Рішення № 24061812, 07.05.2012, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 17/4/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.05.12 Справа № 5009/655/12

м. Запоріжжя

за позовною заявою: приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Український страховий стандарт", 04073, м. Київ, провулок Балтійський, 20

до відповідача: публічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Оранта-Січ", 69104, м. Запоріжжя, вул. Малиновського, 16

про стягнення 5 904,78 грн.

суддя Корсун В.Л.

У засіданні приймали участь представники:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

20.02.12 до господарського суду Запорізької області звернулось приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Український страховий стандарт" (надалі ПрАТ "СК "Український страховий стандарт") з позовною заявою до публічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Оранта-Січ" (далі за текстом ПАТ "СК "Оранта-Січ") про стягнення з відповідача в порядку регресу суми страхового відшкодування в розмірі 5 904,78 грн.

У відповідності до ст. 21 ГПК України, 20.02.12 автоматизованою системою документообігу господарського суду здійснено розподіл справ між суддями та визначено вищевказану позовну заяву до розгляду судді Корсуну В.Л.

Ухвалою від 20.02.12 судом порушено провадження у справі № 5009/655/12 та присвоєно справі номер провадження 17/4/12. У сторін витребувані документи, які необхідні для всебічного та об'єктивного розгляду і вирішення справи по суті, судове засідання призначено на 19.03.12.

В судовому засіданні 19.03.12 судом відмовлено у задоволенні клопотання позивача про витребування доказів від УДАІ ГУ МВС України оскільки уповноважений представник позивача у заявленому клопотанні не вказав обставин, що перешкоджають йому самому направити відповідний запит до УДАІ ГУ МВС України в Запорізькій області, а також не надав доказів на підтвердження обставин, що перешкоджали чи перешкоджають самому позивачу в особі уповноважених представників на отримання витребовуваного доказу.

Ухвалою від 19.03.12, у зв'язку з неявкою в судове засідання представника позивача, розгляд справи судом відкладено на 04.04.12.

Ухвалою від 23.03.12, у зв'язку із службовим відрядженням 04.04.12 судді Корсуна В.Л., судом відкладено розгляд справи на 11.04.12 о 12 год. 30 хв.

В судовому засіданні 11.04.12 судом розглянуто та відмовлено у задоволенні клопотання позивача за вих. від 14.02.12 № 033311, проти якого не заперечив відповідач, про здійснення запиту судом в порядку ст. 38 ГПК України до МТСБУ щодо надання інформації в якій страховій компанії та за яким полісом станом на 01.12.08 було зареєстровано цивільно-правову відповідальність власника автомобіля НОМЕР_1. Відмовляючи у задоволенні вказаного клопотання суд виходив з того, що відповідачем в судовому засіданні 11.04.12 було надано оригінал полісу № ВС/2480122 (обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів) для огляду суду та належним чином посвідчену копію полісу № ВС/2480122 до матеріалів справи № 5009/655/12. Отже, підстави для витребування від МТСБУ інформації відсутні.

Крім того, судом 11.04.12 відмовлено у задоволенні клопотання позивача за вих. від 01.03.12 № 0477 та від 28.03.12 № 0731 про здійснення судом запиту до УДАІ ГУ МВС України в Запорізькій області щодо надання інформації чи складався адміністративний протокол на гр. ОСОБА_1 за керування на момент ДТП автомобілем НОМЕР_1. Представник відповідача проти заявлених клопотань заперечив. Відмовляючи у задоволенні вказаного клопотання суд виходив з наступного.

Статтею 33 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (ч. 1). Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процессу (ч. 2).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 38 ГПК України, сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів. У клопотанні повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, що перешкоджають його наданню; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має підприємство чи організація; 4) обставини, які може підтвердити цей доказ.

