Постанова № 24080374, 23.04.2012, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" квітня 2012 р. Справа № 2а-819/12/0970

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі

судді Могили А.Б.

за участі:

секретаря судового засідання Кобринської Л.М.,

представників позивача Демко Л.М, Шуляра Я.В.

представника відповідача Гринчака В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Виробничо-торгова кондитерська фірма "ЛАСОЩІ" до Державної податкової інспекції в м. Івано-Франківську про скасування податкових повідомлень-рішень №0000232303 та №0000242303 від 13.03.2012 року,-

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Виробничо-торгова кондитерська фірма "ЛАСОЩІ" звернулося в суд із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в м. Івано-Франківську про скасування податкових повідомлень-рішень №0000232303 та №0000242303 від 13.03.2012 року.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Державна податкова інспекція в м.Івано-Франківську необґрунтовано та безпідставно за наслідками перевірки, яка проводилася 24.02.2012 року, встановила порушення Публічним акціонерним товариством "Виробничо-торгова кондитерська фірма "ЛАСОЩІ" положень Податкового кодексу України, Цивільного кодексу України, Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", в результаті визнання угод нікчемними, завищення податкового кредиту за травень 2011 року на суму 60000 грн. та завищення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за червень 2011 року в розмірі 60000 грн., за серпень 2011 року в розмірі 29767 грн. За результатами вказаної перевірки, податковим органом були прийняті: податкове повідомлення-рішення №0000232303 від 13.03.2012 року, яким зменшено суму від'ємного значення по податку на додану вартість в розмірі 60000 грн. та податкове повідомлення-рішення №0000242303 від 13.03.2012 року, яким зменшено позивачу суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 89767 грн., застосовано штрафну санкцію в розмірі 7443 грн. Вважають спірні податкові повідомлення-рішення такими, що підлягають скасуванню, оскільки товарність правочинів і їх реальне виконання підтверджується належно оформленими фінансово-бухгалтерськими документами.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали з мотивів зазначених в позовній заяві. Додатково суду вказали, що висновки Державної податкової інспекції в м.Івано-Франківську про нікчемність угод укладених між ПАТ ВТКФ "ЛАСОЩІ" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтерагро-2007" спростовуються наявністю первинних документів, а саме: договором купівлі-продажу, видатковими та податковими накладними, актами виконаних робіт. Просили позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача позовних вимог не визнав з мотивів викладених в письмовому запереченні відповідача. Крім того суду пояснив, що під час перевірки ПАТ ВТКФ "ЛАСОЩІ" встановлено, що Товариство, в травні 2011 року, здійснювало господарські операції (укладання договору купівлі-продажу) з ТОВ "Інтерагро-2007", останній з яких являється посередником, постачальником ж товару є ТОВ "Украгро-5". На думку податкового органу, даний договір є нікчемний, оскільки порушує публічний порядок, і направлений на незаконне заволодіння майном держави; договір не направлений на реальне настання правових наслідків обумовлених у ньому. Такі висновки мотивовані тим, що невиїзною позаплановою документальною перевіркою ТОВ "Інтерагро-2007" проведеною Державною податковою інспекцією в Рогатинському районі, встановлено неможливість реального здійснення фінансово-господарських операцій та ведення господарської діяльності за період який перевірявся, а також порушення вимог Цивільного кодексу України в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків.

Крім того, Державною податковою інспекцією в Рогатинському районі зроблено посилання на відомості отримані Калуською об'єднаною державною податковою інспекцією, якою встановлено відсутність посадових осіб уповноважених відповідно до законодавства вести бухгалтерський облік, податковий облік та звітність, а також представляти інтереси платника податків ТОВ "Украгро-5" за податковою адресою.

На думку перевіряючого органу вказане свідчить про фактичну неспроможність Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерагро-2007" здійснювати господарські операції із ТОВ "Украгро-5". Враховуючи факти, які встановлені під час даних перевірок Державна податкова інспекція в м.Івано-Франківську дійшла висновку, що укладений договір між позивачем та Товариством з обмеженою діяльністю "Інтерагро-2007" відповідно до підпунктів 1, 2 статті 215 Цивільного кодексу України, підпунктів 1, 5 статті 203 Цивільного кодексу України є нікчемним.

