Постанова № 24081677, 07.05.2012, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 травня 2012 року м. ПолтаваСправа №2а-1670/2132/12

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Кукоби О.О.,

при секретарі Марченко О.Є.,

за участю:

представника позивача - Рудь Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" до Лохвицької міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство "Укрнафта" (далі по тексту - позивач, ПАТ "Укрнафта") 17 квітня 2012 року звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Лохвицької міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби (далі по тексту - відповідач, Лохвицька МДПІ) про визнання протиправним та скасування рішення, оформленого листом №142/10/15-041 від 23 січня 2012 року, про відмову у прийнятті податкового розрахунку з рентної плати за нафту, природний газ і газовий конденсат, що видобуваються в Україні за грудень 2011 року.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що 19 січня 2012 року Договором № 5/56 про спільну діяльність з освоєння та розробки нафтогазоконденсатних родовищ в Полтавському нафтопромисловому районі до Лохвицької МДПІ подано податковий розрахунок з рентної плати за нафту, природний газ і газовий конденсат за грудень 2011 року. Однак, листом від 23 січня 2012 року №142/10/15-041 податкова інспекція повідомила ПАТ "Укрнафта" про відмову у прийнятті вказаного розрахунку. Дане рішення відповідач мотивував тим, що договір про спільну діяльність №5/56 не є юридичною особою, не має коду за ЄДРПОУ; спеціальний дозвіл на користування надрами на Глинсько-Розбишівському родовищі №2139 видано ПАТ "Укрнафта", а не Договору. Таке рішення позивач вважає необґрунтованим та протиправним, оскільки, на думку платника податків, звітні документи оформлені відповідно до вимог Податкового кодексу України.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити з підстав, наведених у позовній заяві.

Відповідач явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, про дату, час та місце його проведення повідомлявся належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 46); причин неявки суду не повідомив, заперечень на позов, заяв чи клопотань до суду не надав.

Згідно з частиною четвертою статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Відтак, враховуючи достатність наданих сторонами доказів, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступні факти та відповідні до них правовідносини.

Судом встановлено, що 21 грудня 2000 року між ВАТ "Укрнафта" в особі відокремленого підрозділу - Нафтовидобувного управління "Полтаванафтогаз" (Підприємство), ТОВ "Укрнафтогазтрейдинг" та ТОВ "Надра-Інвест" (Інвестори) укладено договір №5/56 про спільну діяльність з освоєння та розробки нафтоконденсатних родовищ в Полтавському нафтогазопромисловому районі без створення юридичної особи (далі по тексту - Договір №5/56) (а.с. 17-22).

Відповідно до п. 4.1 та п. 9.1 Договору №5/56 сторони уповноважили ВАТ "Укрнафта" на ведення результатів спільної діяльності.

У звязку з вибуттям Інвестора - ТОВ "Укрнафтогазтрейдинг" до Договору №5/56 07 липня 2005 року укладено зміни (а.с. 25).

28 квітня 2011 року між сторонами Договору №5/56 укладено угоду про внесення змін у звязку зі зміною назви Підприємства з ВАТ "Укрнафта" на ПАТ "Укрнафта" (а.с. 26).

Договір №5/56 взято на облік платників податків ДПІ у м. Полтаві 19 січня 2001 року за №380 та видано довідку форми №4-ОПП із зазначенням реєстраційного номера та місцезнаходження платника податків, а саме: "Договір №5/56 про спільну діяльність з освоєння та розробки нафтогазоконденсатних родовищ в Полтавському нафтопромисловому районі, реєстраційний номер 403742696, 36000, м. Полтава, вул. Монастирська, 12" (а.с. 27).

В подальшому, у звязку зі зміною облікових даних платника податків ДПІ у м. Полтаві 12 травня 2005 року видано нову довідку форми №4-ОПП (а.с. 28).

19 січня 2012 року платником податків до Лохвицької МДПІ подано податковий розрахунок з рентної плати за нафту, природний газ і газовий конденсат, що видобуваються в Україні за грудень 2011 року з додатками (а.с. 30-35).