Як вбачається із заявленого клопотання, позивач вказує про направлення 16.02.12 на адресу УДАІ МВС України відповідного запиту, який отриманий останнім - 21.02.12. Жодної відповіді на зазначений запит, як зазначає позивач, не надано. При цьому, позивачем не надано доказів повторного звернення до УДАІ МВС України із відповідним запитом або ж відмови УДАІ МВС України від надання запитуваної інформації. За таких обставин, доказів неможливості самостійно надати позивачем витребуваного доказу в розумінні приписів ст. 38 ГПК України суду не надано. У зв'язку з чим, у задоволенні клопотання судом відмовлено.

Ухвалою від 11.04.12 судом за клопотанням представника відповідача продовжено строк вирішення спору на 15 днів - до 07.05.12, розгляд справи відкладено на 07.05.12. Цією ж ухвалою судом, на підставі ст. 30 ГПК України, визнано обов'язковою явку в судове засідання на 07.05.12 о 10 год. 00 хв. громадянина ОСОБА_2 (АДРЕСА_1) та громадянина ОСОБА_1 (АДРЕСА_2) для надання пояснень з питань, які виникли під час розгляду цієї справи.

Оскільки 07.05.12 останній день строку розгляду справи № 5009/655/12 в межах строку визначеного ст. 69 ГПК України, судом відмовлено у задоволенні заяви відповідача від 19.04.12 № 2027 про відкладення розгляду справи через необґрунтованість.

За заявою представника відповідача розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

У засіданні суду 07.05.12, на підставі ст.ст. 821, 85 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Позивач в судові засідання жодного разу не з'явився, свої вимоги обґрунтовує ст. ст. 22, 993, 1166, 1187, 1191 Цивільного кодексу України, ст. 27 Закону України "Про страхування", у позовній заяві від 14.02.12 № 0333 зазначав наступне. 30.05.08 між гр. ОСОБА_3 та ПрАТ "СК "Український страховий стандарт" укладено договір добровільного страхування транспортного засобу від 30.05.08 № 05/К-039685, а саме автомобіля ВАЗ, державний номер НОМЕР_2. 01.12.08 в м. Мелітополі Запорізької області сталась ДТП за участю автомобіля НОМЕР_3, під керуванням гр. ОСОБА_1 та автомобіля НОМЕР_4, що належить гр. ОСОБА_3 Фактичні витрати на здійснення відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу склали 5 904,78 грн. Позивач вказує, що оскільки згідно розширеної довідки УДАІ ГУ МВС України в Запорізькій області та постанови Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 25.12.08 у справі № 3-43582/2008р., ДТП сталась з вини гр. ОСОБА_1, то до ПрАТ "СК "Український страховий стандарт" після виплати страхового відшкодування на користь гр. ОСОБА_3 перейшло право зворотньої вимоги до особи, відповідальної за завдані збитки. Так, як зазначає позивач, відповідно до витягу з Центральної бази даних Моторного (транспортного) страхового бюро України, станом на 01.12.08, цивільно-правова відповідальність власника автомобіля НОМЕР_3, була застрахована у ПАТ "СК "Оранта-Січ" за полісом № ВС/2480122. Отже, з урахуванням викладених обставин, позивач має право регресної вимоги до відповідача в розмірі 5 904,78 грн. З метою досудового врегулювання спору, позивачем було направлено на адресу ПАТ "СК "Оранта-Січ" претензію № 681/1008/2009р. про виплату страхового відшкодування в порядку регресу. Однак, як вказує позивач, страхове відшкодування не виплачувалось, про рішення, прийняте за результатами розгляду претензії, не повідомлялось. У зв'язку з зазначеним, позивач просить суд позов задовольнити та стягнути з відповідача страхове відшкодування в сумі 5 904,78 грн.

