

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 березня 2012 рокум. ХмельницькийХмельницький окружний адміністративний суд

в складі:головуючого-суддіКовальчук О.К. при секретарі Бесарабі І.А. за участі:представників позивача Кравчук Л.В., Філіппової О.О. представників відповідача Підлісного О.В., Юрчук Д.А. і Шпака А.П.розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом публічного акціонерного товариства Агрофірма "Авіс", третя особа на стороні позивача товариство з обмеженою відповідальністю "Моноліттрансбуд", до Кам'янець-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції Хмельницької області про визнання дій протиправними, -

В С Т А Н О В И В:

В поданому до суду адміністративному позові позивач просить визнати протиправними дії Кам'янець-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції Хмельницької області щодо формулювання висновку про недодержання ПАТ «Агрофірма «Авіс» в момент вчинення правочину вимог, які були спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, по правочину вчиненому з ТОВ «Моноліттрансбуд» з придбання будівельно-монтажних робіт за період з 01.12.2010 року по 31.12.2010 року, та дій щодо не підтвердження факту використання зазначених робіт в оподатковуваних операціях і зменшення податкового кредиту з податку на додану вартість за грудень 2010 року на 779944,0 грн.

Вважає викладені в акті перевірки від 03.06.2011 року №994/234/21332083 висновки відповідача щодо нікчемності договору генпідряду №17/09/-7А від 17.09.2007 року, укладеного між позивачем та ТОВ «Моноліттрансбуд» неправомірними, та такими, що суперечать вимогам цивільного законодавства, оскільки факт виконання сторонами зазначеного договору підтверджується оформленими належним чином первинними документами. Вказує, що висновок відповідача щодо нікчемності договору не обґрунтований жодними фактичними обставинами та базується виключно на аналізі норм Цивільного кодексу. При цьому акт перевірки не містить посилань та відсутність тих чи інших документів, які б свідчили про відображення позивачем в бухгалтерському обліку господарських операцій за відсутності для цього правових наслідків.

Вказує, що має всі необхідні первинні документи, які є підставою для формування податкового кредиту за вказаними операціями.

Представники позивача в судовому засіданні позов підтримали та підтвердили обставини, на які посилаються у позовній заяві, просять суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, ТОВ «Моноліттрансбуд», залучена до участі у справі протокольною ухвалою суду від 21.02.2012 року, в судове засідання не з»явилась, в надісланих до суду письмових поясненнях просить розглянути справу без участі її представника. Позовні вимоги позивача вважає обгрунтованими, підтверджує фактичне виконання у грудні 2010 року будівельно-монтажних робіт з будівництва пташника на загальну суму 4679663,27 грн., оформлених актами приймання виконаних робіт.

Представник відповідача проти позову заперечив, вважає позовні вимоги безпідставними. Вказує, що документальна позапланова виїзна перевірка позивача проведена відповідачем з дотриманням вимог Податкового кодексу України

За даними перевірки позивач порушив пп.7.4.1 п.7.4 і пп.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року №168/97-ВР із наступними змінами і доповненнями (надалі - Закону № 168), який діяв на час існування спірних відносин, в результаті чого завищив податковий кредит за грудень 2010 року на суму 779944,0 грн., за рахунок віднесення суми ПДВ по операції з придбання від ТОВ «Моноліттрансбуд» будівельно-монтажних робіт відповідно до нікчемного правочину, що фактично не здійснювались та не використовувались позивачем в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності.

На думку відповідача, про нікчемність договору генпідряду №17/09/-7А від 17.09.2007 року, укладеного між позивачем та ТОВ «Моноліттрансбуд», та відсутність його реальних наслідків свідчить таке: заборгованість по розрахунках між зазначеними підприємствами станом на 31.12.2010 року складає 8078701,95 грн.; під час проведення перевірки позивачем не надані належним чином оформлені проектна документація, графіки виконання робіт і договірна ціна; довідка про вартість виконаних будівельних робіт за грудень 2010 року та акти виконаних будівельних робіт за грудень 2010 року оформлені з порушенням Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» без зазначення прізвищ та посад осіб, які їх підписали; будівельні роботи на суму 8078701,95 грн. виконані не ТОВ «Моноліттрансбуд», яке підписало акти виконаних робіт, а ТОВ «Будівельний альянс буд» та ТОВ «МСБУД.

