Постанова № 24080395, 10.05.2012, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" травня 2012 р. Справа № 2a-236/12/0970

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Судді М.І.Кишинського

при секретарі М.М.Дякун

за участю представників сторін:

від позивача: Л.С.Кульбанська, С.Ф.Кобець, О.В.Олексин,

від відповідача: Р.Я.Мельник, О.Я.Харько, О.С.Вилка

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатнафтохім"

до відповідача: Калуської об'єднаної державної податкової інспекції в Івано-Франківській області

про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення №0000621502 від 26 вересня 2011 року,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Карпатнафтохім" (надалі-позивач) звернулося в суд з адміністративним позовом до Калуської об'єднаної державної податкової інспекції в Івано-Франківській області (надалі-відповідач) про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення №0000621502 від 26 вересня 2011 року.

Вимоги адміністративного позову мотивовані тим, що винесене відповідачем податкове повідомлення-рішення неправомірно, оскільки відомості викладені у акті перевірки на підставі якого винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення не можуть служити для формування податкової звітності позивача та визначення його податкових зобов'язань, в тому числі щодо обчислення розміру залишку від'ємного значення різниці між сумою податкових зобов'язань та сумою податкового кредиту, так як акт перевірки не є обов'язковим для виконання позивачем, а тільки може бути підставою для вжиття податковим органом необхідних заходів для прийняття рішення. Таким чином, позивач вважає, що рішення відповідача про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за липень 2011 року на суму 4635945,00 грн. є неправомірним та суперечить нормам податкового законодавства.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги з обставин викладених у адміністративному позові підтримали в повному обсязі та пояснили суду, що висновки відповідача зазначені в акті перевірки від 09 вересня 2011 року не є обов'язковими для формування податкової звітності позивача, а також визначення податкових зобов'язань, в тому числі щодо обчислення розміру залишку від'ємного значення різниці між сумою податкових зобов'язань та сумою податкового кредиту. Також зазначають, що висновки відповідача зазначені в актах перевірки спростовуються відомостями викладеними у первинних документах одержаними позивачем під час перевірки, тому такі висновки відповідача не можуть бути підставою для зменшення позивачу сум бюджетного відшкодування при формуванні податкового кредиту. Просять адміністративний позов задовольнити.

Представники відповідача проти позову заперечили, надавши суду письмове заперечення по якому давали пояснення по його суті. Дане заперечення мотивоване тим, що податкове повідомлення-рішення про зменшення суми бюджетного відшкодування винесене відповідачем правомірно, оскільки за наслідками проведеної перевірки встановлено, що позивачем в порушення вимог пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України в додатку 2 до податкової декларації за липень 2011 року недостовірно відображено, в тому числі завищено залишок від'ємного значення різниці між сумою податкових зобов'язань та сумою податкового кредиту за квітень 2011 року. Також зазначають, що за даними перевірки, залишок від'ємного значення різниці між сумою податкових зобов'язань та сумою податкового кредиту за квітень 2011 року, з урахуванням результатів попередніх перевірок визначення та достовірності бюджетного відшкодування за квітень-травень 2011 року та задекларованого бюджетного відшкодування за червень 2011 року складає 1136471,00 грн., що призвело до завищення позивачем сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість в сумі 4635945,00 грн. Таким чином, відповідач вважає, що його дії щодо винесення податкового повідомлення-рішення №0000621502 від 26 вересня 2011 року на суму 4635945,00 грн. відповідають нормам податкового законодавства та є правомірними. В зв'язку з викладеним, представники відповідача просили в задоволенні адміністративного позову відмовити.

Розглянувши позовну заяву та заперечення, заслухавши представників позивача та представників відповідача, дослідивши і оцінивши нявні в матеріалах справи письмові докази та проаналізувавши правові норми законодавства України, суд встановив наступне.

Позивач по справі, зареєстрований Калуською районною державною адміністрацією, як суб'єкт підприємницької діяльності-юридична особа, включений в Єдиний державний реєстр підприємств і організацій України, взятий на облік у Калуській об'єднаній державній податковій інспекції в Івано-Франківській області як платник податків та являється платником податку на додану вартість.

