Постанова № 24059569, 25.04.2012, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 квітня 2012 року 2а-937/12/1070

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Панченко Н. Д., при секретарі судового засідання Малихіні Д.Ю., за участю представників

позивача: Дроботько О.В.,

відповідача : Шкоропада О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Промет»доДержавної податкової інспекції у Макарівському районі Київської області Державної податкової службипровизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Промет»(далі -позивач або ТОВ «Промет») звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Макарівському районі Київської області Державної податкової служби (далі -відповідач або ДПІ у Макарівському районі) про скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у Макарівському районі Київської області Державної податкової служби від 26.10.2011 № 0001012300 та №0001002300.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на відсутність порушення ним вимог податкового законодавства, оскільки операції з поставки товарів (робіт, послуг) між ним і ТОВ «Еккобуд»та ТОВ «Віктрейд ЛТД»мали реальний характер, що підтверджується первинними документами бухгалтерського обліку: відповідними договорами, видатковими накладними, податковими накладними, платіжними дорученнями, картками складського обліку матеріалів, специфікаціями, тощо.

Крім цього, на момент здійснення господарських операцій контрагенти позивача ТОВ «Еккобуд»і ТОВ «Віктрейд ЛТД»були зареєстровані як юридичні особи та платники податку на додану вартість, їх державну реєстрацію не було скасовано; статус відомостей про юридичну особу підтверджено.

Як зазначає позивач, відповідачем не наведено жодного доказу на підтвердження вчинення посадовими особами, як ТОВ «Еккобуд»так і ТОВ «Віктрейд ЛТД»порушення законодавства під час укладення і виконання правочинів з позивачем; відповідачем не надано жодних доказів того, що укладення та виконання договорів не відповідає дійсним намірам сторін щодо набуття прав та обов'язків; сума податку на додану вартість, включена позивачем до складу податкового кредиту за відповідні періоди, підтверджується належним чином оформленими податковими накладними, а несплата контрагентом-продавцем податку на додану вартість до бюджету не впливає на формування податкового кредиту покупцем, якщо він має всі документальні підтвердження розміру визначеного податкового кредиту.

А відтак, позивач вважає, що твердження посадових осіб податкового органу про нікчемність правочинів укладених ТОВ «Промет»з ТОВ «Еккобуд»та з ТОВ «Віктрейд ЛТД»ґрунтуються лише на їх припущеннях, а висновки про заниження податкових зобов'язань з податку на додану вартість, податку на прибуток підприємств є безпідставними та такими, що не відповідають фактичним обставинам справи.

Крім цього, під час проведення перевірки державним інспектором знято з валових витрат за 1 квартал 2011 року суму 541666,47 грн. на підставі накладної № 12 від 24.02.2011. Проте, як вказує позивач, зазначена вище сума під час формування декларації з податку на прибуток підприємства за 1 квартал 2011 року не впливала на формування прибутку підприємства, оскільки придбаний трансформатор не був відвантажений і станом на 01.04.2011 знаходився на балансі ТОВ «Промет». Вартість зазначеного трансформатора була включена до балансової вартості матеріалів на кінець звітного періоду, що відображено у додатку до декларації на прибуток підприємства за 1 квартал 2011 року.

Позивач також зазначає, що твердження податкового органу про те, що у 1 кварталі 2011 року ТОВ «Промет»безпідставно включило до складу валових витрат суму 29829,99 грн. та податковий кредит ПДВ в сумі 599,66 грн. по взаємовідносинах з контрагентом ПП «Світло Плюс»є такими, що ґрунтуються на припущеннях перевіряючих, оскільки до перевірки позивачем були надані належним чином оформлені первинні документи та зазначені роботи пов'язані з господарською діяльністю позивача.

За наведених обставин позивач вважає оскаржувані рішення відповідача про донарахування податкових зобов'язань з податку на додану вартість, податку на прибуток підприємств безпідставними, необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню.

Представник позивача у судовому засіданні 25.04.2012 підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив суд позов задовольнити.

Відповідач позов не визнав, заперечення надав суду у письмовій формі та просив суд у задоволені позову відмовити. В обґрунтування заперечень вказав, що оскаржувані рішення прийняті з урахуванням вимог чинного законодавства, оскільки відповідач діяв в межах повноважень, наданих йому законами України та підзаконними нормативно-правовими актами.

Так, за твердженням відповідача, правочини укладені ТОВ «Промет»з ТОВ «Еккобуд»та з ТОВ «Віктрейд ЛТД»є безтоварними, оскільки не мають реального характеру, а отже, є нікчемними. У зв'язку з цим, позивачем безпідставно були сформовані як валові витрати так і податковий кредит за результатами зазначених операцій.

