Постанова № 24078787, 03.02.2012, Житомирський окружний адміністративний суд

справа № 0670/11894/11

категорія 8.2.1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 лютого 2012 р. м. Житомир

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Іваненко Т.В. ,

при секретарі - Духновській В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна Компанія "Житомиробленерго"

до Державної податкової інспекції у м. Житомирі

про скасування податкового повідомлення-рішення № 0002252301 від 14.07.2011 р.,-

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення ДПІ в м. Житомирі від 14.07.2011 р. № 0002252301, яким визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 929620 грн., в тому числі за основним платежем 929619 грн. та застосована 1 грн. фінансових санкцій. Підставою для винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення став факт порушення підприємством вимог п. 198.1 та 198.3 ст. 198 ПК України, встановлений перевіркою ДПІ. Позивач зазначає, що податковий орган безпідставно прийшов до висновку про зменшення податкового кредиту за операціями із отримання продукції від постачальників: ТОВ ТД "Енергомир" та ТОВ "Комплектенергопоставка" через відсутність товарно-транспортних накладних, неотримання товару за договорами, що свідчить, на думку відповідача, про те, що укладені правочини не мають на меті настання реальних наслідків. Позов мотивує тим, що термін виконання договорів з контрагентами до 31 грудня 2012 р., тобто винесення рішення про відсутність реальних намірів виконання є передчасним. Господарські операції з ТОВ ТД "Енергомир" та ТОВ "Комплектенергопоставка" підтверджені первинними бухгалтерськими документами. Крім того зазначає, що право на податковий кредит покупця діючим законодавством не поставлено в залежність від результатів діяльності контрагентів та сформовано на підставі належним чином оформлених податкових накладних.

В судовому засіданні представники позивача позов підтримали в повному обсязі. Просили задовольнити на підставі наявних матеріалів справи.

Представники відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечували. Просили відмовити в задоволенні позовних вимог. Заперечення обґрунтовували тим, що перевіркою встановлено, що підприємством сформовано сумнівний податковий кредит, підтвердити правомірність якого неможливо. ПАТ "ЕК "Житомиробленерго" не доведено фактичне отримання та використання товару від постачальників ТОВ ТД "Енергомир" та ТОВ "Комплектенергопоставка". Також зазначає, що відсутні товарно-транспортні накладні та будь-які інші перевізні документи. Це все свідчить про те, що господарські договори мають ознаки нікчемності, а тому податковий кредит сформовано безпідставно.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Суд встановив, що працівниками ДПІ в м. Житомирі проведено позапланову виїзну перевірку ПАТ "ЕК "Житомиробленерго" з питання фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ ТД "Енергомир" та ТОВ "Комплектенергопоставка" за період з 01.03.2011 р. по 31.03.2011 р., про що складено акт № 3189/23-1/22048622/0100 від 04.07.2011 р. (а.с. 17-40 т. І).

Перевіркою встановлено порушення ст. 103, ч. 1, 2 ст. 215, ст. 216 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ПАТ "ЕК "Житомиробленерго" при придбанні товарів від постачальників ТОВ ТД "Енергомир" та ТОВ "Комплектенергопоставка". Товари на виконання правочинах не були передані в порушення ст. 662, 655, 656 ЦК України. Та порушення п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1 т. 200, п. 201.1, 201.7 ст. 201 ПК України, в результаті чого підприємством занижено податок на додану вартість в сумі 929619 грн. за березень 2011 р.

14.07.2011 р. ДПІ в м. Житомирі винесено податкове повідомлення-рішення № 0002252301 (а.с. 15 т. І), яким визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 929620 грн., в тому числі за основним платежем 929619 грн. та застосована 1 грн. фінансових санкцій.

Вказане податкове повідомлення-рішення було оскаржене до ДПА в Житомирській області та до ДПА України, однак згідно рішень від 19.09.2011 р. та від 30.11.2011 р. податкові повідомлення - рішення залишені без змін, а скарга - без задоволення.

Суд вважає, що податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню з наступних підстав.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

П. 198.2 ст. 198 ПК України передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно п.198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст.39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.6. ст.198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються непідтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Згідно п. 201.4. ст. 201 ПК України, податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Відповідно до п. 201.6 ст. 201 ПК України, податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій.

