Рішення № 24062332, 11.05.2012, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"11" травня 2012 р.Справа № 5017/945/2012

Господарський суд Одеської області

У складі судді -Желєзної С.П.

Секретаря судових засідань -Скоробрух Т.В.

За участю представників сторін:

Від позивача: ОСОБА_2 за довіреністю від 04.07.2012р.

Від відповідача: не з'явився;

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства «ім. Фрунзе»до товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово -промислова спілка»про стягнення 83 250 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «ім. Фрунзе»(далі по тексту -ПАТ «ім. Фрунзе») звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово -промислова спілка»(далі по тексту - ТОВ «Торгово -промислова спілка») про стягнення заборгованості за поставлений на підставі накладної № 274а від 01.10.2011р. товар в сумі 83 250 грн.

Відповідач був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, що підтверджується зокрема фактом ознайомлення його повноваженого представника із матеріалами справи, про що на обкладинці тому зроблено відповідний запис. Крім того, 11.05.2012р. до суду надійшло клопотання ТОВ «Торгово -промислова спілка»про відкладення розгляду справи у зв'язку із перебуванням на лікарняному повноважного представника, який, за твердженням відповідача, є єдиним працівником ТОВ "Торгово -промислова спілка», належним чином обізнаним як із матеріалами даної справи, так і зі змістом спірних правовідносин. Розглянувши назване клопотання відповідача, суд зазначає наступне.

Згідно з п. 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. за № 18 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. Господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 ГПК), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.

Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження перебування повноважного представника ТОВ «Торгово -промислова спілка»на лікарняному не було додано жодного доказу. При цьому, ознайомлення з матеріалами даної справи здійснювалось іншим представником ТОВ «Торгово -промислова спілка», ніж той, що вказаний у вищезазначеному клопотанні відповідача про відкладення розгляду справи, що взагалі спростовує твердження відповідача про обізнаність із матеріалами даної справи тільки одного свого представника. Більш того, відповідач не позбавлений права на забезпечення участі іншого представника в судових засіданнях по даній справі. Наведене, за переконанням суду, в будь-якому разі не позбавляло відповідача можливості завчасно подати до суду власні заперечення проти позову з відповідним правовим обґрунтуванням та доказами.

З огляду на викладене, суд оцінює клопотання ТОВ «Торгово -промислова спілка»про відкладення розгляду справи як необґрунтоване та подане з метою штучного затягування судового процесу.

При цьому, у зв'язку із ненаданням ТОВ «Торгово -промислова спілка»відзиву на позов, справа розглядається за наявними в ній матеріалами згідно зі ст. 75 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи та пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

На підставі накладної № 274а від 01.10.2011р. ПАТ «ім. Фрунзе»було передано на користь ТОВ «Торгово -промислова спілка»товар -виноград у кількості 46 250 кг на загальну суму 83 250 грн. Прийняття вказаного товару від імені ТОВ «Торгово -промислова спілка»здійснювалось уповноваженим представником, повноваження якого були посвідчені довіреністю № 5/2 від 01.10.2011р., а факт здійснення приймання-передачі підтверджується підписами повноважних представників сторін на примірнику накладної.

В подальшому, з метою отримання плати за переданий у власність ТОВ «Торгово -промислова спілка»товар на підставі накладної № 274а від 01.10.2011р., позивачем було складено рахунок № 74 від 08.11.2011р.

Статтею 202 ЦК України встановлено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

Згідно зі ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). При цьому, правочини між юридичними особами належить обов'язково вчиняти у письмовій формі (п.1 ч. 1 ст. 208 ЦК України).

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності до ч. 1 ст. 181 ГК України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

В силу положень ч. 2 ст. 640 ЦК України якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.

Проаналізувавши вищенаведені приписи чинного законодавства, господарський суд дійшов висновку, що між сторонами по справі було укладено договір купівлі-продажу товару, вчинення якого посвідчується накладною № 274а від 01.10.2011р. як первинним бухгалтерським документом, яким зафіксовано зміст відповідної господарської операції.

В силу приписів ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів. Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Зобов'язання, в свою чергу, згідно вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до ст. 662 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Статтею 664 ЦК України встановлено, що обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Позивачем прийняті на себе зобов'язання щодо передачі товару відповідачу були виконані належним чином, що, як вже зазначалося по тексту рішення вище, підтверджується накладною № 274а від 01.10.2011р., за якою ТОВ «Торгово -промислова спілка»було прийнято від ПАТ «ім. Фрунзе»визначений у накладній товар на загальну суму 83 250 грн. з урахуванням ПДВ, із підписом повноважного представника ТОВ «Торгово -промислова спілка». Викладені обставини з боку відповідача спростовані не були.

У зв'язку із нездійсненням відповідачем оплати за придбаний товар, ПАТ «ім. Фрунзе»було надіслано на адресу ТОВ «Торгово -промислова спілка»вимогу про погашення існуючої заборгованості в розмірі 83 250 грн., яку було вручено відповідачу 06.12.2011р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення під розписку № 0062547. У зв'язку із невиконанням вимог вищезазначеної претензії, ПАТ "ім. Фрунзе»було повторно надіслано на адресу відповідача вимогу про погашення заборгованості за придбаний товар в сумі 83 250 грн., викладену у листі від 01.02.2012р. за вих. 45юр., яку було вручено отримувачу 13.02.2012р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення під розписку № 0174965.

