Рішення № 24064260, 19.05.2012, Бахмутський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Артемівський міськрайонний суд Донецької області)

Справа № 2-2894/11

2/0503/269ё/2012

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 травня 2012 р. Артемівський міськрайонний суд Донецької області у складі: головуючого судді Харченко О.П. при секретарі: Томаровій А.П.

за участю: представника позивача Бистрицької І.О.,

відповідача : ОСОБА_2

представника відповідача: ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі Артемівського міськрайонного суду у м Артемівську цивільну справу за позовною заявою Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" до ОСОБА_4, ОСОБА_2, Відділу державної виконавчої служби Артемівського міськрайонного управління юстиції про стягнення боргу,

встановив:

05.04.2011 р. позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4 про стягнення кредитної заборгованості, в якому вказував, що 14 травня 2007 р. між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку "Укрсоцбанк", в особі Артемівського відділення, правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк", та ОСОБА_4 був укладений Договір кредиту № 45-14/75. В забезпечення виконання зобов'язань за укладеним Договором кредиту між позивачем та ОСОБА_4 був укладений Договір застави № 1 від 14 травня 2007 р., посвідчений приватним нотаріусом Артемівського міського нотаріального округу 14 травня 2007 р. за реєстровим номером 3127. Предметом Договору застави є транспортний засіб марки TOYOTA, модель CAMRY, 2005 рік випуску, колір сірий, реєстраційний номер НОМЕР_1, тип транспортного засобу -легковий сєдан, що належить ОСОБА_4 на підставі Свідоцтва про реєстрацію ТЗ серії АНС № НОМЕР_2 і його загальна заставна вартість за згодою сторін становить 148975,00 грн., що в еквіваленті за офіційним курсом НБУ на дату укладання Договору застави складає 29500,00 доларів США (двадцять дев'ять тисяч п'ятсот доларів США). Позивач послався на ст. 12 Закону України „Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", у якому вказано, що на підставі реєстрації в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна встановлюється пріоритет обтяження, тобто черговість прав кредиторів (обтяжувачів) на майно боржника. Відповідно до Витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна № 30004355 від 17.01.2011 р. запис № 5 право позивача на автомобіль TOYOTA було зареєстровано в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна 16.05.2007 р. під реєстраційним номером 4965279. Відповідач ОСОБА_4 своїх зобов'язань по сплаті кредиту за Договором кредиту не виконував, в зв`язку з чим АКБ "Укрсоцбанк" звернувся з позовом в Артемівський міскрайонний суд про примусове стягнення з ОСОБА_4 боргу за Договором кредиту. Позов був задоволений відповідно до Рішення Артемівського міськрайонного суду від 09 липня 2009 по справі № 2-3755-2009, згідно якого підлягала стягненню з ОСОБА_4 на корить АКБ "Укрсоцбанк" кредитна заборгованість, що виникла станом на 09.07.2009 р., у сумі 21035,68 дол.США, або 160386,51 грн. На підставі заяви позивача ВДВС Артемівського міськрайонного управління юстиції відкрило 30.07.2009 р. виконавче провадження № 13981205 для примусового виконання рішення суду, в межах якого з`ясувалось, що автомобіль TOYOTA переховує мешканець міста Донецька ОСОБА_2, в зв'язку з чим примусова реалізація заставленого автомобіля TOYOTA для погашення боргу ОСОБА_4 за Договором кредиту не відбулась, а заборгованість за Договором кредиту щомісяця зростала за рахунок нарахування процентів на залишок основної заборгованості. 01.03.2011 р. відповідно до складеного виконавчою службою Акту опису й арешту майна серія АА № 530371 автомобіль TOYOTA був переданий від ОСОБА_2 представнику ПАТ "Укрсоцбанк"у місті Донецьку. Переданий автомобіль TOYOTA не заводився, внаслідок чого самостійно не пересувався. За транспортні послуги по евакуації автомобіля TOYOTA з місця передачі по вул. Поліграфічна у м. Донецьку до стоянки, розташованої по вул. Сеченова, 31, у м. Донецьку, позивач відповідно до квитанції Приватного підприємця ОСОБА_5 від 01.03.2011 р. № 006746 сплатив останньому 300,00 грн. Просив суд стягнути з ОСОБА_4 заборгованість за Договором кредиту від 14 травня 2007 р. № 45-14/75 у загальній сумі 4539,98 доларів США, або 36023,38 грн., в тому числі прострочені проценти за період з 09.07.2009 р. по 01.03.2011 р. в сумі 4312,70 дол. США, або 34219,98 грн.; пеню за порушення строків сплати процентів за період з 01.03.2010 р. по 01.03.2011 р. у сумі 227,28 дол. США, або 1803,40 грн., а також витрати позивача у сумі 300,00 грн. на оплату послуг по евакуації заставленого автомобіля TOYOTA з місця передачі по вул. Поліграфічна у м. Донецьку до стоянки, розташованої по вул. Сеченова, 31, у м. Донецьку.

