Постанова № 24065676, 05.04.2012, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

1

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

5 квітня 2012 року м. Київ

Суддя Апеляційного суду міста Києва Паленик І.Г. за участю:

прокурора - особи, яка притягнута до адміністративної відповідальності - захисника - Брянцева В.Л., ОСОБА_2,ОСОБА_3,розглянувши у залі суду у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_2 на постанову судді Солом'янського районного суду м. Києва від 24 лютого 2012 року, про притягнення до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, передбачених ст. 340 МК України, -

ОСОБА_2, який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Києві, громадянин України, одружений, проживає за адресою: АДРЕСА_1, -

в с т а н о в и в :

Вказаною постановою ОСОБА_2 визнано винним у порушенні митних правил, передбачених ст. 340 МК України та піддано адміністративному стягненню у вигляді конфіскації товару на користь держави, вилученого відповідно до опису предметів від 2 лютого 2012 року.

Своє рішення суд мотивував тим, що факт правопорушення повністю підтверджується наявними матеріалами справи, а саме: протоколом про порушення митних правил, актом проведення митного огляду та вантажною митною декларацією.

Як вбачається зі змісту оскаржуваної постанови, 18 січня 2012 року в зоні діяльності пункту пропуску „Одеський морський торгівельний порт" Південної митниці через митний кордон України, відповідно до контракту від 20 вересня 2012 року №JS-09/10, на підставі інвойсу від 28 листопада 2011 року № HW1111281, коносаменту № NICSQV00 від 1 грудня 2011 року на судні Ганса пасіфіс/01147S у контейнері CAXU9271692 переміщено набори столових приборів на адресу ТОВ СП „Соломія", код ЄДРПОУ 25586053.

Продавцем товару є компанія „Схензен йітонг баойе трейдінг СО., ЛТД", зареєстрована в Китаї за адресою: 13Б Гонгсгунг Буілдінг Гонгйе Гарденно. 2044 Нортн Донгмен Роадлуогудіст Схензен, Гунгдонг.

26 січня 2012 року товари автомобілем з реєстраційним номером 44004ОВ/157280А були доставлені до Київської регіональної митниці.

Наступного дня представник митного брокера ТОВ „Владі і КО" ОСОБА_2, який діяв відповідно до договору про надання послуг з декларуванням товарів від 30 грудня 2010 року №УБР-1/2011 з ТОВ СП „Соломія", заявив товари до митного контролю та митного оформлення в режимі імпорт за вантажною митною декларацією № 100200000/2012/561972.

Відповідно до наданої ВМД товар заявлено як набори столових приборів з нержавіючої сталі з написом „Askold" HW022, 1655 картонних коробок по 6 наборів в кожному, в 1 уартонній коробці 4 набори, в кожному наборі:

Чиста вага - 12 122 кг.

У графі № 38 „вага нетто" вантажної митної декларації ОСОБА_2 вказав вагу нетто

товару 12 122 кг.

30 січня 2012 року в період часу з 17 год. 55 хв. до 19 год. 55 хв. було проведено митний огляд товару та складено акт митного огляду № 100200000/2012/561972.

Згідно з актом, при митному огляді було проведено контроль вагових характеристик окремих одиниць товару за допомогою ваговимірювальних приладів. В результаті зважування встановлено, що вага брутто відповідає заявленому, а вага нетто становить 13907 кг, що на 1785 кг більше заявленого.

Відповідно з п. 2.1. Наказу ДМСУ від 1 квітня 2002 року № 174 „Про затвердження Порядку проведення ідентифікаційного огляду товарів та інших предметів декларантом" - при декларуванні товарів та інших предметів декларант має право звернутись до митного органу із заявою про надання дозволу на проведення ідентифікаційного огляду товарів та інших предметів, для того, щоб упевнитись в правильності декларування товарів та уникнути випадків порушення ним митних правил. Враховуючи наведене, ОСОБА_2 мав можливість оглянути товар та правильно його заявити. Однак ідентифікаційний огляд ОСОБА_2 не проводив.

Відповідно до ст. 88 МК України декларант виконує всі обов'язки і несе у повному обсязі відповідальність, передбачену цим Кодексом, незалежно від того, чи він є власником товарів і транспортних засобів, які переміщуються через митний кордон України, митним брокером чи іншою уповноваженою особою.

Крім цього, згідно п. 5 Постанови Кабінетів Міністрів України № 574 від 9 червня 1997 року „Про затвердження Положення про вантажну митну декларацію" та п. 1.6 Наказу ДМСУ № 314 від 20 квітня 2005 року „Про порядок здійснення митного контролю й митного оформлення товарів із застосуванням вантажної митної декларації", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 квітня 2005 року за № 439/10719 - декларант несе юридичну відповідальність за достовірність відомостей, зазначених у ВМД.

Таким чином, своїми діями, що виразилися у недекларуванні товарів, що переміщуються через митний кордон України, тобто незаявлені за встановленою формою точних відомостей про вагу нетто товарів у вантажній митній декларації, які підлягають обов'язковому декларуванню у разі переміщення через митний кордон України, ОСОБА_2 вчинив порушення митних правил, передбачене ст. 340 МК України.

Вартість предметів правопорушення з урахуванням митних платежів складає 98 421 грн., 84 коп.

Товар, що є безпосереднім предметом правопорушення вилучено та передано на зберігання за адресою: м. Київ, бул. І.Лепсе, 8-а.

