Рішення № 24061981, 10.05.2012, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"10" травня 2012 р. Справа № 7/025-12

Господарський суд Київської області у складі судді Антонової В.М., розглянувши справу

за позовом Приватного підприємства «Український науково-виробничий центр «Промтекс», м. Київ,

до Приватного акціонерного товариства «Богуславський маслозавод», Київська область, м. Богуслав

про стягнення 385 529,64 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 -представник за довіреністю № 1/З від 04.01.2012 року;

від відповідача: не з'явились.

секретар судового засідання: Мельничук Л.В.

Обставини справи:

11.04.2012 року Приватне підприємство «Український науково-виробничий центр «Промтекс»(далі -позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовною заявою б/н від 06.04.2012 року (вх. №1142 від 11.04.2012 року) до Приватного акціонерного товариства «Богуславський маслозавод» (далі -відповідач) про стягнення 385 529,64 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором № 256/10 від 25.06.2010 року про надання безвідсоткової фінансової допомоги, а саме щодо повернення фінансової допомоги в повному обсязі у встановлений в договорі строк, у зв'язку з чим просить суд стягнути з відповідача суму основного боргу в розмірі 352 000,00 грн., суму, на яку збільшилася заборгованість з урахуванням встановленого індексу інфляції в розмірі 19 391,00 грн. та 14 138,64 грн. 3% річних, а всього 385 529,64 грн.

Ухвалою господарського суду Київської області від 12.04.2012 року порушено провадження у справі № 7/025-12 та призначено розгляд справи на 10.05.2012 року.

03.05.2012 року через канцелярію господарського суду від Приватного акціонерного товариства «Богуславський маслозавод»надійшов відзив № 152 від 24.04.2012 року (вх. № 7158 від 03.05.2012 року), який разом з додатками залучений судом до матеріалів справи.

У відзиві на позовну заяву відповідач визнає заборгованість перед позивачем у сумі 352 000 грн., та просить суд розглянути справу за відсутності представника Приватного акціонерного товариства «Богуславський маслозавод».

08.05.2012 року через канцелярію господарського суду Київської області від позивача із супровідним листом вих. №01-08/05-12 від 08.05.2012 року (вх. №7538 від 08.05.2012 року) надійшли, витребувані ухвалою суду від 12.04.2012 року, документи, які були залучені судом до матеріалів справи.

У судовому засіданні 10.05.2012 року представник позивача позовні вимоги підтримав, вважає їх правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі, з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача у судове засідання 10.05.2012 року не з'явився, про причини неявки суд повідомив у відзиві на позовну заяву (вх. № 7158 від 03.05.2012 року).

Згідно п. 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду від 26.12.2011 року №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

На підставі вищевикладеного, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача за наявними в ній матеріалами, так як його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.

У судовому засіданні 10.05.2012 року на підставі ст. 85 ГПК України господарський суд Київської області оголосив вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення і доводи представника позивача, дослідивши та оцінивши представлені докази в їх сукупності, суд встановив:

25.06.2010 року між Приватним підприємством «Український науково-виробничий центр «Промтекс» (позикодавець за договором, позивач у справі) та Приватного акціонерного товариства «Богуславський маслозавод» (позичальник за договором, позивач у справі) було укладено договір №256/10 про надання безвідсоткової фінансової допомоги (далі -договір), згідно п.1.1. якого позикодавець передає у власність позичальника, а позичальник отримує безвідсоткову фінансову допомогу на суму не більш ніж: 1 000 000, 00 грн. (один мільйон гривень) та зобов'язується повернути її позикодавцю у визначений даним договором термін.

Відповідно до п.1.3. договору загальна ціна договору складає 1 000 000, 00 грн. (один мільйон гривень).

Згідно п. 2.1. договору фінансова допомога за п. 1.1. даного договору надається за погодженням сторін та має бути повернута до 25.12.2010 року в повному обсязі, відповідно до наданої позикодавцем позичальнику суми. Вказаний в цьому пункті строк може бути продовжений за згодою сторін, що оформлюється додатковою угодою до цього договору.