Також, перевіркою встановлено, що у липні 2011 року позивачем сформовано податковий кредит згідно господарської діяльності із ТОВ "Інтерагро-2007", останній з яких є посередником відвантаженого товару (цукру), безпосереднім постачальником у другому ланцюгу є ТОВ "Агроторг-К". В свою ж чергу, постачальником продукції для ТОВ "Агро торг-К" є ТОВ "Агроспецприлад", яке відсутнє за місцем реєстрації.

Вважає, що позивачем протиправно включалися вартість отриманих послуг у ТОВ "Інтерагро-2007" та безпідставно включено до складу податкового кредиту ПДВ в сумі 60000 грн. та 29767 грн. Виявлені перевіркою порушення, допущені позивачем, викладені в акті перевірки, в подальшому сформовані податковими повідомленнями-рішеннями. Вважає дії податкового органу правомірними, просив в задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення представників позивачів, заперечення представника відповідача, дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та заперечення на позов, суд встановив наступне.

Публічне акціонерне товариство "Виробничо-торгова кондитерська фірма "ЛАСОЩІ" виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради 29.07.1997 року зареєстроване юридичною особою, про що свідчить копія Витягу з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (10-11).

Крім того, позивач Державною податковою інспекцією в м.Івано-Франківську 13.08.1997 року взятий на податковий облік. Дана інформація міститься в акті перевірки від 24.02.2012 року за №2002/23-3/00382102 (а.с.38).

Державною податковою інспекцією в м.Івано-Франківську проведено позапланову виїзну документальну перевірку ПАТ ВТКФ"ЛАСОЩІ" з питань підтвердження законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість на рахунок платника в банку по декларації з ПДВ за червень та серпень 2011 року з врахуванням уточнюючого розрахунку, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.05.2011 р. по 31.05.2011 р. та з 01.07.2011 р. по 31.07.2011 р., за результатами якої відповідачем 24.02.2012 року складено акт за №2002/23-3/00382102 (а.с.37-43).

За наслідками перевірки, податковим органом сформовано податкове повідомлення рішення №0000232303 від 13.03.2012 року, яким зменшено позивачу розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 60000 грн.; податкове повідомлення-рішення №0000242303 від 13.03.2012 року, яким зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 89767 грн. та застосовано штрафні санкції на суму 7443 грн. (а.с.8-9).

Апеляційне провадження щодо вказаних податкових повідомлень-рішень позивачем до вищого за підпорядкуванням податкового органу не порушувалося.

З матеріалів справи вбачається, що Державною податковою інспекцією в м.Івано-Франківську 24.02.2012 року позивачу було направлено акт документальної позапланової перевірки від 24.02.2012 року №2002/23-3/00382102; а 13.03.2012 року направлено вказані вище податкові повідомлення-рішення разом із розрахунком податкового зобов'язання та штрафних санкцій, які були отримані уповноваженими представниками позивача (а.с.98-105).

Висновки відповідача за результатами проведеної перевірки мотивовано тим, що за період, який перевірявся, позивачем було укладено договір купівлі-продажу цукру із ТОВ "Інтерагро-2007", згідно якого позивач виступає Покупцем, а його контрагент Продавцем. В свою чергу, ТОВ "Інтерагро-2007" було посередником, постачальниками товару (цукру) виступали ТОВ "Украгро-5" (перша поставка), ТОВ "Агроторг-К" (друга поставка). Постачальником продукції для ТОВ "Агроторг-К" являлося ТОВ "Агроспецприлад". Згідно проведених перевірок вказаних Товариств податковими органами було встановлено відсутність управлінського або технічного персоналу, основних фондів та виробничих потужностей, трудових ресурсів та транспортних засобів. На думку перевіряючого органу вказане свідчить про фактичну неспроможність здійснювати господарські операції із ТОВ "Інтерагро-2007". На підставі даних фактів відповідач дійшов висновку про те, що господарські операції згідно договору купівлі-продажу №24/03/2 від 24.03.2011 року, укладеного між позивачем та ТОВ "Інтерагро-2007" не спрямовані на реальне настання правових наслідків. А отже, зазначений договір відповідно до частин 1, 5 статті 203, частин 1, 2 статті 215 Цивільного кодексу України є нікчемним.