Представник відповідача у судовому засіданні 25.04.2012 заперечував з мотивів, викладених у письмових запереченнях.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Промет», як юридична особа, зареєстроване Макарівською районною державною адміністрацією Київської області 27.09.1999, про що видано свідоцтво серії А01 № 269123. Як платник податків перебуває на податковому обліку у ДПІ у Макарівському районі з 04.10.1999 за № 30. У періоді, за який проводилась перевірка, позивач, відповідно до свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість від 14.12.1999 за № 13909089, виданого ДПІ у Макарівському районі, був платником податку на додану вартість. Згідно із даними довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України основними видами економічної діяльності ТОВ «Промет»є загальні механічні операції, будівництво будівель, будівництво місцевих трубопроводів, ліній зв'язку та енергопостачання, електромонтажні роботи, діяльність у сфері інжинірингу (том І а.с.77).

Крім цього, 29.09.2006 позивачем було отримано ліцензію Міністерства будівництва, архітектури та житлово -комунального господарства на право здійснення будівельної діяльності серії АВ за № 192996 з строком дії з 29.06.2006 по 29.09.2011.

У період з 04.07.2011 по 29.07.2011 на підставі наказу ДПІ у Макарівському районі від 24.06.2011 № 274 посадовими особами відповідача проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ «Промет»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2009 по 31.03.2011.

За результатами перевірки складений акт від 05.08.2011 № 303/100/23-0/30473061 (надалі - Акт перевірки), який містить висновки про порушення позивачем підпункту 5.3.9 пункту 5.3 та пункту 5.9 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 № 334/94, що призвело до заниження податку на прибуток на загальну суму 379 259,16 грн., в тому числі за 1 квартал 2010 року - 362 716,66 грн., за 1 квартал 2011 року - 16 542, 50 грн. у зв'язку з безпідставним віднесенням до валових витрат у 1 кварталі 2010 року грошових коштів у розмірі 1450866,63 грн. та у 1 кварталі 2011 року -66170,00 грн. шляхом завищення балансової вартості запасів у 1 кварталі 2011 року на суму 66170,00 грн.; підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 № 168/97-ВР із змінами та доповненнями, що призвело до завищення податкового кредиту на загальну суму 340 208,76 грн., в тому числі за січень 2010 року в сумі 1248, 22 грн., за лютий 2010 року в сумі 1398,40 грн., за березень 2010 року в сумі 1417,18 грн., за квітень 2010 року в сумі 8666,67 грн., за травень 2010 року в сумі 2157,73 грн., за вересень 2010 року в сумі 1880, 00 грн., за січень 2011 року в сумі 175874, 00 грн., за лютий 2011 року в сумі 119816,76 грн., за березень 2011 року в сумі 27749,80 грн.

Так, як вбачається із змісту Акта перевірки перевіряючими встановлено, що ТОВ «Промет»у 1 кварталі 2011 року безпідставно включило до складу валових витрат суму у розмірі 29829,99 грн. по взаємовідносинах з ПП «Світло Плюс»на підставі актів виконаних робіт від 22.02.2011 № 2 та від 31.03.2011 № 2/3 про випробування устаткування трансформаторних підстанцій, оскільки надані до перевірки документи, а саме акти виконаних робіт, складені з порушенням вимог пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за № 168/704 та не відповідають вимогам пункту 9.2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні», оскільки не містять даних щодо обсягів та змісту наданих послуг, інформації про фактично понесені витрати на послуги з випробування устаткування трансформаторних підстанцій та позивачем не доведено «доцільність отриманих операцій у власній господарській діяльності».

Разом з цим, суд звертає увагу на ту обставину, що незважаючи на описову частину Акта перевірки, у його висновках взагалі не встановлено порушення позивачем порядку формування валових витрат у 1 кварталі 2011 року по взаємовідносинах з ПП «Світло Плюс» (том І а.с. 64).

Крім цього, у ході проведення перевірки встановлено, що ТОВ «Промет»безпідставно сформувало валові витрати у 1 кварталі 2011 року по взаємовідносинах з ТОВ «Еккобуд»на загальну суму 650000,00 грн., відповідно до податкових накладних від 21.02.2011 № 16 та від 24.02.2011 № 22 (том І а.с.23) та по взаємовідносинах з ТОВ «Віктрейд ЛТД»на загальну суму 1055244,00 грн., відповідно до податкової накладної від 24.01.2011 № 182 (том І а.с.28), оскільки угоди, укладені ТОВ «Промет»з ТОВ «Еккобуд»та з ТОВ «Віктрейд ЛТД»є нікчемними і в силу положень статей 215, 216 Цивільного кодексу України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю.

Висновки перевіряючих про нікчемність зазначених правочинів ґрунтуються виключно на висновках акта перевірки ДПІ у Солом'янському районі м. Києва від 07.06.2011 № 6802/23-08/3429677 та акта перевірки ДПІ у Печерському районі м. Києва від 11.04.2011 р. № 379/23-5/36927332.