Листом від 23 січня 2012 року №142/10/15-041 податкова інспекція відмовила у прийнятті податкового розрахунку посилаючись на те, що Договір №5/56, в силу статті 256 Податкового кодексу України, не може бути платником рентної плати, оскільки він не є юридичною особою, у нього відсутній код за ЄДРПОУ, спеціальний дозвіл на користування надрами на Глинсько-Розбишівському родовищі №2139 з терміном дії з 21 лютого 2000 року по 21 лютого 2020 року видано ВАТ "Укрнафта", а не Договору про спільну діяльність (а.с. 9-10).

Зазначене рішення у формі листа було оскаржено позивачем до ДПС України. Однак, рішенням ДПС України від 21 березня 2012 року №5065/6/15-2116 скаргу залишено без задоволення з посиланням на той факт, що відповідачем правомірно, у відповідності до норм чинного законодавства України, відмовленого Договору №5/56 у прийнятті податкового розрахунку (а.с. 11-16).

Позивач дане рішення субєкта владних повноважень, викладене у формі листа від 23 січня 2012 року №142/10/15-041, вважає необґрунтованим та протиправним, у звязку з чим оскаржив його до суду.

Згідно з пунктом 49.11 статті 49 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI у разі подання платником податків до органу державної податкової служби податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, такий орган державної податкової служби зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови.

У відповідності до пункту 42.1 статті 42 Податкового кодексу України податкові повідомлення - рішення, податкові вимоги або інші документи, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу.

За змістом підпункту 49.12.2 пункту 49.12 статті 49 Податкового кодексу України у разі отримання відмови органу державної податкової служби у прийнятті податкової декларації платник податків має право оскаржити рішення органу державної податкової служби у порядку, передбаченому статтею 56 цього Кодексу.

Пунктом 56.1 статті 56 Податкового кодексу України передбачено, що рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

З огляду на вищезазначене, лист Лохвицької МДПІ від 23 січня 2012 року №142/10/15-041 про відмову у прийнятті податкового розрахунку є рішенням контролюючого органу, а відтак його може бути оскаржено платником податків до суду.

В силу частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Судом встановлено, що як на підставу відмови Договору №5/56 у прийнятті податкового розрахунку з рентної плати за нафту, природний газ і газовий конденсат, що видобуваються в Україні Лохвицька МДПІ посилалася на те, що Договір про спільну діяльність не може бути платником рентної плати, оскільки він не є юридичною особою, у нього відсутній код за ЄДРПОУ, спеціальний дозвіл на користування надрами на Глинсько-Розбишівському родовищі №2139 з терміном дії з 21 лютого 2000 року по 21 лютого 2020 року видано ВАТ "Укрнафта", а не Договору.

Надаючи правову оцінку вказаним доводам відповідача щодо неприйняття податкової звітності у Договору про спільну діяльність №5/56 слід зазначити наступне.

Згідно з підпунктом 153.14.1 пункту 153.14 статті 153 Податкового кодексу України спільна діяльність без створення юридичної особи провадиться на підставі договору про спільну діяльність.

У відповідності до частини першої статті 1130 Цивільного кодексу України за договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов'язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить закону.

Відповідно до пункту 64.6 статті 64 Податкового кодексу України на обліку в органах державної податкової служби повинні перебувати угоди про розподіл продукції та договори про спільну діяльність на території України без створення юридичних осіб, на яких поширюються особливості податкового обліку та оподаткування спільної діяльності, визначені цим Кодексом.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що "Договір №5/56 про спільну діяльність з освоєння та розробки нафтогазоконденсатних родовищ в Полтавському нафтопромисловому районі" взято на облік платника податків ДПІ у м. Полтаві 19 січня 2001 року, реєстраційний номер 403742696 (а.с. 27-28).

Таким чином, Договір №5/56 у встановленому законодавством порядку зареєстровано як платника податків з присвоєнням реєстраційного (облікового) номера платника податків.

Правовідносини щодо нарахування та сплати рентної плати за нафту, природний газ і газовий конденсат, що видобуваються в Україні врегульовано розділом Х Податкового кодексу України.

Так, відповідно до пункту 256.1 статті 256 Податкового кодексу України платниками рентної плати є суб'єкти господарювання, які здійснюють видобуток (у тому числі під час геологічного вивчення) вуглеводневої сировини на підставі спеціальних дозволів на користування надрами, отриманих в установленому законодавством порядку.

