Постанова № 24077628, 26.03.2012, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

26 березня 2012 р. 17:21 Справа №2а-2595/12/0170/14

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі судді Кірєєва Д.В., за участю секретаря Кожевнікової І.С., за участю представників сторін:

прокурор - Курдюк М.А., посвідчення № 09221,

від позивача - ОСОБА_1, довіреність від 17.01.2012 року;

від відповідача - не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу,

за позовом Кримського транспортного прокурора в інтересах держави в особі Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в АР Крим

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

про стягнення 1 700 грн.,

Суть спору: Кримський транспортний прокурор в інтересах держави в особі Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в АР Крим (далі - позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (далі - відповідач) про стягнення 1 700 грн.

Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 06.03.2012 року відкрито провадження по адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Прокурор та представник позивача у судовому засіданні 26.03.2012р. позовні вимоги підтримали у повному обсязі, пояснили, що перевіркою від 27.09.2011 року було встановлено порушення з боку відповідача вимог абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» в частині надання послуг з перевезення пасажирів без оформлення документів, перелік яких визначено у ст. 39 цього Закону, а саме: таблиці вартості проїзду, індивідуальної контрольної книжки водія.

Представник відповідача у судове засідання 27.03.2012р., не з'явився, про день, час та місце судового засідання був сповіщений належним чином. Причин не явки суду не повідомив.

Приймаючи до уваги, що в матеріалах справи достатньо доказів для з'ясування обставин по справі, суд вважає можливим, на підставі ст. 128 КАС України, розглянути справу за наявними матеріалами, за відсутністю представника відповідача.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши прокурора та представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно з п. 5 частини 2 статті 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 КАС України справа адміністративної юрисдикції (адміністративна справа) - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України визначено поняття суб'єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ст. 121 Конституції України на прокуратуру України покладається функція представництва інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом.

Статтею 36-1 Закону України «Про прокуратуру» встановлено, що представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 60 КАС України прокурор здійснює в суді представництво інтересів громадянина або держави в порядку, встановленому цим Кодексом та іншими законами, і може здійснювати представництво на будь-якій стадії адміністративного процесу.

Відповідно до п.1 Положення про Головну державну інспекцію на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 вересня 2004 року N1190, Головна державна інспекція на автомобільному транспорті є урядовим органом державного управління з питань контролю на автомобільному транспорті, що діє у складі Міністерства транспорту та зв'язку і йому підпорядковується.

Згідно з п.8 Положення про Головну державну інспекцію на автомобільному транспорті, Головна державна інспекція на автомобільному транспорті для виконання покладених на неї завдань може за погодженням з Міністром транспорту та зв'язку утворювати територіальні органи у межах граничної чисельності працівників Головної державної інспекції на автомобільному транспорті.

Таким чином, Головна державна інспекція на автомобільному транспорті, територіальне управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в АРК, яке є територіальним органом Головної державної інспекції на автомобільному транспорті, являються органами виконавчої влади та реалізуючи свої завдання та функції у правовідносинах з фізичними та юридичними особами являються суб'єктами владних повноважень.

Отже, Кримський транспортний прокурор виходячи з покладених на нього функцій й повноважень подав позов до суду в інтересах держави в особі Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в АР Крим, тобто прокурор та позивач, будучи суб'єктами владних повноважень, подали позов, здійснивши покладені на них функції та повноваження у спірних правовідносинах.

Перевіряючи обґрунтованість позовних вимог суд зазначає наступне.

Оцінюючи наявність підстав для стягнення з відповідача фінансових санкцій суд вважає необхідним перевірити обсяг повноважень позивача щодо виявлення порушень в сфері законодавства про автомобільний транспорт, з'ясувати питання про відповідність дій службових осіб позивача встановленому законодавством порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті та правильність висновків службових осіб позивача про встановлення правопорушення з боку Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2.

Судом встановлено, що 27 вересня 2011 року о 16:45 годині провідним спеціалістом відділу державного контролю Баконовим В.В., головним спеціалістом відділу державного контролю Бадаловим Р.У. на автовокзалі в м. Євпаторія АРК було проведено перевірку транспортного засобу Ікарус250, номерний знак НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_5, що належить Фізичної особи-підприємцю ОСОБА_2.

За результатами перевірки складено акт № 030857 від 27.09.2011 року проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом (надалі - акт перевірки), згідно до якого встановлено, що транспортний засіб Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 здійснював нерегулярні перевезення пасажирів за маршрутом Чорноморське-Сімферополь. В ході перевірки виявлено порушення вимог абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» в частині надання послуг з перевезення пасажирів без оформлення документів, перелік яких визначено у ст. 39 цього Закону, а саме: таблиці вартості проїзду, індивідуальної контрольної книжки водія.