Згідно п. 201.10 ст. 201 ПК України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Судом встановлено, що між позивачем та ТОВ "Комплектенергопоставка" укладені договори № 292 від 25.03.2011 р. на закупівлю товарів - приладів для вимірювання електричних величин, договір № 41 від 31.01.2011 р. на закупівлю товарів - пальне дизельне, договір № 40 від 31.01.2011 р. на закупівлю товарів - бензину моторного. Строк дії вказаних договорів - до 31.12.2011 р. Також з вказаним контрагентом укладено договір поставки № 27-08/10 від 27.08.2010 р. на поставку продукції електротехнічного призначення згідно специфікації, договір поставки № 1 від 18.01.2010 р. (а.с. 59-79 т. І).

Між ПАТ "ЕК "Житомиробленерго" та ТД "Енергомир" укладено договір № 291 від 22.03.2011 р. на закупівлю товарів електротехнічного обладнання (а.с. 80-84). Строк дії договору - до 31.12.2011 р.

На виконання, укладених між ПАТ "ЕК "Житомиробленерго" та ТОВ "Комплектенергопоставка" та ТД "Енергомир" угод, позивачем був отриманий товар, що підтверджується накладними та прибутковими ордерами (а.с.1-2, 123 т. ІІ- а.с. 146 т. ІІІ).