Не погоджуючись з таким рішенням суду захисник ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду та закрити провадження у справі. Зокрема, апеляція мотивована тим, що постанова суду є незаконною та такою, що прийнята з порушенням норм процесуального права та з неправильним застосуванням норм матеріального права. Так, автор апеляції наголошує на тому, що застосування ст. 340 МК України можливо лише при наявності складу адміністративного правопорушення, однак, в діях його довірителя відсутні об'єкт правопорушення, об'єктивна сторона, а також суб'єктивна сторона, зокрема через те, що зазначення в ВМД маси нетто товару 12122 кг замість 13907 кг відбулося з незалежних від ОСОБА_2 причин. Причиною стала технічна помилка відправника товару що підтверджується листом ТОВ ШЕНЬЧЖЕНЬ ЇТОНГ БАОЙЕ ТРЕЙДІНГ від 6 лютого 2012 року, а тому, вважає, що в діях його довірителя відсутній склад адміністративного правопорушення. Крім цього, автор апеляції звертає увагу суду, що при розгляді справи судом першої інстанції не було надано належної оцінки доказам наданих представником ОСОБА_2, які були залучені судом до матеріалів справи, та не вказано в постанові мотиви на підставі яких він не взяв до уваги або відхилив докази, які на його думку підтверджують відсутність в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення.

У судовому засіданні ОСОБА_2 заявив, що свою вину у згаданому порушені митних правил визнає і щиро розкаюється у вчиненому та просить апеляційний суд змінити постанову суду першої інстанції та застосувати до нього вид стягнення у вигляді штрафу в розмірі ста неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Заслухавши думку ОСОБА_2 та його захисника, кожного окремо, які просили змінити постанову суду першої інстанції в частині виду застосування стягнення, прокурора, який не заперечував проти накладення на ОСОБА_2 стягнення у виді штрафу, вивчивши матеріали адміністративної справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, слід прийти до висновку про необхідність змінити постанову суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, серед ряду завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.

У відповідності з положеннями ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Дослідженням матеріалів справи встановлено, що суд першої інстанції дотримався вищевказаних вимог закону, всебічно, повно та об'єктивно дослідив всі обставини вчиненого ОСОБА_2 адміністративного правопорушення, та прийшов до правильного висновку про доведеність його вини у порушенні митних правил, передбачених ст. 340 МК України.

Доказом вчинення ОСОБА_2 зазначеного адміністративного правопорушення є дані, які містяться в протоколі про адміністративне правопорушення № 0282/10000/12 від 1 лютого 2012 року, складеного уповноваженою на те особою, актом про проведення митного огляду товарів, вантажно-митною декларацією, інших матеріалах справи. Крім того, ОСОБА_2 в судовому засіданні апеляційної інстанції особисто визнав, що не скористався своїм правом на проведення ідентифікаційного огляду вантажу і не заявив за встановленою формою точних відомостей про товари, які підлягають обов'язковому декларуванню у разі переміщення через митний кордон України.

Між тим, ст. 88 МК України передбачено, що декларант зобов'язаний здійснити декларування товарів і транспортних засобів відповідно до порядку встановленого цим кодексом, за що і несе відповідальність в повному обсязі, незалежно від того, чи він є власником товарів і транспортних засобів, які переміщуються через митний кордон України, митним брокером чи іншою уповноваженою особою.

Декларування ж, відповідно до ст. 81 МК України, здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою точних відомостей про товари і транспортні засоби, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення, чого ОСОБА_2 зроблено не було.

З висновками суду першої інстанції про визнання винним ОСОБА_2 у порушенні митних правил та притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 340 МК України повністю погоджуюсь, а тому в цій частині рішення суду є законним та обґрунтованим.

Разом з тим, суд обираючи щодо ОСОБА_2 стягнення у виді конфіскації на користь держави товару - безпосереднього предмету порушення митних правил, не врахував те, що санкція ст. 340 МК України передбачає адміністративне стягнення також і у виді штрафу.

Обставини, які відповідно до ст. 35 КУпАП обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення по справі відсутні.

Як встановлено апеляційним судом ОСОБА_2 не оспорює своєї вини у порушенні митних правил, усвідомив протиправність своїх дій та зробив з цього приводу належні висновки, працює представником митного брокера ТОВ «Владі і Ко», вчиненню ним порушення митних правил в значній мірі сприяла технічна помилка в пакувальному листі по інвойсу на товар самим відправником товару.

Відповідно до ст. ст. 23, 33 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, а також запобігання вчинення нових правопорушень, при цьому враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність.

Виходячи з наведеного та враховуючи, вищезазначені дані про особу ОСОБА_2 та обставини вчинення згаданого порушення митних правил, вважаю, що накладене на ОСОБА_2 стягнення у виді конфіскації товару на користь держави є надмірно суворим та підлягає пом'якшенню шляхом застосування стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі п'ятисот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 8 500 гривень.

Керуючись ст. 294 КУпАП, -

п о с т а н о в и в :

Апеляцію захисника ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_2 задовольнити частково.

Постанову судді Солом'янського районного суду м. Києва від 24 лютого 2012 року, якою ОСОБА_2 визнано винним у порушенні митних правил, передбачених ст. 340 МК України та піддано адміністративному стягненню у вигляді конфіскації товару на користь держави, вилученого відповідно до опису предметів від 2 лютого 2012 року, змінити, застосувати до нього замість адміністративного стягнення у виді конфіскації товару - стягнення у виді штрафу в розмірі п'ятисот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 8 500 гривень, у дохід держави.

В решті постанову суду залишити без змін.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя Апеляційного суду міста Києва Паленик І.Г.