Постанова № 24078990, 29.03.2012, Житомирський окружний адміністративний суд

справа № 0670/6669/11

категорія 12.3

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 березня 2012 р. м. Житомир

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Ракаловича В.М. ,

при секретарях - Шиндарівській В.В., Донських Т. Л.,

з участю позивача , представників сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Військової частини А 2840 і Військової частини А1494

про визнання наказів протиправними, поновлення на військовій службі, виплату грошового забезпечення за час вимушеного прогулу,-

встановив:

В березні 2007 року прапорщик запасу ОСОБА_1 звернувся з позовом до Бердичівського міськрайсуду, просив поновити його на військовій службі, посилаючись на те, що наказом командира військової частини А 2840 від 18 грудня 2006 року №298, який виданий на підставі наказу командира 8-го армійського корпусу від 27 листопада 2006 року №28-пм, він був незаконно звільнений з військової служби з підстав систематичного невиконання умов контракту.

Позивач зазначав, що конкретні порушення умов контракту в наказі не зазначені і йому невідомі.

В ході розгляду справи 2 липня 2007 року другим відповідачем суд притягнув військову частину А 1494 (8-й армійський корпус), а позивач уточнив позовні вимоги і просив поновити строк звернення з позовом до суду.

Справа розглядалась судами неодноразово.

Постановою Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області ві 26 лютого 2008 року було зобов"язано командира військової частини А 1494 поновити ОСОБА_1 на службі на посаді начальника апаратної П -238 ТМ телеграфного взводу телеграфно-телефонної роти військової частини А 2840 з 18 грудня 2006 року з виплатою грошового забезпечення.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 04 червня 2009 року постанову Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 26 лютого 2008 року скасовано та ухвалено нову, якою у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовлено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України постанови судів першої та другої інстанцій скасовані з направленням справи до суду першої інстанції на новий розгляд.

При новому розгляді справи позивач та його представник у судовому засіданні позовні вимоги підтримали, просили їх задовольнити. Посилались на те, що відповідачами підроблені окремі документи, на підставі яких був зроблений висновок про порушення позивачем службової дисципліни, умов контракту.

Представники відповідачів проти позову заперечували, зазначали, що звільнення позивача відбулося на законних підставах, оскільки він неодноразово порушував дисципліну, за що притягувався до дисциплінарної відповідальності. Порядок звільнення, на їх думку, не порушений, з позивачем проводились необхідні в таких випадках бесіди. Крім того, зазначали, що позивачем пропущений строк звернення з позовом до суду.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, вислухавши пояснення позивача, представників відповідачів, а також показання свідків, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Встановлено, що позивач проходив військову службу у в\ч А2840 за контрактом на посаді начальника апаратної П-238-ТМ телеграфного взводу телеграфно -телефонної роти.

Наказом командира 8-го армійського корпусу (в\ч А1494) №28 -ПМ від 27 листопада 2006 року прапорщика ОСОБА_1 звільнено з військової служби запас за пунктом 63 "є" (у зв"язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем) Положення про проходження військової служби особами офіцерського складу, прапорщиками (мічманами) Збройних Сил України, а наказом командира військової частини А 2840 від 18 грудня 2006 року №298 його виключено зі списків особового складу частини.

Суд вважає оспорювані позивачем накази протиправними.

Відповідно до п.п. "є" п.63 Положення про проходження військової служби особами офіцерського складу, прапорщиками (мічманами) Збройних Сил України (далі-Положення), контракт припиняється (розривається), а особи офіцерського складу, прапорщики (мічмани), які проходять службу за контрактом, звільняються з військової служби, зокрема, у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем.

Відповідачами не надані докази, які безспірно свідчили б про порушення позивачем умов контракту, що давали б підстави для його звільнення з військової служби.

Так, подання про звільнення позивача за невиконання умов контракту було внесене за результатами його атестації, яка проводилась 1 листопада 2006 року (т.1,а.с.а.с.51,52,56,57). У висновку атестаційної комісії, поданні та характеристиці не наведено конкретних фактів порушення позивачем умов контракту, тому невідомо, з якими саме з них пов"язувалось звільнення. Представники відповідачів, заперечуючи проти позову, посилались на окремі накази про притягнення його до дисциплінарної відповідальності, що передували звільненню, копії та ксерокопії яких приєднані до справи, на записи про дисциплінарні стягнення в службовій картці, ксерокопія якої також є в справі. Проте оригінали цих документів для огляду судом вони не надали.

В той же час, прокурор відділу військової прокуратури Центрального регіону України, який перевіряв звернення ОСОБА_1 з приводу підробки командуванням військової частини ряду документів, що слугували підставою звільнення, в постанові про відмову в порушенні кримінальної справи встановив, що деякі копії документів, надані відповідачами суду на спростування доводів позивача, відрізняються від оригіналів (т.2,а.с.а.с.59-74).

Так, це стосується наказу №201 від 4 серпня 2006 року, в копії якого зроблена дописка про оголошення позивачеві догани, і наказу №256 від 30 вересня 2006 року, в копії якого є дописка про оголошення суворої догани.