Відповідачем, в період з 08 вересня 2011 року по 09 вересня 2011 року була проведена камеральна перевірка товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатнафтохім" з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника в банку за липень 2011 року якою встановлено, що позивачем в порушення вимог пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України завищено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість в сумі 4635945,00 грн.

За наслідками зазначеної перевірки складено акт №2019/152/33129683 від 09 вересня 2011 року, на підставі якого, відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення №0000621502 від 26 вересня 2011 року, яким зменшено позивачу суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість в сумі 4635945,00 грн. та застосовано штрафні санкції в сумі 2317973,00 грн.

Частиною 2 статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, грунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо-безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства та правила оподаткування товарів регулює Податковий кодекс України (стаття 1 Податкового кодексу України, надалі-Кодекс).

Пунктами 200.1, 200.2, 200.3, 200.4 статті 200 Кодексу передбачено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду. Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Підпунктом 4.6.4 пункту 4 Порядку «Про затвердження форм та порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість», затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації від 25 січня 2011 року N41, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16 лютого 2011 року за N 197/18935 чинного не момент проведення податковим органом первірки передбачено, що якщо в наступному звітному податковому періоді різниця між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту з урахуванням залишку такого від'ємного значення минулого звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, має від'ємне значення (рядок 22 декларації), подається довідка щодо залишку від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишаються непогашеними після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (додаток 2 до податкової декларації з податку на додану вартість).

Підпунктом 4.6.5 зазначеного Порядку передбачено, що платники, які відповідно до статті 200 розділу V Податкового кодексу України мають право на бюджетне відшкодування податку на додану вартість та заповнили рядок 22 декларації, здійснюють розрахунок бюджетного відшкодування та подають (додаток 3 до податкової декларації з податку на додану вартість).

Як свідчать, матеріали та обставини справи, перевіркою достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника в банку за липень 2011 року встановлено, що позивачем подано до Калуської об'єднаної державної податкової інспекції в Івано-Франківській області податкову декларацію з податку на додану вартість за липень 2011 року, уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань та розрахунок бюджетного відшкодування податку на додану вартість за липень 2011 року, згідно з якими позивачем заявлено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку в сумі 75304858,00 грн. Позивачем, в додатку 2 до податкової декларації з податку на додану вартість за липень 2011 року самостійно визначено залишок від'ємного значення попереднього податкового періоду за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду (рядок 22 податкової декларації звітного податкового періоду) за квітень 2011 року, у якому виникла сума в розмірі 6030226,00 грн. Перевіркою відповідачем показників довідки щодо залишку суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду та проведеного бюджетного відшкодування встановлено, що позивачем недостовірно визначено показники щодо залишку суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування отриманого у звітному податковому періоді та підлягає включенню до складу наступного податкового періоду.

Отже, позивачем в порушення вимог підпункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України в додатку 2 до податкової декларації за липень 2011 року недостовірно відображено, в тому чслі і завищено залишок від'ємного значення різниці між сумою податкових зобов'язань та сумою податкового кредиту за квітень 2011 року з урахуванням результатів попередніх перевірок достовірності визначення бюджетного відшкодування за квітень 2011 року, за травень 2011 року та задекларованого відшкодування за червень 2011 року складає 1136471,00 грн., що призвело до завищення позивачем суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на суму 4635945,00 грн., а тому перевіркою правомірно підтверджено бюджетне відшкодування податку на додану вартість в сумі 70668913,00 грн.

Відповідно до підпункту 54.3.2 пункту 5.4.3 статті 54 Кодексу контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Пунктом 123.1 статті 123 Кодексу встановлено, що у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування. При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов'язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування - тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

З огляду на встановлені судом обставини і наведені мотиви, висновки відповідача про завищення позивачем бюджетного відшкодування в сумі 4635945,00 грн. відповідають дійсності, є достовірно дослідженні, а застосовані штрафні санкції в сумі 22317973,00 грн. є правомірно застосовані до позивача.

