Ухвала суду № 24075287, 18.04.2012, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Пляшкова К. О.

Суддя-доповідач - Блохін А. А.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 квітня 2012 року справа №2а/1270/127/2012

приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Блохіна А.А., суддів Міронової Г.М., Юрко І.В., розглянула в порядку письмового провадження апеляційну скаргу державної податкової інспекції в м. Сєвєродонецьку Луганської області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2012 року у справі №2а/1270/127/2012 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Зюд-Кемі Алвіго Кетелістс Україна» до державної податкової інспекції в м. Сєвєродонецьку Луганської області, головного управління Державної казначейської служби України у Луганській області про визнання дій (бездіяльності) протиправною та стягнення з Державного бюджету надлишкове сплачений податок на додану вартість, -

ВСТАНОВИВ:

03 січня 2012 року товариство з обмеженою відповідальністю «Зюд-Кемі Алвіго Кетелістс Україна» звернулось з позовом до державної податкової інспекції в м. Сєвєродонецьку Луганської області, головного управління Державної казначейства України у Луганській області, у якому позивач просив: - визнати дії (бездіяльність) суб'єкта владних повноважень, а саме державної податкової інспекції в м. Сєвєродонецьку Луганської області протиправними; - стягнути з бюджету надлишкове сплаченого податку на додану вартість товариства з обмеженою відповідальністю «Зюд-Кемі Алвіго Кетелістс Україна» за травень 2010 року у розмірі 182017,67 грн. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ТОВ «Зюд-Кемі Алвіго Кетелістс Україна» є платником податку на додану вартість на загальних умовах.

21.06.2010 року ТОВ «Зюд-Кемі Алвіго Кетелістс Україна» надано до ДПІ в м. Сєвєродонецьку податкову декларацію з податку на додану вартість за травень 2010 року із розрахунком та заявою бюджетного відшкодування, який становить 538180,00 грн., також зазначену декларацію у визначений законом строк було надано відділу Державного казначейства у м. Сєвєродонецьку.

За даними довідки ДПІ в м. Сєвєродонецьку від 22.07.2010 року № 1560/23-31337612, працівники ДПІ підтверджують заявлене бюджетне відшкодування ПДВ за травень 2010 року лише в сумі 422762,33 грн. Залишок заявленого бюджетного відшкодування ПДВ за травень 2010 року в сумі 115417,67 грн., на думку відповідача, можливо підтвердити лише після отримання інформації по ланцюгу постачання, тобто після отримання результатів зустрічних перевірок контрагентів підприємства.

Позивач з такими висновками не погоджується, тому що порядок розрахунку бюджетного відшкодування, визначений п.п.7.7.1-7.7.3 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», не ставить в залежність розмір бюджетного відшкодування від отримання інформації за ланцюгами поставки товарів від контрагентів. Суми ПДВ включені у податковий кредит в перевірених періодах підтверджується належним чином оформленими податковими накладними, тоді як саме оформлення податкового кредиту відповідає вимогам п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», що знаходить підтвердження у довідці від 22.07.2010 року № 1560/23-31337612.

Підприємство не має відповідати за дії своїх контрагентів, оскільки вони зобов'язані до виконання вимог ст.67 Конституції України щодо сплати податків.

Крім того, відповідач, здійснивши перевірку, до 26.08.2010року мав надати відділу Державного казначейства у м. Сєвєродонецьку висновок із зазначенням суми, яка підлягає відшкодуванню з бюджету, або відмовити позивачу у наданні бюджетного відшкодування, надіславши податкове повідомлення. Складання будь-якого проміжного документу не передбачено Законом.

Відповідачем до теперішнього часу не надано відділу Державного казначейства у м. Сєвєродонецьку висновку про відшкодування сум ПДВ за травень 2010 року у розмірі 538180,00 грн. та не відмовлено позивачу у наданні бюджетного відшкодування.

Позивач вважає дії (бездіяльність) відповідача незаконною.

На підставі ст.4.1 Порядку відшкодування податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України та Головного управління Державного казначейства України від 02.07.1997 року № 209/72, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.07.1997 року за № 263/2067, відшкодування податку на додану вартість з бюджету здійснюється органами Державного казначейства України за висновками податкових органів або за рішенням суду.