Відповідач дійшов висновку, що ПАТ ВТКФ "ЛАСОЩІ" безпідставно включено до складу податкового кредиту ПДВ в сумі 60000 грн. та 29767 грн., які сформовані за результатами господарських операцій із ТОВ "Інтерагро-2007" .

Вирішуючи правомірність дій Держаної податкової інспекції в м.Івано-Франківську щодо визначення нікчемними правочину між ПАТ ВТКФ"ЛАСОЩІ" та ТОВ "Інтерагро-2007", суд дійшов до висновку про необґрунтованість такої позиції податкового органу та визначення її без урахування усіх обставин, що мають значення для її прийняття, виходячи з наступного.

До спірних правовідносин з приводу правильності формування податкового кредиту за господарськими операціями підлягають застосуванню норми Податкового кодексу України, який вступив в дію із 01.01.2011 року.

Для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ -це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

У відповідності до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути фактично підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Досліджуючи фактичність проведених господарських операцій та їх зв'язок з господарською діяльністю позивача, формування податкового кредиту з податку на додану вартість судом встановлено наступне.

Актом перевірки, за результатами якого прийняті спірні податкові повідомлення-рішення, визнано нікчемність господарських операцій між позивачем та ТОВ "Інтерагро 2007" по придбанню цукру білого кристалічного. При цьому Державна податкова інспекція в м. Івано-Франківську посилається на акт перевірки Державної податкової інспекції в Рогатинському районі від 16.02.2012 року №109/231/36552068 «Про результати позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Інтерагро 2007" з питань дотримання податкового законодавства щодо правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість за період з 01.05.2011 року по 31.05.2011 року», як на основну підставу нікчемності правочину.

З цього приводу суд зазначає наступне.

Між ТОВ "Інтерагро 2007" (Продавець) та ПАТ ВТКФ"ЛАСОЩІ" (Покупець) 24.03.2011 року було укладено договір купівлі-продажу за №24/03/2, згідно якого Продавець зобов'язується передати у власність Покупця цукор білий кристалічний, а Покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його на умовах вказаного договору (а.с.12-14).

Також, 26.04.2011 року між ПАТ ВТКФ"ЛАСОЩІ" (Замовник) та підприємцем ОСОБА_5 (Виконавець) укладено договір на перевезення та експедирування вантажів, згідно предмету якого Виконавець виконує транспортні послуги по перевезенню вантажів, а Замовник приймає і оплачує виконану роботу (а.с.133-134). Додатком до вказаного договору являється заявка на перевезення від 26.04.2011 року, згідно якої вбачається, що маршрутом перевезення товару (цукор вагою 20 т) є Володимир-Волинський-Івано-Франківськ (а.с.135-137).

Такого ж роду договір на перевезення та експедирування вантажів укладений між позивачем та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_7 16.07.2011 року (а.с.130-132).

Із наявних в матеріалах справи копій товарно-транспортних накладних від 16.07.2011 року №360 вбачається, що товар було доставлено позивачу, перевізником виступав підприємець ОСОБА_7 (а.с.44); від 04.05.2011 року №185 та від 10.05.2011 року №201 - перевізником виступав підприємець ОСОБА_5 (а.с.45-46).

Факт здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом підтверджується наявними в матеріалах справи копіями:

- податкових накладних, сформованих ТОВ "Інтерагро 2007" від 04.05.2011 року №70 на суму 180000 грн. в тому числі ПДВ-30000 грн., від 10.05.2011 року №71 на суму 180000 грн. в тому числі ПДВ - 30000 грн., від 16.07.2011 року №99 на суму 178600 грн. в тому числі ПДВ - 29766,67 грн.(а.с.18-20);

- видаткових накладних від 04.05.2011 року №212, від 10.05.2011 року №223, від 16.07.2011 року №385 (а.с.15-17).