Оригінал службової картки ОСОБА_1, ксерокопія якої є в справі, під час перевірки не був виявлений, тому до змісту такої ксерокопії, в якій є записи про усні дисциплінарні стягнення від 27 липня та 11 вересня 2006 року (догана і сувора догана), необхідно ставитись критично.

Не виявлено перевіркою і оригіналів атестації, оцінної картки та аркушів бесід, які, начебто, проводились з позивачем перед його звільненням, і є обов"язковими в таких випадках, тому його доводи про підробку цих документів залишились неспростованими. Опитані в ході перевірки військовослужбовці, причетні до їх складання, дали суперечливі пояснення.

За результатами перевірки прокурор прийшов до висновку про наявність ознак службового підроблення офіційних документів з боку службових осіб військової частини А 2840, в тому числі шляхом виготовлення їх завідомо неправдивих копій.

Про упередженість командування по відношенню до ОСОБА_1 свідчить також встановлений прокурором факт вимагання заступником командира частини від безпосереднього начальника позивача ОСОБА_2 і прямого начальника ОСОБА_3 негативної характеристики на ОСОБА_1

Ряд наказів командування про накладення на позивача дисциплінарних стягнень є чинними, оскільки ним у встановленому законом порядку не оспорені. Проте, вирішуючи питання про достатність підстав для звільнення, суд зобов"язаний враховувати тяжкість порушень, за які ці стягнення накладені, обставини їх вчинення. У зв"язку з цим суд звертає увагу на ряд висновків прокурора також і з цього питання. Ним, зокрема, встановлено, що техніка, у тому числі апаратна П-238 ТМ, ОСОБА_1 належним чином не передавалась, за її збереження і використання він відповідати не міг, тому підстав для оголошення догани наказом №217 від 15 серпня 2006 року не було. При накладенні стягнень відповідно до наказів №275 від 20 жовтня 2006 року та №279 від 25 жовтня 2006 року був допущений порядок службового розслідування, з ОСОБА_1 бесіда не проводилась, накладено 2 стягнення за одне порушення військової дисципліни, його право на оскарження зазначених наказів було порушене.

Підсумовуючи викладене вище, суд вважає, що відповідачами не доведений факт вчинення позивачем таких порушень військової дисципліни, які могли б бути кваліфіковані як систематичне невиконання умов контракту, і давали б підстави для звільнення його з військової служби за пунктом 63 "є" Положення про проходження військової служби особами офіцерського складу, прапорщиками (мічманами) Збройних Сил України.

В той же час, суд не може поновити незаконно звільненого позивача на військовій службі, оскільки строк дїї його контракту закінчився 10 лютого 2009 року. Поновлення його за таких обставин на службі судом призвело б до продовження контракту на невизначений строк, всупереч встановленому порядку та волевиявленню другої сторони.

У зв"язку з цим, суд визнає протиправними і скасовує накази командування про звільнення позивача з військової служби, та визнає його звільненим з військової служби в запас після закінчення строку контракту з 10 лютого 2009 року.

При цьому позивач має право на отримання грошового забезпечення за час вимушеного прогулу з 19 грудня 2006 року по 10 лютого 2009 року включно на загальних підставах відповідно до п.65 Положення про проходження військової служби особами офіцерського складу, прапорщиками (мічманами) Збройних Сил України.

Що стосується строку звернення з позовом до суду, то він пропущений, на думку суду, з поважної причини, тому підлягає поновленню відповідно до ст.100 КАС України. При цьому суд враховує, що на час виникнення спірних правовідносин (2006 рік) статтею 99 КАС України був встановлений лише загальний річний строк звернення з позовом до суду. Строк для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, якою є і військова служба, не був встановлений ні цією, ні іншою нормою права.

Лише 6 березня 2008 року це питання було врегульоване Пленумом Вищого адміністративного суду України, який у своїй постанові № 2 "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ" зазначив, що при відсутності спеціального закону з врахуванням необхідності субсидіарного застосування законів про працю суди повинні виходити із строків звернення до суду, визначених частиною першою статті 233 Кодексу законів про працю України, відповідно до яких, громадянин може звернутися із заявою про вирішення спору в тримісячний строк із дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення з публічної служби - у місячний строк із дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

На час подачі позову до суду (27 березня 2007 року) позивачеві про це не було і не могло бути відомо.

На підставі викладеного і керуючись Положенням про проходження військової служби особами офіцерського складу, прапорщиками (мічманами) Збройних Сил України", ст.ст.99,100, 158-163 КАС України-

постановив:

Поновити ОСОБА_1 строк звернення з позовом до суду.

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Наказ командира військової частини А1494 від 27 листопада 2006 року №28-ПМ і наказ командира військової частини А 2840 від 18 грудня 2006 року №298 визнати протиправними і скасувати.

Вважати ОСОБА_1 звільненим з військової служби в запас після закінчення строку контракту з 10 лютого 2009 року.

Зобов'язати командування військової частини А2840 нарахувати і виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з 19 грудня 2006 року по 10 лютого 2009 року включно.

Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Головуючий суддя: В.М. Ракалович

Повний текст постанови виготовлено: 03 квітня 2012 р.