15.04.2011 р. позивач подав до суду уточнення до позову, в якому співвідповідачами по справі визначив ОСОБА_4, ОСОБА_2, Відділ державної виконавчої служби Артемівського міськрайонного управління юстиції. В обґрунтування позовних вимог позивач додатково навів наступне. Автомобіль TOYOTA був переданий ОСОБА_2 11.06.2009 р. державним виконавцем ВДВС Артемівського міськрайонного управління юстиції ОСОБА_6 на підставі Акту опису й арешту майна від 11.06.2009 р., що був винесений на виконання Ухвали судді Артемівського міськрайонного суду Тверського С.М. від 07.04.2009 р. по справі № 2-888-2009 про забезпечення позову ОСОБА_2 до ОСОБА_4 щодо стягнення боргу у сумі 106036,37 грн. Позивач звернувся до начальника ВДВС Артемівського міськрайонного управління юстиції та ОСОБА_2 з листом № 45-01/653 від 17.06.2009 р., в якому повідомляв про свої права заставодержателя та вимагав скасування Акту опису й арешту майна від 11.06.2009 і повернення автомобіля TOYOTA заставодержателю. Співвідповідач ВДВС Артемівського міськрайонного управління юстиції, відповідно до Постанови начальника служби від 24.06.2009 р. задовольнив вимогу позивача та скасував спірний Акт опису й арешту майна від 11.06.2009 р. Співвідповідач ОСОБА_2 22.06.2009 отримав лист позивача № 45-01/653 від 17.06.2009 р., що засвідчує повідомлення про вручення поштового відправлення № 1225241, але відповіді на нього не надав і автомобіль TOYOTA заставодержателю не повернув. Позивач вказував ,що за заявою позивача відповідно до Ухвали Артемівського міськрайонного суду від 08.07.2009 р. по справі № 2-888-2009 було скасований арешт, застосований відносно автомобіля TOYOTA у межах позову ОСОБА_2 до ОСОБА_4 щодо стягнення боргу у сумі 106036,37 грн. .Позивач вважає , що співвідповідач ОСОБА_2, маючи повну інформацію щодо першочергових прав позивача на автомобіль TOYOTA, скасування 24.06.2009 р. акту опису й арешту майна від 11.06.2009 р. та скасування 08.07.2009 р. заходів забезпечення, застосованих Артемівським міськрайонним судом за його позовом до ОСОБА_4 згідно ухвали від 07.04.2009 р. по справі № 2-888-2009, утримував заставлений автомобіль TOYOTA та приховував його місцезнаходження. ВДВС Артемівського МРУЮ в межах виконавчого провадження по примусовому виконанню рішення Артемівського міськрайонного суду від 09.07.2009 р. по справі № 2-3755-2009 виніс постанову від 30.07.2009 р. про розшук майна боржника. Лист Управління Державної автомобільної інспекції ГУ МВС України в Донецькій області від 09.09.2009 р. № 9/8568 свідчить, що особовий склад Державтоінспекції області був орієнтований на розшук автомобіля TOYOTA. 17.06.2009 року позивач звернувся в Артемівський міськрайонний суд з позовом до ВДВС Артемівського МУЮ та ОСОБА_2 про витребування майна з чужого незаконного володіння та передачу його заставодержателю на збереження на період до реалізації з прилюдних торгів. За вказаним позовом Артемівський міськрайонний суд відкрив 20.06.2009 р. провадження по справі № 2-4826-2009. По заяві позивача відповідно до Ухвали Артемівського міськрайонного суду про забезпечення позову від 08.07.2009 по справі № 2-4826-2009 був накладений арешт на автомобіль TOYOTA та покладено на ВДВС Артемівського МУЮ обов'язок вилучити його у ОСОБА_2 та передати заставодержателю - АКБ "Укрсоцбанк", за адресою: вул. Радянська, 37, м. Артемівськ,яку 07.10.2009 р. отримав ОСОБА_2. Ухвалу про забезпечення позову від 08.07.2009 р., яку він не оскаржив, але не виконав. 