Постанова № 24081684, 26.04.2012, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54002 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв.

26.04.2012 р. Справа № 2а - 7367/09/1470

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Желєзного І.В. секретар судового засідання Салова І.О. розглянувши адміністративну справу

за позовомПАТ "Миколаївський комбінат хлібопродуктів", (вул. 1-ша Слобідська, 122,Миколаїв,54042)

доСпеціалізована ДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві, (вул. Чкалова, 20,Миколаїв,54017)

проскасування податкових повідомлень-рішень №00002440/0 від 21.12.2009 року та № 00002540/0 від 21.12.2009 року,ВСТАНОВИВ:

ПАТ «Миколаївський комбінат хлібопродуктів»(далі по тексту позивач, ПАТ, Підприємство) звернулося до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків (далі по тексту відповідач, контролюючий орган, ДПІ) з вимогами: про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №00002440/0 від 21.12.2009р, яким контролюючим органом збільшено суму грошового зобовязання з податку на додатку вартість в розмірі 46 672,50 грн., у тому числі основний платіж у сумі 44 450,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції у сумі 2 222,50 грн.; про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення рішення № 00002540/0 від 21.12.2009 р., яким підприємству зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 232 252,00 грн., що прийняті на підставі акта документальної невиїзної перевірки від №1329/40/00952114 від 18.12.2009р..

На обґрунтування вимог позивач зазначив, що:

- спірні податкові повідомлення-рішення прийняті відповідачем на підставі камеральної перевірки. При цьому, відповідно до законодавства зазначений вид перевірок може виявити лише арифметичні або методологічні помилки, без проведення будь-яких інших перевірок платника податків. Однак перевіряючими не були виявлені будь-які арифметичні або методологічні помилки в декларації з податку на додану вартість за жовтень 2009 року, а висновки перевіряючих ґрунтуються виключно на висновках попередньої планової перевірки за 2008 рік;

- податковий орган у акті камеральної перевірки зробив висновок про те, що підприємством не враховано результати попередньої планової перевірки за 2008 рік та ухвалені на підставі неї податкові повідомлення-рішення. При цьому, результати перевірки та ухвалені на її підставі рішення були підприємством оскаржені, а тому не можуть вважатися узгодженими.

Не погоджуючись з підставами постановлення оспорюваних податкових повідомлень-рішень (порушені приписів п.п. 7.7.1. п. 7.7, ст.7 та п.10.2 ст.10Закону України Про податок на додану вартість), позивач просив про задоволення позову.

Відповідач позов не визнав, просив слухати справу в відсутність представника відповідача.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні в них фактичні дані, суд приходить до висновку про обґрунтованість позову і можливість його задоволення, виходячи з наступного.

Правовідносини, що були предметом судового дослідження, врегульовані Законом України «Про податок на додану вартість».

Відповідно до п. 1.7. ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Підпунктом 7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»визначено, що податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Для операцій, що оподатковуються і звільнені від оподаткування, складаються окремі податкові накладні. Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань.

Платники податку повинні зберігати податкові накладні протягом строку, передбаченого законодавством для зобов'язань із сплати податків

Відповідно до п.п.7.4.5. п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, іншими подібними документами згідно з п.п.7.2.6 п.7.2. ст.7 цього Закону. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим пунктом документами.

Приписами п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»визначено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Підпунктом 7.7.2. ст.7 Законом України «Про податок на додану вартість»визначено, що якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).

Згідно п.10.2 ст.10 Закону України «Про податок на додану вартість платники податку, визначені у підпунктах "а", "в", "г", "д" пункту 10.1 цієї статті, відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону. Особа, яка згідно з вимогами пункту 2.2 статті 2 цього Закону мала зареєструватися платником податку, але не здійснила таку реєстрацію, несе обов'язки з нарахування та сплати цього податку, а також відповідальність за його ненарахування або несплату на рівні особи, зареєстрованої як платник податку, без права виписки податкової накладної та нарахування податкового кредиту.

Відповідно до п. 5.12.4. Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 року № 166: «залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (відображається у рядку 26 податкової декларації поточного звітного податкового періоду та переноситься до рядка 23.2 податкової декларації наступного звітного періоду)».

Системний аналіз правових норм, якими регулюються правовідносини, що були предметом судового дослідження, вказує на те, що у разі, якщо добросовісний платник податку виконав усі передбачені законом умови щодо документального підтвердження розміру валових витрат, податкового кредиту та фактичного здійснення господарських операцій, він не може бути позбавлений права на формування валових витрат та податкового кредиту. В разі апеляційного або судового оскарження рішення контролюючого органу, зобовязання не вважаються узгодженими.