Одночасно звертає увагу суду на те, що зазначені висновки перевіряючих не мали для позивача жодних негативних наслідків.

Заслухавши представників сторін, дослідивши зібрані в матеріалах справи докази в їх взаємному зв'язку та сукупності, суд вважає, що позов не підлягає до задоволення з урахуванням викладеного нижче.

Суд встановив, що позивач - що публічне акціонерне товариство «Авіс» 22.09.1994 року зареєстроване Кам»янець-Подільською райдежрадміністрацією. З 12.10.1994 року перебуває на податковому обліку в Кам»янець-Подільській ОДПІ.

В червні 2011 року відповідно до п.20.1.4 п.201.1 п.20, пп.75.1.2 п.75.1 ст.75, пп.78.1.4 п.78.1 ст.78, ст.79, п.82.2 ст.82 Податкового кодексу України на підставі наказу №1302 від 02.06.2011 року та направлення №138 від 03.06.2011 року працівниками Кам»янець-Подільської ОДПІ проведена документальна позапланова виїзна перевірка позивача з питань достовірності даних, що містяться в податковій декларації з ПДВ за грудень 2010 року та щодо проведених взаєморозрахунків із ТОВ «Моноліттрансбуд» за період з 01.12.2010 року по 31.12.2010року, результати якої оформлені актом від 03.06.2011 року №994/234/21332083. За наслідками перевірки наданих позивачем первинних документів відповідач прийшов до висновку про порушення позивачем ст.203, ст.215, ч.4 ст.882 Цивільного кодексу України, п.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» в частині недодержання в момент вчинення правочину з виконання будівельно-монтажних робіт з ТОВ «Моноліттрансбуд» вимог, які спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним за період з 01.12.2010 року по 31.12.2010 року та Закону № 168 і завищення у зв»язку з цим податкового кредиту за грудень 2010 року на 779944,0 грн. та відповідно заниження суми ПДВ, яка в поточному звітному періоді підлягає відображенню в особовому рахунку та повністю залишається у розпорядженні позивача, на 779944,0 грн. за рахунок віднесення до податкового кредиту суми ПДВ по операціях з придбання від ТОВ «Моноліттрансбуд» будівельно-монтажних робіт відповідно до нікчемного договору генерального підряду, які фактично не здійснювались і не використовувались в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності.

Досліджуючи правомірність зазначених вище висновків відповідача, викладених в акті перевірки від 03.06.2011 року №994/234/21332083, суд встановив наведене нижче.

Відповідно до договору генпідряду №17/09/07 А від 17.09.2007 року ТОВ «Монліттрансбуд» зобов»язалось виконати роботи з будівництва птахокомплексу (с.Думанів і с.Гуменці Кам»янець-Подільського району) в складі шести об»єктів (п.1.1 і п.1.5 договору) на власний ризик, власними та залученими силами у відповідності з завданням замовника (позивача) і проектною документацією, включаючи можливі роботи, не вказані в ньому, але необхідні для повного спорудження об»єкту і його нормальної експлуатації (п.1.3 договору) вартістю 200000000,0 грн. з ПДВ (п.4.1 договору). За умовами договору генеральний підрядник зобов»язаний: виконати всі роботи в обсязі і строки, передбачені договором і додатках до нього і здати роботи замовнику (п.2.1 договору); забезпечити виконання робіт в повній відповідності до проекту, кошторису, робочих креслень і будівельних норм (п.2.2. договору); поставити на будівельну площадку необхідні матеріали, обладнання, конструкції, комплектуючі вироби та спеціальну техніку (п.2.4 договору); інформувати замовника про укладення договорів підряду з субпідрядниками по мірі їх укладання з зазначенням найменування та адреси субпідрядника (п.2.5 договору); нести відповідальність перед замовником за належне виконання робіт субпідрядниками (п.2.7 договору). За змістом п. 3.4 договору оплата виконаних будівельних робіт здійснюється замовником (позивачем) відповідно до графіка виконання робіт та протоколу погодження договірної ціни. Договором передбачено, що календарні строки виконання робіт, в тому числі і окремих їх етапів визначаються графіком виконання робіт (п.6.1 договору); після виконання комплексу робіт по кожному з об»єктів, сторони підписують акт приймання-передачі виконаних робіт (п.8.1 договору).