09.12.2009 р. по справі № 2-4826-2009 було ухвалене Заочне рішення, яке набуло чинності 21.12.2009 р. Вказане Заочне рішення зобов'язало ВДВС Артемівського МУЮ та ОСОБА_2 передати автомобіль TOYOTA заставодержателю - АКБ "Укрсоцбанк", за адресою: м. Артемівськ, вул. Радянська, буд.37. ВДВС Артемівського МУЮ на підставі заяв АКБ "Укрсоцбанк" відкрив виконавчі провадження для примусового виконання Ухвали Артемівського міськрайонного суду про забезпечення позову від 08.07.2009 по справі № 2-4826-2009 та Заочного рішення від 09.12.2009 р. по тій же справі № 2-4826-2009. ВДВС Артемівського МУЮ та ВДВС Київського районного управління юстиції у м. Донецьку тривалий час не могли забезпечили примусову передачу автомобіля TOYOTA від ОСОБА_2 до заставодержателя - АКБ "Укрсоцбанк", бо ОСОБА_2 ухилявся від його повернення та переховував його в невідомому місці. 13.07.2009 р.,а потім неодноразово позивач звертався до органів прокуратури зі скаргами на незаконні дії ОСОБА_2 відносно автомобіля TOYOTA, що підтверджують скарги та запити позивача від 04.08.2009 № 45-01/895; від 11.09.2009 № 45-01/1036; від 01.10.2009 № 45-01/117; від 26.10.2009 № 45-01/1181; від 13.01.2010 № 45-01/17; від 09.02.2010 № 45-01/79; від 01.03.2010 № 45-01/153; від 16.03.2010 № 45-01/201; від 13.05.2010 № 45-01/375; від 27.05.2010 № 45-01/437; від 30.07.2010 № 45-01/620; від 03.11.2010 № 45-01/787; від 14.02.2011 № 45-01/115; а також відповідні листи та постанови органів прокуратури від 24.09.2009; від 09.12.2009; від 22.02.2010; від 04.03.2010; від 09.04.2010; від 28.05.2010; від 09.07.2010; від 10.09.2010; від 13.01.2011. 01.03.2011 р. Підрозділ примусового виконання рішень ВДВС Головного УЮ у Донецькій області в межах ВП № 21888654 оформив передачу автомобіля TOYOTA від ОСОБА_2 до позивача . Позивач вважає,що мало місце безпідставне утримання ОСОБА_2 автомобіля TOYOTA протягом періоду з 09.07.2009 р. по 01.03.2011 р. і це унеможливило виконання Рішення Артемівського міськрайонного суду від 09 липня 2009 по справі № 2-3755-2009 щодо стягнення з ОСОБА_4 на користь АКБ "Укрсоцбанк" заборгованості за Договором кредиту та призвело до збільшення кредитної заборгованості ОСОБА_4 за рахунок щомісячного нарахування процентів на суму основного боргу по кредиту. Просив суд стягнути солідарно з ОСОБА_4, ОСОБА_2, ВДВС Артемівського МУЮ заборгованість за Договором кредиту від 14 травня 2007 р. № 45-14/75 у загальній сумі 4539,98 доларів США, або 36023,38 грн., в тому числі прострочені проценти за період з 09.07.2009 р. по 01.03.2011 р. в сумі 4312,70 дол. США, або 34219,98 грн.; пеню за порушення строків сплати процентів за період з 01.03.2010 р. по 01.03.2010 р. у сумі 227,28 дол. США, або 1803,40 грн., а також витрати позивача у сумі 300,00 грн. на оплату послуг по евакуації заставленого автомобіля TOYOTA з місця передачі по вул. Поліграфічна у м. Донецьку до стоянки, розташованої по вул. Сеченова, 31, у м. Донецьку.

