Постанова № 24059661, 14.05.2012, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №10.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

14 травня 2012 року Справа № 2а/1270/3285/2012

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Ірметової О.В.

при секретарі: Вівдюк М.М.

за участю:

прокурора-заявника: Сайтарли І.М.(посвідчення № 972, видане 15.10.2010)

представник позивача: не прибув,

представник відповідача: не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Прокурора Станично-Луганського району Луганської області в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду України в Станично-Луганському районі до Закритого акціонерного товариства «Кондрашівський піщаний кар'єр» про стягнення заборгованості по фактичних витратах на виплату та доставку пенсій в розмірі 18136,06 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

26 квітня 2012 року на адресу Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Прокурора Станично-Луганського району Луганської області в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду України в Станично-Луганському районі до Закритого акціонерного товариства «Кондрашівський піщаний кар'єр» про стягнення заборгованості по фактичних витратах на виплату та доставку пенсій в розмірі 18136,06 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що працівникам ЗАТ «Кондрашівський піщаний кар'єр» призначена пенсія згідно частини 2 Прикінцевих положень ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та п.п. «б»-«з» ст..13 ЗУ «Про пенсійне забезпечення». За відповідачем рахується заборгованість по пільговим пенсіям станом на 01 квітня 2012 року в сумі 18136,06 грн., а саме : за фактичні витрати на виплату та доставку пенсій працівникам підприємства за період з 01.01.2012 року по 31.03.2012 року в сумі 17912,28 грн. та доплати за 2011 рік( згідно розрахунків у розмірі 223,78 грн. До теперішнього часу підприємство не погасило заборгованість по фактичних витратах на виплату та доставку пенсій перед управлінням Пенсійного фонду України в Станично-Луганському районі.

У зв'язку з чим прокурор-заявник просить стягнути з відповідача заборгованість по фактичних витратах на виплату та доставку пенсій в розмірі 18136,06 грн. за період з 01.01.2012 року по 31.03.2012 рік на корить управлінням Пенсійного фонду України в Станично-Луганському районі.

Прокурор - заявник у судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі, надав пояснення аналогічні викладеному в позовній заяві.

Представник позивача та представник відповідача у судове засідання не прибули, про дату, час та місце судового засідання повідомлялися належним чином, причини неявки суду не відомі.

Відповідно до ст.128 Кас України суд вважає за можливе розглянути справу без участі представників позивача та відповідача на підставі доказів, наявних в матеріалах справи, які містять достатньо даних про права та обов'язки сторін.

Заслухавши пояснення прокурора-заявника, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до наступного.

Постановою Правління пенсійного фонду України N 8-2 від 30.04.2002 затверджено Положення про управління Пенсійного фонду (далі - Постанова № 8-2).

Згідно із Положенням № 8-2, управління Пенсійного фонду України у районах, містах і районах у містах є органами Фонду, підвідомчими відповідно головним управлінням Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - регіональні управління), що разом з цими управліннями утворюють систему органів Фонду.

Як зазначено в п.1 ч.1 ст.3 КАС України справа адміністративного суду публічно-правовий спір у якому хоча б однією із сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства.

Пенсійний фонд України та його органи, у розумінні пункту 7 частини першої статті 3 КАС України, є суб'єктами владних повноважень, а спори за участю цих органів є публічно - правовими ,оскільки виникають за участю суб'єкта владних повноважень, що реалізує у спірних правовідносинах надані йому чинним законодавством владні управлінські функції, та відповідають визначенню «адміністративної справи».

Відповідач - Закрите акціонерне товариство «Кондрашівський піщаний кар'єр», і.к. 05383566, зареєстроване як юридична особа Станично- Луганською районною державною адміністрацією Луганської області 27.07.1994, запис № 1 376 120 0000 000096 ( а.с.9), як платник внесків перебуває на обліку в УПФУ в Станично-Луганському районі Луганської області ( а.с.10).

Правовідносини, пов'язані з виплатою та доставкою пенсій, призначених на пільгових умовах, регулюються Конституцією України, Законами України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування ", "Про пенсійне забезпечення ", Інструкцією "Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України " , затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 N 21-1.

Відповідно до частини 2 Розділу XV "Прикінцеві положення " Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-І "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" Пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди:

1) особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення".

У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Пунктом 1 ст. 2 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" -"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення"до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення" за ставкою 100 % оподаткування.

Як вбачається зі ст. 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення", право на пенсію за віком мають: чоловіки - після досягнення 60 років і при стажі роботи не менше 25 років; жінки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 20 років.

У відповідності до п.п. "б"-"з" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: б) працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, -за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки -після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки -після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи -жінкам; в) трактористи-машиністи, безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, -чоловіки після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі; г) жінки, які працюють трактористами-машиністами, машиністами будівельних, шляхових і вантажно-розвантажувальних машин, змонтованих на базі тракторів і екскаваторів, -після досягнення 50 років і при загальному стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 15 років на зазначеній роботі; д) жінки, які працюють доярками (операторами машинного доїння), свинарками-операторами в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, -після досягнення 50 років і при стажі зазначеної роботи не менше 20 років за умови виконання встановлених норм обслуговування.