В силу статті 260 Податкового кодексу України базовий податковий (звітний) період для рентної плати дорівнює календарному місяцю. Платник самостійно складає розрахунок податкових зобов'язань з рентної плати, у якому визначає та/або уточнює суму податкового зобов'язання з рентної плати, за формою, затвердженою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу.

Платник протягом 20 календарних днів після закінчення податкового (звітного) періоду подає податковий розрахунок органу державної податкової служби за місцезнаходженням ділянки надр, межі якої визначені в отриманому платником спеціальному дозволі на користування надрами для видобування (у тому числі під час геологічного вивчення) вуглеводневої сировини, у разі розміщення такої ділянки в межах території України.

З огляду на вищезазначене, суд дійшов висновку, що оскільки Договір №5/56 у встановленому законодавством порядку зареєстровано як платника податків, то даний субєкт господарювання наділений повноваженнями щодо подання податкової звітності з рентної плати за нафту, природний газ і газовий конденсат, що видобуваються в Україні до відповідного контролюючого органу.

Посилання відповідача на те, що Договір №5/56 не може бути платником рентної плати, оскільки в даного субєкта господарювання відсутній код ЄДРПОУ судом відхиляються з огляду на наступне.

Пунктом 46.1 статті 46 Податкового кодексу України передбачено, що податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Порядок складення податкової декларації (розрахунку) визначено статтею 48 Податкового кодексу України.

Так, відповідно до пункту 48.1 статті 48 Податкового кодексу України податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями пункту 46.5 статті 46 цього Кодексу та чинному на час її подання.

Згідно з пунктом 48.3 Податкового кодексу України податкова декларація повинна містити такі обов'язкові реквізити: тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація; звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку); повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті); місцезнаходження (місце проживання) платника податків; найменування органу державної податкової служби, до якого подається звітність; дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми); ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток посадових осіб платника податків; підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).

Пунктом 49.8 статті 49 Податкового кодексу України визначено, що прийняття податкової декларації є обов'язком органу державної податкової служби. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

Згідно з пунктом 2 Положення про Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України, затвердженого постановою КМУ від 22 січня 1996 року №118, суб'єктами Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України є юридичні особи та відокремлені підрозділи юридичних осіб всіх форм власності та організаційно-правових форм господарювання, що знаходяться на території України та провадять свою діяльність на підставі її законодавства.

Договір №5/56 не є юридичною особою чи її відокремленим структурним підрозділом, а тому не може бути субєктом Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.

Разом з тим, суд зазначає, що пунктом 48.3 статті 48 Податкового кодексу України в якості обовязкового реквізиту податкової декларації (розрахунку) передбачено код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер.

За приписами розділу ІІ Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 22 грудня 2010 року №979 та зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 30 грудня 2010 року за №1439/18734 (чинного на момент виникнення спірних правовідносин), облік платників податків в органах державної податкової служби ведеться за податковими номерами. Податковим номером платника податків є: код за Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України для платників податків, які включаються до такого реєстру (юридичні особи та відокремлені підрозділи юридичних осіб - резидентів та нерезидентів); реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи, крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовились від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відповідну відмітку у паспорті; реєстраційний (обліковий) номер платника податків, який присвоюється органами державної податкової служби за структурою, встановленою у пункті 2.3 цього розділу, платникам податків, визначеним у пункті 2.4 цього розділу.

Відтак, оскільки при постановленні на облік в ДПІ у м. Полтаві Договору №5/56 присвоєно реєстраційний (обліковий) номер 403742696, суд дійшов висновку, що даний номер є податковим номером такого платника податків та правомірно зазначається ним у податкових розрахунках.

Судом досліджено копію податкового розрахунку з рентної плати за нафту, природний газ і газовий конденсат за грудень 2011 року, що поданий Договором №5/56 до Лохвицької МДПІ та встановлено його повну відповідність вимогам Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 56.21 статті 56 Податкового кодексу України у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

З огляду на вищезазначене, суд відхиляє доводи відповідача про те, що Договір №5/56 не може бути платником рентної плати, оскільки даний субєкт у встановленому законодавством порядку зареєстрований як платник податків з присвоєнням реєстраційного (податкового) номера.