Відповідач проти позовних вимог заперечував повністю, про що зазначено у відзиві від 19.03.12 на позовну заяву, пояснював, що позивач вказує, що винним у ДТП є ОСОБА_1, цивільно-правова відповідальність якого застрахована згідно полісу № 2480122. Разом з тим, у ПАТ "СК "Оранта-Січ" є поліс за № 2480122, за яким відповідальність застрахована за ОСОБА_2 При цьому, жодних доказів на підтвердження підстав експлуатування ОСОБА_1 транспортного засобу ЗИЛ, д/н НОМЕР_5 до матеріалів справи не додано та у відповідача відсутні. 26.01.12 відповідач направив лист ОСОБА_1 про надання ним підтверджуючих документів на право експлуатації транспортного засобу. Жодної відповіді на вказаний лист до відповідача не надійшло. Крім того, жодних пояснень з цього приводу ОСОБА_2 також не надав. З огляду на викладене, відповідач просить суд у задоволенні позову відмовити.

В судове засідання 17.05.12 громадянин ОСОБА_2 (АДРЕСА_1) та громадянин ОСОБА_1 (АДРЕСА_2), явка яких на підставі ст. 30 ГПК України ухвалою від 11.04.12 судом визнавалась обов'язкова - не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, витребуваних судом документів гр. ОСОБА_2 не надав.

Дослідивши матеріали справи в їх сукупності, заслухавши пояснення представника відповідача, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України "Про страхування", страхування може бути добровільним або обов'язковим.

Частиною 1 ст. 6 вказаного Закону визначено, що добровільне страхування - це страхування, яке здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком.

У відповідності із ч. 1 ст. 16 Закону України "Про страхування", договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою, страховик бере на себе зобов'язання, у разі настання страхового випадку, здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

30.05.08 між акціонерним страховим товариством "АИС-Поліс" (Страховик), правонаступником якого є закрите акціонерне товариство "Страхова компанія "Український страховий стандарт" (рішенням позачергових загальних зборів акціонерів, оформленого протоколом від 15.03.11 № 40, змінено найменування з закритого акціонерного товариства "Страхова компанія "Український страховий стандарт" на приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Український страховий стандарт") та ОСОБА_3 (Страхувальник) укладено договір № 05/К039685 добровільного страхування транспортного засобу, що є предметом застави, відповідно до якого ОСОБА_3 було застраховано свої майнові інтереси, пов'язані із володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом - автомобілем ВАЗ 21114, реєстраційний № НОМЕР_2 від ризиків дорожньо-транспортної пригоди (п. 18.1.1. договору); пожежі, вибуху або самозаймання; стихійного лиха, природних явищ (бурі, урагану, смерчу, повені, затоплення, зливи, граду, селю, землетрусу, зсуву, оповзню, осідання ґрунту, обвалу, лавини, незвичайних для даної місцевості морозів та великих снігопадів, дії підгрунтових вод, шторму, цунамі, удару блискавки та інших надзвичайних явищ природи); бою скляних деталей ТЗ предметами (камінням), що вилетіли з-під коліс ТЗ, падіння дерев, інших предметів, зіткнення з тваринами (п. 8.1.2. договору); протиправних дій третіх осіб (пошкодження, знищення), крім ризику зазначеного в п.п. 18.1.4. цього договору; незаконного заволодіння транспортним засобом в будь-який час у будь-якому місці (п. 18.1.4. договору).

Як вбачається з матеріалів господарської справи, 01.12.08 в м. Мелітополі на вул. Пушкіна, 141 сталась ДТП за участю автомобіля ВАЗ 21114, реєстраційний № НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_3 та автомобіля ЗІЛ-ММЗ 4502, реєстраційний № НОМЕР_5, під керуванням ОСОБА_1

Матеріали справи свідчать, що внаслідок вказаної дорожньо-транспортної пригоди автомобіль ВАЗ 21114, реєстраційний № НОМЕР_2 зазнав пошкоджень.

Відповідно до звіту від 18.12.08 щодо оцінки вартості матеріального збитку завданого пошкодженням транспортного засобу, матеріальний збиток, завданий власникові автомобіля ВАЗ 21114, реєстраційний № НОМЕР_2 складає 8 573,11 грн.

Законом України "Про страхування" визначено, що страховим випадком є подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі (ч. 2 ст. 8 Закон України "Про страхування").

Статтею 25 Закону України "Про страхування" передбачено, що здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком (ч. 1).