У судовому засіданні представник позивача підтримала уточнені та доповнені позовні вимоги та просила їх задовольнити у тому вигляді ,в якому вони заявлені до суду.

Відповідач ОСОБА_2 позов не визнав у повному обсязі та суду поясни в, що автомобіль йому було передано виконавчою службою на виконання рішення суду про стягнення заборгованості з ОСОБА_4, тому він ніяких незаконних дій не вчиняв,а відстоював свої права згідно рішення Артемівського міськрайонного суду.

Представник відповідача ОСОБА_2позов тне визнав та суду пояснив, що ОСОБА_2 не має кредитних відносин з позивачем, а що стосується вартості транспортування автомобіля ,то не надано належного доказу такого транспортування. Окрім того автомобіль було повернено у тому вигляді, в якому його було передано ОСОБА_2. Він ним не користувався а зберігав у придатному для зберігання місці. Тому його вини в тому, що автомобіль транспортували не має, можливо розрядився акумулятор чи було відсутнє паливо. Він цього не перевіряв,бо не користувався автомобілем і йому невідомо,чому транспортували автомобіль і куди.

Від співвідповідача ОСОБА_4 до суду надійшло заперечення на позов та заява слухати справу у його відсутності. В запереченні на позов співвідповідач ОСОБА_4 зазначив, що з 11.06.2009 р. автомобіль TOYOTA знаходився у ОСОБА_2, внаслідок чого він не повинен нести фінансові витрати по Договору кредиту за період з 11.09.2009 р. .Окрім того банк давав дозвіл здавати в оренду автомобіль ОСОБА_8,який йому зателефонував та повідомив про вилучення автомобіля.З 11.06.2009 року він не мав можливості користуватися спірним автомобілем і тому вважає, що не повинен нести фінансові витрати за кредитним договором.

Від співвідповідача Відділу державної виконавчої служби Артемівського міськрайонного управління юстиції до суду надійшло заперечення на позов та заява слухати справу у відсутності його представника. В запереченні на позов ВДВС МУЮ зазначив, що не визнає позов у повному обсязі, бо діяв у межах Закону України "Про виконавче провадження", а невиконання Рішення Артемівського міськрайонного суду від 09 липня 2009 по справі № 2-3755-2009 щодо стягнення з ОСОБА_4 на користь АКБ "Укрсоцбанк" заборгованості за Договором кредиту мало місто оскільки ОСОБА_2 ігнорував законні вимоги ДВС та ухилявся від повернення автомобіля TOYOTA позивачу.

Заслухавши доводи позивача та відповідача ОСОБА_2 та його представника , вивчивши заперечення на позов співвідповідачів ОСОБА_4, ВДВС Артемівського МУЮ, вивчивши та дослідивши матеріали цивільної справи , суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення позову з таких підстав.

Частина 2. ст. 1054 Цивільного Кодексу України передбачає, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення кодексу, що регламентують відносини за позикою.

Частина 1 ст. 1048 Цивільного Кодексу України передбачає, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Стаття 49 ЗУ "Про банки і банківську діяльність"забороняє надання безвідсоткових кредитів.

Стаття. 14 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" передбачає, якщо інше не встановлено цим Законом, зареєстроване обтяження має вищий пріоритет над незареєстрованими обтяженнями. Пріоритет зареєстрованих обтяжень визначається у черговості їх реєстрації. Обтяжувач з вищим пріоритетом має переважне право на звернення стягнення на предмет обтяження.

Стаття 30 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" передбачає, обтяжувач має право задовольнити свою вимогу за забезпеченим обтяженням зобов'язанням шляхом продажу предмета забезпечувального обтяження третій особі.

Пункт 3 частини 2 ст. 11 Цивільного кодексу України передбачає, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, завдання майнової (матеріальної) шкоди іншій особі.

Стаття 13 Цивільного кодексу України передбачає, що при здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, а

тому не допускаються дії особи, що вчинюються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживають правом в інших формах.

Пункт 8 частини 2 ст. 16 Цивільного кодексу України передбачає, що відшкодування збитків є одним із способів захисту цивільних прав.