В період з 31.03.2009 року по 15.05.2009 року відповідачем по справі проводилася планова виїзна документальна перевірка ПАТ «Миколаївський комбінат хлібопродуктів», за наслідками якої було складено акт № 530/40/00952114 від 22.05.2009 року.

За результатами перевірки уповноваженою особою відповідача 04.06.2009 року прийняті, зокрема, податкові повідомлення-рішення: №00001440/0, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 199 905,00 грн. та застосовано фінансові (штрафні) санкції у розмірі 99 952,50 грн.; та №00001340/0, яким визначено податкове зобовязання з податку на додану вартість у сумі 151 985,50 грн., в тому числі основний платіж 0,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції - 151 989,50 грн.

Зазначені податкові-повідомлення-рішення були оскаржені позивачем до суду. 22.10.2009 року Миколаївським окружним адміністративним судом було прийнято постанову по справі №2а-2598/09/1470, якою скасовано у повному обсязі податкові повідомлення-рішення відповідача від 04.06.2009 року №00001340/0 та №00001440/0. 22.02.2012 року Одеським апеляційним адміністративним судом прийнято ухвалу по справі №2а-2598/09/1470, якою залишено без змін постанову Миколаївського окружного адміністративного суду в частині скасування податкових повідомлень-рішень відповідача від 04.06.2009 року №00001340/0 та №00001440/0.

В листопаді 2009 року ПАТ «Миколаївський комбінат хлібопродуктів»подав до податкового органу декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2009 року.

18.12.2009р відповідачем проведена документальна невиїзна перевірка ТОВ «Миколаївський комбінат хлібопродуктів»з питань достовірності даних, що містяться у податковій декларації з податку на додану вартість за жовтень 2009 року. За наслідками перевірки контролюючим органом складено відповідний акт №1329/40/00952114 від 18.12.2009р., в якому зазначено про порушення субєктом господарювання пп.7.7.1 п.7.7 ст.7 п.10.2 ст.10 Закону України «Про податок на додану вартість», п.5 Наказу Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997р. №166 «Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання»(надалі за текстом «Порядок №166»), підприємством під час обрахунку податкового зобовязання, податкового кредиту та відємного значення не враховані висновки акта планової перевірки № 530/40/00952114 від 22.05.2010 року, що призвело, на думку контролюючого органу, до завищення залишку відємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 26 розділ ІІІ податкової декларації з ПДВ за жовтень 2009 року) на суму 871 989,00 грн., та заниження ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету, на суму 44 450,00 грн.; завищення суми бюджетного відшкодування за жовтень 2009 року в розмірі 223 252,00 грн..

На підставі акта перевірки ДПІ прийнято:

- податкове повідомленнярішення №00002440/0 від 21.12.2009р., яким визначено суму податкового зобовязання з ПДВ в розмірі 46 672,50 грн., у тому числі основний платіж у сумі 44 450,00грн. та штрафні (фінансові) санкції у сумі 2 222,50грн.;

- податкове повідомленнярішення № 00002540/0 від 21.12.2009 р., яким зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 232 252,00 грн..

Підставою для прийняття вказаних рішень є твердження позивача про те, що не врахувавши результати планової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2008 р. по 31.12.2008 року (Акт № 530/40/00952114 від 22.05.2009 року) та не заповнивши рядок 23.4 Декларації з ПДВ «зменшено/збільшено залишок відємного значення за результатами перевірки податкового органу», позивач порушив п. 5.12.5 Порядку №166.