Водій зі змістом акту № 030857 від 27.09.2011 року був ознайомлений, від пояснення та підпису відмовився, про що було зафіксовано у вказаному акті.

Зазначене правопорушення та відповідальність за нього, передбачено в ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Судом встановлено, що на підставі вказаного акту перевірки за наслідками розгляду справи про порушення позивачем законодавства про автомобільний транспорт, позивачем винесено постанову від 01 листопада 2011 року № 131745 про застосування фінансових санкцій до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 в сумі 1700,00 гривень.

В постанові зазначено, що відповідачем допущено порушення абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» - надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 цього Закону, а саме: таблиця вартості проїзду, індивідуальної контрольної книжки водія.

Факт отримання зазначеної постанови підтверджується особистим підписом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 11.11.2011 року.

Перевіряючи обґрунтованість накладення на відповідача фінансових санкцій постановою від 01 листопада 2011 року № 131745 суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про автомобільний транспорт» державний контроль автомобільних перевізників здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок.

Постановою Кабінету Міністрів України за № 1190 від 08 вересня 2004 року утворено Головну державну інспекцію на автомобільному транспорті як урядовий орган державного управління у складі Міністерства транспорту та зв'язку та затверджено положення про Головну державну інспекцію на автомобільному транспорті.

Відповідно до п. 8 Положення про Головну державну інспекцію на автомобільному транспорті, Головна державна інспекція на автомобільному транспорті для виконання покладених на неї завдань може за погодженням з Міністром транспорту та зв'язку утворювати територіальні органи.

Наказом Міністерства транспорту та зв'язку за № 888 від 14 грудня 2005 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України за № 1573/11853 28 грудня 2005 року, затверджено положення про територіальні органи Головної державної інспекції на автомобільному транспорті.

З Положення вбачається, що основними завданнями територіальних управлінь у відповідному регіоні є: здійснення відповідно до законодавства державного нагляду за дотриманням правил безпечного функціонування автомобільного транспорту загального користування; здійснення державного контролю за дотриманням суб'єктами господарювання усіх форм власності нормативно-правових актів, стандартів і норм перевезення вантажів і пасажирів автомобільним транспортом загального користування; забезпечення дотримання вимог законодавства у сфері ліцензування в автомобільному транспорті загального користування.

Відповідно до покладених на них завдань у відповідному регіоні територіальні управління, крім іншого, здійснюють державний контроль за виконанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту загального користування, правил перевезень пасажирів і вантажів; дотримання вимог нормативно-правових актів, стандартів і норм, що регулюють перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом; здійснюють державний нагляд за забезпеченням безпеки перевезень суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту загального користування.

Із аналізу положень Закону України «Про автомобільний транспорт», Положення про Головну державну інспекцію на автомобільному транспорті, Положення про територіальні органи Головної державної інспекції на автомобільному транспорті, суд приходить до висновку про наявність повноважень у начальника територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в АР Крим щодо застосування стягнень у виді штрафів до автомобільних перевізників за порушення законодавства про автомобільний транспорт, які передбачені ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про автомобільний транспорт», автомобільний перевізник - це фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власні кошти перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

Статтею 3 цього Закону встановлено, що цей Закон регулює відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності автомобільного транспорту та безпеку перевезень.

Судом встановлено, що Фізична особа-підприємець ОСОБА_2, зареєстровано у встановленому законом порядку.

Відповідно до ч.1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт» за порушення законодавства про автомобільний транспорт, що виразилось у наданні послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону застосовується штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає правомірним застосування до відповідача фінансових санкцій в сумі 1700,00 гривень згідно ч.1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» постановою про застосування фінансових санкцій № 131745 від 02 листопада 2011 року.

Таким чином, враховуючи, що відповідач отримав постанову про застосування фінансових санкцій, її не оскаржував, заперечень на позов суду не надав, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

У зв'язку з тим, що прокурор звільнений від сплати судового збору, суд не вирішує питання про його повернення.

Під час судового засідання, яке відбулось 26.03.2012 р. були оголошені вступна та резолютивна частини постанови.

Відповідно до ст. 163 КАСУ постанову складено у повному обсязі 29.03.2012 року.

Керуючись статтями 158-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1) до Державного бюджету України заборгованість з фінансових санкцій у розмірі 1700 (одна тисяча сімсот) гривень 00 копійок. на підставі постанови № 131745 від 01.11.2011 року (р/р 31110106700015 держбюджету в УДК у м. Євпаторія ГУ ДКУ в АР Крим, МФО 824026, ЄДРПОУ 34740798, код бюджетної класифікації доходів 21081100 «Адміністративні штрафні і інші санкції»).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення постанови. У разі оголошення в судовому засіданні вступної і резолютивної частини постанови, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Кірєєв Д.В.