За твердженнями ПАТ «ім. Фрунзе», відповідачем в порушення прийнятих на себе грошових зобов'язань не було здійснено розрахунку за придбаний товар після пред'явлення відповідних вимог, що, в свою чергу, зумовило звернення позивача до суду із даними позовними вимогами про стягнення заборгованості за проданий товар в сумі 83 250 грн.

Відповідно до ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

В силу положень ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). В свою чергу, положеннями ст.ст. 251, 252 ЦК України передбачено, що строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду. Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами.

Так, при укладенні у спрощений спосіб договору купівлі-продажу, факт вчинення якого підтверджується накладною № 274а від 01.10.2011р., сторонами по справі не було визначено строку виконання ТОВ «Торгово -промислова спілка»грошового зобов'язання з оплати проданого позивачем товару, оскільки документами, якими посвідчувалось вчинення названої угоди, не містять застережень про зворотне. У зв'язку з викладеним, на адресу ТОВ «Торгово -промислова спілка»позивачем було направлено вимогу про погашення заборгованості за проданий товар в сумі 83 250 грн., яка була вручена отримувачу 06.12.2011р.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

З огляду на підтвердження матеріалами справи факту отримання відповідачем 06.12.2011р. вимоги про виконання спірного грошового зобов'язання, строк виконання якого умовами укладеної між сторонами по справі угоди не визначено, на підставі ч. 2 ст. 530 ЦК України господарський суд дійшов висновку, що ТОВ «Торгово -промислова спілка»мало оплатити вартість придбаного товару в сумі 83 250 грн. протягом семи днів з моменту отримання відповідної вимоги, тобто до 13.12.2011р. включно.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Однак, як свідчать матеріали справи, відповідачем прийняті на себе грошові зобов'язання з оплати вартості придбаного товару в сумі 83 250 грн. протягом семи днів з дня пред'явлення з боку ПАТ «ім. Фрунзе»відповідної вимоги виконані не були. Таким чином, ТОВ «Торгово -промислова спілка»було порушено прийняті на себе грошові зобов'язання за укладеною між сторонами по справі угодою, в результаті чого на момент вирішення спору у відповідача наявна заборгованість перед ПАТ «ім. Фрунзе»в сумі 83 250 грн. за придбаний товар.

За таких обставин, враховуючи невиконання відповідачем у строк до 13.12.2011р. включно грошового зобов'язання з оплати спірної суми заборгованості на користь позивача, керуючись положеннями ст. 525, 526, 530, 692 ЦК України господарський суд дійшов висновку щодо обґрунтованості та доведеності позовних вимог ПАТ «ім. Фрунзе»про стягнення з відповідача заборгованості за проданий товар в сумі 83 250 грн.

Згідно вимог ст.ст. 32, 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. В свою чергу, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Таким чином, факт існування заборгованості ТОВ «Торгово -промислова спілка»перед ПАТ «ім. Фрунзе»за придбаний на підставі накладної № 274а від 01.10.2011р. товар в сумі 83 250 грн., витікає з умов укладеної між сторонами по справі угоди та положень чинного законодавства, підтверджується матеріалами справи. Доказів, спростовуючих наведене, відповідачем суду надано не було.

Відповідно до ч. 2 ст. 617 ЦК України особа, не звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання у разі відсутності у боржника необхідних коштів. Крім того, згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Підсумовуючи вищезазначене, суд доходить висновку щодо правомірності та обґрунтованості заявлених ПАТ «ім. Фрунзе»позовних вимог та необхідності їх задоволення у повному обсязі шляхом стягнення з ТОВ «Торгово -промислова спілка» на користь позивача заборгованості за поставлений товар в сумі 83 250 грн. відповідно до ст.ст. 11, 202, 207, 251, 252, 509, 525, 526, 530, 610, 617, 625, 629, 640, 655, 662, 692 ЦК України, ст.ст. 181, 193 ГК України.

Судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 11, 202, 207, 251, 252, 509, 525, 526, 530, 610, 617, 625, 629, 640, 655, 662, 664, 692 ЦК України, ст.ст. 181, 193 ГК України, ст. ст. 32, 33, 35, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово -промислова спілка»/65076, м. Одеса, вул. Радісна, 2/4, код ЄДРПОУ 33386626/ на користь публічного акціонерного товариства «ім. Фрунзе»/75131, Херсонська область, Цюрупинський район, с. В. Ковпаки, вул. Радянська, 12, код ЄДРПОУ 00413593/ заборгованість за придбаний товар в сумі 83 250 грн. 00 коп. /вісімдесят три тисячі двісті п'ятдесят грн. 00 коп./, судовий збір в сумі 1 665 грн. 00 коп. /одна тисяча шістсот шістдесят п'ять грн. 00 коп./. Наказ видати.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 85 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. ст. 91, 93 ГПК України сторони у справі мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор - апеляційне подання на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Апеляційна скарга подається, а апеляційне подання вноситься, протягом десяти днів з дня прийняття рішення місцевим господарським судом, а у разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення - з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Повний текст рішення підписано 11.05.2012р.

Суддя Желєзна С.П.