В обґрунтування такого висновку посадові особи податкового органу зазначили, що як їм стало відомо зі змісту акта документальної невиїзної позапланової перевірки ТОВ «Еккобуд»за лютий 2011 року, яка була проведена ДПІ у Солом'янському районі м. Києва, ТОВ «Еккобуд»не було надано до перевірки жодних документів, які підтверджували б правомірність формування ним податкових зобов'язань у лютому 2011 року. Крім цього, згідно з висновком почерковознавчого дослідження від 07.06.2011 №179 підписи від імені гр. ОСОБА_3 в наступних документах: податкові декларації з податку на додану вартість ТОВ «Еккобуд»за січень, квітень 2011 року, розрахунок коригування сум ПДВ до податковій декларації з ПДВ за січень 2011 року, розшифровки ПЗ та ПК в розрізі контрагентів за січень, квітень 2011 року, реєстр виданих та отриманих податкових накладних за січень - квітень 2011 року, ймовірно виконані іншою особою.

У зв'язку з цим, посадові особи ДПІ у Солом'янському районі м. Києва дійшли висновку, що ТОВ «Еккобуд»зареєстровано та здійснювало фінансово-господарську діяльність без відома та згоди його засновників та призначених у законному порядку керівників, а отже, ТОВ «Еккобуд»здійснював діяльність спрямовану на проведення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам.

Крім цього, відповідно до акта невиїзної позапланової перевірки ТОВ «Віктрейд ЛТД»за період січень-лютий 2011 року, яка була проведена ДПІ у Печерському районі м. Києва, посадовими особами податкового органу встановлено, що ТОВ «Віктрейд ЛТД»має стан платника -14 «визнано банкрутом», засновником та керівником товариства є ОСОБА_4. На момент проведення перевірки первинні та інші документи у ТОВ «Віктрейд ЛТД»відсутні, за юридичною адресою, вказаною в реєстраційних документах воно не знаходиться, місцезнаходження посадових осіб не відомо. У зв'язку з цим, ДПІ у Печерському районі м. Києва було проведено перевірку за результатами аналізу даних АІС «Реєстр платників податків», АРМ "Бест - Звіт ДПІ у Печерському районі м. Києва, „ТАХ" ДПІ у Печерському районі м. Києва, АРМ аудит" ДПІ у Печерському районі м. Києва, „АІС ОР" ДПА у м. Києві, ЦБД ПДС ДПА України, «Співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту на рівні ДПА України».

При здійсненні аналізу зазначених даних, посадові особи ДПІ у Печерському районі м. Києва дійшли висновку, що фінансово- господарська діяльність ТОВ «Віктрейд ЛТД»здійснюється за межами правового поля, що у свою чергу свідчить про не набуття належним чином цивільної праводієздатності, діяльність ТОВ «Віктрейд ЛТД»є фіктивною, у зв'язку з чим, усі правочині, укладені ТОВ «Віктрейд ЛТД»з його контрагентами є нікчемними і в силу положень статей 215, 216 Цивільного кодексу України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю.

Крім цього, як вбачається із змісту Акта перевірки ТОВ «Промет», згідно висновку почерковознавчого дослідження від 14.04.11 №99 підписи від імені гр. ОСОБА_4 (керівника ТОВ «Віктрейд ЛТД») в таких документах як податкова декларація з податку на додану вартість за січень 2011 року, розрахунок коригування сум ПДВ до податкової декларації з ПДВ за січень 2011 року, розшифровки ПЗ та ПК в розрізі контрагентів за січень 2011 року, виконані не громадянином ОСОБА_4, а іншою особою.

Викладене вище, на думку відповідача, свідчить про те, що ТОВ «Еккобуд»та ТОВ «Віктрейд ЛТД»здійснювало діяльність, спрямовану на проведення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам. Як наслідок, фінансово-господарська діяльність ТОВ «Еккобуд»та ТОВ «Віктрейд ЛТД»здійснювалась поза межами правового поля та фінансово-господарські взаємовідносини між ними та їх контрагентами в силу положень статей 203, 215, 216, 228 Цивільного кодексу України відповідач вважає нікчемними.

Разом з цим, суд звертає увагу на ту обставину, що незважаючи на описову частину Акта перевірки у його висновках взагалі не встановлено порушення позивачем порядку формування валових витрат у 1 кварталі 2011 року по взаємовідносинах з ТОВ «Еккобуд»та ТОВ «Віктрейд ЛТД»(том І а.с. 64).

За наведених обставин, не вбачається за можливе взагалі встановити у зв'язку з чим відповідач дійшов висновку про завищення позивачем валових витрат у 1 кварталі 2010 року саме на суму 1450866,63 грн.

