Ухвала суду № 24073455, 06.04.2012, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Стойка В.В.

Суддя-доповідач - Міронова Г.М.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 квітня 2012 року справа №2а/0570/17820/2011 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Міронової Г.М., суддів: Блохіна А.А., Юрко І. В., секретарі Ванжа Н.Г., за участі представників: позивача: ОСОБА_2, ОСОБА_3 - згідно довіреності; відповідача: ОСОБА_4 - згідно довіреності; розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції Донецькій області Державної податкової служби на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 03 лютого 2012 року у справі № 2а/0570/17820/2011 за позовом Костянтинівського казенного науково-виробничого підприємства "Кварсит" до Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції Донецькій області Державної податкової служби про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень від 23.08 2011 року № 0000522342/6831 в частині на суму 356065 грн., № 0000532342/6832 від 23.08.2011 року, № 0001441743/6824 від 23.09.2011 року та № 0000682342/7870 від 05.10.2011 р.,

ВСТАНОВИЛА:

Костянтинівське казенне науково-виробниче підприємство "Кварсит" звернулось до суду з уточненим під час судового розгляду адміністративним позовом до Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень від 23.08 2011 року, № 0000522342/6831 в частині на суму 356065 грн., № 0000532342/6832 від 23.08.2011року, № 0001441743/6824 від 23.09.2011 року та № 0000682342/7870 від 05.10.2011 року.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що не згоден з винесеними податковими повідомленнями рішення, оскільки позивач не порушував приписів Закону, а саме:

- пп.4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону України "Про податок па прибуток підприємств", оскільки підприємством правомірно не було віднесено суму витрачених на видобуток та підготовку відходів в якості сировини до складу валових доходів;

- пп.5.6.1 п.5.6 ст.5, п.5.1 ст.5 Закону України "Про податок на прибуток підприємств", оскільки виплати за раціоналізаторські пропозиції включаються до валових витрат, що і було зроблено позивачем;

- п.п. 5.7.1 п.5.7 ст.5 Закону України "Про податок па прибуток підприємств", оскільки підприємством не здійснено порушень пп.5.6.1 п.5.6 ст.5, п.5.1 ст. 5 зазначеного Закону, це виключає порушення щодо включення до складу валових витрат нарахованих сум збору на обов'язкове державне пенсійне страхування та на загальнообов'язкове державне соціальне страхування:

- ст. 58 Закону України "Про Державний бюджет України на 2010 рік" від 27.04.2010 р.

№ 2154-VІ (занижено частину чистого прибутку, що відраховується державними

унітарними підприємствами та їх обьєднаннями до державного бюджету на суму 184415 грн.), пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 21 липня 2010 р. № 610 "Про порядок відрахування у 2010 році державними унітарними підприємствами та їх обьєднаннями до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу)", оскільки чистий прибуток не с податковим зобов'язанням, тому податковим органом неправомірно застосовані штрафні фінансові санкції;

- п.п. 4.2.9 "є"п.4.2 ст. 4, п.п.8.1.1 п. 8.1 ст. 8. Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", оскільки підприємством здійснювалась благодійна допомога на медичні послуги, що виключає її оподаткування.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 03 лютого 2012 року позовні вимоги було задоволено частково. Скасовані податкові повідомлення-рішення від 23.08 2011 року № 0000522342/6831 в частині на суму 356065 грн., № 0000532342/6832 від 23.08.2011 року, № 0001441743/6824 від 23.09.2011 року та № 0000682342/7870 від 05.10.2011 року.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з таким судовим рішенням, відповідач звернувся до суду із апеляційною скаргою, в якій просив постанову Донецького окружного адміністративного суду від 03 лютого 2012 року скасувати і прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, вважаючи, що дане судове рішення ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права.

У судовому засіданні представник відповідача наполягав на задоволенні апеляційної скарги, з чим не погоджувалися представники позивача.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги та наданих заперечень, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі, залишити без задоволення, а постанову суду - без змін, з наступних підстав.

Стаття 159 КАС України передбачає, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено наступне.