Позивачем здійснено розрахунок із ТОВ "Інтерагро 2007" в безготівковій формі за поставлений товар, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями платіжних доручень з відмітками банку від 05.05.2011 року №642 на суму 80000 грн., від 11.05.2011 року №672 на суму 280000 грн., від 20.07.2011 року №890 на суму 64600 грн., від 20.07.2011 року №255 на суму 114000 грн. (а.с.47-50).

На виконання вказаних договорів їх сторонами були сформовані акти виконаних робіт від 06.05.2011 року №22, від 11.05.2011 року №24 (а.с.23-24). Крім того, факт перевезення вантажу підтверджується також актом прийому здачі виконаних робіт від 18.07.2011 року №62 (а.с.25).

Позивачем, з дотриманням вимог Податкового кодексу України до податкового кредиту з цього податку включено податкові накладні за вищевказаними господарськими операціями.

Як встановлено судом, основним видом діяльності позивача, на момент здійснення перевірки, була оптова торгівля цукром, шоколадними та кондитерськими виробами.

Досліджуючи фактичність проведених господарських операцій та їх зв'язок з господарською діяльністю ТОВ "Інтерагро-2007", формування витрат податкового кредиту з податку на додану вартість судом встановлено наступне.

Між позивачем та ТОВ "Інтерагро-2007", як вже зазначалося вище, укладено договір купівлі-продажу цукру.

На виконання вказаного договору ТОВ "Інтерагро" виписано податкові накладні та видаткові накладні на суму вартості наданих послуг, сформовані акти виконаних робіт. Як встановлено в ході розгляду справи, позивачем проводився розрахунок із даним контрагентом. Даний факт представник відповідача в судовому засіданні підтвердив.

У Податковому кодексі України платника податку визначено як особу, яка згідно із цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особу, яка імпортує товари на митну територію України.

Платники податку відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту і своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону.

Із наведеного випливає, що сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі внаслідок ухилення від сплати) в разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування валових витрат, податкового кредиту покупцем та суму бюджетного відшкодування.

За цих же обставин не може впливати на формування валових витрат, податкового кредиту покупцем та суму бюджетного відшкодування вчинення дій від імені керівника юридичної особи - контрагента, відомості про якого містяться у вказаному Єдиному державному реєстрі, іншою особою.

На час здійснення господарських операцій з позивачем, його контрагент був включений до ЄДРПОУ, а також мав в наявності свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість №100251865 від 27.10.2009 року (а.с.118-120).

Судом встановлено, що всі необхідні первинні бухгалтерські документи щодо купівлі продажу цукру є в наявності позивача. Реальність реалізації товару вищевказаним контрагентом позивачу підтверджується податковими та видатковими накладними (а.с.15-20).

Таким чином, судом встановлені: рух активів у процесі здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ "Інтерагро-2007", спеціальна податкова правосуб'єктність учасників господарської операції та зв'язок між фактом надання позивачу послуг, понесенням витрат і господарською діяльністю цього платника податку; добросовісність дій платника податку, яка полягає у відповідності вчинених ним дій господарській меті, а також реальність усіх даних, наведених у документах первинного бухгалтерського та податкового обліку.

Судом встановлено, що отриманий у контрагента ТОВ "Інтерагро-2007" товар (цукор) вагою 20 т обліковано на складі позивача та в подальшому реалізовано у своїй господарській діяльності, про що свідчать наявні в матеріалах справи копії матеріального звіту за травень, липень 2011 року, лімітно-забірної карти за травень, липень 2011 року, накладної від 22.07.2011 року, оборотно-сальдових відомостей по рахунку за липень, травень 2011 року, витягу із журналу ордеру і відомості по рахунку за травень, липень 2011 року, акту інвентаризації виробництва від 01.06.2011 року та 25.07.2011 року (а.с.51-65, 122-129). Крім того, наявна в матеріалах справи копія витягу щодо калькуляції використання сировини підтверджує факт реалізації товару (цукру) у прямій діяльності позивача (а.с.111-113).