На підставі Акта перевірки, ДПІ у Макарівському районі прийняте податкове повідомлення-рішення від 15.08.2011 №0000902300, відповідно до якого позивачеві збільшено податкове зобов'язання з податку на прибуток підприємств на суму 474073,95 грн., в тому числі, за основним платежем -379259,16 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 94814,79 грн.; та податкове повідомлення-рішення від 15.08.2011 №0000912300, відповідно до якого позивачеві збільшено податкове зобов'язання з податку на додану вартість по вітчизняних товарах на суму 425052,19 грн., в тому числі, за основним платежем -340208,76 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 85052,19 грн.

Під час розгляду первинної скарги Державною податковою адміністрацією в Київській області було встановлено, що перевіркою невірно визначено розмір штрафних санкцій по податку на прибутку та податку на додану вартість. Відповідно до рішення Державної податкової адміністрації в Київській області від 19.10.2011 №2704/10/25-017/271-1358, прийнятого за розглядом первинної скарги позивача, були скасовані податкове повідомлення-рішення ДПІ у Макарівському районі від 15.08.2011 №0000902300 в частині визначення штрафу у розмірі 94813,79 грн. та податкове повідомлення -рішення ДПІ у Макарівському районі від 15.08.2011 №0000912300 в частині визначення штрафу у розмірі 80859,14 грн.

26 жовтня 2011 року ДПІ у Макарівському районі прийняті: податкове повідомлення - рішення № 0001002300, відповідно до якого позивачеві збільшено податкове зобов'язання з податку на прибуток підприємств на суму 379260,16 грн., в тому числі, за основним платежем -379259,16 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 1,00 грн.; податкове повідомлення - рішення №0001012300, відповідно до якого позивачеві збільшено податкове зобов'язання з податку на додану вартість по вітчизняних товарах на суму 344401,81 грн., в тому числі, за основним платежем -340208,76 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 4193,05 грн.

Не погоджуючись із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач скористався своїм правом оскаржити їх в судовому порядку, звернувшись із даним позовом до суду.

З матеріалів адміністративної справи та пояснень представника відповідача вбачається, що підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень -рішень є висновок податкового органу про нікчемність правочинів позивача з ТОВ «Еккобуд»та з ТОВ «Віктрейд ЛТД»у зв'язку з відсутністю наміру учасників правочину досягти реальних правових наслідків.

При цьому, як вбачається із змісту Акта перевірки та пояснень представників відповідача, висновок про нікчемність ґрунтується виключно на даних актів перевірки контрагентів позивача про безтоварність операцій, а саме: Акта невиїзної позапланової перевірки ТОВ «Віктрейд ЛТД»за період січень-лютий 2011 року та Акта документальної невиїзної позапланової перевірки ТОВ «Еккобуд»за лютий 2011 року.

Таким чином, вирішення даної справи, залежить від доведеності суду факту відсутності поставки товару за господарськими операціями позивача з ТОВ «Еккобуд»та з ТОВ «Віктрейд ЛТД».

Відповідно до статей 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Як вбачається із змісту Акта перевірки ТОВ «Промет», а саме розділу 3.1.2 «Валові витрати», посадовими особами при перевірці взагалі не досліджувались первинні документи позивача по взаємовідносинам з ТОВ «Еккобуд»та з ТОВ «Віктрейд ЛТД».

Разом з цим, як встановлено судом, між позивачем та ТОВ «Еккобуд»було укладено договір купівлі -продажу трансформатора ТМН-6300-35/10 кВА. Вартість трансформатора визначена у розмірі 650000,00 грн., в тому числі, податок на додану вартість - 108333,33 грн. На підтвердження укладення договору та прийняття товару в матеріалах справи наявні рахунок фактура № СФ -000036 від 03.02.2011 (том ІІ а.с.43), видаткова накладна № РН -0000012 від 24.02.2011(том І а.с.109) за якою товар отримано, картка складського обліку №2011/621.

У лютому 2011 року ТОВ «Еккобуд»були оформлені податкові накладні: № 16 від 21.02.2011 на суму 370000, 00 грн. (в т.ч. ПДВ -61666,67 грн.) та № 22 від 24.02.2011 на суму 280000,00 грн. (в т.ч. ПДВ -46666,67 грн.), разом 650000, 00 грн. (в т.ч. ПДВ -108333, 33 грн.), які підписані від імені ТОВ «Еккобуд»ОСОБА_3 та скріплені печаткою підприємства. Даний трансформатор отримано ТОВ «Промет»від ТОВ «Еккобуд», що підтверджується, крім первинних бухгалтерських документів, технічним паспортом, подорожніми листами, свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу, який здійснював перевезення товару, складськими карточками руху товарно - матеріальних цінностей на складі позивача, наказами на прийняття на роботу відповідальних осіб за ведення складського обліку.