Костянтинівською об'єднаною державною податкового інспекцією було проведено планову виїзну документальну перевірку Костянтинівського казенного науково-виробничого підприємства "Кварсит" з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків за період з 01.01.2010 р. по 31.03.2011 р., дотримання валютною та Іншого законодавства за період з 01.01.2010 р. по 31.03.2011 р.. за результатами якої було складено акт № 547/23-2-25604710 від 04 серпня 2011 року та встановлено в тому числі наступні порушення:

пп.4.1.6 п.4.1 ст.4 (занижено валові доходи на 556162 грн. безоплатно отриманої підприємством сировини), пп.5,3.9 п.5.3 ст. .5 (до складу валових витрат включено витрати на 88622 грн., які не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами);

пп.5.6.1 п.5.6 ст.5. п.5.1 ст.5. іш.5.2.1 п.5.2 ст.5, пп.5.2.7 п.5.2 ст.5, пп.5.4.2 її.5.4 ст.5 Закону України від 28.12.94 р. № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" (завищено валові витрати на 576125 грн., нарахованої винагороди працівникам за раціоналізаторські пропозиції);

п.п. 5.7.1 п.5.7 ст.5 Закону України від 28.12.94 р. № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" (неправомірно включено до складу валових витрат нараховані суми збору на обов'язкове державне пенсійне страхування та внесків на загальнообовьязкове державне соціальне страхування з виплати винагороди за раціоналізаторську пропозицію па 22610 грн.) в результаті чого занижено податок на прибуток на суму 340453 грн., в тому числі за 2010 рік 316482 грн., три квартали 2010 року- 155868 грн., півріччя 2010 року - 86816 грн. та за 1 кв.2011 року - 23971 грн. та завищено за 1 кв.2010 року на 217 грн., внаслідок порушень, викладених у п 3.1.1. п.3.1.2. 3.1.4. 3.1.4.1 Акту перевірки;

- ст. 58 Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» від 27.04.2010 р. N 2154-УІ (занижено частину чистого прибутку, що відраховується державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями до державного бюджету на сума 184415 грн.) - пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 21 липня 2010 р. № 610 "Про порядок відрахування у 2010 році державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу)", пункту 1 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2008 р. N 158, пункту 1 Порядку відрахування до державного бюджету частини чистою прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2011 року № 138, Наказу ДПА України від 21.05.2009 року № 259 (зі змінами та доповненнями, внесеними наказом ДПА України від 07.10.2010 року № 774) ККНВП "Кварсит" в результаті чого занижено частину чистого прибутку, що відраховуються державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями до державного бюджету на суму 184415 грн., в г.ч. за 2010 рік у розмірі 172887 грн., три квартали 2010 року -55303грн., півріччя 2010 року - 30149 грн., 1 квартал 2010 року - 11542 грн. та за 1 кв. 2011 року в сумі 11528 грн.;

- п.п. 4.2.9 "є"п.4.2 ст. 4 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" -№ 889-ІУ від 22.05.2003 р. (із змінами та доповненнями) в частині не включення до складу загального місячного або річного оподатковуваного доходу вартості отриманих працівниками Костянтинівського КИВП "Кварсит" медичних послуг від ФОП Морозова у сумі 297110.00 грн. та ФОП Дмитренко у сумі 41565.0грн.;

- порушення п.п,8.1.1 п. 8.1 ст. 8 ЗУ 889-1У не утримано податок за період з 01.01.2010 р. по 31.12.2010 р. з вартості цих послуг за ставкою, визначеною у п.7.1 ст. 7 Закону України № 889-ГУ, у розмірі 50801,25 грн.

23 серпня 2011 року Костянтинівською об'єднаною державною податковою інспекцією були прийняті податкові повідомлення-рішення:

- № 0000522342/6831 яким збільшено суму грошового зобов'язання Костянтинівському казенному науково-виробничому підприємству "КВЛРСИТ" на 409373, 75 грн., в тому числі за основним платежем - 327499,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 81874, 75 грн.

- № 0000532342/6832 яким збільшено суму грошового зобов'язання у розмірі 185484 грн.00коп., в тому числі за основним платежем - 1 85484.00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 0 грн.

