Ухвала суду № 24073787, 11.04.2012, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Абдукадирова К.Е.

Суддя-доповідач - Блохін А. А.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2012 року справа №2а/0570/1609/2012

приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів: головуючого судді Блохіна А.А., суддів Міронової Г.М.. Юрко І.В., секретарі Діденко О.С. за участю представника позивача за участю представників сторін: від позивача: Гурєєва М.К., від відповідача: Посметної М.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Харцизьку на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 22 лютого 2012 року по справі № 2а/0570/1609/2012 за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «Шахта «Донбас», смт. Зуївка до Державної податкової інспекції у м. Харцизьку про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення форми «П» №0010131510 від 14.11.2011р. Державної податкової інспекції у м. Харцизьку на суму 4 212 858,00 грн. про завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток, скасування його у повному обсязі, -

ВСТАНОВИВ:

Товариством з обмеженою відповідальністю «Шахта «Донбас» заявлено позов до Державної податкової інспекції у м. Харцизьку про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення форми «П» № 0010131510 від 14.11.2011р. Державної податкової інспекції у м. Харцизьку на суму 4 212 858,00 грн. про завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток, скасування його у повному обсязі. Надалі позивач уточнив позовні вимоги та просив суд визнати недійсним податкове повідомлення-рішення форми «П» № 0010131510 від 14.11.2011р. Державної податкової інспекції у м. Харцизьку на суму 4 212 858,00 грн. Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на безпідставність заниження суми від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток за IIквартал 2011р. від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього звітного періоду (1-й кв. 2011р.) в сумі 4 212 858,00 грн., чим порушено п. 3. підрозділу 4 розділу 20 Податкового кодексу України (далі - ПК України). Зазначає, що згідно із пунктом 3 підрозділу 4 Розділу XX Перехідних положень ПК України, пункт 150.1 статті 150 ПК України, застосовується у 2011 році з урахуванням такого: якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення. Дослівне тлумачення положень пункту 3 підрозділу 4 Розділу XX Перехідних! положень ПК України дає підстави вважати, що у разі наявності від'ємного значення об'єкта оподаткування у І кварталі 2011 року сума такого від'ємного значення підлягаєш включенню до складу витрат II кварталу 2011 року. Обмежень витрат, що мають бути враховані у вкладі валових витрат II кварталі 2011р. норма не містить. Враховуючи викладене, позивач просив позов задовольнити.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 22 лютого 2012 року

позовні вимоги задоволено. Визнано недійсним податкове повідомлення-рішення форми «П» № 0010131510 від 14.11.2011р. Державної податкової інспекції у м. Харцизьку на суму 4 212 858,00 грн. про завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Державна податкова інспекція у м. Харцизьку подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, як незаконну та необґрунтовану, яка прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права. Просить прийняти нову постанову, якою у задоволені позову відмовити.

Представник відповідача, у судовому засіданні, доводи апеляційної скарги підтримав, просив останню задовольнити, проти чого заперечував представник позивача, який вважає постанову суду першої інстанції законною та обґрунтованою.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які приймали участь у справі, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, постанову суду першої інстанції без змін з наступних підстав:

Відповідно до ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Шахта «Донбас» є юридичною особою, включене до ЄДРПОУ за номером 35711637, перебуває на податковому обліку у ДПІ у м. Харцизьку.

Статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності визначені Законом України «Про державну податкову службу в Україні», порядок адміністрування податків та зборів, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю визначені Податковим кодексом України.

Серед прав, наданих податковим органом, статтею 75 ПК України, передбачено право на проведення камеральних, документальних (планових або позапланових; виїзних або невиїзних) та фактичних перевірок.

Відповідно до П. 76.1. ст. 76 ПК України камеральна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.

31.10.2011р. ДПІ у м. Харцизьку здійснена камеральна перевірка податкової звітності позивача з податку на прибуток, наслідки якої викладені в акті перевірки від 31.10.2011р. №26431/15-1-35711637 (арк. справи 17, 18).

За результатами перевірки керівником податкового органу 14.11.2011р. на підставі п. 54.3. ст. 54, п. 58.1. п. З підрозділу 4 Розділу XX Перехідних положень ПК України, за порушення п. 1 та абз. 2 п. З підрозділу XX Перехідних положень ПК України прийнято податкове повідомлення-рішення № 0010131510, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток на 4 212 858,00 грн. (арк. справи 32).

Рішенням ДПА у Донецькій області від 06.12.2011р. № 12277/10/25-113-1 та рішенням ДПС України від 12.01.2012р. № 616/6/10-2115 вказане податкове повідомлення-рішення залишено без змін, скарги позивача - без задоволення (арк. справи 23 - 25, 30, 31).

Як зазначено в акті перевірки, податковим органом виявлено, що в порушення п. 1 та абз. 2 п. З підрозділу XX Перехідних положень ПК України позивачем до рядку 06.6. у декларації з податку на прибуток за II квартал 2011р. включено від'ємне значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток за 2010р. - 4 212 858,00 грн. (рядок 04.9. «від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього 2010р.).