У відповідності до п. п. 3.1 -3.3. договору надання фінансової дороги, передбаченої п. 1.1. цього договору, здійснюється шляхом перерахування коштів з розрахункового рахунку позикодавця на розрахунковий рахунок позичальника -одночасно або кількома перерахунками за погодженням сторін. Повернення фінансової допомоги, передбаченої п. 1.1. цього договору, здійснюється шляхом перерахування коштів з розрахункового рахунку позичальника на розрахунковий рахунок позикодавця. Відсотки на фінансову допомогу, що надається за цим договором, не нараховуються.

Пунктом 4.1. договору визначено, що у разі порушення своїх зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність згідно із законодавством.

Договір згідно п. 5.1. набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до повного виконання сторонами свої зобов'язань за цим договором.

Господарським судом встановлено, що на виконання умов договору Приватне підприємство «Український науково-виробничий центр «Промтекс»надало, а Приватне акціонерне товариство «Богуславський маслозавод»отримало позику на загальну суму 600 000,00 грн.

Даний факт підтверджується наявними в матеріалах справи належним чином завіреними копіями платіжних доручень: №98 від 29.06.2010 року на суму 350 000,00 грн.; №128 від 22.07.2010 року на суму 250 000,00 грн., а також копіями виписок з банківського рахунку позивача за здійсненими за договором операціями від 29.06.2010 року та від 22.07.2010 року.

В порушення умов договору (п.п. 2.1) Приватне акціонерне товариство «Богуславський маслозавод»у встановлений строк повернуло лише частину позики на загальну суму 200 000,00 грн.

Даний факт підтверджується наявними в матеріалах справи копіями платіжних доручень №2450 від 30.11.2010 року на суму 200 000,00 грн., випискою з банківського рахунку позивача від 30.11.2010 року та актом звірки взаєморозрахунків від 21.09.2011 року.

Так, господарським судом встановлено, що прострочений основний борг відповідача перед позивачем станом на 25.12.2010 року склав 400 000, 00 грн.

З матеріалів справи вбачається, що із простроченням строку повернення позики, відповідачем було повернуто позивачу 48 000,00 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями платіжних доручень: № 717 від 18.03.2011 року на суму 10 000,00 грн., №1679 від 04.07.2011 року 15 000,00 грн., №2091 від 18.08.2011 року на суму 18 000,00 грн., №2170 від 02.09.2011 року на суму 5 000,00 грн.

Як вбачається з наявної в матеріалах справи копії акту звірки взаєморозрахунків від 21.09.2011 року, прострочений основний борг відповідача перед позивачем станом на 21.09.2011 року склав 352 000,00 грн.

У зв'язку з існуванням зазначеної заборгованості, позивач надіслав на адресу відповідача цінним листом з описом вкладення (докази направлення в матеріалах справи) претензію №1/256/10 від 14.12.2011 року (вих. №01-14/1211 від 14.12.2011р.) про сплату суми основної заборгованості за договором в повному обсязі, а саме в сумі 352 000,00 грн. згідно вказаного акту звірки взаєморозрахунків, а також сплатити інфляційні витрати від простроченої суми боргу в сумі 17 279,00 грн. та три відсотки річних від простроченої суми боргу в сумі 11 043,00 грн.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, відповіді на зазначену претензію у строк та в порядку визначеному законодавством відповідач не надав.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 193 ГК України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом.

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Матеріали справи свідчать про те, що між позивачем та відповідачем у справі виникли зобов'язання, які мають ознаки договору позики.

Згідно ч. 1 ст. 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Умовами договору, зокрема п. 2.1. передбачено, що фінансова допомога за п. 1.1. даного договору надається за погодженням сторін та має бути повернута до 25.12.2010 року в повному обсязі, відповідно до наданої позикодавцем позичальнику суми.

Таким чином, господарський суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з Приватного акціонерного товариства «Богуславський маслозавод»на користь Приватного підприємства «Український науково-виробничий центр «Промтекс»основної заборгованості в сумі 352 000,00 грн. є правомірною, обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Крім того, позивачем заявлено позовну вимогу про стягнення 19 391,00 грн. суми, на яку збільшилася заборгованість з урахуванням встановленого індексу інфляції та 14 138,64 грн. 3% річних від простроченої суми.

