Постанова № 24073340, 12.04.2012, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Твердохліб Р.С.

Суддя-доповідач - Ястребова Л.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 квітня 2012 року справа №2а-11465/11/1270

приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді - доповідача: Ястребової Л.В.,

суддів: Ляшенка Д.В.,Попова В.В.,

секретар Полторацька С.С.

за участі представника позивача Степаненко Т.О.

представника відповідача Косової Н.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Луганськтепловоз» на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2012 року по справі № 2а-11465//11/1270 за позовом відкритого акціонерного товариства «Холдингова компанія «Луганськтепловоз» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську Державної податкової служби про визнання дій незаконними та визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську Державної податкової служби про визнання дій такими, що не відповідають вимогам Закону та визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 27.04.2009 року № 00001508013/0 яким зменшено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 53560 грн. за січень 2009 року.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2012 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

В апеляційній скарзі позивач просить скасувати постанову Луганського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2012 року, прийняти нове рішення, яким задовольнити позов у повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, заперечення на апеляційну скаргу, встановила наступне.

Позивач - публічне акціонерне товариство «Холдингова компанія «Луганськтепловоз» зареєстровано у якості юридичної особи виконавчим комітетом Луганської міської ради 27 квітня 2011 року за №13821050023002275, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 05763797, юридична адреса: 91005, м. Луганськ, вул. Фрунзе, 107, взято на податковий облік у СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Луганську 01 вересня 2004 року.

У період з 20 березня 2009 року по 09 квітня 2009 року працівниками спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську (далі СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Луганську) на підставі ч.6 п.9 ст. 11-1 Закону України від 12 квітня 1990 року № 509 «Про державну податкову службу в Україні», а також п.п. 7.7.5 п.7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» здійснено позапланову виїзну перевірку ВАТ «ХК Луганськтепловоз» з питань достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок платника за січень 2009 року.

За результатами перевірки складено акт №258/08-3/05763797 від 14 квітня 2009 року у висновках якого вказується на порушення п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.2, п.п. 7.4.3 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та п. 5.7 ст. 5 Порядку заповнення та подання податкової декларації по податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 30 травня 1997 року № 166 (в редакції наказу від 15 червня 2005 року №213, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30 червня 2005 року за №702/10982) в результаті чого завищено податковий кредит з податку на додану вартість за грудень 2008 року у сумі 53560 грн., в результаті чого завищено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість на суму 53560 грн. по декларації за січень 2009 року.

На підставі акту перевірки від 14 квітня 2009 року №258/08-3/05763797 спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Луганську прийнято податкове повідомлення-рішення №00001508013/0 від 27 квітня 2009 року, яким зменшено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за січень 2009 року на 53560 грн.

Суть спору полягає в тому, що в основу акту перевірки покладено висновок податкового органу про необхідність виключення із податкового кредиту позивача частки ПДВ у складі вартості придбаних товарів та основних фондів, яка відповідає часті отриманих позивачем відходів і брухту чорних металів в процесі виробництва продукції, позаяк продаж утворених відходів у вигляді металевого брухту не є оподатковуваною операцією.

На час виникнення спірних правовідносин спеціальним Законом, який визначав платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету був Закон України «Про податок на додану вартість».

Згідно з підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником

податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8і цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Із матеріалів справи вбачається, що постачальниками позивача у грудні 2008 року були МПП «Сплав-плюс» - договір від 18 червня 2007 року № 830-398/07, МПП «Сплав-плюс» - договір від 26 грудня 2007 року № 830-670/07, ВАТ «Сталь» - договір від 20 лютого 2007 року № 804/07-22, ПП «Точліт» - договір від 20 грудня 2006 року № 804/07-2 та ВАТ «Локомотив-ресурс» - договір від 20 грудня 2006 року № 804/07-6. Відповідно до зазначених договорів, продавець зобов'язаний надати покупцю оригінали товарно-транспортної та податкової накладних, рахунки-фактури та документи, підтверджуючі якість товару (п.4.2 договору). Отримання матеріалів по кількості та якості здійснюється згідно інструкцій від 15 червня 1966 року П-6, від 25 квітня 1966 року П-7, «Положення про постачання продукції виробничо-технічного призначення» від 25 липня 1988 року №888 (п.6 договору). Отримана продукція супроводжується сертифікатом та паспортом якості. Предметом договорів постачання були: стальной лом, стружка стальна, чугуний лом, стружка меді, сталь, швелера стальні горячекатані та ін. Отриманий ВАТ «ХК «Луганськтепловоз» метал, придбавався з 20% ставкою податку на додану вартість. В пунктах зазначених договорів «Ціна та сума договору» прямо оговорено приблизну суму постачання товарів та розмір податку на додану вартість, що є невід'ємною частиною договору.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач є тепловозобудівним підприємством і у своїй господарсько-виробничій діяльності використовує метал. При використанні металу для виготовлення продукції компанії від нього залишаються відходи, які реалізуються позивачем.

В даному випадку використання позивачем придбаних товарів (основних фондів) у господарській діяльності як умовою для віднесення їх вартості до податкового кредиту є їх залучення до виробничого процесу, тобто використання таких товарів у виробництві продукції. Оцінка ефективності такого використання (як-от - вихід готової продукції, наявність або відсутність відходів, подальше використання цих відходів) не впливає на податковий облік платника (позивача у справі).

На підставі вищенаведеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції рішення прийнято з помилковим застосуванням норм матеріального права, а тому апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення позовних вимог.

Керуючись статтями 195, 196, 198, 202, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Луганськтепловоз» задовольнити.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2012 року у справі № 2-11465/11/1270 - скасувати.

Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства «Луганськтепловоз» задовольнити.

Визнати недійсним податкове повідомлення-рішення від 27.04.2009 року № 00001508013/0.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня складення в повному обсязі.

Колегія суддів Л.В.Ястребова

Д.В.Ляшенко

В.В,Попов