Крім цього, суду не надано жодного доказу щодо наявності заборгованості між ТОВ «Промет»та ТОВ «Еккобуд»по вказаній господарській операції.

Відповідачем не заперечувався факт наявності під час проведення перевірки усіх первинних документів бухгалтерського обліку, які встановлюють факт здійснення господарської операції щодо поставки товарів, надання робіт (послуг) від ТОВ «Еккобуд»та його оплати.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечувалось відповідачем, під час проведення перевірки була здійснена інвентаризація товарно -матеріальних цінностей на складі ТОВ «Промет», придбаний трансформатор знаходився на складі товариства та був оглянутий посадовими особами податкового органу, що підтверджується також висновками перевіряючих про не встановлення розбіжностей наявності та залишків товарно- матеріальних цінностей на складах позивача.

Крім цього, 20.12.2010 між ТОВ «Промет»(Покупець) та ТОВ «Віктрейд ЛТД»(Постачальник) укладено договір поставки № 20/12. Відповідно до пункту 1.1 даного Договору Постачальник постачає, а Покупець приймає на загальних умовах електроустаткування (надалі - товар) кількість якого наведена в Специфікації, що є невід'ємним додатком № 1 до Договору.

Відповідно до Специфікації сторони домовилися про постачання наступного товару:

- трансформатор струму опорний 35 кВ з литою ізоляцією, GIF- 36 у кількості 9 одиниць вартість 1 одиниці товару без ПДВ 35000, 00 грн. усього вартість товару разом з ПДВ 315 000, 00 грн.;

- обмежувач перенапруги ОПН -35 у кількості 9 одиниць, вартість 1 одиниці товару без ПДВ 7651, 81 грн. усього вартість товару разом з ПДВ 68 866, 00 грн.;

- обмежувач перенапруги 10 кВ у кількості 6 одиниць, вартість 1 одиниці товару без ПДВ 500, 00 грн. усього вартість товару разом з ПДВ 3000, 00 грн.;

- ізолятор опорний 10 кВ ИОС -10-2000У 1 у кількості 12 одиниць, вартість 1 одиниці товару без ПДВ 260, 00 грн. усього вартість товару разом з ПДВ 3120, 00 грн.;

- трансформатор напруги 35 кВ ЗНОМ-35-66У1 у кількості 6 одиниць, вартість 1 одиниці товару без ПДВ 11223, 96 грн. усього вартість товару разом з ПДВ 67344, 00 грн.;

- трансформатор струму 10 кВ у кількості 4 одиниць, вартість 1 одиниці товару без ПДВ 3000,00 грн. усього вартість товару разом з ПДВ 12000,00 грн.;

- вимикач вакуумний 35 кВ у кількості 3 одиниць вартість 1 одиниці товару без ПДВ 136680,00 грн. усього вартість товару разом з ПДВ 410040,00 грн.

Відповідно до пункту 3.2 Договору, загальна сума договору складає 1 055 244,00 грн. в тому числі ПДВ 175874, 00 коп.

Крім цього, відповідно до пункту 2.2 обов'язок Постачальника передати товар Покупцеві вважається виконаним з моменту передачі товару у розпорядження Покупця. В момент передачі товару Постачальник зобов'язується оформити видаткову накладну на товар.

На підтвердження виконання зазначеного договору поставки позивачем надано суду видаткову накладну № В-00000149 від 24.01.2011 на загальну суму 1055244, 00 грн. в тому числі ПДВ - 175874,00 грн., податкову накладну оформлену ТОВ «Віктрейд ЛТД»на ім'я ТОВ «Промет»№ 182 від 24.01.2011 на суму 1055244, 00 грн. (в т.ч. ПДВ -175874,00 грн.), які підписані від імені ТОВ «Віктрейд ЛТД»ОСОБА_4 та скріплені печаткою підприємства, картки складського обліку матеріалів № 2011/286 - № 2011/300, подорожні листи.

Відповідачем не заперечувався факт наявності та надання під час проведення перевірки усіх документів первинного бухгалтерського обліку, які встановлюють факт здійснення господарської операції щодо поставки товарів, надання робіт (послуг) від ТОВ «Віктрейд ЛТД»та його оплати.

Як встановлено судом, на час укладання та виконання правочинів, контрагенти позивача були зареєстровані як юридичні особи та були платниками податку на додану вартість. Акт перевірки не містить жодних посилань на те, що установчі документи, свідоцтво про державну реєстрацію та свідоцтва платників податку на додану вартість ТОВ «Віктрейд ЛТД»та ТОВ «Еккобуд»були скасовані чи визнані недійсними за рішенням суду як на дату укладання чи виконання договорів так і на дату складання податкових накладних; наявність дефекту у їх правовому статусі.

Відповідачем також не надано суду доказів визнання правочинів, укладених між позивачем та ТОВ «Віктрейд ЛТД»та ТОВ «Еккобуд»недійсними, а також визнання недійсними первинних бухгалтерських документів, що підтверджують їх виконання.