Частково позивачу було відшкодовано надлишкове сплаченого податку на додану вартість за травень 2010 року у сумі 335162,33 грн. Залишок відшкодування складає 182017,67 грн.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2012 року позов задоволено. Визнано протиправною бездіяльність державної податкової інспекції в м. Сєвєродонецьку Луганської області, яка виразилася у ненаданні до органу Державної казначейської служби України висновку про відшкодування товариству з обмеженою відповідальністю «Зюд-Кемі Алвіго Кетелістс Україна» податку на додану вартість за травень 2010 року. Стягнуто з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Зюд-Кемі Алвіго Кетелістс Україна» суму податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню за декларацією з податку на додану вартість за травень 2010 року в розмірі 182017,67 грн.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Державна податкова інспекція в м. Сєвєродонецьку Луганської області подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, як незаконну та необґрунтовану, яка прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права. Просить прийняти нову постанову, якою у задоволені позову відмовити.

За нормами частини другої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі: 2) неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Відповідно до ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом 1 інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю «Зюд-Кемі Алвіго Кетелістс Україна» (далі ТОВ «Зюд-Кемі Алвіго Кетелістс Україна») зареєстровано як юридична особа виконавчим комітетом Сєвєродонецької міської ради Луганської області 12.02.2011 року, про що видано свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 №

(а.с.6 том 1).

ТОВ «Зюд-Кемі Алвіго Кетелістс Україна» є платником податку на додану вартість, що підтверджуються свідоцтвом № 100155983 від 25.12.2008 року, виданим ДПІ у м. Сєвєродонецьку Луганської області (а.с.8 том 1).

ТОВ «Зюд-Кемі Алвіго Кетелістс Україна», як платник податку на додану вартість, подало до ДПІ у м. Сєвєродонецьку Луганської області податкову декларацію з податку на додану вартість за травень 2010 року, якою визначено суму податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку, в розмірі 538180,00 грн. (а.с.10-11 том 1).

21.06.2010 року ТОВ «Зюд-Кемі Алвіго Кетелістс Україна» подало до ДПІ у м. Сєвєродонецьку Луганської області розрахунок суми бюджетного відшкодування (додаток № 3 до податкової декларації з ПДВ) та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування (додаток № 4 до податкової декларації з ПДВ) по податковій декларації з ПДВ за травень 2010 року в сумі 538180,00 грн. (а.с.14-15 том 1).

01.01.2011 року набрав чинності Податковий кодекс України. Разом з тим, суд зазначає що спірні правовідносини виникли між сторонами до набрання чинності Податковим кодексом України, тому суд вважає за потрібне застосувати податкове законодавство, яке діяло на час виникнення правовідносин.

Згідно п.1.6 Закону України «Про податок на додану вартість», податковим зобовязанням є сума податку, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді. Відповідно до п.1.7 податковим кредитом визначено суму, на яку платник податку має право зменшити податкове зобовязання звітного періоду.

Порядок визначення суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню) та строки проведення розрахунків встановлені п.7.7. ст.7 зазначеного Закону.

Відповідно до п.п.7.7.1 п.7.7. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» сума податку, що підлягає бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми такої різниці вона підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету. При від'ємному значенні така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди, а при його відсутності зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно з п.п.7.7.2 ст.7 Закону якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована відповідно до п.п.7.7.1 п.7.7. ст.7 цього Закону має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Підпунктом 7.7.3. пункту 7.7. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлено, що платник податку може прийняти самостійне рішення про зарахування належної йому повної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за наслідками звітного періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. При прийнятті такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних податкових періодів.

Відповідно до п.п.7.7.4. п.7.7. ст.7 Закону платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Підпунктами 7.7.5., 7.7.6., 7.7.7. п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

На підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ній суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу.

