Рішення № 24062231, 16.05.2012, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.05.12 Справа№ 5015/1101/12

Господарський суд Львівської області, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом:Прокурора Залізничного району м.Львова в інтересах Держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області (м.Львів)до відповідача:Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (м.Львів)про:стягнення заборгованості по орендній платі в сумі 2 116,65 грн.Суддя:В.М. ПазичевПри секретарі:І.МалюшевськаПредставники сторін:

від прокуратури:Яворська Л.Р.-ст.помічник прокурора Залізничного району м.Львова, посвідчення №212 від 15.11.2011 рокувід позивача:ОСОБА_5 - представник, довіреність від 03.01.2012 рокувід відповідача:Не з"явився Представникам сторін, присутнім в судовому засіданні, роз'яснено їх права та обов'язки відповідно до ст. ст. 20, 22 ГПК України, зокрема, право заявляти відводи.

Суть спору: На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Прокурора Залізничного району м.Львова в інтересах Держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області (м.Львів) до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (м.Львів) про стягнення заборгованості по орендній платі в сумі 2 116,65 грн.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 22.03.2012 року порушено провадження у справі і призначено до розгляду на 26.03.2012 року. Ухвалою від 26.03.2012 року розгляд справи відкладено до 11.04.2012 року, у зв'язку з неявкою представників сторін. Ухвалою від 11.04.2012 року розгляд справи відкладено до 18.04.2012 року, у зв'язку з неявкою представника відповідача. Ухвалою від 18.04.2012 року розгляд справи відкладено до 25.04.2012 року, у зв'язку з неявкою представника відповідача. Ухвалою від 25.04.2012 року розгляд справи відкладено до 03.05.2012 року, у зв'язку з неявкою представників відповідача та прокурора. Ухвалою від 03.05.2012 року розгляд справи відкладено до 10.05.2012 року, у зв'язку з неявкою представника відповідача. Ухвалою від 10.05.2012 року розгляд справи відкладено до 16.05.2012 року, у зв'язку з неявкою представників позивача та відповідача.

Прокурор вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 22.03.2012 року, про відкладення розгляду справи від 26.03.2012 року, від 11.04.2012 року, від 18.04.2012 року, від 25.04.2012 року, від 03.05.2012 року, від 10.05.2012 року не виконав повністю, явку повноважного представника в судове засідання забезпечив.

Позивач вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 22.03.2012 року, про відкладення від 26.03.2012 року, від 11.04.2012 року, від 18.04.2012 року, від 25.04.2012 року, від 03.05.2012 року, від 10.05.2012 року не виконав повністю, явку повноважного представника в судове засідання забезпечив.

Представник позивача позов підтримав повністю, просив позовні вимоги задоволити з підстав, наведених у позовній заяві.

Відповідач вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 22.03.2012 року, про відкладення від 26.03.2012 року, від 11.04.2012 року, від 18.04.2012 року, від 25.04.2012 року, від 03.05.2012 року, від 10.05.2012 року не виконав, відзиву на позов не представив, явку повноважного представника не забезпечив, хоча і був належним чином, відповідно до ст.64 ГПК України, повідомлений про час, місце і дату розгляду справи, що підтверджується повернутими на адресу Господарського суду Львівської області поштовими конвертами з поштовою відміткою про закінчення терміну зберігання, а явка відповідача була визнана судом та визначена в ухвалах суду обов'язковою.

Позов розглянуто у відсутності представника відповідача за наявними в справі матеріалами, відповідно до ст.75 ГПК України

Відповідно до ст. 85 ГПК України, рішення виготовлено, підписано та оголошено 16.05.2012 року.

Розглянувши матеріали і документи, подані сторонами, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне:

Як вбачається із позовної заяви, проведеною прокуратурою Залізничного району м. Львова перевіркою дотримання суб'єктами господарювання на території Залізничного району м. Львова законодавства про оренду комунального та державного майна з'ясовано, що останніми допускаються істотні порушення Закону України «Про оренду державного та комунального майна», Цивільного кодексу України та інше.

Так, 30.09.2009 року між регіональним відділенням Фонду державного майна України по Львівській області (далі - позивач) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (далі - відповідач) укладено договір оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до державної власності №137 (далі - Договір).

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», до істотних умов договору віднесено орендну плату з урахуванням її індексації. Також, відповідно до п. 3 ст. 19 вказаного Закону, строки внесення орендної плати визначаються у договорі.

Пунктом 5.3 Договору визначено, що одним із обов'язків Орендаря (відповідача) є сплата орендної плати своєчасно та у повному обсязі.

Згідно з п. 3.6 Договору, орендна плата перераховується Орендодавцеві (позивачеві) до державного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенню 70% до 30% щомісячно не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітним місяцем. Відтак, невиконанням зобов'язань перед позивачем відповідач зумовлює ненадходження коштів до бюджету, що, відповідно, завдає шкоди державним інтересам.

Відповідно до п. 3.7. Договору, орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується Орендодавцеві, до бюджету та балансоутримувачу, у визначеному п. 3.6 співвідношенні, відповідно до чинного законодавства України, за весь період з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, дійсної станом на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Договір оренди №137 від 30.09.2009 року припинив свою чинність 19.07.2011 року. Орендарем по акту приймання-передачі від 19.07.2011 року передано орендоване майно Балансоутримувачу.

