Постанова № 24062895, 18.05.2012, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

16.05.2012 р. справа №11/5009/346/11

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого: Бойченка К.І.

Суддів: Діброви Г.І., Стойки О.В.

Розглянувши апеляційну скаргу: Приватного акціонерного товариства «Торговий дім «Вакула»м. Мелітополь

на рішення господарського суду Запорізької області від 12.03.2012 року

по справі №11/5009/346/11 /суддя Гончаренко С.А./

за позовом: Державного підприємства «Ресурспостач»м. Київ

до відповідача: Відкритого акціонерного товариства «Торговий дім «Вакула»м. Мелітополь

про стягнення 147 785 грн. 69 коп.

За участю представників сторін:

від позивача -не з»явився

від відповідача -не з»явився

В С Т А Н О В И В:

Державне підприємство «Ресурспостач»звернулось до господарського суду Запорізької області з позовною заявою про стягнення з Відкритого акціонерного товариства «Торговий дім «Вакула»суми боргу за непоставлений товар по договору купівлі -продажу №407 від 30.09.08 р. у розмірі 120 954, 76 грн. та проценти за користування грошима за період з 27.10.08 р. по 22.12.10 р. у розмірі 26 830, 93 грн.

Ухвалою від 12.03.2012 р. відповідача - ВАТ "Торговий дім "Вакула"- замінено на його правонаступника - ПрАТ "Торговий дім "Вакула".

Рішенням господарського суду Запорізької області від 12.03.2012 року по справі №11/5009/346/11 позов задоволено та стягнуто з приватного акціонерного товариства "Торговий дім «Вакула»на користь державного підприємства "Ресурспостач" 120 954 (сто двадцять тисяч дев'ятсот п'ятдесят чотири) грн. 76 коп. попередньої оплати, 26 830 (двадцять шість тисяч вісімсот тридцять) грн. 93 коп. процентів за користування грошовими коштами, 1 477 (одну тисячу чотириста сімдесят сім) грн. 86 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процессу.

Рішення місцевого господарського суду мотивоване обґрунтованістю та доведеністю позовних вимог.

Не погоджуючись з рішенням суду відповідач звернувся до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить дане рішення суду скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач вказує на те, що рішення незаконне та прийняте з порушенням норм матеріального і процесуального права, прийняте з невідповідністю висновків викладених в рішенні обставинам справи.

Апелянт вказує на те, що суд помилково дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 120 954,76 грн. попередньої оплати позивачем заявлені правомірно, що призвело до порушення ст. 530, 693 Цивільного кодексу України.

Також, скаржник зазначає, що позивачем нараховані та заявлені до стягнення проценти за користування сумою передплати в розмірі 26 830,93 грн. на підставі ст. 1048 Цивільного кодексу України, що суперечить діючому законодавству, оскільки ст. 1048 Цивільного кодексу України встановлений розмір процентів за договором позики, але аж ніяк ні розмір процентів за користування сумою передплати за договором поставки.

Розпорядженням заступника голови Донецького апеляційного господарського суду від 16.05.12 р. змінено колегію суддів та сформовано її у наступному складі: Бойченко К.І.(головуючий), Діброва Г.І., Стойка О.В.

Сторони в судове засідання 16.05.2012 р. не з»явилися, причин нез'явлення апеляційному суду не повідомили, про день слухання справи було повідомлено належним чином.

Неявка без поважних причин у судове засідання представників сторін не тягне за собою перенесення розгляду справи на інші строки, тому справу розглянуто за наявними в ній матеріалами, а повний текст постанови направляється учасникам процесу в установленому порядку.

Частиною 2 ст.101 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 30.09.2008 р. між Державним підприємством «Ресурспостач» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Вакула» було укладено договір №407 (далі-договір).

Відповідно до п. 1.1 договору, відповідач зобов'язався поставляти позивачу м'ясо свинини охолоджене в напівтушах другої категорії ДСТУ 7724-77, а останній - прийняти та оплатити його вартість.

Згідно із п. 2.1, 2.2 договору, поставка товару здійснюється на умовах DDR (Incoterms в редакції 2000р.), окремими партіями після підписання відповідної специфікації.

Загальний об'єм поставки становить 400 тон. Товар повинен бути поставлений у строк не пізніше 5 днів з дати виробництва.

Відповідно до п. 3.1, 3.2 договору, вартість товару становить 23,02 грн. з ПДВ за 1 кілограм товару. Загальна сума по договору становить 9 208 000,00 грн.