Норми обслуговування для цих цілей встановлюються в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України; е) жінки, зайняті протягом повного сезону на вирощуванні, збиранні та післязбиральній обробці тютюну, - після досягнення 50 років і при стажі зазначеної роботи не менше 20 років; є) робітниці текстильного виробництва, зайняті на верстатах і машинах, -за списком виробництв і професій, затверджуваним у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України, -після досягнення 50 років і при стажі зазначеної роботи не менше 20 років; ж) жінки, які працюють у сільськогосподарському виробництві та виховали п'ятеро і більше дітей, -незалежно від віку і трудового стажу, в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України; з) водії міського пасажирського транспорту (автобусів, тролейбусів, трамваїв) і великовагових автомобілів, зайнятих у технологічному процесі важких і шкідливих виробництв: чоловіки -після досягнення 55 років і при стажі роботи 25 років, в тому числі на зазначеній роботі не менше 12 років 6 місяців; жінки -після досягнення 50 років і при стажі роботи 20 років, в тому числі на зазначеній роботі не менше 10 років.

Як вбачається із матеріалів справи, пенсіонери, які були включені до розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "а"-"з" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", відповідно до вимог Закону України "Про пенсійне забезпечення" досягли відповідного пенсійного віку та набули права на пільгових умовах отримувати пенсію за віком.

Таким чином, необхідність відшкодування відповідачем позивачу фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, передбачена діючим законодавством.

Зазначене свідчить, про обов'язок відповідача відшкодовувати позивачу витрати на виплату і доставку пільгових пенсій за рахунок підприємства.

Порядок відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, врегульовано розділом 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року №21-1 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за № 64/8663.

Згідно із п. 6.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій в таких розмірах :

- для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції (крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку), - також 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону (1058-15) застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Згідно п. 6.5. Інструкції №21-1 від 19.12.2003, розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються згідно з додатком 8 до 1 січня поточного року та протягом 10 днів з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії.

Відповідно до п 6.4. та 6.8 Інструкції №21-1 від 19.12.2003, розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій. Підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Підставою для відшкодування підприємством органам Пенсійного Фонду витрат на виплату та доставку пільгових пенсій є розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за відповідний період.

Судом встановлено, що позивач сплачував та доставляв пенсіонерам відповідача (ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4,ОСОБА_5,ОСОБА_6,ОСОБА_7, ОСОБА_8.) пільгові пенсії, право на яку підтверджено протоколами, заявами про призначення/перерахунок пенсії, довідками про підтвердження наявного трудового стажу ( а.с.19-27).

Відповідачу направлявся розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до прикінцевих положень ЗУ №1058 в частині пенсій призначених відповідно до п. «б» -«з» ст.13 ЗУ "Про пенсійне забезпечення " ( а.с.13-18).

Таким чином, отримавши розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-1 "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» -«з» ст. 13 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1788-ХП "Про пенсійне забезпечення ", не надавши на них до управління Пенсійного фонду України в Станично-Луганському районі Луганської області заперечень та не оскарживши розрахунки в суді, відповідач фактично узгодив такі розрахунки.

В порушення вимог п.2 Прикінцевих положень Закону України №1058 та Інструкції №21-1 від 19.12.2003, відповідач не сплачує нараховані суми по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за списком №2 до управління Пенсійного фонду України в Станично-Луганському районі Луганської області, у зв'язку з чим заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком №2 за період з 01.01.2012 по 31.03.2012 становить 17912,28 грн. та з доплати за 2011 рік, яка становить - 223,78 грн., що підтверджується вищезазначеними розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пенсій.

Крім цього позивачем 05.04.2012 складено акт камеральної перевірки по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-1 "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» -«з» ст. 13 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1788-ХП "Про пенсійне забезпечення ", згідно якого встановлено заборгованість відповідача перед позивачем з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з 01.01.2012 по 31.03.2012 рік по зазначеним працівникам в розмірі -17912,28 грн. та з доплати за 2011 рік у розмірі 223,78 грн., на загальну суму 18136,06 грн.

Зазначена заборгованість відповідача по відшкодуванню фактичних витрат по теперішній час не відшкодована.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги документально обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, відповідають чинному законодавству та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 71, 87, 94, 105, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги Прокурора Станично-Луганського району Луганської області в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду України в Станично-Луганському району до Закритого акціонерного товариства «Кондрашівський піщаний кар'єр» про стягнення заборгованості по фактичних витратах на виплату та доставку пенсій в розмірі 18136,06 грн., задовольнити повністю.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Кондрашівський піщаний кар'єр» (і.к.05383566) на користь управління Пенсійного фонду України в Станично-Луганському районі Луганської області ( 93600, Луганська область, смт.Станиця Луганська, вул.1 Мая,20, р/р 25601301754 в ЛОУ «Ощадбанка» м.Луганськ, МФО 304665, і.к. 21792637 заборгованість по фактичних витратах на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, за Списком № 2 у розмірі 18136,06 грн. (вісімнадцять тисяч сто тридцять шість гривень 06 копійок).

Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

СуддяО.В. Ірметова