Розрахунки з постачальниками проводилися, що підтверджується платіжними дорученнями (а.с. 100 - 250 т. І). Позивач отримав від ТОВ "ТД "Енергомир" податкові накладні № 9 від 30.03.2011 р. на суму ПДВ 75521,00 грн., №12 від 31.03.2011 р. на суму ПДВ 83230 грн. (а.с. 98,99 т. І). Від ТОВ "Комплектенергопоставка" позивач отримав податкові накладні № 111 від 16.03.2011 р. на суму ПДВ 75,60 грн., № 1 від 02.03.2011 р. на суму ПДВ 95,41 грн., № 131 від 12.03.2011 р. на суму ПДВ 96,79 грн., № 446 від 25.03.2011 р. на суму ПДВ 104,35 грн., № 330 від 23.03.2011 р. на суму ПДВ 106,47 грн., № 405 від 24.03.2011 р. на суму ПДВ 111,19 грн., № 73 від 12.03.2011 р. на суму ПДВ 123,53 грн., № 176 від 18.03.2011 р. на суму ПДВ 141,40 грн., № 284 від 22.03.2011 р. на суму ПДВ 164,23 грн., № 283 від 22.03.2011 р. на суму ПДВ 200,94 грн., № 77 від 11.03.2011 р. на суму ПДВ 204,71 грн., № 442 від 25.03.2011 р. на суму ПДВ 228,52 грн., № 472 від 24.03.2011 р. на суму ПДВ 233,52 грн., № 49 від 11.03.2011 р. на суму ПДВ 234,50 грн., № 436 від 25.03.2011 р. на суму ПДВ 277,27 грн., № 514 від 31.03.2011 р. на суму ПДВ 311,40 грн., № 517 від 31.03.2011 р. на суму ПДВ 385,93 грн., № 299 від 22.03.2011 р. на суму ПДВ 390,32 грн., № 381 від 23.03.2011 р. на суму ПДВ 452,13 грн., № 112 від 16.03.2011 р. на суму ПДВ 483,18 грн., № 302 від 22.03.2011 р. на суму ПДВ 646,40 грн., № 192 від 18.03.2011 р. на суму ПДВ 692,86 грн., № 188 від 18.03.2011 р. на суму ПДВ 777,89 грн., № 453 від 28.03.2011 р. на суму ПДВ 846,60 грн., № 305 від 22.03.2011 р. на суму ПДВ 925,08 грн., № 400 від 24.03.2011 р. на суму ПДВ 926,17 грн., № 403 від 2403.2011 р. на суму ПДВ 1000 грн., № 166 від 17.03.2011 р. на суму ПДВ 1070,27 грн., № 163 від 1249,34 грн., № 402 від 24.03.2011 р. на суму ПДВ 1258,50 грн., № 513 від 31.03.2011 р. на суму ПДВ 1280,36 грн., № 55 від 11.03.2011 р. на суму ПДВ 1398 грн. № 423 від 24.03.2011 р. на суму ПДВ 1413,82 грн., № 519 від 31.03.2011 р. на суму ПДВ 1430,24 грн., № 170 від 18.03.2011 р. на суму ПДВ 1475,62 грн., № 501 від 30.03.2011 р. на суму ПДВ 35970,75 грн., № 279 від 22.03.2011 р. на суму ПДВ 36894 грн., № 518 від 31.03.2011 р. на суму ПДВ 125005,35 грн., № 102 від 16.03.2011 р. на суму ПДВ 29480,00 грн., № 136 від 17.03.2011 р. на суму ПДВ 30000 грн., № 10 від 03.03.2011 р. на суму ПДВ 31053 грн., № 280 від 22.03.2011 р. на суму ПДВ 15160 грн., № 502 від 30.03.2011 р. на суму ПДВ 15562,12 грн., № 71 від 12.03.2011 р. на суму ПДВ 16509,14 грн., № 57 від 11.03.2011 р. на суму ПДВ 21720 грн., № 118 від 16.03.2011 р. на суму ПДВ 12946,85 грн., № 53 від 11.03.2011 р. на суму ПДВ 13696 грн., № 9 від 03.03.2011 р. на суму ПДВ 14622 грн., № 175 від 18.03.2011 р. на суму ПДВ 12557,33 грн., № 404 від 24.03.2011 р. на суму ПДВ 12628,32 грн., № 404 від 24.03.2011 р. на суму ПДВ 12628,32 грн., № 117 від 16.03.2011 р. на суму ПДВ 12655,44 грн., № 11 від 03.03.2011 р. на суму ПДВ 11184 грн., № 113 від 16.03.2011 р. на суму ПДВ 11526,93 грн., № 508 від 30.03.2011 р. на суму ПДВ 11079,20 грн., № 130 від 16.03.2011 р., № 447 від 28.03.2011 р., № 114 від 16.03.2011 р., № 116 від 16.03.201 р., № 48 від 14.03.2011 р., № 24 від 09.03.2011 р., № 54 від 11.03.2011 р. на суму ПДВ 1656 грн., № 285 від 22.03.2011 р. на суму ПДВ 1676,84 грн., № 282 від 22.03.2011 р. на суму ПДВ 1872,58 грн., № 59 від 11.03.2011 р. на суму ПДВ 1911,78 грн., № 437 від 25.03.2011 р. на суму ПДВ 2581,60 грн., № 169 від 17.03.2011 р. на суму ПДВ 2684,15 грн., № 115 від 16.03.2011 р. на суму ПДВ 2780,40 грн., № 180 від 18.03.2011 р. на суму ПДВ 3092,74 грн., №189 від 18.03.2011 р., № 300 від 22.03.2011 р., № 281 від 22.03.2011 р. на суму ПДВ 3700 грн., № 401 від 4.03.2011 р. на суму ПДВ 3709,81 грн., № 301 від 22.03.2011 р. на суму ПДВ 3815,90 грн., № 56 від 11.03.2011 р. на суму ПДВ 8652,28 грн., № 172 від 18.03.2011 р. на суму ПДВ 5774,14 грн., № 406 від 24.03.2011 р. на суму ПДВ 5785,01 грн., № 60 від 11.03.2011 р. на суму ПДВ 6731,37 грн., № 101 від 16.03.2011 р. на суму ПДВ 4416 грн., № 8 від 03.03.2011 р. на суму ПДВ 4416 грн., №58 від 11.03.2011 р. на суму ПДВ 4877,60 грн., № 191 від 18.03.2011 р. на суму ПДВ 5075,63 грн., № 190 від 18.03.2011 р. на суму ПДВ 3967,78 грн., № 104 від 16.03.2011 р. на суму ПДВ 4092,96 грн., № 134від 16.03.2011 р. на суму ПДВ 4105,48 грн., № 451 від 28.03.2011 р. на суму ПДВ 4142 грн., № 129 від 16.03.2011 р. на суму ПДВ 4334,25 грн., № 181 від 18.03.2011 р. на суму ПДВ 8785,62 грн., № 110 від 110 від 16.03.2011 р. на суму ПДВ 9615,20 грн., № 470 від 29.03.2011 на суму ПДВ 9639,43 грн., № 208 від 21.03.2011 р. на суму ПДВ 7070 грн., № 303 від 22.03.2011 р. на суму ПДВ 7140,32 грн., № 288 від 22.03.2011 р. на суму ПДВ 2,24 грн., № 433 від 25.03.2011 р. на суму ПДВ 6,84 грн., № 421 від 24.03.2011 р. на суму ПДВ 19,63 грн., № 153 від 17.03.2011 р. на суму ПДВ 22,19 грн., № 506 від 30.03.2011 р. на суму ПДВ 38,97 грн. (а.с. 3-122 т. ІІ).

Отже, наявність підтверджуючих документів та належним чином оформлені податкові накладні свідчать про правомірність включення сум ПДВ до податкового кредиту. В даному випадку при придбанні товару в березні 2011 року, кожна оподаткована господарська операція належним чином оформлена, податкова накладна оформлена належним чином та відповідає встановленим вимогам.

Суд вважає, твердження відповідача, щодо нікчемності угод безпідставним, виходячи з наступного.

Статтею 203 Цивільного кодексу України визначено перелік вимог, які свідчать про дійсність правочину, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчиняться у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно з ч.2 ст. 215 Цивільного кодексу України передбачено, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину судом не вимагається.