Згідно із актом службового розслідування (страховий акт) акціонерного страхового товариства "АИС-Поліс" від 12.02.09 № 307-3499/09 та наказом від 25.02.09 № 251, подія 01.12.08 кваліфікована, як страховий випадок та прийняте рішення про виплату страхового відшкодування у розмірі 5 904,78 грн. вигодонабувачу - АБ "Металург".

За розрахунком позивача, сума страхового відшкодування по договору страхування автотранспорту від 30.05.08 становить 5 904,78 грн. і складається із вартості відновлювального ремонту в розмірі 8 573,11 грн. з вирахуванням суми вартості робіт, матеріалів та складових, що не підлягають страховому відшкодуванню - 2 668,33 грн.

Встановлено, що позивачем перераховано на рахунок АБ "Металург" суму страхового відшкодування в розмірі 5 904,78 грн. згідно договору від 30.05.08 № 05/К039685, про що свідчить платіжне доручення від 25.02.09 № 1019.

Відповідно до ст. 993 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Аналогічну норму містить ст. 27 Закону України "Про страхування".

Статтею 1187 ЦК України унормовано, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку (ч. 2). Особа, яка неправомірно заволоділа транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, завдала шкоди діяльністю щодо його використання, зберігання або утримання, зобов'язана відшкодувати її на загальних підставах (ч. 3).

Як вбачається з матеріалів справи, постановою Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 25.12.08 у справі № 3-43582/2008р. ОСОБА_1, який керував на час вчинення ДТП автомобілем ЗІЛ-ММЗ 4502 (реєстраційний № НОМЕР_5) визнано винним у скоєні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 124 КУпАП та накладено стягнення у вигляді адміністративного штрафу в розмірі 425 грн.

В ході розгляду господарської справи № 5009/655/12 судом встановлено, що цивільно-правова відповідальність за шкоду, завдану життю, здоров'ю та майну третіх осіб при експлуатації автомобіля ЗІЛ-ММЗ 4502, реєстраційний № НОМЕР_5, застрахована власником ОСОБА_2 у відкритого акціонерного товариства "Страхова компанія "Оранта-Січ", правонаступником якого є ПАТ "СК "Оранта-Січ" згідно з полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВС/2480122 (тип договору 1-й).

Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" врегульовано відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів і цей закон спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.

Відповідно до п. 15.1 ст. 15 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортів" (в редакції, що була чинна станом на час укладення полісу № ВС/2480122), договір першого типу передбачає страхування відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу, визначеного в договорі страхування, будь-якою особою, яка експлуатує його на законних підставах.

Відповідач у відзиві на позовну заяву вказує, що доказів на підтвердження законних підстав експлуатації ОСОБА_1 транспортного засобу ЗИЛ-ММЗ 4502, реєстраційний № НОМЕР_5 позивачем до матеріалів справи не надано. У зв'язку з чим, на думку відповідача, відсутні підстави для задоволення заявлених вимог.

З метою встановлення судом наявності законних підстав експлуатування гр. ОСОБА_1 транспортного засобу -автомобіля ЗІЛ-ММЗ 4502, реєстраційний № НОМЕР_5 в момент скоєння ДТП судом ухвалою від 11.04.12 визнавалась обов'язкова в судове засідання 07.05.12 громадянина ОСОБА_2 (АДРЕСА_1) та громадянина ОСОБА_1 (АДРЕСА_2) для надання пояснень з питань, що виникли під час розгляду справи № 5009/655/12.

Разом з тим, як свідчать матеріали справи, гр. ОСОБА_2 та гр. ОСОБА_1 в судове засідання 07.05.12 не з'явились, письмових пояснень з приводу вищевикладених обставин суду не надали.

Отже, при розгляді справи № 5009/655/12 по суті спору суд виходить з наявних в матеріалах справи доказів, які наданні представниками сторін в обґрунтування заявлених кожним з них вимог та заперечень.