Посилання відповідача на те, що Договір №5/56 не може бути платником рентної плати, оскільки спеціальний дозвіл на користування надрами на Глинсько-Розбишівському родовищі №2139 з терміном дії з 21 лютого 2000 року по 21 лютого 2020 року видано ВАТ "Укрнафта" (правонаступником якого є ПАТ "Укрнафта"), а не даному Договору судом оцінюються критично, адже як пояснила в судовому засіданні представник позивача господарську діяльність з розробки та освоєння згаданого родовища здійснює Договір №5/56, а не ПАТ "Укрнафта".

Твердження контролюючого органу про те, що виходячи із сутності плати за користування надрами та рентної плати їх платниками можуть бути виключно юридичні особи та фізичні особи-підприємці, тому Договір №5/56 не може бути їх платником, суд вважає необґрунтованими.

У разі використання надр у межах договору про спільну діяльність, платником податку є зареєстрований у встановленому законом порядку субєкт господарювання якому таким договором було надано повноваження сплачувати податкові зобовязання, що виникають у звязку із здійсненням спільної діяльності. Проте, обєктом оподаткування у такому випадку будуть результати спільної діяльності.

Тобто, у разі використання надр у межах спільної діяльності платником відповідної плати в будь-якому випадку буде субєкт господарської діяльності, проте в цілях відмежування результатів господарської діяльності, що здійснюється в межах договору про спільну діяльність, від результатів діяльності такого субєкта господарювання у цілому, податковий облік буде здійснюватися за окремим податковим номером.

Як зазначалося судом вище, Договір №5/56 у встановленому законодавством порядку взято на податковий облік з присвоєнням відповідного податкового номера. Крім того, вказаний договір у встановленому законом порядку недійним не визнавався; фактична діяльність, передбачена договором, здійснюється; реєстрація зазначеного договору в податковому органі не скасовувалася. Відтак, податкові зобовязання, що виникають у звязку із виконанням договору про спільну діяльність, підлягають декларуванню та сплаті.

Таким чином, беручи до уваги положення пункту 256.1 статті 256 Податкового кодексу України, відповідно до якого платниками рентної плати є суб'єкти господарювання, які здійснюють видобуток (у тому числі під час геологічного вивчення) вуглеводневої сировини на підставі спеціальних дозволів на користування надрами, отриманих в установленому законодавством порядку, суд дійшов висновку, що платником рентної плати за нафту, природний газ і газовий конденсат має бути саме Договір №5/56, а не ПАТ "Укрнафта", як це стверджує відповідач.

З огляду на вищезазначені обставини справи, суд дійшов висновку про те, що Лохвицькою МДПІ протиправно відмовлено Договору №5/56 у прийнятті податкового розрахунку з рентної плати за нафту, природний газ і газовий конденсат за грудень 2011 року, а відтак рішення про відмову, оформлене листом від 23 січня 2012 року №142/10/15-041, підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Згідно з частиною першою статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною першою статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Статтею 70 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

У відповідності до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, обовязок щодо доказування правомірності оскаржуваного рішення законодавцем покладено саме на Лохвицьку МДПІ як субєкта владних повноважень.

Однак, відповідачем не надано доказів в обґрунтування наявності беззаперечних підстав для відмови у прийнятті податкового розрахунку. Разом з тим, позивачем в повному обсязі доведено протиправність спірного рішення, викладеного у формі листа, про відмову у прийнятті податкового розрахунку.

За таких обставин, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7-11, 69-71, 86, 94, 128, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" до Лохвицької міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування рішення задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Лохвицької міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області від 23 січня 2012 року №142/10/15-041 про відмову у прийнятті податкового розрахунку з рентної плати за нафту, природний газ і газовий конденсат, що видобуваються в Україні за грудень 2011 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" (код ЄДРПОУ 00135390) витрати зі сплати судового збору в сумі 32 грн. 19 коп. (тридцять дві гривні девятнадцять копійок).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови з одночасним поданням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови виготовлено 14 травня 2012 року.

Суддя О.О. Кукоба