Пунктом 3.3 договору передбачено, що розрахунки за продукцію здійснюються покупцем (позивачем) на умовах попередньої оплати, а саме, 100% вартості партії товару перераховуються на розрахунковий рахунок продавця (відповідача) після отримання рахунку-фактури.

Згідно із п. 9.2 договору, останній вступає в силу з моменту його підписання та діє до 30.11.2008р., та в будь-якому випадку до закінчення виконання сторонами своїх зобов'язань за даним договором.

Відповідно до частини 2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

За результатами розгляду позовної заяви ВАТ "Торговий дім "Вакула" до ДП "Ресурспостач" у справі № 15/5009/897/11 про визнання договору № 407 від 30.09.2008р. господарським судом Запорізької області прийнято рішення від 05.09.2011р., яке залишено в силі постановою Донецького апеляційного господарського суду від 31.10.2011р. Зазначеним рішенням у задоволенні позовних вимог відмовлено, та встановлено наступні факти:

При укладанні договору № 407 від 30.09.2008р. між сторонами досягнуто згоди з усіх істотних умов для договору поставки товару, спірний договір, специфікація та інші документи свідчать про виконання договору поставки.

Так, зокрема, 30.09.2008р. між сторонами за договором підписано специфікацію, за умовами якої найменування товару: м'ясо свинини охолоджене 2-ї категорії в напівтушах (вага напівтуши не менше 40 кг) ДСТУ 7724 -77 (Україна); одиниця виміру -кг; вага нетто -100 000 кг; вартість за кг - 23,02 грн; сума в грн. з ПДВ -2 302 000,00 грн.

Умови поставки: DDP - адреса місця призначення: ВАТ "Мелітопольський м'ясокомбінат" Запорізька область, м. Мелітополь, вул.Кірова, 175.

Країна походження: Польща, Германія, Данія, Бельгія, Чехія. Доставка: автомобільний транспорт, 18-20 тонн на автомобіль. Строк поставки товару: протягом 14 днів з моменту передплати 100% вартості партії товару. Товар (м'ясо свинини охолоджене) повинно бути поставлено у строк не пізніше 5 днів з дати виробництва. Всього: 2 302 000,00 грн. у т. ч. 383 666,67 грн. ПДВ.

30.09.2008р. відповідачем було перераховано позивачу кошти в розмірі 2 302 000,00 грн. з призначенням платежу передплата за м'ясо продукцію згідно договору 407 від 30.09.2008р., що підтверджується банківською випискою.

Згідно із видатковою накладною № РН-0014738 від 25.10.2008р. та акту прийому-передачі товару № 1 від 25.10.2008р. позивач передав, а відповідач прийняв м'ясо у кількості 18 958 кг. на суму 436 413,16 грн.

Згідно із видатковою накладною № РН-0014750 від 01.11.2008р. та акту прийому-передачі товару № 2 від 01.11.2008р. позивач передав, а відповідач прийняв м'ясо у кількості 18 971,5 кг. на суму 436 723,93 грн.

Згідно із видатковою накладною № РН-0014752 від 04.11.2008р. та акту прийому-передачі товару № 3 від 04.11.2008р. позивач передав, а відповідач прийняв м'ясо у кількості 18 961,6 кг. на суму 436 496,03 грн.

Згідно із видатковою накладною № РН-0014766 від 07.11.2008р. та акту прийому-передачі товару № 4 від 07.11.2008р. позивач передав, а відповідач прийняв м'ясо у кількості 19 000 кг. на суму 437 380,00 грн.

Згідно із видатковою накладною № РН-0014767 від 10.11.2008р. та акту прийому-передачі товару № 5 від 10.11.2008р. позивач передав, а відповідач прийняв м'ясо у кількості 18 854,6 кг. на суму 434 032,14 грн.

Всього за період з 20.10.2008р. по 10.11.2008р. позивач передав відповідачу 94 745,7 кг. м'яса на загальну суму 2 181 045,24 грн.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України є, зокрема, договори. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Стаття 663 даного Кодексу передбачає, що продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Пунктом 3.3 договору встановлено, що розрахунки за продукцію здійснюються покупцем (позивачем) на умовах попередньої оплати, а саме, 100% вартості партії товару перераховуються на розрахунковий рахунок продавця (відповідача) після отримання рахунку-фактури.

Предметом спору у даній справі є право Позивача вимагати від Відповідача повернення йому суми попередньої оплати товару, який ним не поставлений у встановлений договором строк.