- № 0001441743/6824 яким збільшено суму грошового зобов'язання Костянтинівському казенному науково-виробничому підприємству "КВАРСИТ" за платежем податок з доходів фізичних осіб у сумі 63501,56грн. в тому числі за основним платежем - 50801, 25 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 12700, 32 грн.

Крім того, 05.10.2011 року відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000682342/7870, яким збільшено суму грошового зобов'язання у

розмірі 185484, 00 грн., в тому числі за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 43490 грн.

Спір у даній справі виник за таких обставин.

На земельній ділянці, де розташовано Костянтинівське казенне науково-виробниче підприємство "Кварсит" знаходиться сховище склобою, що залишився від попереднього власника. Працівники «Кварситу» в законодавчо визначеному порядку оформили раціоналізаторську пропозицію, від економічного ефекту якого отримали винагороду. На твердження податкового органу склобій має статус «Товару», який підлягає оприбуткуванню в бухгалтерській звітності, а звідси і всі види оподаткування з використання цього «товару», а також неможливість віднесення раціоналізаторської винагороди до валових витрат підприємства.

Крім того, працівники підприємства за договорами на медичне обслуговування з суб'єктами підприємницької діяльності, що мають відповідні ліцензії, отримували певні медичні послуги. На твердження податкового органу підприємство повинно було купувати ліки і вести їх облік, а їх вартість піддавати оподаткуванню як з доходів фізичних осіб.

Відповідно до п 1.23 ст.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (надалі - Закону № 334), безоплатно надані товари (роботи, послуги) - це: товари, що налаються платником податку згідно з договорами дарування, іншими договорами, які не передбачають грошової або іншої компенсації вартості таких матеріальних цінностей і нематеріальних активів чи їх повернення, або без укладення таких угод.

Відповідно до п. 1.23 ст.1 Закону № 334 товари - матеріальні та нематеріальні активи, а також цінні папери та деривативи, що використовуються у будь-яких операціях, крім операцій з їх випуску (емісії") та погашення.

Згідно з приписами п.п. 4.1.6 п.4.1 ст. 4 Закону № 334 до доходів з інших джерел, у тому числі, але не виключно, відносяться суми у вигляді безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, вартості товарів (робіт, послуг), безоплатно наданих платнику податку у звітному періоді, крім їх надання у межах таких операцій між: платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи.

Таким чином, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції стосовно того, що обов'язок платника податку включати до доходів вартість безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг) переданих, тобто реалізованих йому за відповідним договором, або без такого договору іншою стороною (платником податку).Термін реалізація відповідно до чинного законодавства України визначається як будь-які операції на митній території України, що передбачають відвантаження товарів згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами з передачею прав власності або без такої, за плату (компенсацію) або без такої, незалежно від строків її надання, а також безоплатного відвантаження товарів, у тому числі з давальницької сировини ( у даному випадку - партія склобою АС-418).

Згідно з п. 5.1 ст.5 Закону № 334 валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до пп.5.2.1 п. 5.2. ст.5 Закону № 334 до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Крім того, п. 5.3. ст .5 Закону № 334 встановлюються вичерпний перелік витрат, які не повинні включатися до валових витрат підприємством. З зазначеної норми не вбачається обов'язок позивача не включати до валових витрат відповідні витрати, понесені на підготовку сировини для виробництва готової продукції.

Таким чином, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції стосовно того, що склобой АС - 418 неможливо вважати товаром у розумінні норм чинного законодавства, що виключає висновок відповідача про безоплатне його отримання позивачем і, відповідно, підприємством правомірно не було віднесено суму витрачених на видобуток та підготовку відходів в якості сировини до складу валових доходів.

Колегія суддів не приймає посилання апелянта на приписи п.3.14 Наказу державного

комітету статистики України від 13.06.2004 № 5 "Про затвердження Інструкції зі

статистики заробітної плати", де, зокрема, зазначено, що виплати за раціоналізаторську пропозицію не належать до фонду оплати праці, а тому, на переконання відповідача, суму нарахованої працівникам винагороди за раціоналізаторську пропозицію позивач повинен був відобразити у складі витрат по бухгалтерському обліку, а не за рахунок створених фондів, з наступних підстав.

