Постанова № 24081250, 14.05.2012, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №8.1.5

ПОСТАНОВА

Іменем України

14 травня 2012 року Справа № 2а/1270/3365/2012

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді : Чиркіна С.М.

при секретарі: Данилкіній Н.В.

за участю :

представника позивача: ОСОБА_1 ( довіреність від 20.03.2012 №1/9/10)

представник відповідача: не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом Антрацитівської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби до Відкритого акціонерного товариства «Антрацитівський комбікормовий завод» про стягнення коштів на суму податкового боргу з плати за землю у розмірі - 3 239,50 грн., з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника , -

ВСТАНОВИВ:

27 квітня 2012 року на адресу Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Антрацитівської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби до Відкритого акціонерного товариства «Антрацитівський комбікормовий завод» про стягнення коштів на суму податкового боргу з плати за землю у розмірі - 3 239,50 грн., з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ВАТ «Антрацитівський комбікормовий завод» зареєстровано Антрацитівською районною державною адміністрацією Луганської області 28.08.1996 року, взяте на податковий облік Антрацитівською ОДПІ 28.08.1995 за № 231-2, що підтверджується довідкою про взяття на облік платника податків від 19.11.2004 за № 255. ВАТ «Антрацитівський комбікормовий завод» було подано до Антрацитівської ОДПІ податкову декларацію з плати за землю № 1787 від 17.02.2012 за поточний рік з розбивкою річної суми рівними частинами за місяцями. Станом на 20.04.2012 сума не сплаченого податкового зобов'язання відповідача з плати за землю становить - 3 239,50 грн.

У зв'язку з чим просить стягнути з відповідача кошти з рахунків у банку, обслуговуючих платника, в рахунок погашення податкового боргу з плати за землю на загальну суму -3 239,50 грн.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, надав пояснення аналогічні викладеному в позовній заяві.

Представник відповідача у судове засідання не прибув, про дату,час та місце судового засідання повідомлявся належним чином, причини неявки суду не відомі.

Відповідно до вимог ст.128 КАС України, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача, на підставі доказів, наявних в матеріалах справи, які містять достатньо даних про права та обов'язки сторін.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст. 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд прийшов до наступного.

Суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (п.7 ч.1 ст. З КАС України).

Як зазначено в п. 1 ч. 1 ст. З КАС України справа адміністративної юрисдикції - публічно-правовий спір у якому хоча б однією із сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства.

З урахуванням викладеного, зазначена справа відносяться до юрисдикції адміністративних судів, оскільки учасником спору є суб'єкт владних повноважень (орган державної податкової служби, наділений публічно-владними повноваженнями).

Відповідач - ВАТ «Антрацитівський комбікормовий завод», і.к.20162456, зареєстроване як юридична особа Антрацитівською районною державною адміністрацією Луганської області 28.08.1996. ( а.с.6,7-8,9).

Як платник податків взятий на облік у Антрацитівській ОДПІ, що підтверджується довідкою від 19.11.2004 за № 255. ( а.с.10).

01 січня 2011 року набув чинності Податковий Кодекс України, який встановлює перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Податкового кодексу України з 01.01.2011 року Закон України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами " Закон України "Про систему оподаткування " , ЗУ «Про плату за землю» втратили чинність.

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно з п. 16.1.4 ст.16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до п.14.1.175 ст.14 Податкового кодексу України, податковий борг - це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно п.54.1 ст.54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Відповідно до ст. 269 ПКУ платниками податку є:

- власники земельних ділянок, земельних часток (паїв);

- землекористувачі.

Статтею 270 ПКУ передбачено, що об'єктами оподаткування є:

- земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні;

- земельні частки (паї), які перебувають у власності.

Статтею 285 ПКУ передбачено, що базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.

Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв'язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців) (п.285.2 ст.285 ПКУ).

Відповідно до п.п. 286.1- 3 ст.286 ПКУ підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

Відповідні органи виконавчої влади з питань земельних ресурсів за запитом відповідного органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

10.02.2012 відповідачем заповнено податкову декларацію з плати за землю, зареєстровану позивачем 17.02.2012 за № 1787.

В зазначеній декларації відповідачем самостійно визначено помісячні платежі з плати за землю в розмірі 1619,75 грн. ( а.с.11-12).

У зв'язку з несплатою узгоджених сум податкових зобов'язань станом на 20.04.2012 утворився податковий борг з плати за землю в розмірі -3 239,50 грн.

Враховуючи вищевикладене, податкова заборгованість відповідача з плати за землю в розмірі 3 239,50 грн. станом на 20.04.2012 підтверджена матеріалами справи та на час розгляду справи не погашена.

На виконання ст.6 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» представником позивача були вручені уповноваженому представнику відповідача перша податкова вимога форми «Ю1» від 16.10.2001 №1/77 на суму 674,00 грн. та друга податкова вимога форми «Ю1» від 19.11.2001 № 2/260 на суму 717,10 грн.

Вказані податкові вимоги відповідачем не оскаржувалися.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем вживалися передбачені законодавством заходи щодо погашення податкового боргу про те вони не призвели до повного погашення відповідачем податкового боргу.

Відповідно до п.п.20.1.18 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України Державна податкова інспекція має право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно ст.95 ПК України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню у повному обсязі.

При прийнятті рішення суд керується нормами матеріального права, які діяли на момент виникнення правовідносин та розгляду справи по суті.

З урахуванням вимог п. 6 ст. 71 КАС України, суд розглянув справу на підставі доказів, наявних в матеріалах справи.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 6, 7, 17, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Антрацитівської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби до Відкритого акціонерного товариства «Антрацитівський комбікормовий завод» про стягнення коштів на суму податкового боргу з плати за землю у розмірі - 3 239,50 грн., з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника задовольнити повністю.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Антрацитівський комбікормовий завод» ( і.к.20162456) кошти на суму податкового боргу з плати за землю в розмірі - 3 239,50 грн. ( три тисячі двісті тридцять дев'ять гривень 50 коп.) з рахунків у банках, обслуговуючих платника податків, перерахувавши до місцевого бюджету р/р 33212811700010, код платежу 13050100, банк: ГУ ДКСУ в Луганській області, МФО 804013, код отримувача 37983403, отримувач - Антрацитівське УДКСУ Луганської області.

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

СуддяС.М. Чиркін