Договорами від 16.09.2008 року та від 04.05.2009 року про внесення змін до договору генпідряду позивач та його контрагент (ТОВ «Моноліттрансбуд») збільшили загальну вартість підрядних будівельних робіт (475000000,0 грн. з урахуванням ПДВ) та зменшили кількість додатків до договору, залишивши додаток №1 - графік виконання робіт з будівництва об»єкту і додаток №2 - договірна ціна.

На виконання договору генпідряду №17/09/07 А від 17.09.2007 року ТОВ «Моноліттрансбуд» в грудні 2011 року з залученням субпідрядних організацій (ТОВ «Будівельний альянс Груп» і ТОВ «МСУД» виконало будівельно-монтажні роботи по будівництву окремих об»єктів птахокомплексу на загальну суму 4679663,27 грн., в тому числі ПДВ 779943,88 грн. Про залучення сторонніх організацій для виконання підрядних робіт до їх початку ТОВ «Моноліттрансбуд» повідомило позивача листами від №03/09 від 03.09.2010 року №10/09 від 10.09.2010 року, № 22/10 від 22.10.2010 року і №22/10-1 від 22.10.2010 року.

Виконання зазначених робіт підтверджується актами приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2В за грудень 2010 року на загальну суму 4679663,27 грн., підписаними без зауважень представниками позивача, як замовника будівництва, ТОВ «Моноліттрансбуд» як генерального підрядника, та інженером з технагляду Яременко В.Ф., довідкою про вартість виконаних підрядних робіт за грудень 2010 року форми КБ-3, податковою накладною №186 від 30.12.2010 року, оборотно-сальдовими відомостями позивача по рахунках 631 і 151 за грудень 2010 року, довідкою Інженера технічного нагляду ПАТ «Агрофірма «Авіс» В.Ф. Яременко, письмовими поясненнями ТОВ «Моноліттрансбуд» №168 від 16.03.2012 року. Факт виконання зазначених робіт залученими третьою особою субпідрядними організаціями підтверджений представниками відповідача в судовому засіданні.

Підписавши акти приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2010 року, та засвідчивши тим самим факт їх виконання генеральним підрядником (ТОВ «Моноліттрансбуд»), позивач оприбуткував їх результати в бухгалтерському обліку.

Оплата будівельних робіт здійснювалась позивача частинами, починаючи з 01.06.2011 року та підтверджується випискою з банківського рахунку позивача. Відповідно до акту звірки між позивачем та ТОВ «Монліттрансбуд» станом на 12.03.2012 року заборгованість по оплаті вартості будівельних робіт складає 3570,80 грн.

Отримавши від генерального підрядника робіт ТОВ «Моноліттрансбуд» акти виконаних робіт за грудень 2010 року та податкову накладну на суму ПДВ 779944,0 грн., які засвідчують факт виконання будівельно-монтажних робіт, та частково оплативши їх вартість, позивач відніс податок на додану вартість, до податкового кредиту грудня 2010 року. В свою чергу, контрагент позивача ТОВ «Моноліттрансбуд» в грудні 2010 року включив до податкових зобов»язань з ПДВ податок на додану вартість у зазначеній сумі.

Відповідно до пп.7.4.1. п.7.4 ст.7 Закону №168/97-ВР податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

За змістом пп. 7.5.1 п.7.5. ст.7 Закону №168/97-ВР датою виникнення права на податковий кредит є дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до пп.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону №168/97-ВР підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.

З урахуванням зазначених вище положень Закону №168/97-ВР право на нарахування податкового кредиту виникає у покупця товару (робіт, послуг) за умови отримання від їх постачальника (виконавця) належним чином оформленої податкової накладної, яка підтверджує факт поставки послуг (робіт).

Під час перевірки посадові особи відповідача не встановили, та в судовому засіданні представник відповідача не довів, що податкова накладна № 186 від 30.12.2010 року на поставку будівельно-монтажних робіт на суму 4679663,27 грн., в т.ч. ПДВ 779943,88 грн., оформлена ТОВ «Моноліттрансбуд» з порушенням п.7.2 ст.7 Закону №168/97-ВР, яким встановлені вимоги до податкових накладних.