При розгляді справи також встановлено, що камеральна перевірка проведена контролюючим органом на підставі абзацу «в»пп.4.2.2 ст.4 ЗУ «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», у відповідності з яким «… Контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо: контролюючий орган внаслідок проведення камеральної перевірки виявляє арифметичні або методологічні помилки у поданій платником податків податковій декларації, які призвели до заниження або завищення суми податкового зобов'язання. Камеральною вважається перевірка, яка проводиться контролюючим органом виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях, без проведення будь-яких інших видів перевірок платника податків». При цьому, висновки перевірки, на підставі якої прийняті оспорювані рішення, базуються не на виявлених в поданій декларації з ПДВ за жовтень 2009 року арифметичних або методологічних помилках, а виключно на підставі висновків та розрахунків проведених раніше планової, позапланових та камеральних перевірок діяльності ПАТ (ВАТ) «Миколаївський комбінат хлібопродуктів», а саме: планової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2008 р. по 31.12.2008 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2008 р. по 31.12.2008 р., оформленої Актом № 530/40/00952114 від 22.05.2009 р., яким встановлено нібито завищення залишку відємного значення ПДВ, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду на суму 1 229 663,00 грн.; документальної невиїзної (камеральної) перевірки з питань достовірності даних, що містяться у податковій декларації з ПДВ за травень 2009 р., оформленої Актом №689/40/00952114 від 07.07.2009 р.; документальної невиїзної (камеральної) перевірки з питань достовірності даних, що містяться у податковій декларації з ПДВ за червень 2009 р., оформленої Актом №803/40/00952114 від 07.08.2009 р.; виїзної позапланової перевірки з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок за липень 2009 року, яка виникла за рахунок відємного значення з ПДВ, що декларувалось в період за червень 2009 року, оформленої Актом перевірки № 939/40/00952114 від 15.09.2009 р.; виїзної позапланової перевірки з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок за серпень 2009 року, яка виникла за рахунок відємного значення з ПДВ, що декларувалось в період за липень 2009 року, оформленої Актом перевірки № 1185/40/00952114 від 19.11.2009 р.; виїзної позапланової перевірки з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок за вересень 2009 року, яка виникла за рахунок відємного значення з ПДВ, що декларувалось в період за липень та серпень 2009 року, яка відображена в Акті перевірки № 1324/40/00952114 від 17.12.2009р..

На думку суду, висновок ДПІ щодо не врахування результатів планової виїзної перевірки за 2008 рік, що потягло порушення субєктом господарювання п.5.12.5 Порядку №166, не відповідає фактичним обставинам справи та чинному законодавству України, оскільки посадовими особами контролюючого органу не було взято до уваги, що ПАТ «Миколаївський комбінат хлібопродуктів»розпочало процедуру судового оскарження прийнятих на підставі акта планової перевірки податкових повідомлень-рішень (адміністративна справа № 2а-2598/09/1470), які не могли вважатися узгодженими в розумінні пп. 5.2.2, 5.2.3, 5.2.4 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Пунктом п 5.2 ст.5 ЗУ «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»визначено, що платник податків, не згодний з рішенням контролюючого органу, має право його оскаржити. Процедура адміністративного оскарження зупиняє виконання платником податків податкових зобов'язань, визначених у податковому повідомленні, на строк від дня подання такої заяви до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження. Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума податкового зобов'язання, що оскаржується, вважається неузгодженою. Узгодженою сума донарахувань стає лише за наслідками розгляду судом справи по суті, оскільки день закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження податкового зобовязання платника податків. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобовязання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті та прийняття відповідного рішення».

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2009 року у справі №2а-2598/09/1470 визнано протиправними та скасовано у повному обсязі податкові повідомлення-рішення СДПІ ВПП у м. Миколаєві № 00001240/0 від 04.06.2009 р., № 00001340/0 від 04.06.2009 р. та № 00001440/0 від 04.06.2009 р., прийняті на підставі акта планової перевірки № 530/40/00952114 від 22.05.2009 р.. Крім того, на час прийняття рішення у справі є таке, що вступило в законну силу судове рішення апеляційної інстанції, яким залишено в силі рішення першої інстанції в частині скасування податкових повідомлень-рішень №00001340/0 від 04.06.2009р. та №00001440/0 від 04.06.2009р.(ухвала Одеського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2012 року по справі № 2а-2598/09/1470).

Отже, позивачем правомірно, відповідно до приписів п. 5.12.4 Порядку №166 («залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (відображається у рядку 26 податкової декларації поточного звітного податкового періоду та переноситься до рядка 23.2 податкової декларації наступного звітного періоду)») було перенесено дані із 26 рядка Декларації з ПДВ попереднього податкового періоду до рядка 23.2 Декларації з ПДВ поточного податкового періоду, що відповідно вказує на помилковість висновків акта камеральної перевірки №1329/40/00952114 від 18.12.2009р. та протиправність оспорюваних податкових повідомлень-рішень.

Таким чином, відповідач, в правовідношеннях, що були предметом судового дослідження, діяв не на підставі, та не в спосіб, що передбачені законами України, без дотриманням принципу рівності перед законом. Вищенаведене вказує на обґрунтованість вимог щодо визнання протиправними та скасування оспорюваних податкових повідомлень-рішень.

Відповідно до ч.1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені витрати з Державного бюджету України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 70-71, 86, 122,138, 158-163 КАС України,

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків м. Миколаєві № 00002540/0 від 21.12.2009 року.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків м. Миколаєві №00002440/0 від 21.12.2009 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ПАТ «Миколаївський комбінат хлібопродуктів» 3 (три) гривні 40 копійок в рахунок відшкодування сплаченого судового збору.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів в порядку ст. 186 КАС України.

Суддя І. В. Желєзний