Щодо твердження позивача, що акт перевірки не може служити для формування податкової звітності позивача та визначення його податкових зобов'язань, в тому числі щодо обчислення розміру залишку від'ємного значення різниці між сумою податкових зобов'язань та сумою податкового кредиту, так як акт перевірки не є обов'язковим для виконання позивачем, а тільки може бути підставою для вжиття податковим органом необхідних заходів для прийняття рішення, то суд не приймає до уваги, оскільки таке твердження суперечить вимогам пункту 20.1.24 статті 20 та пункту 16.1.8 статті 16 Податкового кодексу України де зазначено, що платник податків зобов'язаний виконувати законні вимоги контролюючих органів щодо усунення виявлених порушень законів з питань оподаткування та митної справи і підписувати акти (довідки) про проведення перевірки, а також те, що органи державної податкової служби мають право вимагати від платників податків, діяльність яких перевіряється, припинення дій, які перешкоджають здійсненню законних повноважень службовими (посадовими) особами органів державної податкової служби, усунення виявлених порушень податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби та контролювати виконання законних вимог службових (посадових) осіб органів державної податкової служби.

Таким чином, акт перевірки є документом, який фіксує факти порушень платником податків при проведенні контролюючим органом перевірки, а тому його висновки на підставі яких податковий орган приймає рішення повинні братись до уваги платниками податків при веденні бухгалтерського обліку чи при проведенні господарських операцій в яких передбачається формування податкового кредиту для бюджетного відшкодування податку на додану вартість.

Висновки про допущення завищення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість та зобов'язання платнику податку здійснити підтвердження достовірності відомостей бухгалтерського обліку, що стало підставою для нарахування податкового кредиту зроблені перевіряючим податкового органу в кожному акті позапланової перевірки виїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатнафтохім" з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за квітень, травень, червень та липень 2011 року.

Однак, позивачем не було враховано законні вимоги відповідача, у податковій звітності наступних періодів, і оскільки такі законні вимоги подакового органу не були відображені позивачем, то це призвело до порушення останнім пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України та винесення відповідачем податкового повідомлення-рішення №0000621502 від 26 вересня 2011 року про зменшення суми бюджетноговідшкодування податку на додану вартість на суму 4635945,00 грн. та застосування штрафних санкцій в сумі 2317973,00 грн.

Крім того, відповідно до пункту 86.7 статті 86 Кодексу у разі незгоди платника податків або його законних представників з висновками перевірки чи фактами та даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта (довідки). Такі заперечення розглядаються органом державної податкової служби протягом п'яти робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв'язку з необхідністю з'ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. Платник податку (його уповноважена особа та/або представник) має право брати участь у розгляді заперечень, про що такий платник податку зазначає у запереченнях. У разі якщо платник податку виявив бажання взяти участь у розгляді його заперечень до акта перевірки, орган державної податкової служби зобов'язаний повідомити такого платника податків про місце і час проведення такого розгляду. Таке повідомлення надсилається платнику податків не пізніше наступного робочого дня з дня отримання від нього заперечень, але не пізніше ніж за два робочих дні до дня їх розгляду. Участь керівника відповідного органу державної податкової служби (або уповноваженого ним представника) у розгляді заперечень платника податків до акта перевірки є обов'язковою. Такі заперечення є невід'ємною частиною акта (довідки) перевірки. Рішення про визначення грошових зобов'язань приймається керівником органу державної податкової служби (або його заступником) з урахуванням результатів розгляду заперечень платника податків (у разі їх наявності). Платник податків або його законний представник може бути присутнім під час прийняття такого рішення.

В судовому засіданні позивачем не доведено, що ним подавалось заперечення до акту перевірки, що він приймав участь у розгляді заперечень до акту перевірки, а тому зазначені твердження позивача є безпідставними та не є достатніми для задоволення позовних вимог.

Виходячи з меж позовних вимог, зважаючи на положення статті 19 Конституції України та статті 2 КАС України, висновки відповіча про завищення позивачем бюджетного відшкодування податком на додану вартість є обґрунтованими, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0000621502 від 26 вересня 2011 року про збільшення суми бюджетного відшкодування є правомірним, тому суд приходить до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити.

На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя: М.І.Кишинський

Постанова складена в повному обсязі 15 травня 2012 року.