Згідно з п. 3.11 Договору, у разі припинення (розірвання) договору Орендар сплачує орендну плату до дня повернення Майна за актом приймання-передавання включно. Закінчення строку дії договору не звільняє Орендаря від обов'язку сплатити заборгованість за орендною платою, якщо така виникла, у повному обсязі, ураховуючи санкції, до державного бюджету та Балансоутримувачу.

За твердженням прокурора, заборгованість по орендній платі відповідача перед позивачем, з урахуванням індексації, станом на 01.02.2012 року становить 2 097, 02 грн. Крім того, за несвоєчасну сплату орендної плати, у відповідності до п. 3.7 Договору, нарахована пеня в сумі 19,63 грн.

Згідно з Положенням про регіональні відділення ФДМ України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 15.06.1994 року №412, регіональне відділення Фонду державного майна України є державним органом, який створюється Фондом державного майна, йому підпорядковується та утримується за рахунок коштів державного бюджету.

Таким чином, загальна сума заборгованості становить -2 116,65 грн.

На думку позивача, відповідач безпідставно ухиляється від сплати заборгованості.

На момент розгляду справи відповідач не подав докази погашення боргу.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного:

На органи прокуратури відповідно до ст. 121 Конституції України, ст.36-1 Закону України „Про прокуратуру" покладено представництво інтересів держави в суді у випадках, визначених законом. Право на звернення прокурора або його заступника до Господарського суду в інтересах держави передбачено п. 6 ст. 20 Закону України „Про прокуратуру" та ч. 2 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи те, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, саме прокурор, згідно зі ст. 36-1 Закону України "Про прокуратуру", самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави чи в чому існує загроза інтересам держави.

Враховуючи те, що РВ ФДМ України організоване, засноване і здійснює свою діяльність за рахунок коштів державного бюджету, його доходи являються суттєвим джерелом надходжень в бюджет України. Однак, позивач несе значні збитки за несвоєчасну сплату боржником заборгованості, а невиконання відповідачем своїх договірних зобов'язань призводить до зменшення фінансових надходжень до державного бюджету, що веде до заподіяння шкоди інтересам держави.

Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але, за аналогією, породжують цивільні права та обов'язки.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно до ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов"язання, що виникає між суб"єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб"єкт (зобов"язана сторона, в тому числі боржник) зобов"язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб"єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб"єкт (управнена сторона, в тому числі кредитор) має право вимагати від зобов"язаної сторони виконання її обов"язку.

Відповідно до ст. 179 ГК України, майново-господарські зобов"язання, які виникають між суб"єктами господарювання або між суб"єктами господарювання і негосподарюючими суб"єктами -юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов"язаннями.

Згідно ст.193 ГК України, суб"єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов"язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов"язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошових зобов'язань.

Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов"язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

На час розгляду справи, відповідач не подав докази погашення боргу, явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив.

Згідно розрахунків, поданих позивачем та не спростованих відповідачем, сума боргу становить -2 116,65 грн.

Виконавши вимоги процесуального права, всебічно і повно перевіривши обставини справи в їх сукупності, дослідивши представлені сторонами докази, у відповідності з нормами матеріального права, що регулють спірні правовідносини, суд прийшов до висновку, що позов Прокурора Залізничного району м.Львова в інтересах Держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області (м.Львів) до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (м.Львів) про стягнення заборгованості по орендній платі в сумі 2 116,65 грн. є обгрунтованим та підлягає до задоволення.

Згідно ст. 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно ч.1 ст.3 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється: за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством; за подання до суду апеляційної і касаційної скарг на судові рішення, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами, заяви про скасування рішення третейського суду, заяви про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду та заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України; за видачу судами документів.

Згідно ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно п.2 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір мінімальної заробітної плати.

Судові витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, слід покласти на відповідача, оскільки спір виник з його вини.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 4-3, 33, 43, 49, 75, 82, 83, 84, 85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути із Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; ідентифікаційний код НОМЕР_1; інші реквізити в матеріалах справи відсутні) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області (790004, м.Львів, вул.Січових Стрільців,3; код ЄДРПОУ 20823070; інші реквізити в матеріалах справи відсутні) - 2 116 (дві тисячі сто шістнадцять) грн. 65 коп. - боргу.

3. Стягнути із Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; ідентифікаційний код НОМЕР_1; інші реквізити в матеріалах справи відсутні) на користь Державного бюджету України (отримувач коштів: ГУ ДКСУ у Личаківському районі м.Львова, код отримувача (код ЄДРПОУ): 38007620, банк отримувача: ГУ ДКСУ у Львівській області, код банку отримувача (МФО): 825014, рахунок отримувача: 31215206783006, код класифікації доходів бюджету: 22030001, код ЄДРПОУ суду: 03499974) -1 609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп. - судового збору.

4. Накази видати в порядку ст. 116 ГПК України, після набрання рішенням законної сили.

Суддя Пазичев В.М.