Разом з цим, факт поставки позивачеві товару (робіт, послуг) від ТОВ «Віктрейд ЛТД»та ТОВ «Еккобуд»та оплати його вартості підтверджується документально, господарські операції належним чином відображені у бухгалтерському і податковому обліку позивача та його податковій звітності, а право на включення до податкового кредиту суми податку на додану вартість, сплаченої у складі вартості продукції (робіт, послуг), придбаних у ТОВ «Віктрейд ЛТД»та у ТОВ «Еккобуд», посвідчується належним чином оформленими податковими накладними.

Відповідачем також не заперечувався той факт, що придбання товарів (робіт, послуг) у ТОВ «Віктрейд ЛТД»та у ТОВ «Еккобуд»пов'язане із підготовкою, організацією та веденням позивачем господарської діяльності.

Реальність придбання товару позивачем для подальшого використання його у своїй господарській діяльності підтверджується також наданими представником позивача до суду: копією договору УВГ 2068/05-10 «Реконструкція мережі електропостачання УОК «Червона рута»від 14.12.2010, укладеного з ДК «Укргазвидобування НАК «Нафтогаз України»на проектні (вишукувальні) роботи, з обов'язком позивача укомплектувати необхідними матеріалами та устаткуванням, виконати будівельно -монтажні роботи та пусконалагоджувальні роботи відповідно до технічних умов ЗАТ «А.Е.С. Київобеленерго»; специфікацією устаткування від 14.12.2010; акту приймання -передачі ДК «Укргазвидобування НАК «Нафтогаз України»від 01.02.2011 продукції на загальну суму 1055244,00 грн., розмір якої повністю співпадає з сумою та переліком товарів, придбаних позивачем у ТОВ «Віктрейд ЛТД», локальним кошторисом № 4-1-2.

Суд звертає увагу на те, що статтею 204 Цивільного кодексу України закріплена презумпція правомірності правочину, згідно якої правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Крім того, суд виходить із презумпції сумлінності платників податків та інших учасників правовідносин в економічній сфері, відповідно до змісту якої презумується, що дії платника податків, які мають своїм результатом одержання певної податкової вигоди економічно виправдані, а відомості, що містяться в його первинних бухгалтерських документах та податковій звітності є достовірними, якщо інше не доказано у встановленому законодавством порядку належними та допустимими доказами.

Ураховуючи вищезазначені обставини та наявні у матеріалах справи докази суд дійшов висновку, що укладені між позивачем та ТОВ «Віктрейд ЛТД»і ТОВ «Еккобуд»правочини відповідають вимогам чинного законодавства України, мають своїм наслідком зміну у майновому стані учасників правочину, є економічно виправданими, а факт виконання господарських зобов'язань сторін підтверджується первинними документами бухгалтерської та податкової звітності.

Водночас, надаючи оцінку діям податкового органу, що полягали у визначенні в Акті перевірки нікчемними правочини, суд перевіряє обґрунтованість тверджень органу державної податкової служби про наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод нікчемними і настання відповідних юридичних наслідків.

Відповідно до положень статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору; належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі (частина перша статті 138 Кодексу адміністративного судочинства України).

Суд звертає увагу на те, що в даній адміністративній справі, відповідачем, який посилається на нікчемність укладених між позивачем та його контрагентами договорів, повинно бути надано належні докази на обґрунтування нікчемності укладених правочинів.

Крім того, для визнання правочину нікчемним на тій підставі, що його укладено з метою порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним, суд досліджує в чому конкретно полягала завідомо суперечна інтересам держави і суспільства мета укладення правочину, якою із сторін і в якій мірі виконано правочин, а також вину сторін у формі умислу.

Під наявністю умислу у сторін правочину суд розуміє те, що вони, виходячи з обставин справи, усвідомлювали протиправність правочину, який укладався, і суперечність його мети інтересам держави та суспільства, передбачали настання протиправних наслідків і бажали або свідомо допускали їх настання.

Проте, відповідачем на підтвердження позиції щодо нікчемності правочину не надано, як того вимагають положення чинного законодавства України, належних доказів, які б свідчили, що документи, виписані на виконання договору, були сфальсифікованими, як і не надано доказів притягнення до відповідальності (в тому числі кримінальної) відповідних посадових осіб у зв'язку з занесенням до звітності даних, що не відповідають дійсності.

Наявні в матеріалах справи податкові накладні, акти виконаних робіт містять усі дані стосовно змісту операції. Вказані документи містять назву постачальника та покупця, перелік проданого товару (робіт, послуг), підписи уповноважених представників сторін та печатки підприємств, що відповідає вимогам статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»і фіксують факт здійснення господарської операції.