Однією з ознак, яка згідно з Цивільним кодексом України впливає на дійсність правочину є наявність вільного волевиявлення тієї особи, що є саме учасником правочину. В даному випадку учасниками оспорюваних правочинів є юридичні особи - суб'єкти господарювання, які діють через свої органи управління, визначені установчими документами.

Угоди, укладені між ПАТ "ЕК "Житомиробленерго" та ТОВ "Комплектенергопоставка" та ТОВ "ТД"Енергомир" спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлене ними, не містить положень, які б суперечили вимогам чинного законодавства або інтересам сторін, а волевиявлення сторін правочину є вільне і відповідає їхній внутрішній волі, що відповідає загальним вимогам, встановленим статтею 203 ЦКУ, додержання яких є необхідним для чинності правочину.

Реальне настання правових наслідків за визначеними відповідачем нікчемними угодами, підтверджено тим, що за цими угодами контрагенти виконують повністю взяті на себе зобов'язання по продажу та доставці електротехнічної продукції та палива. Учасники цих господарських операцій у своїх бухгалтерській та податковій звітностях повно і достовірно відобразили вчинені операції.

Вищеперелічені договори укладені до кінця 2011 р. або 2012 р., тому твердження відповідача при проведенні перевірки про те, що відсутній реальний намір їх виконання є передчасним.

Усі господарські операції, у тому числі щодо отримання товару від контрагентів підтверджені первинними документами позивача, у відповідності до вимог ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999р. №996-XIV, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку.

Суд не погоджується з твердженням відповідача про те, що факт отримання товару позивачем не підтверджується, так як відсутні товарно-транспортні накладні, оскільки, ПАТ "ЕК "Житомиробленерго" здійснював вантажні перевезення власним автотранспортом, наявність якого підтверджується відомістю (а.с. 147-157 т. ІІІ). Відповідно до п. 2 Переліку документів, необхідних для здійснення перевезення вантажу автомобільним транспортом у внутрішньому сполученні" затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.02.2009 р. №207 - юридична особа, яка здійснює вантажні перевезення для власних потреб повинна мати наступні документи: накладна, яка підтверджує право власності на вантаж, посвідчення на право керування транспортним засобом, реєстраційний документ на транспортний засіб, талон про проходження державного технічного огляду, полі обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, дорожній лист. Товарно-транспортні накладні в цьому переліку відсутні. Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом, затверджених Наказом Міністерства транспорту України №363 від 14.10.1997 р. передбачено обов'язковість товарно-транспортних накладних та подорожніх листів для перевізників, вантажовідправників та вантажоодержувачів, які є замовниками послуг з перевезень. Тобто норма вказаного положення Правил не поширюється на позивача, оскільки при перевезеннях використовувався власний автотранспорт, договір перевезення не укладався.

Крім того, наявність чи відсутність товарно-транспортних накладних є лише дотриманням чи порушенням правил перевезень автомобільним транспортом, які не пов'язані з дотриманням вимог податкового законодавства, а не підтвердженням факту придбання товарно-матеріальних цінностей.

Таким чином, суд вважає, що висновки відповідача щодо нікчемності укладених договорів та "сумнівності" податкового кредиту є помилковими та такими, що не підтверджуються обставинами справи.

Слід також відмітити, що Податковий кодекс України не ставить в залежність виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання.

Загальним принципом юридичної відповідальності є вина в порушенні законодавчо встановленого імперативного правила поведінки. Закон не передбачає відповідальності за винні дії іншої особи.

Отже, ПАТ "ЕК "Житомиробленерго" обґрунтовано відобразило податковий кредит в декларації з податку на додану вартість за березень місяць 2011 року, а висновки ДПІ в м. Житомирі, викладені в акті перевірки, є невмотивованими, що є підставою для задоволення позову і визнання протиправними та скасування податкових повідомлення-рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документальні підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. Отже, сплачений позивачем судовий збір в розмірі 28,23 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 8593 від 13.12.2011 р. (а.с. 2) підлягає відшкодуванню на користь позивача з Державного бюджету України.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 71, 86, 94, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

постановив:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Житомирі № 0002252301 від 14.07.2011 р.

Відшкодувати з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна Компанія "Житомиробленерго" судові витрати в сумі 28,23 грн., шляхом їх безспірного списання органами Державної казначейської служби України з рахунків Державної податкової інспекції у м. Житомирі.

Постанова суду може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення.

У разі застосування судом ч.3 ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Головуючий суддя: Т.В. Іваненко

Повний текст постанови виготовлено: 09 лютого 2012 р.