Відповідно до статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Оскільки, відповідачем прострочено виконання грошового зобов'язання, то відповідно вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних, нарахованих на суму боргу, є правомірними.

Перевіривши надані позивачем розрахунки заявлених до стягнення сум інфляційних нарахувань та 3% річних, господарський суд зазначає, що позивачем невірно вказано періоди, за які здійснюється нарахування.

Приписами ст. 253 ЦК України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Таким чином, враховуючи, що відповідач зобов'язаний був розрахуватись з позивачем до 25.12.2010 року, то господарський суд зазначає, що строк нарахування інфляційних втрат та 3% річних (строк прострочення виконання грошового зобов'язання) на суму 400 000,00 грн. починається з 26.12.2010 року.

Відповідач, як було зазначено вище, після спливу строку, передбаченого п. 2.1. договору, частково повертав позику, у зв'язку з чим сума боргу зменшувалась та становила за період:

з 19.03.2011 року по 04.07.2011 року -390 000,00 грн. (відповідно до платіжного доручення № 717 від 18.03.2011 року на суму 10 000,00 грн.)

з 05.07.2011 року по 18.08.2011 року -375 000,00 грн. (відповідно до платіжного доручення №1679 від 04.07.2011 року 15 000,00 грн.)

з 19.08.2011 року по 02.09.2011 року -357 000,00 грн. (відповідно до платіжного доручення №2091 від 18.08.2011 року на суму 18 000,00 грн.)

з 03.09.2011 року по 30.03.2012 року -352 000,00 грн. (відповідно до платіжного доручення №2170 від 02.09.2011 року на суму 5 000,00 грн.)

Здійснивши власний розрахунок за допомогою калькулятору підрахунку заборгованості та штрафних санкцій «ЛІГА:ЕЛІТ 9.1.2.»суми інфляційних витрат з урахуванням індексу інфляції та повернення частини простроченого боргу, нарахованих за вказані періоди, суд встановив, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 20 447,00 грн.

Проте, виходячи з того, що позивачем заявлено до стягнення 19 391,00 грн. інфляційних втрат, заяв про збільшення позовних вимог позивачем не подавалось, а господарський суд позбавлений права виходити за межі позовних вимог (п.2 ст. 83 ГПК України та п.14 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 11.04.05 р. № 01-8/344 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2004 році»), позовні вимоги підлягають задоволенню саме у заявленій до стягнення сумі -19 391,00 грн.

Здійснивши власний розрахунок 3% річних нарахованих за вказані періоди за допомогою калькулятору підрахунку заборгованості та штрафних санкцій «ЛІГА:ЕЛІТ 9.1.2.», суд встановив, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 14 093,44 грн. В іншій частині цієї позовної вимоги, а саме в стягненні 45,20 грн. 3 % річних (14 138,64 грн. -14 093,44 грн.), суд відмовляє.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на вищевикладене, господарський суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги є правомірними, документально підтвердженими, визнаними відповідачем, однак, у зв'язку з допущеними позивачем помилками при здійсненні розрахунку інфляційних втрат, позов підлягає задоволенню частково, а саме у сумі 385 484,44 грн., з яких 352 000,00 грн. сума основного боргу, 19 391,00 грн. сума інфляційних витрат та 14 093,44 грн. 3% річних.

Враховуючи, що спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, судовий збір відповідно до ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 44, 49, ст. ст. 82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Богуславський маслозавод»(09700, Київська область, Богуславський район, м. Богуслав, вул. Миколаївська, б. 129, код ЄДРПОУ 05500948) на користь Приватного підприємства «Український науково-виробничий центр «Промтекс»(01014, м. Київ, вул. Катерини Білокур, б. 5/17, кв. 32, код ЄДРПОУ 21669457) 352 000 (триста п'ятдесят дві тисячі) 00 коп. основного боргу, 19 391 (дев'ятнадцять тисяч триста дев'яносто одну) грн. 00 коп. інфляційних втрат, 14 093 (чотирнадцять тисяч дев'яносто три) грн. 44 коп. 3% річних та 7 710 (сім тисяч сімсот десять) грн. 60 коп. судового збору.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Суддя В. М. Антонова

Повне рішення складено 16.05.2012 року