Відповідно до пп. 5.6.1 п.5.6 ст.5 Закону до складу валових витрат платника податку відносяться витрати на оплату праці фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку, які включають втрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших видів заохочень і виплат, виходячи з тарифних ставок, у вигляді премій, заохочень, відшкодувань вартості товарів (робіт, послуг), витрати на виплату авторських винагород та виплат за виконання робіт (послуг), згідно з договорами цивільно-правового характеру, будь-які інші виплати в грошовій або натуральній формі, встановлені за домовленістю сторін (крім сум матеріальної допомоги, які звільняються від оподаткування згідно з нормами закону, що регулює питання оподаткування доходів фізичних осіб (законодавства, що встановлює правила оподаткування прибутковим податком з громадян).

Відповідно до пп.5.4.2 и. 5.4 ст.5 Закону до валових витрат включаються витрати, крім тих, що підлягають амортизації, пов'язані з науково-технічним забезпеченням господарської діяльності, на винахідництво І раціоналізацію господарських процесів, проведення дослідно-експериментальних та конструкторських робіт, виготовлення та дослідження моделей і зразків, пов'язаних з основною діяльністю платника податку, виплатою роялті та придбання нематеріальних активів (крім тих, що підлягають амортизації") для їх використання у господарській діяльності платника податків.

Відповідно до пп.5.2.7 н.5.2 ст.5 Закону суми витрат, не враховані у минулих податкових періодах у зв'язку з допущенням помилок та виявлених у звітному податковому періоді у розрахунку податкового зобов'язання.

Таким чином, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції стосовно того, що виплати за раціоналізаторські пропозиції включаються до валових витрат, що виключає застосування штрафних фінансових санкцій до позивача за завищення валових витрат з них підстав.

Щодо твердження апелянта про порушення позивачем п.4.2.9 ст.4. п.п.8.1.1 п. 8.1 ст.8 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", колегія суддів вважає доречним зазначити наступне.

Відповідно до п.4.2.9 ст.4 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" до складу загального місячного оподатковуваного доходу включаються дохід, отриманий платником податку від йото працедавця як додаткове благо (за винятками, передбаченими пунктом 4.3 цієї статті)

Пункт 1.1. ст.1 Закону "Про податок з доходів фізичних осіб" термін додаткові блага визначає як кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, Інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку його працедавцем (самозайнятою особою), якщо такий дохід не є заробітною платою чи виплатою, відшкодуванням чи компенсацією за цивільно-правовими угодами, укладеними з таким платником податку (далі - інші виплати і винагороди).

Згідно з п.п. 4.3.22. п. 4. З ст. 4 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" до доходів, які не включаються до складу загального місячного або річного оподаткованого доходу відносяться кошти або вартість майна (послуг), що надаються як допомога на лікування та медичне обслуговування платника податку його працедавцем за рахунок коштів, які залишаються після оподаткування такого працедавця податком на прибуток підприємств, за наявності відповідних підтверджуючих документів.

Беручи до уваги вищевикладене, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції щодо звільнення позивача від нарахування до складу загального місячного оподатковуваного доходу сум, сплачених як допомога на лікування працівникам, а також від сплати податків, передбачених плі.8.1.1 п. 8.1 ст. 8 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб".

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції і є непереконливими з огляду на дослідження судом першої інстанції доказів, наданих позивачем, і нормативно-правового обґрунтування позиції підприємства.

Керуючись статтями 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції Донецькій області Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 03 лютого 2012 року у справі № 2а/0570/17820/2011 за позовом Костянтинівського казенного науково-виробничого підприємства "Кварсит" до Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції Донецькій області Державної податкової служби про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень від 23.08 2011 року № 0000522342/6831 в частині на суму 356065 грн., № 0000532342/6832 від 23.08.2011 року, № 0001441743/6824 від 23.09.2011 року, та № 0000682342/7870 від 05.10.2011 р. - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до ч. 3 статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Повний текст складено 13 квітня 2012 року.

Головуючий суддя: Г.М.Міронова

Судді: А.А.Блохін.

І. В. Юрко