В силу п.п. 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону №168/97-ВР лише у випадку відсутності податкової накладної покупець позбавлений права включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, інших підстав для не включення до складу податкового кредиту ПДВ, сплаченого (нарахованого) в ціні придбаного товару (робіт, послуг) Законом не передбачено.

Відтак, суд вважає, що наявність у позивача податкової накладної, оформленої з дотриманням вимог чинного законодавства, генеральним підрядником робіт (ТОВ «Моноліттрансбуд»), яка підтверджує факт передачі їх результатів позивачеві, є достатньою підставою для віднесення вказаної в цій податковій накладній суми ПДВ до податкового кредиту.

При цьому, суд враховує, що факт виконання у грудні 2010 року будівельно-монтажних робіт на суму 4679663,27 грн., в т.ч. ПДВ 779943,88 грн. генеральним підрядником яких було ТОВ «Моноліттрансбуд» з залученням на договірних умовах субпідрядників (ТОВ «Будівельний альянс груп» і ТОВ «МСБУД»), підтверджений дослідженими в судовому засіданні первинними документами та не спростований відповідачем.

За даними автоматизованого співставлення податкових зобов»язань та податкового кредиту позивача та його контрагента органами державної податкової служби не виявлено розбіжностей у податковому обліку операції з придбання будівельно-монтажних робіт цих платників податків.

Досліджуючи правомірність висновків відповідача щодо нікчемності договору генпідряду №17/09/07 А від 17.09.2007 року, укладеного між позивачем та ТОВ «Монліттрансбуд» та відсутності реальних наслідків цього договору, суд враховує наведене нижче.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, має бути спрямованим на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Підставою недійсності правочину (ст. 215 ЦК України) є недодержання в момент вчинення правочину у стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 ЦК України. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

В силу ч.2 ст.228 ЦК України нікчемним зокрема є правочин, який порушує публічний порядок. Згідно з ч.1 ст.228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, автономної республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Частиною 3 ст. 228 ЦК України передбачено, що у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний судом недійсним.

Положеннями ч.1 ст. 875 ЦК України визначено що за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

За змістом ч.4 ст.882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами.

В процесі судового розгляду судом не встановлено та не доведено відповідачем невідповідності змісту договору генпідряду №17/09/07 А від 17.09.2007 року, укладеного між позивачем та ТОВ «Монліттрансбуд», описаним вище вимогам ЦК України, не надано рішення суду про визнання цього договору недійсним на підставі ст.228 ЦК України.

Судом також не встановлено та не доведено відповідачем, що укладаючи договір, сторони діяли з метою, яка суперечила інтересам держави та суспільства.

Виконання у грудні 2010 року будівельних робіт на загальну суму 4679663,27 грн., в тому числі ПДВ 779943,88 грн., генеральним підрядником є ТОВ «Моноліттрансбуд», підтверджується дослідженими судом первинними документами, оформленими сторонами з дотриманням вимог ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та звітність в Україні» та ЦК України., а також довідкою від 14.06.2011 року №4422/23-3/33427566 ДПІ м.Івано-Франківска про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ «Моноліттрансбуд» щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ПАТ «Агрофірма «Авіс».

Суд також відхиляє, як безпідставні, доводи відповідача щодо відсутності реальних наслідків договору генпідряду №17/09/07 А від 17.09.2007 року у зв»язку з виконанням підрядних будівельних робіт залученими субпідрядними організаціями.

В силу ч.1 ст.838 ЦК України підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник. Генеральний підрядник відповідає перед субпідрядником за невиконання або неналежне виконання замовником своїх обов'язків за договором підряду, а перед замовником - за порушення субпідрядником свого обов'язку. (ч.2 ст.838 ЦК України).

Наявні в матеріалах справи акти приймання виконаних будівельних робіт, підписані сторонами договору генпідряду, свідчать про те, що позивач, як замовник будівництва, прийняв від ТОВ «Моноліттрансбуд» без зауважень будівельні роботи на загальну суму 4679663,27 грн., виконані субпідрядними організаціями, про залученням яких був повідомлений завчасно.

