Постанова № 24059622, 11.05.2012, Кіровоградський окружний адміністративний суд

УКРАЇНА -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 травня 2012 року Справа № 1170/2а-1030/12

Кіровоградський окружний адміністративний суд

у складі: головуючого - судді Чубари Н.В.

секретар судового засідання -Черна О.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кіровограді справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 (далі -позивач) до голови Гайворонської районної державної адміністрації (далі -відповідач) про відміну розпорядження, -

ВСТАНОВИВ:

06 квітня 2012 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, в якому просить: скасувати незаконне розпорядження голови Гайворонської РДА Кіровоградської області № 227 від 24 квітня 2007 року, покласти на відповідача витрати на оплату державного мита та інші витрати по справі.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що в 1992 році йому було виділено у постійне користування з правом послідуючого викупу земельну ділянку розміром 25,9 га для ведення селянського фермерського господарства із земель запасу Хащуватської сільської ради. В 1993 році було створено фермерське господарство «Пролісок»24.04.2007 року розпорядженням відповідача було припинено право постійного користування земельною ділянкою ОСОБА_1 Вважає вказане розпорядження незаконним, оскільки органи виконавчої влади та місцевого самоврядування без рішення суду не мають права втручатись у здійснення власником повноважень щодо володіння, користування і розпорядження належною йому земельною ділянкою.

Позивач в судовому засіданні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд позов задовольнити.

Відповідач уповноваженого представника до суду не направив, проігнорувавши ухвалу суду про визнання участі відповідача обов'язковою. Повідомлений належним чином. Правом, передбаченим ч. 2 ст. 51 КАС України не скористався.

Розглянувши долучені до справи документи і матеріали, заслухавши пояснення позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що рішенням Хащуватської сільської ради Гайворонського району Кіровоградської області № 76 від 03.12.1992 року ОСОБА_1 виділено у постійне користування з правом послідуючого викупу земельну ділянку розміром 26,4 га для ведення селянського фермерського господарства із земель запасу Хащуватської сільської ради (а. с. 43).

В 1993 році позивачу було видано державний акт Б № 052131 на право постійного користування земельною ділянкою площею 25,9 га (а. с. 7 -10).

18.02.1993 року було зареєстровано фермерське господарство «Пролісок», що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців (а. с. 68 -69).

24 квітня 2007 року розпорядженням голови Гайворонської РДА № 227-р припинено право постійного користування земельною ділянкою загальною площею 25,9 га, що була надана ОСОБА_1 у постійне користування для ведення фермерського господарства (а. с. 11)

Суд не погоджується із вказаним розпорядженням з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Нормами Земельного кодексу України врегульовані підстави припинення права власності та права користування земельними ділянками і порядок припинення таких прав.

Відповідно до ст. 141 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваного розпорядження) підставами припинення права користування земельною ділянкою є:

а) добровільна відмова від права користування земельною ділянкою;

б) вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом;

в) припинення діяльності релігійних організацій, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій;

г) використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам;

ґ) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням;

д) систематична несплата земельного податку або орендної плати;

е) набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці;

є) використання земельної ділянки у спосіб, що суперечить вимогам охорони культурної спадщини.

Вказаний перелік підстав припинення користування земельною ділянкою є вичерпним.

Яке вбачається з оскаржуваного розпорядження, останнє не містить підстав для припинення права користування землею ОСОБА_1 Зроблене лише посилання на норми Земельного кодексу України.

Крім того, суд враховує наступні обставини.

Як вбачається з державного акта на право користування землею, земля в 1993 році була надана позивачу в постійне користування для ведення селянського (фермерського) господарства.

Як пояснив в судовому засіданні позивач фермерське господарство «Пролісок», головою якого він є, на час винесення оскаржуваного розпорядження існувало і працювало.

Крім того, на час розгляду справи по суті ФГ «Пролісок»зареєстроване та не виключене з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців, що підтверджується Витягом з ЄДРПОУ від 11.05.2012 р. (а. с. 68 -69)

З урахуванням викладеного у відповідача не було законних підстав для припинення права постійного користування позивачу, а, отже, не було підстав для винесення оскаржуваного розпорядження.

Положеннями частини 1 статті 11 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.

Відповідач на підтвердження правомірності видання оскаржуваного розпорядження мав би надати суду докази, але ж своїм правом не скористався, проігнорувавши визнання судом участі відповідача в судовому засіданні обов'язковою.

З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині незаконності розпорядження голови Гайворонської районної державної адміністрації Кіровоградської області № 227-р від 24.04.2012 р. А тому вказане розпорядження підлягає скасуванню.

В частині вимог позивача щодо покладання на відповідача витрати на оплату державного мита та інші витрати по справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Позивач надав суду розрахунок судових витрат, разом з тим, жодного підтверджуючого документу, крім доказів сплати судового збору, позивачем суду не надано, а зроблено лише посилання на норми Податкового кодексу, КАС України та Закону України «Про державний бюджет».

Тому, відшкодування судових витрат підлягає задоволенню лише в частині сплати судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 86, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Скасувати розпорядження голови Гайворонської районної державної адміністрації Кіровоградської області № 227 від 24.04.2007 р.

Присудити позивачеві судові витрати з державного бюджету України шляхом зобов'язання Державної казначейської служби України безспірно списати з рахунку Гайворонської районної державної адміністрації Кіровоградської області грошові кошти в сумі 32 грн. 19 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подання в 10-денний строк з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України -протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, копія якої одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови виготовлено 15.05.2012 р.

Суддя Н.В.Чубара