Якщо за наслідками документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної перевірки (документальної) податковий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий податковий орган: а) у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної податковим органом унаслідок таких перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з підпунктом 7.7.3 цього пункту у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів; б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною податковим органом внаслідок проведення таких перевірок, податковий орган надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування; в) у разі з'ясування внаслідок проведення таких перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови у наданні бюджетного відшкодування.

Судом першої інстанції встановлено, що ДПІ у м. Сєвєродонецьку Луганської області проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ «Зюд-Кемі Алвіго Кетелістс Україна» з питань достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за травень 2010 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.03.2010 року по 30.04.2010 року, за результатами якої складено довідку від 22.07.2010 року № 1560/23-31337612 (а.с.18-33 том 1).

Згідно висновків довідки, перевіркою підтверджено відображене ТОВ «Зюд-Кемі Алвіго Кетелістс Україна» у декларації за травень 2010 року бюджетне відшкодування у сумі 422762,33 грн. Висновок щодо правомірності заявленого бюджетного відшкодування за травень 2010 року в сумі 115417,67 буде зроблено після отримання інформації про взаємовідносини з контрагентами-постачальниками: ТОВ «Науково-технічний центр «Алвіго», ПП «Завод металевої тари «АВАКС», ЗАТ «Макрохім», АТЗТ «СРЧ-Україна», ТОВ ТД «Реагент», АТЗТ «Альфа-Трейд».

З вищевикладеного вбачається, що ДПІ у м. Сєвєродонецьку Луганської області фактично не заперечує, що позивачем виконані всі вимоги Закону України «Про податок на додану вартість» щодо нарахування бюджетного відшкодування сум ПДВ.

Отже, податкові органи, як органи владних повноважень при здійсненні покладених на них функцій контролю за обчисленням та сплатою ПДВ, відповідно до Конституції України, мають діяти у спосіб, передбачений Законом. В даному випадку, з урахуванням того, що позивачем виконані всі вимоги Закону, відповідач повинен був видати висновок із зазначенням суми ПДВ, що підлягає відшкодуванню, або відмовити у наданні бюджетного відшкодування. Тобто, утримуючись від надання висновку, відповідач порушив вимоги Закону щодо порядку та строків бюджетного відшкодування сум ПДВ.

Відповідно до вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Бездіяльність суб'єкта владних повноважень це пасивна поведінка суб'єкта владних повноважень, яка може мати вплив на реалізацію прав, свобод та інтересів фізичної чи юридичної особи.

Таким чином, ДПІ у м. Сєвєродонецьку Луганської області не встановивши порушень з боку ТОВ «Зюд-Кемі Алвіго Кетелістс Україна» при формуванні ПДВ, що підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України та не надавши за результатами проведеної перевірки до органів державного казначейства висновку із зазначенням суми ПДВ, що підлягає відшкодуванню, допустив бездіяльність, яка суперечить вимогам Закону України «Про податок на додану вартість».

Твердження податкового органу про обов'язковість надходження сум ПДВ до бюджету для нарахування бюджетного відшкодування з посиланням на п.1.8. ст.1 Закону є необґрунтованими, оскільки зазначений пункт визначає поняття бюджетного відшкодування, яким є сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з його надмірною сплатою. Розглядаючи ці норми разом з нормами п.7.7. ст.7 Закону, слід зробити висновок, що відшкодуванню підлягають надмірно сплачені суми ПДВ у ціні товару, а не безпосередньо до бюджету, оскільки сплачені у ціні придбання ПДВ не перераховується продавцем безпосередньо до бюджету, а враховується в податкових зобов'язаннях останнього.

Доводи представника ДПІ у м. Сєвєродонецьку Луганської області щодо непідтвердження надходження сум ПДВ до бюджету результатами зустрічних перевірок, правомірно судом першої інстанції до уваги не прийнято, оскільки Закон України «Про податок на додану вартість» не ставить у залежність від проведення зустрічних перевірок право позивача на бюджетне відшкодування ПДВ.

Крім того, представниками позивача у судовому засіданні суду першої інстанці доведено правомірність нарахування суми ПДВ, що підлягає поверненню ТОВ «Зюд-Кемі Алвіго Кетелістс Україна» з Державного бюджету України, долученими до матеріалів справи належним чином завіреними копіями первинної бухгалтерської документації, що підтверджує факт здійснення господарської діяльності.