Стаття 22 Цивільного кодексу України передбачає, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. У відповідності до статті 22 Цивільного кодексу України під збитками розуміються втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки) та доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Частина 3 ст. 22 Цивільного кодексу України передбачає, що збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Частина 1 статті 1166 Цивільного кодексу України передбачає, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Частина 2 статті 1166 Цивільного кодексу України передбачає, що особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Стаття 1212 Цивільного кодексу України передбачає, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Це положення застосовується незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події (частина друга ст.1212 ЦК України). Відповідно до частини першої статті 1213 ЦК України:"Набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі".

Статті 549-552 Цивільного кодексу України передбачають стягнення неустойки у разі порушення боржником зобов'язання, отже можливість стягнення пені за межами договірних правовідносин законом не передбачена.

Стаття 52 Закону України "Про виконавче провадження"передбачає наступне. "Стягнення на заставлене майно в порядку примусового виконання допускається за виконавчими документами для задоволення вимог стягувача-заставодержателя. Для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, стягнення на заставлене майно боржника може бути звернено у разі: виникнення права застави після винесення судом рішення про стягнення з боржника коштів; коли вартість предмета застави перевищує розмір заборгованості боржника заставодержателю. Про звернення стягнення на заставлене майно для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, державний виконавець повідомляє заставодержателя не пізніше наступного дня після накладення арешту на майно або тоді, коли йому стало відомо, що арештоване майно боржника знаходиться у заставі, та роз'яснює заставодержателю право на звернення до суду з позовом про звільнення заставленого майна з-під арешту."Отже, Закон України "Про виконавче провадження"не забороняє державному виконавцю накладати арешт на майно заставлене третім особам.

Відповідно до ст. 8 Коституції України, норми Конституції України мають найвищу юридичну силу, а її норми є нормами прямої дії. Відповідно до ст. 124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Судом встановлено і не оспорюється сторонами, що 14 травня 2007 р. між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку „Укрсоцбанк", в особі Артемівського відділення, правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк", та ОСОБА_4 було укладено Договір кредиту № 45-14/75 та Договір застави № 1 транспортного засобу марки TOYOTA, модель CAMRY, 2005 рік випуску, колір сірий, реєстраційний номер НОМЕР_1, тип транспортного засобу -легковий сєдан. Відповідно до Витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна № 30004355 від 17.01.2011 р. запис № 5 право позивача як заставодержателя на автомобіль TOYOTA було зареєстровано в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна 16.05.2007 р. в 16:45 під реєстраційним номером 4965279.

Право власності на заставлений автомобіль зареєстроване на підставі Свідоцтва про реєстрацію ТЗ серії АНС № НОМЕР_2, виданого РЕВ 8-го МРВ ДАІ м. Артемівська 08 травня 2007 р., за ОСОБА_4.

Акт опису й арешту майна АА № 738358, складений 11.06.2009 р. державним виконавцем ВДВС Артемівського міськрайонного управління юстиції ОСОБА_6, підтверджує, що ОСОБА_2 переданий на зберігання автомобіль марки TOYOTA реєстраційний номер НОМЕР_1 відповідно до Рішення Артемівського міськрайонного суду від 06.05.2009 р. та виконавчого листа по справі № 2-888 щодо стягнення з ОСОБА_4 боргу на користь ОСОБА_2 у сумі 106036,37 грн. ,тобто відповідач ОСОБА_2 отримав автомобіль на законних підставах.

24.06.2009 р. Постановою начальника ВДВС Артемівського МУЮ скасований Акт опису й арешту майна від 11.06.2009 р., внаслідок чого ОСОБА_2 втратив право на збереження заставного автомобіля.

08.07.2009 р. суддею Артемівського міськрайонного суду Тверським С.М. винесена Ухвала від 08.07.2009 р. по справі № 2-888-2009 про зняття арешту, зокрема з автомобіля TOYOTA, отже скасований запобіжний захід про забезпечення вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_4 за рахунок обтяженого автомобіля TOYOTA.

08.07.2009 суддею Артемівського міськрайонного суду Харченко О.П. винесена Ухвала про забезпечення позову АКБ "Укрсоцбанк" до ВДВС Артемівського МУЮ по справі № 2-4826-2009, відповідно до якої накладений арешт на автомобіль TOYOTA та покладено на ВДВС Артемівського МУЮ обов'язок вилучити його у ОСОБА_2 та передати заставодержателю - АКБ "Укрсоцбанк", за адресою: вул. Радянська, 37, м. Артемівськ.