Таким чином, суд вважає безпідставними висновки відповідача щодо відсутності реальних наслідків договору генпідряду №17/09/07 А від 17.09.2007 року та завищення позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість в грудні 2010 року на 779943,88 грн.

Спосіб дій органів державної податкової служби України при проведенні перевірок платників податків визначений гл.8 ПК України та Порядком оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженим наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 року № 984, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 12 січня 2011 р. за № 34/18772 (надалі - Порядок № 984).

Так, відповідно до п. 86.1 ст.86 ПК України результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

За змістом п. 2 Порядку № 984 документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

З урахуванням зазначених норм, органи державної податкової служби наділені повноваженнями здійснювати перевірки дотримання платником податків лише того законодавства, контроль за дотриманням якого на них покладено.

Відповідно до пп. 41.1.1 п.41.1 ст.41 ПК України органи державної податкової служби є контролюючими органами щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Статтею 2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» визначено, що завданням органів державної податкової служби, зокрема, є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.

Досліджуючи акт перевірки від 03.06.2011 року №994/234/21332083, суд встановив, що фактичним предметом зазначеної перевірки є перевірка відповідачем дотримання позивачем вимог цивільного та господарського (а не податкового) законодавства під час укладання та виконання договору ген підряду на виконання будівельних робіт, контроль за дотриманням якого не належить до повноважень відповідача. Вказане підтверджується висновками акту перевірки щодо порушення позивачем вимог ст. ст. 203, 215, 228 і ст.882 Цивільного кодексу України в частині додержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними. Проте, перевірка дотримання позивачем цивільного законодавства, в тому числі під час укладання та виконання господарських договорів не входить до повноважень відповідача.

Крім того, за змістом п.4 Порядку №984 акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Пунктами 5 і 6 Порядку № 984 визначено, що факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Відповідно до п. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» фінансова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий примірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку. Статтею 9 зазначеного Закону передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення і повинні мати такі обов'язкові реквізити, до яких, зокрема, належать: дата і місце складання; зміст та обсяг господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Всупереч вимогам 5 і 6 Порядку № 984 акт перевірки не містить жодного послання на первинні документи, позивача зафіксовані в бухгалтерському обліку позивача, які складені з порушенням вимог законодавства або свідчать про порушення ним податкового законодавства, не містять також посилання на дані бухгалтерського обліку позивача.

Таким чином, суд вважає неправомірними дії відповідача щодо перевірки дотримання позивачем вимог цивільного законодавства та визнання порушення позивачем ст. 203, ч.1,2 ст. 215, ст. 216, ст. 228 Цивільного Кодексу України в момент вчинення правочину вимог, які були спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, по правочину вчиненому з ТОВ «Моноліттрансбуд» з придбання будівельно-монтажних робіт за період з 01.12.2010 року по 31.12.2010 року».

Разом з тим, суд враховує, що висновки акту перевірки від 03.06.2011 року №994/234/21332083 не мали для позивача жодних публічно-правових наслідків. Так, на підставі вказаного акту перевірки відповідач не приймав податкові повідомлення-рішення, подані позивачем після перевірки декларації з податку на додану вартість прийняті відповідачем як податкова звітність без будь-яких зауважень щодо достовірності відображених в ній показників.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

В силу ч. 1 ст.6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

За змістом ч. 2 ст. 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження. Законодавством передбачений захист прав, свобод та інтересів осіб, як такий, що передбачає наявність встановленого судом факту їх порушення. За таких обставин відновленню підлягають лише ті права, порушення яких встановлено під час судового розгляду справи і не стосуються дій відповідачів у майбутньому.

В судовому засіданні представники позивача та відповідача підтвердили відсутність на дату розгляду спору негативних наслідків для позивача, спричинених неправомірними діями відповідача, відтак відсутнє порушення законних прав позивача, які підлягають судовому захисту.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають до задоволення.

Керуючись Податковим кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України «Про державну податкову службу в Україні, ст.ст. 11, ст. 99, 100, 158 - 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні позову публічного акціонерного товариства Агрофірми "Авіс" до Кам'янець-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції Хмельницької області про визнання дій протиправними відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання.

Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 23 березня 2012 року

Суддя/підпис/О.К. Ковальчук"Згідно з оригіналом" Суддя О.К. Ковальчук