Всі наявні накладні дають змогу визначити, які саме товари (роботи, послуги) були продані, за якою ціною та між якими контрагентами.

Судом встановлено, що на момент складання податкових накладних контрагенти позивача були зареєстровані як платники податку на додану вартість, а тому мали право видавати податкові накладні на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). Наявні матеріали справи підтверджують фактичне здійснення позивачем господарської операції щодо придбаних у ТОВ «Віктрейд ЛТД»і ТОВ «Еккобуд»товарів (робіт, послуг) з урахуванням його виду економічної діяльності та їх подальше використання в оподатковуваних операціях у межах його господарської діяльності.

Відповідачем не доведено того факту, що зазначені правочини були укладені не з метою здійснення передбаченої законодавством підприємницької діяльності, а з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, що вони спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу -землею, її надрами, іншими природними ресурсами, укладені щодо відчуження викраденого майна або порушує правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Крім цього, при кваліфікації правочину за статтею 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається у намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Проте, жодних рішень із зазначеного приводу відповідачем суду не надано, а тому вказані правочини не можуть розглядатися як нікчемні з мотивів його завідомої суперечності інтересам держави і суспільства.

При цьому, суду не надано жодного доказу щодо наявності на момент вчинення господарських операцій дефекту у правовому статусі контрагентів позивача.

Як встановлено у ході розгляду справи та не було спростовано відповідачем на момент вчинення відповідних господарських операцій контрагент позивача, а саме, ТОВ «Віктрейд ЛТД»був зареєстрований як юридична особа, а його директором був ОСОБА_4, контрагент позивача - ТОВ «Еккобуд»також був зареєстрований як юридична особа, а його директором був ОСОБА_3

Суд не приймає до уваги, як на єдиний доказ щодо нікчемності правочинів, укладених позивачем з ТОВ «Еккобуд»та з ТОВ «Віктрейд ЛТД», на наявність висновків спеціалістів, які проводили почеркознавче дослідження та в яких встановлено, що підписи від імені директора ТОВ «Віктрейд ЛТД»ОСОБА_4 та від імені директора ТОВ «Еккобуд»ОСОБА_3 вчинені не ними, а ймовірно іншими особами з огляду на те, що на дослідження спеціалістів не були представлені жодні документи по взаємовідносинах позивача з ТОВ «Еккобуд»та з ТОВ «Віктрейд ЛТД»на підставі яких позивачем були сформовані податкові зобов'язання з податку на прибуток та податковий кредит.

Разом з цим, висновок експерта також містить припущення «ймовірно». Тобто, сам експерт не зміг визначитись чи підписані надані на дослідження документи посадовими особами контрагентів позивача чи ні.

Слід також зазначити, що обов'язок сплачувати податки і збори та відповідальність за порушення чинного законодавства є персоніфікованими. Це означає, що на особу не може покладатися відповідальність за правопорушення, вчинені іншими особами.

Таким чином, нарахування позивачем податкового зобов`язання та визначення ним сум податкового кредиту не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової процедури його контрагентом, а також іншими юридичними особами за ланцюгом постачання.

Щодо твердження податкового органу про те, що у 1 кварталі 2011 року позивач безпідставно включив до складу валових витрат суму у розмірі 29829,99 грн. по взаємовідносинах з ПП «Світло Плюс», суд зазначає наступне.

Як вбачається із змісту Акта перевірки такого висновку посадові особи податкового органу дійшли у зв'язку з тим, що, на їх думку, акти виконаних робіт, складені з порушенням вимог пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за № 168/704 та не відповідають вимогам пункту 9.2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні», оскільки не містять даних щодо обсягів та змісту наданих послуг, інформації про фактично понесені витрати на надання послуг з випробування устаткування трансформаторних підстанцій.

Як вбачається з матеріалів справи 31.01.2011 між ТОВ «Промет»(Замовник) та ПП «Світло Плюс»(Підрядник) був укладений договір підряду № 2, відповідно до якого замовник доручає, а підрядник приймає на себе зобов'язання на свій ризик, власними силами та засобами забезпечити монтаж, ремонт та налагодження електроустановок і електрообладнання. Відповідно до пункту 2 даного договору, вартість робіт визначається згідно з будівельними нормами та правилами та складає 100 000, 00 грн., в тому числі податок на додану вартість становить 16667,0 грн. Дана договірна ціна складена відповідно до ДБН Д.1.1-1-2000, що підтверджується договірною ціною на випробування устаткування трансформаторних підстанцій (програмний комплекс АВК -3 (2.7.0) у розмірі 18,03360,00 грн. та 17,76239,00 грн. (том ІІ а.с.185- 203).