09.07.2009 р. ВДВС Артемівського МРУЮ на підставі заяви АКБ "Укрсоцбанк"відкрив виконавче провадження № 13650982 для примусового виконання Ухвали Артемівського міськрайонного суду про забезпечення позову від 08.07.2009 по справі № 2-4826-2009.

09.07.2009 р. Артемівський міськрайонний суд ухвалив по справі № 2-3755-2009 Рішення, згідно якого підлягала стягненню з ОСОБА_4 на користь АКБ "Укрсоцбанк" кредитна заборгованість, що виникла за договором кредиту станом на 09.07.2009 р., у сумі 21035,68 дол.США, або 160386,51 грн. ,яке не було оскаржене ОСОБА_4 та набрало чинності 20.07.2009 року. (а.с.81-82).

30.07.2009 р на підставі заяви АКБ "Укрсоцбанк" ВДВС Артемівського міськрайонного управління юстиції відкрило виконавче провадження № 13981205 для примусового виконання рішення суду від 09.07.2009 р. по справі № 2-3755-2009 та в межах виконавчого провадження винесло Постанову про оголошення розшуку майна боржника, а саме: автомобіля TOYOTA , переданого раніше ВДВС відповідачеві ОСОБА_2.

03.12.2009 р. ВДВС Артемівського МУЮ направило на ім`я ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1, телеграму з вимогою повідомити про місцезнаходження автомобіля TOYOTA, але члени сім`ї ОСОБА_2 відмовились отримати телеграму,що вказано у повідомленні пошти.

09.12.2009 р. Артемівський міськрайонний суд ухвалив по справі № 2-4826-2009 за позовом АКБ "Укрсоцбанк"до ВДВС Артемівського МРУЮ та ОСОБА_2 заочне рішення, відповідно до якого покладено обов'язок на ВДВС Артемівського МУЮ та ОСОБА_2 передати автомобіль TOYOTA заставодержателю - АКБ "Укрсоцбанк", за адресою: м. Артемівськ, вул. Радянська, буд.37.

Позивач неодноразово звертався до органів прокуратури зі скаргами на незаконні дії ОСОБА_2 по утриманню та переховуванню заставленого автомобіля TOYOTA.

Постанови старшого помічника прокурора Київського району м. Донецька від 24.09.2009 р., 22.02.2010 р., 13.01.2011 р. свідчать, що автомобіль TOYOTA перебував у ОСОБА_2 з 11.06.2009 р. - дати складання Акту опису й арешту майна АА № 738358, що співробітник прокуратури, розглядаючи подання ДВС та скарги позивача, неодноразово опитував ОСОБА_2 щодо наявності у нього законних підстав для утримання обтяженого автомобіля TOYOTA.

01.03.2011 р. Підрозділ примусового виконання рішень ВДВС Головного УЮ у Донецькій області в межах ВП № 21888654 оформив передачу автомобіля TOYOTA від ОСОБА_2 до представника ПАТ "Укрсоцбанк"на підставі Акту опису й арешту майна № 530371 від 01.03.2011 р..

Разом з тим ,даючи оцінку усим наданим позивачем доказам в межах уточнених ним заявлених позовних вимог (а.с.55),на яких представник позивача наполягав у судовому засіданні та підтвердив, що не бажає їх більше уточнювати чи змінювати ,суд приходить до наступного висновку.

Як видно із прохання до суду ,позивач просить суд стягнути солідарно з відповідачів з ОСОБА_4, ОСОБА_2, ВДВС Артемівського МРУЮ саме заборгованість за Договором кредиту від 14 травня 2007 р. № 45-14/75 у загальній сумі 4539,98 доларів США, або 36023,38 грн., в тому числі прострочені проценти за період з 09.07.2009 р. по 01.03.2011 р. в сумі 4312,70 дол. США, або 34219,98 грн.; пеню за порушення строків сплати процентів за період з 01.03.2010 р. по 01.03.2010 р. у сумі 227,28 дол. США, або 1803,40 грн., а також витрати позивача у сумі 300,00 грн. на оплату послуг по евакуації заставленого автомобіля TOYOTA з місця передачі по вул. Поліграфічна у м. Донецьку до стоянки, розташованої по вул. Сеченова, 31, у м. Донецьку.