В силу частини 2 статті 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передати оплачений товар або повернення суми попередньої оплати.

Зі змісту зазначеної норми права вбачається, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов'язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати.

Можливість обрання певно визначеного варіанта правової поведінки боржника є виключно правом покуцця, а не продавця.

Отже, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця.

Оскільки законом не визначено форму пред'явлення такої вимоги покупця, останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред'явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі - формі позову.

Обмеження заявників у праві на судовий захист шляхом відмови у задоволенні позову за відсутності доказів попереднього їх звернення до продавця з вимогами, оформленими в інший спосіб, ніж позов (відмінними від нього), фактично буде призводити до порушення принципів верховенства права, доступності судового захисту, суперечити положенням частини другої статті 124 Конституції України та позиції Конституційного Суду України в рішенні від 9 липня 2002 року № 15-рп/2002 у справі за конституційним зверненням щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 124 Конституції України (справа про досудове врегулювання спорів), згідно з якою вирішення правових спорів у межах досудових процедур є правом, а не обов'язком особи, яка потребує такого захисту.

Між сторонами на підставі договору виникли зобов'язання, які, згідно положень статей 525, 526 Цивільного кодексу України та частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, мають виконуватися належним чином відповідно до умов даного договору та норм чинного законодавства.

Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що відповідачем не виконані у повному обсязі зобов»язання по Договору, а саме -недопоставлено товару на суму 120 954, 76 грн.

Враховуючи норми частини 2 статті 693 Цивільного кодексу України позовні вимоги Позивача в частині стягнення з Відповідача суми попередньої оплати у розмірі 120 954, 76 грн. є правомірними.

Що стосується позовних вимог в частині стягнення з Відповідача процентів за користування грошовими коштами в розмірі 26 830 грн. 93 коп., колегія суддів зазначає наступне.

На суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати. Договором може бути встановлений обов'язок продавця сплачувати проценти на суму попередньої оплати від дня одержання цієї суми від покупця.

За користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.

Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства (ч. 2 ст. 536 Цивільного кодексу України).

Як вбачається з матеріалів справи, умовами договору №407, укладеного між сторонами, розмір процентів за користування продавцем чужими грошовими коштами не встановлено.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, щодо задоволення позовних вимог в частинні стягнення з відповідача процентів за користування грошовими коштами в розмірі 26 830 грн. 93 коп.

За таких обставин оскаржуване рішення суду підлягає частковому скасуванню.

Судові витрати за позовом та за апеляційною скаргою покладаються на сторони відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. ст. 33, 43, 49, 99, 101-104 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів,-

П О С Т А Н О В И В:

1) Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Торговий дім «Вакула»на рішення господарського суду Запорізької області від 12.03.2012 року по справі №11/5009/346/11 -задовольнити частково.

2) Рішення господарського суду Запорізької області від 12.03.2012 року по справі №11/5009/346/11 -скасувати частково.

3) Відмовити Державному підприємству «Ресурспостач»в частині стягнення з Приватного акціонерного товариства «Торговий дім «Вакула»процентів за користування грошовими коштами в розмірі 26 830 грн. 93 коп.

4) В решті рішення господарського суду Запорізької області від 12.03.2012 року по справі №11/5009/346/11 -залишити без змін.

5) Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Торговий дім "Вакула" (вул. Кірова, буд. 175, м. Мелітополь, Запорізька область, 72319, код ЄДРПОУ 30608654) на користь Державного підприємства "Ресурспостач" (вул. П. Пестеля, буд. 4, м. Київ, 01135, код ЄДРПОУ 34002592) 120 954 грн. 76 коп. попередньої оплати, 1 209 грн. 55 коп. державного мита та 193 грн. 15 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

6) Стягнути з Державного підприємства "Ресурспостач" (вул. П. Пестеля, буд. 4, м. Київ, 01135, код ЄДРПОУ 34002592) на користь Приватного акціонерного товариства "Торговий дім "Вакула" (вул.Кірова, буд. 175, м. Мелітополь, Запорізька область, 72319, код ЄДРПОУ 30608654) судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 268, 31 грн.

7) Доручити господарському суду Запорізької області видати відповідні накази.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

Головуючий К.І.Бойченко

Судді Г.І.Діброва

О.В.Стойка

Надруковано: 5 прим.

1-позивачу, 2-відповідачу

3-у справу

4-ГСЛО,

5-ДАГС