Постанова № 24077999, 19.03.2012, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2012 року Справа № 2а/0370/484/12

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Сороки Ю.Ю.,

при секретарі судового засідання Шепталовій А.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Володимир-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

Володимир-Волинська об'єднана державна податкова інспекція звернулася з позовом до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу в розмірі 159 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач є суб'єктом підприємницької діяльності, зобов'язаний сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законом терміни. За відповідачем рахується податковий борг по податку з доходів фізичних осіб від надання нерухомості в оренду в розмірі 159 грн. Позивач вживав заходи з метою погашення податкового боргу, а саме відповідачу було надіслано податкову вимогу № 5 від 04.08.2011 року. Проте вказані заходи не спричинили погашення податкового боргу відповідачем. Позивач просить стягнути з відповідача на користь держави податковий борг в розмірі 159 грн.

Представник позивача подав до суду письмове клопотання за вх. №3319/12 від 02.03.2012 року про розгляд справи у відсутності представника позивача.

Відповідач в судові засідання 06.03.2012 року та 19.03.2012 року на виклик суду для участі в розгляді справи не з'явився, свого повноважного представника не направив, хоча належним чином повідомлявся про час, дату та місце їх проведення, судом направлялись повістки про виклик до суду для участі в розгляді справи, проте відділенням УКРПОШТИ повернуті з відміткою "за закінченням терміну зберігання", тобто не вручені відповідачу з незалежних від суду причин.

Відповідно до частини 11 статті 35 КАС України розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

У зв'язку з цим, суд вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача або його представника, оскільки судом вжиті всі передбачені заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду судової справи з його участю та реалізації права на судовий захист своїх прав та інтересів.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази в їх сукупності, проаналізувавши матеріали справи, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає до повного задоволення, з наступних підстав.

Відповідно до пп. 49.18.4 п. 49.18 ст.49 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2756-IV податкова декларація до органів державної податкової служби, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним.

Відповідно до пп. 9.1.4 п.9. 1 ст.9 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" (далі - Закону, чинного на момент виникнення спірних правовідносин), якщо орендар є фізичною особою, яка не є суб'єктом підприємницької діяльності, то особою, відповідальною за нарахування та сплату (перерахування) податку до бюджету, є платник податку - орендодавець.

Підпунктом 9.1.5. п.9.1. ст. 9 Закону визначено, що доходи, зазначені у вищевказаному пункті, кінцево оподатковуються при їх виплаті за їх рахунок.

При цьому п. 7.1 ст. 7 ЗУ України "Про податок з доходів фізичних осіб" встановлено, що ставка податку становить 15 відсотків від об'єкта оподаткування.

Судом встановлено, що 21.02.2011 року фізичною особою ОСОБА_1 до Володимир-Волинської ОДПІ було подано декларацію про доходи за 2010 рік, в якій задекларовано дохід від надання приміщення в оренду в сумі 1060 грн. та визначено податкове зобов'язання в сумі 159 грн.

Тому, податковий борг по податку з доходів фізичних осіб від надання нерухомості в оренду виник внаслідок несплати узгоджених сум податкових зобов'язань в розмірі 159 грн., визначених платником податків самостійно в податковій декларації № 154 від 21.02.2011 року (а.с.6-9). Податковий борг по податку з доходів фізичних осіб від надання нерухомості в оренду становить 159 грн.

Позивач вживав заходи з метою погашення податкового боргу, а саме: відповідно до ст. 59 Податкового кодексу України відповідачу надіслано податкову вимогу №5 від 04.08.2011 року. Проте вказані заходи не спричинили погашення податкового боргу відповідачем.

Відповідно до п.59.5 ст. 59 ПК України у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

Відповідно до пункту 54.1 статті 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до п.19.1 ст. 19 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" платники податку зобов'язані своєчасно сплачувати узгоджені суми податкових зобов'язань, а також суми штрафних (фінансових) санкцій, нарахованих податковим органом, та пеню, за винятком сум, що оскаржуються в адміністративному або судовому порядку.

В силу приписів пункту 57.1 статті 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до підпунктів 14.1.39, 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання; грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно із підпунктом 20.1.18 пункту 20.1 статті 20, пунктом 95.3 статті 95 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини; стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Оскільки за відповідачем рахується податковий борг, вжиті податковим органом заходи не призвели до його погашення, тому суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення.

Керуючись частиною 3 статті 160, статтями 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового Кодексу України, Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 податковий борг в розмірі 159 (сто п'ятдесят дев'ять) гривень на користь місцевого бюджету міста Володимир-Волинського на рахунок №33219844700003, код одержувача 37950294, ГУДКУ у Волинській області, МФО 803014.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, повний текст якої виготовлено 24 березня 2012 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Ю. Ю. Сорока