З урахуванням тієї обставини, що ,представник позивача підтвердила ,що кредитні договірні відносини існують лише між позивачем та відповідачем ОСОБА_4 і не існують між позивачем та іншими співвідповідачами, а ,як підтвердила представник позивача, банк просить стягнути саме заборгованість за договором кредиту то суд вважає , що заборгованість ,яка складається прострочених процентів за період з 09.07.2009 року по 01.03.2011 року у розмірі 4312 ,70 дол. США ,що складає 34219 грн,98 коп. слід стягнути саме з ОСОБА_4,оскільки він у вказаний період не виконав взятих ним по договору зобов»язань, і як пояснила у суді представник позивача , такі вимоги банком до ОСОБА_4 не заявлялись. Ці вимоги підтверджені також наданим суду розрахунком, вивченим у судовому засіданні. (а.с.36-37). Окрім того суду надано розрахунок пені за вищевказаним договором кредиту за період з 01.03.2010 року по 01.03.2011 року у розмірі 227 ,28 доларів США (а.с.38). Але виходячи з тієї обставини, що у проханні до суду позивач заявив пеню за порушення строків сплати процентів за період з 01.03.2010 р. по 01.03.2010 р. у сумі 227,28 дол. США, або 1803,40 грн.і у суді представник позивача наполягала саме на цих вимогах, пояснивши суду ,що не бажає їх уточнювати , то суд не може вийти за межі заявлених вимог і вважає, що у задоволенні цієї частини вимог слід відмовити, оскільки суду не надано доказів того, що згідно укладеного між позивачем та відповідачем договору кредиту від 14.05.2007 року за один день утворилася пеня у вказаному позивачем розмірі, що також спростовується наданим позивачем розрахунком про те, що вказана пеня утворилася за річний термін в іншому періоді.

Звертаючись до суду з проханням про відшкодування завданої банку шкоди позивач вказує ,що відповідно до квитанції Приватного підприємця ОСОБА_5 від 01.03.2011 р. № 006746 банк сплатив останньому 300,00 грн. за послуги по евакуації автомобіля TOYOTA і просить суд стягнути ці витрати з відповідачів солідарно.

Разом з тим судом встановлено, що суду на доказ вказаних витрат позивачем надано копію квитанції № 006746 , яка датована 01.03.2011 року. В якій вказано що була надана послуга : транспортування авто марка Тойота камри ,держ. Номер НОМЕР_1 ,вартість послуги 300 грн. (а.с.30). Але у наданій копії квитанції та оглянутому судом оригіналі не вказаний замовник послуги та звідки та куди провадилось транспортування авто. Окрім того рік надання послуги виправлено з «2010 «на «2011», та марка і номер авто дописані іншими чорнилами. За таких обставин, враховуючи, що відповідачі не визнають ці позовні вимоги суд вважає, що у задоволенні вказаних вимог слід відмовити, оскільки надана копія квитанції не може бути беззаперечним доказом по справі,оскільки з неї не можливо встановити, кому ( хто був замовник ), з якого та за надання саме яких послуг ( транспортування звідки та куди) вона надавалась. Названі в копії квитанції виправлення також не обумовлені.

Судові витрати позивача підтверджені квитанціями та підлягають задоволенню пропорційно задоволеним вимогам у сумі 342,20 грн. -судовий збір, у сумі 120,00 грн. -витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Сторони вважали надані ними докази достатніми.

Керуючись Конституцією України, ст. ст. 10, 11,88,209, 212, 214-218 ЦПК України, ст ст. 11,13, 16, 22, 549-552, 1048, 1054, 1166, 1212,1213 ЦК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк"до ОСОБА_4, ОСОБА_2, Відділу державної виконавчої служби Артемівського міськрайонного управління юстиції задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" в особі Артемівського відділення заборгованість за Договором кредиту від 14 травня 2007 р. № 45-14/75, а саме: прострочені проценти за період з 09.07.2009 р. по 01.03.2011 р. у сумі 4312,70 дол. США що складає 34219,98 грн. а також суму судового збору у розмірі 342 грн. 20 коп. та суму витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 120грн.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

На рішення може бути подана апеляційна скарга протягом 10 днів з дня проголошення рішення до Апеляційного суду Донецької області через Артемівський міськрайонний суд Донецької області.

Суддя

.

Головуючий суддя О. П.Харченко