З метою встановлення правильності розрахунку позивач значення рядка 04.9. «від'ємне значення об'єкта оподаткування за попередній податковий період» декларації за І квартал 2011р. необхідно здійснити аналіз показників податкової звітності платника податків за 2009 - 2010р.р.

Об'єктом оподаткування у розумінні ст. З Закону України від «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994р. № 334/94-ВР (який діяв до 01.04.2011р.) є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на: суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до п. 6.1. ст. 6 Закону України від «Про оподаткування прибутку підприємств» якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Законом України від 20.05.2010р. № 2275-УІ, який набрав чинності 16.06.2011р., пункт 6.1 статті 6 доповнено абзацом другим, згідно із яким у 2010 році норми цього пункту діють з урахуванням особливостей, встановлених пунктом 22.4 статті 22 цього Закону.

Статтю 22 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» доповнено пунктом 22.4., згідно із яким у 2010р. у складі валових витрат платника податку враховується 20 відсотків суми від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток, яке утворилося станом на 1 січня 2010 року.

У 2011 році сума від'ємного значення, яка відповідно до абзацу першого цього пункту не була врахована у складі валових витрат, та від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягають включенню до складу валових витрату порядку, встановленому статтею 6 цього Закону, без обмежень, встановлених цим пунктом.

Оскільки Закон № 2275-УІ набрав чинності 16.06.2010р., порядок врахування від'ємного значення об'єкта оподаткування, визначений п. 22.4 Закону застосовується з початку наступного звітного (податкового) періоду, тобто за підсумками 9 місяців 2010 року.

З податкової декларації з податку на прибуток за 2009р. (арк. справи 50) вбачається, що за підсумками цього року позивач мав від'ємне значення об'єкта оподаткування в сумі «-4 071 704,00 грн.» (рядок 08).

У відповідності до абз. 1 п. 22.4. ст. 22 Закону України від «Про оподаткування прибутку підприємств» з урахуванням змін, внесених Законом України від 20.05.2010р. № 2275-УІ, в декларації за 2010р. (арк. справи 60) у складі валових витрат позивач враховував 20% суми від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток, яке утворилося станом на 1 січня 2010 року, тобто 814 341,00 грн. (4 071 704,00 * 20% = 814 341,00) та відобразив її у рядку 04.9.

Залишок суми від'ємного значення об'єкта оподаткування склав 80%, тобто, З 257 363,00 грн. (4 071 704,00 - 814 341,00).

У відповідності до абз. 2 п. 22.4. ст. 22 наведеного Закону, у декларації за І кв. 2011р. (арк. справи 91) позивач включив до складу валових витрат суму від'ємного значення, яка відповідно до абзацу першого цього пункту не була врахована у складі валових витрат (в даному випадку 80% - 3 257 363,00 грн.) та від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, що за даними декларації 2010р. складає 955 495,00 грн. (арк. справи 60) Всього 4 212 858,00 грн. та відобразив цю суму у рядку 04.9 декларації за І кв. 2011р.

Аналіз норм п. 6.1. ст. 6 та п. 22.4 ст. 22 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» свідчить про те, що до 16.06.2010р. до складу валових витрат 1-го кв. наступного року платник податків мав право включати всю суму збитків, отриманих у попередньому році. При цьому, об'єкт оподаткування наступного року розраховується з урахуванням цього від'ємного значення у складі валових витрат наростаючим підсумком (тобто у І, II, II, VI кв.) до повного погашення такого від'ємного значення.

Зазначена норма покликана на те, щоб платник податків повністю покрив витрати попереднього податкового року у наступному.

16.06.2010р. до даної норми були внесені обмеження і дозволено платнику податків включати до складу валових витрат лише 20% від'ємного значення, яке утворилося станом на 1 січня 2010 року.

А у 2011р. планку податків знову дозволено включати до складу валових витрат і суму від'ємного значення, яка не була врахована у складі валових витрат 2010р. а також сам збиток, який виник у 2010р. без обмежень, встановлених самим п. 22.4. ст. 22 Закону.

Суд першої інстанції дійшов до висновку, що позивачем вірно включено до складу від'ємного значення І кв. 2011р. суму 4 212 858,00 грн. (80% залишку суми, яка не була врахована у складі валових витрат 2010р. - 3 257 363,00 грн.) та суму 955 495,00 грн., як збиток 2010р. (від'ємне значення об'єкта оподаткування 2010р.).

З 01.01.2011р. набрав чинності Податковий кодекс України. Суд зазначає, що відповідно до підрозділу 4 Розділу XX «Перехідні положення» ПК України, застосування Розділу III «Податок на прибуток підприємств» починається з 1 квітня 2011 року.

Статтею 150 ПК України встановлений порядок урахування від'ємного значення об'єкта оподаткування в результатах наступних податкових періодів.