Із змісту акту перевірки, на підставі якого були прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення вбачається, що документальне оформлення господарських операцій позивача із його контрагентом не є достатнім доказом того, що дані господарські операції були реальними, з огляду на неспроможність контрагента ТОВ "Украгро-5", як основного постачальника товару для ТОВ "Інтерагро-2007" виконувати господарські операції, що доводиться фактом відсутності в останнього відповідних виробничих потужностей та необхідної кількості працівників.

Суд не погоджується із такою позицією податкового органу, оскільки законодавством обмеження щодо використання у господарській діяльності лише власних засобів-відсутнє, тому дані обставини не можуть слугувати висновком про порушення податкового законодавства саме позивачем, оскільки не залежать від волі останнього.

Щодо висновків відповідача про нікчемність угод укладених позивачем з ТОВ "Інтерагро-2007" суд зазначає наступне.

Згідно з положеннями частини 1 статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частиною 1 статті 204 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Цивільний кодекс України (стаття 215) визначає підстави для визнання правочину недійсним. Серед іншого, вказаною нормою передбачено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Як вбачається із матеріалів справи, підстав, з якими закон пов'язує визнання договору недійсним, контролюючим органом зазначено не було, а отже твердження податкового органу про нікчемність правочину є безпідставними. Крім того, відповідачем не надано доказів, що правочин визнаний недійсним в судовому порядку.

Згідно статті 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок якщо він спрямований на порушення конституційних прав людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Цивільним і господарським кодексами передбачено, що для визнання договору недійним є наявність умислу в обох сторін або однієї із них.

Щодо посилання відповідача на акт Державної податкової інспекції в Рогатинському районі від 16.02.2012 року №109/231/36552068 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Інтерагро-2007" з питань дотримання податкового законодавства щодо правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість за період з 01.05.2011 року по 31.05.2011 року», як одну з підстав визнання фіктивності господарських операцій між позивачем та вказаним контрагентом, суд зазначає наступне.

В ході перевірки ТОВ "Інтерагро-2007" було встановлено неможливість реально здійснення фінансово-господарських операцій та ведення господарської діяльності у порядку, передбаченому приписами діючого законодавства України.

Так, під час вказаної перевірки встановлено, що ТОВ "Інтерагро-2007" є посередником, а постачальником виступає ТОВ "Украгро-5" (а.с.75-84).

Крім того, в акті Державної податкової інспекції в Рогатинському районі від 16.02.2012 року №109/231/36552068 містяться посилання на матеріали акту №96/152/36169928 від 15.02.2012 року документальної позапланової перевірки ТОВ "Украгро-5", згідно якого посадові особи чи особи уповноважені відповідно до законодавства вести бухгалтерський облік, податковий облік та звітність, а також представляти інтереси платника податків за податковою адресою відсутні.

Попередньо Державною податковою інспекцією в м.Івано-Франківську було направлено лист від 02.11.2011 року №7758/7/23-3-345/15412 до Державної податкової інспекції в Рогатинському районі щодо проведення зустрічної звірки ТОВ "Агроторг-К", залученого до схеми постачання вищевказаного підприємства у 2-й ланці ланцюга, яке є безпосереднім постачальником цукру ТОВ "Інтерагро-2007" (а.с.89).

На виконання вказаного листа, Державною податковою інспекцією в Рогатинському районі проведено зустрічну звірку ТОВ "Агроторг-К" з питань правових відносин із ТОВ "Інтерагро-2007" за період з 01.07.2011 року по 31.07.2011 року, про що складена відповідна довідка від 18.11.2011 року №124/231/35988038 (а.с.91-92).