Як вбачається із наявних в матеріалах справи доказів, зокрема, довідки УДАІ ГУМВС України в Запорізькій області від 21.01.09 № 1025, постанови Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 25.12.08 у справі № 3-43582/2008р., зазначені докази не містять жодного посилання відносно того, що гр. ОСОБА_1 неправомірно володів на час скоєння (вчинення) ДТП транспортним засобом ЗІЛ-ММЗ 4502 (реєстраційний № НОМЕР_5). Також, за змістом акту службового розслідування позивача від 12.02.09 № 307-3499/09 за подією ДТП кримінальна справа не порушувалась.

Будь-яких доказів неправомірного володіння гр. ОСОБА_1 транспортним засобом відповідачем в ході розгляду цієї справи не надано та в матеріалах справи відсутні.

У зв'язку з викладеним, судом відхиляються як недоведені доводи відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву оскільки жодних доказів на підтвердження своїх заперечень відповідачем до матеріалів справи не надано.

Статтею 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (в редакції, яка була чинна на час виникнення спірних правовідносин), при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Частиною 1 ст. 1191 ЦК України визначено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Таким чином, після виплати страхового відшкодування на користь вигодонабувача - АБ "Металург" за договором від 30.05.08 № 05/К039685 до ПрАТ "СК "Український страховий стандарт" перейшло право зворотньої вимоги, яке Страхувальник має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Оскільки цивільно-правова відповідальність за шкоду, завдану майну третіх осіб під час ДТП за участю автомобіля ЗІЛ-ММЗ 4502 (реєстраційний № НОМЕР_5) застрахована відповідно до полісу № ВС/2480122 у ПАТ "СК "Оранта-Січ", то розмір страхового відшкодування повинно відшкодовувати саме ПАТ "СК "Оранта-Січ".

Відповідно до ст. 35 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (в редакції, яка була чинна на час виникнення спірних правовідносин), для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону - МТСБУ) заяву про страхове відшкодування (п. 35.1.).

Згідно з ст. 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (в редакції, яка була чинна на час виникнення спірних правовідносин), страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його; у разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених статтями 32 та/або 37 цього Закону, - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Протягом трьох робочих днів з дня прийняття відповідного рішення страховик (МТСБУ) зобов'язаний направити заявнику письмове повідомлення про прийняте рішення (п. 36.2.).

14.12.11 позивачем на адресу ПАТ "СК "Оранта-Січ" направлено претензію за вих. від 14.12.11 № 3346 про відшкодування шкоди в порядку регресу в сумі 5 904,78 грн.

Однак, як встановлено судом, жодної відповіді з боку ПАТ "СК "Оранта-Січ" про результати розгляду претензії ПрАТ "СК "Український страховий стандарт" за вих. від 14.12.11 № 3346 на адресу позивача не надходило.

Відповідно до положень ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Аналогічний припис містить Господарський кодекс України, частинами 1, 7 ст. 193 якого встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору (ч. 1). ... Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається крім випадків, передбачених законом (ч. 7).

Доказів виконання прийнятих на себе зобов'язань відповідачем, станом на час розгляду справи № 5009/655/12 в суді, суду не надано. У зв'язку з чим, суд знаходить позовні вимоги ПрАТ "СК "Український страховий стандарт" щодо стягнення з ПАТ "СК "Оранта-Січ" страхового відшкодування в розмірі 5 904,78 грн. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір в розмірі 1 609,50 грн. покладається на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 21, 43, 45,22,30, 33, 34, 38, 49, 69, 82, 821, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з публічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Оранта-Січ" (69104, м. Запоріжжя, вул. Малиновського, 16, код ЄДРПОУ 02307292) на користь приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Український страховий стандарт" (04073, м. Київ, провулок Балтійський, 20, код ЄДРПОУ 22229921) - 5 904 (п'ять тисяч дев'ятсот чотири) грн. 00 коп. страхового відшкодування в порядку регресу, 1 609 (одну тисячу шістсот дев'ять) грн. 50 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя В.Л. Корсун

Повне рішення складено 14.05.2012.