Норми даної статті аналогічні нормам п. 6.1. ст. 6 та п. 22.4. ст. 22 Закону України від «Про оподаткування прибутку підприємств» з урахуванням змін, внесених Законом України від 20.05.2010р. № 2275-УІ.

Згідно із п. 150.1. ст. 150 Податкового кодексу України якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Тобто, зазначена норма дозволяє платнику податків повністю включати до витрат першого календарного кварталу 2011р. всю суму від'ємного значення об'єкта оподаткування.

Разом з тим п. З підрозділу 4 «Особливості справляння податку на прибуток підприємств у 2011 році» Розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України встановлює, що пункт 150.1 статті 150 Кодексу застосовується у 2011 році з урахуванням такого: якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.

Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

З аналізу положень п. З підрозділу 4 розділу XX «Перехідних положень» Податкового кодексу України випливає, що до складу другого кварталу 2011 року включається від'ємне значення об'єкта оподаткування, отримане суб'єктами господарювання за результатами здійсненої господарської діяльності за перший квартал 2011р.

Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку за підсумками І кв. 2011р. (арк. справи 91) є від'ємне значення в сумі «- 4 263 104,00» грн. (рядок 08).

Зазначену суму цього від'ємного значення позивач у відповідності до норм п. 3. підрозділу 4 Розділу XX «Перехідні положення» ПК України включив до витрат 2-го календарного кварталу 2011 року та відобразив її у декларації за II кв. 2011р. у рядку 06.6 (арк. справи 63 - 65).

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Судом першої інстанції правомірно не прийнято висновків акту перевірки, про те, що до складу II кв. 2011р. позивачем неправомірно включено від'ємне значення з 2010р. в сумі 4 212 858,00 грн., що увійшло до складу першого кварталу 2011р. Таке тлумачення суперечить нормам Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 1 розділу XIX Прикінцевих положень ПК України, розділ III «Податок на прибуток» набрав чинності з 01.04.2011р., який згідно з п. 1 підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень ПК України застосовується під час розрахунків з бюджетом починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 01.04.2011р., якщо інше не встановлено цим підрозділом.

Інше встановлено у п. З підрозділу 4 Перехідних положеннях ПК України, які і регулюють питання щодо формування від'ємного значення II кварталу 2011р.

В нормі п. З підрозділу 4 Перехідних положеннях Податкового кодексу України законодавець, як і раніше, під час коригування порядку формування розміру валових витрат з урахуванням від'ємного значення у 2010 році, шляхом прийняття Закону України від 20.05.2010р. № 2275-УІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», визначив особливий порядок формування об'єкту оподаткування податком на прибуток.

Дослівне тлумачення положень пункту 3 підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень ПК України дає підстави вважати, що у разі наявності від'ємного значення об'єкта оподаткування у І кварталі 2011 року сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу витрат II кварталу 2011 року.

Обмеження витрат, що мають бути враховані у складі валових витрат II кварталу 2011 року, зазначена законодавча норма не містить.

Відповідно до ст. 4 ПК України податкове законодавство ґрунтується на таких принципах, зокрема, рівність усіх платників перед законом, недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації - забезпечення однакового підходу до всіх платників податків незалежно від соціальної, расової, національної, релігійної приналежності, форми власності юридичної особи, громадянства фізичної особи, місця походження капіталу.

Згідно із п. 7.3. ст. 7 ПК України, будь-які питання щодо оподаткування регулюються цим Кодексом і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до цього Кодексу та/або положення, які встановлюють відповідальність за порушення норм податкового законодавства.

Витрати, що не враховуються при визначенні оподаткування прибутку, зазначені у статті 139 ПК України і цей перелік є вичерпним та не містить такого поняття як «від'ємне значення об'єкта оподаткування за підсумками першого кварталу без врахування від'ємного значення, що увійшло до складу першого кварталу 2011 року з 2010 р.».

Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Під час апеляційного провадження, колегія суду не встановила таких порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи по суті, які були предметом розгляду і заявлені в суді першої інстанції.

Таким чином, судова колегія вважає, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийняте на підставі з'ясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правильності прийнятого судом першої інстанції судового рішення.

Керуючись статтями 160, 167, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Харцизьку на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 22 лютого 2012 року по справі № 2а/0570/1609/2012 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Шахта «Донбас», смт. Зуївка до Державної податкової інспекції у м. Харцизьку про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення форми «П» №0010131510 від 14.11.2011р. Державної податкової інспекції у м. Харцизьку на суму 4 212 858,00 грн. про завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток, скасування його у повному обсязі - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 22 лютого 2012 року по справі № 2а/0570/1609/2012 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Шахта «Донбас», смт. Зуївка до Державної податкової інспекції у м. Харцизьку про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення форми «П» №0010131510 від 14.11.2011р. Державної податкової інспекції у м. Харцизьку на суму 4 212 858,00 грн. про завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток, скасування його у повному обсязі - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Головуючий суддя : А.А. Блохін

Судді : Г.М. Міронова

І.В. Юрко