Суд зазначає, що згідно висновків вказаної довідки вбачається, що перевіркою ТОВ "Агроторг-К" не встановлено розбіжностей з відомостями, отриманих від ТОВ "Інтерагро-2007", яке мало правові відносини з платником податків, як і встановлено відображення в податковому обліку результатів господарських відносин відповідно до відомостей, отриманих від ТОВ "Інтерагро-2007".

В подальшому, Державною податковою інспекцією в м.Івано-Франківську було направлено лист від 24.11.2011 року №8279/7/23-3-345/16540 до Державної податкової інспекції в Рогатинському районі щодо проведення зустрічної звірки ТОВ "Агроспецприлад", залученого до схеми постачання вищевказаного підприємства у 3-й ланці ланцюга та безпосереднім постачальником цукру ТОВ "Агроторг-К" (а.с.93).

Державною податковою інспекцією в Рогатинському районі, на виконання вказаного листа, направлено акт від 26.12.2011 року №197/231/36169928 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ "Агроспецприлад" щодо підтвердження господарських відносин із платником податків ТОВ "Агроторг-К"». Неможливість проведення звірки мотивована відсутністю на ТОВ "Агроспецприлад" посадових осіб чи осіб уповноважених вести податковий облік та звітність відповідно до законодавства (а.с.94-97).

На підставі вказаних вище актів перевірки Державної податкової інспекції в Рогатинському районі від 16.02.2012 року №109/231/36552068 та від 26.12.2011 року №197/231/36169928, відповідач без аналізу цих актів, без з'ясування джерел погодження у позивача товару (цукру) з врахуванням кількісних його показників, дійшов висновку, що вказані в них обставини свідчать про неможливість фактичного здійснення господарської діяльності між позивачем та ТОВ "Інтерагро-2007", а отже договір купівлі-продажу укладений з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, водночас є таким, що порушує публічний порядок, а тому згідно частини 1 статті 203, частини 2 статті 215 Цивільного кодексу України його слід вважати нікчемним.

Суд приходить до висновку, що податковим органом не доведено наявності протиправного умислу та мети при укладенні договорів між позивачем з ТОВ "Інтерагро-2007". Доказів на підтвердження факту порушення позивачем встановленого порядку здійснення підприємницької діяльності, наявності шкоди заподіяної державі, суду не надано.

Таким чином, відсутність наявності в діях хоча б однієї зі сторін угоди умислу на її укладання з метою, завідомо суперечною інтересам держави та суспільства, зумовлює відсутність підстав для висновку відповідача щодо нікчемності договору укладеного між позивачем та ТОВ "Інтерагро-2007" та як наслідок, відсутність встановлених перевіркою порушень податкового законодавства позивачем.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що оцінюватися при дослідженні факту господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку. В даному випадку це правочин між ПАТ ВТКФ "Ласащі" та ТОВ "Інетерагро-2007". Суд вважає, що позивач не несе відповідальності за можливу недостовірність інформації про контрагентів, а саме щодо наявності чи відсутності основних фондів і виробничих потужностей, трудових ресурсів, транспортних засобів.

Крім того, суд зазначає, що не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов'язань, визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладаються за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Відповідно до пункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит визначений як сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно пункту 198.6 статті 198 вказаного Кодексу не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Як зазначалося вище, в матеріалах справи наявні всі копії відповідних документів (податкові, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, акти прийому-здачі виконаних робіт), які підтверджують факт правомірності формування позивачем податкового кредиту по податку на додану вартість.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 1 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, суд приходить до висновку, про протиправність дій Державної податкової інспекції в м.Івано-Франківську, щодо визначення нікчемним правочину здійсненого позивачем з ТОВ "Інтерагро-2007", як наслідок безпідставність винесення спірних податкових рішень.

У зв'язку з цим позовні вимоги позивача є обґрунтованими і такими, що підлягають до задоволення.

На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ в м. Івано-Франківську № 0000232303 від 13.03.2012 року про зменшення від"ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 60000 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ в м. Івано-Франківську № 0000242303 від 13.03.2012 року про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 89767 грн.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на постанову подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга на постанову подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя /підпис/ Могила А.Б.

Постанова складена в повному обсязі 03.05.2012 року.