Судом першої інстанції встановлено, що підставою відшкодування ПДВ за травень 2010 року є наявність від'ємного значення (різниця між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту) податку на додану вартість в попередньому періоді березні-квітні 2010 року.

Позивачем до матеріалів справи подано копії: укладених угод між ТОВ «Зюд-Кемі Алвіго Кетелістс Україна» та його контрагентами зазначеними у довідці податкової (а.с.67-256 том 1, а.с.3-179 том 3), реєстри отриманих та виданих податкових накладних (а.с.102-108 том 2, а.с.1-9 том 4), податкові накладні (а.с.10-161 том 4), рахунки-фактури (а.с.1-101 том 2), видаткові накладні (а.с.110-195 том 2), а також платіжні доручення, які свідчать про сплату позивачем ПДВ в ціні товару (а.с.9-117 том 6).

З вищезазначених документів вбачається обґрунтованість суми ПДВ заявленої до відшкодування за декларацією з податку на додану вартість за травень 2010 року в сумі 538180,00 грн.

Крім того, ці документи були надані позивачем ДПІ у м. Сєвєродонецьку Луганської області при здійсненні позапланової перевірки, за результатами якої і було складено довідку від 22.07.2010 року № 1560/23-31337612.

Також слід зауважити, що у довідці від 22.07.2010 року № 1560/23-31337612 ДПІ у м. Сєвєродонецьку Луганської області зазначено, що перевіркою не встановлено відсутність податкового обліку та порушення порядку ведення податкового обліку. За результатами перевірки не встановлено взаємовідносин ТОВ «Зюд-Кемі Алвіго Кетелістс Україна» з платниками, установчі документи, свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця, первинні та інші документи яких в судовому порядку визнано недійсними. За результатами перевірки не встановлено укладення суб'єктом господарювання нікчемних (недійсних) правочинів.

Податковим органом подано до матеріалів справи довідку про розмір залишку невідшкодованих сум податку на додану вартість, що рахується в бюджетній заборгованості ТОВ «Зюд-Кемі Алвіго Кетелістс Україна» (а.с.122 том 6), з якої вбачається, що станом на час розгляду справи за декларацією від 21.06.2010 року № 22079 за травень 2010 року обліковується залишок невідшкодованого податку на додану вартість в сумі 182017,67 грн.

Статтею 71 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обов'язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Податковим органом не доведено правомірності своєї бездіяльності щодо ненадання до органу державного казначейства висновку про відшкодування ТОВ «Зюд-Кемі Алвіго Кетелістс Україна» податку на додану вартість за травень 2010 року, натомість позивачем доведено суду правомірність заявленої до бюджетного відшкодування суми ПДВ у розмірі 182017,67 грн.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Під час апеляційного провадження, колегія суду не встановила таких порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи по суті, які були предметом розгляду і заявлені в суді першої інстанції.

Таким чином, судова колегія вважає, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийняте на підставі з'ясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правильності прийнятого судом першої інстанції судового рішення.

Керуючись статтями 160, 167, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу державної податкової інспекції в м. Сєвєродонецьку Луганської області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2012 року у справі №2а/1270/127/2012 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Зюд-Кемі Алвіго Кетелістс Україна» до державної податкової інспекції в м. Сєвєродонецьку Луганської області, головного управління Державної казначейської служби України у Луганській області про визнання дій (бездіяльності) протиправною та стягнення з Державного бюджету надлишкове сплачений податок на додану вартість - залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2012 року у справі №2а/1270/127/2012 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Зюд-Кемі Алвіго Кетелістс Україна» до державної податкової інспекції в м. Сєвєродонецьку Луганської області, головного управління Державної казначейської служби України у Луганській області про визнання дій (бездіяльності) протиправною та стягнення з Державного бюджету надлишкове сплачений податок на додану вартість - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду в порядку письмового провадження набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання нею законної сили.

Головуючий суддя А.А. Блохін

Судді Г.М. Міронова

І.В. Юрко