Виконання зазначених робіт підтверджується податковими накладними від 31.03.2011 № 20 на суму 17762,39 грн. та від 22.02.2011 № 9 на суму 18033,60 грн., актами приймання виконаних підрядних робіт № 02 та № 2/3, складених за типовою формою № КБ-2в, яка затверджена наказом Мінрегіонбуду України від 04.12.2009 № 554, які підписані посадовими особами та скріплені печатками підприємств; довідками про вартість виконаних будівельних робіт, складених за типовою формою № КБ-3, яка затверджена наказом Мінрегіонбуду України від 04.12.2009 № 554.

Суд звертає увагу на ту обставину, що дані акти приймання виконаних робіт містять перелік робіт і витрат, обґрунтування (шифр і № позиції нормативу, одиницю виміру, кількість, поточну ціну одиниці, витрати на виконання робіт та витрати труда працівників на обсяг робіт (люд/год).

Зміст даних актів повністю корелюється з примірними формами первинних облікових документів у будівництві КБ-2в «Акт приймання виконаних будівельних робіт»та № КБ-3 «Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати», які затверджені наказом Мінрегіонбуду України від 04.12.2009 № 554 та які згідно роз'яснень Міністерства регіонального розвитку та будівництва України (листи від 08.12.2009 № 12/19-2-9/11-5008, від 09.03.2010 № 12/19-2-9-21-2368, від 06.05.2010 № 2/12-20/4993) підлягають застосуванню при виконанні будівельних робіт та є первинними документами бухгалтерського обліку саме у будівництві.

Разом з цим, зміст наданих позивачем до перевірки актів виконаних робіт містить усі обов'язкові реквізити, які передбачені положеннями статті 9 Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні».

Крім цього, випробування устаткування трансформаторних підстанцій передбачено правилами технічної експлуатації електроустановк споживачів, що затверджені наказом Міністерства палива та енергетики України від 25.07.2006 № 258 та зареєстровані в Міністерстві юстиції України 25.10.2006 за № 1143/13017 та які обов'язкові для працівників, що здійснюють експлуатацію електроустановок споживачів, функції керування, регулювання режимів електроспоживання, інспектування електроустановок споживачів, а також підприємств, установ та організацій усіх форм власності, що виконують науково-дослідні, проектно-конструкторські і проектні роботи, виготовлення, постачання, монтаж, налагодження, випробування, діагностику, ремонт електроустановок.

Відповідно до пункту 1.3 даних Правил, усі діючі електроустановки споживачів, а також ті, що проектуються, споруджуються, реконструюються чи модернізуються, повинні відповідати чинним "Правилам устройства электроустановок", іншим чинним нормативним документам, а також ДНАОП 0.00-1.32-01 "Правила будови електроустановок.

Як вже зазначалось судом основними видами економічної діяльності ТОВ «Промет»є загальні механічні операції, будівництво будівель, будівництво місцевих трубопроводів, ліній зв'язку та енергопостачання, електромонтажні роботи.

З огляду на зазначене та беручи до уваги фактичні обставини справи суд дійшов висновку, що первинні документи, складені позивачем та ПП «Світло Плюс»у ході господарської операції, відповідають вимогами чинного законодавства, необхідним для надання їм юридичної сили та доказовості. Наявні матеріали справи підтверджують фактичне здійснення позивачем господарської операції з ПП «Світло Плюс» з урахуванням його виду економічної діяльності та подальше її використання в оподатковуваних операціях у межах його господарської діяльності.

Згідно з підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», на які і посилається відповідач у Акті перевірки, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями. Разом з цим, в силу положень підпункту 7.4.4 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту

Інших обмежень щодо включення до податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених (нарахованих) при придбанні товарів (робіт, послуг), законодавчо не встановлено.

З огляду на ту обставину, що судом встановлено правомірність формування позивачем валових витрат за досліджуваними господарськими операціями, суд дійшов висновку, що твердження відповідача про те, що до складу податкового кредиту віднесені суми податку на додану вартість, які сплачені у складі вартості товарів, що не призначаються для їх використання в подальшій господарській діяльності є безпідставними та необґрунтованими.

Щодо висновку відповідача про завищення позивачем податкового кредиту за період з 01.07.2009 по 31.03.2011 на суму 340208,76 грн. у зв'язку з порушенням ним вимог підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», що полягало у включенні до податкового кредиту суми грошових коштів по податковим накладним, які «оформлені на факсівському папері»суд зазначає наступне.

Як вже було зазначено судом в силу положень підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Відповідно до положень частини другої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»первинні облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях.

Разом з цим жодна із зазначених норм права не визначає типу паперу на яких повинна бути складена податкова накладна (звичайний папір, факс -папір, глянсовий папір, фотопапір, термопапір, тощо).

Наявні в матеріалах справи копії податкових накладних (том ІІ а.с.204-215) та оглянуті в судовому засіданні їх оригінали, які були складені на звичайному папері, містять усі дані стосовно змісту операції. Вказані документи містять назву постачальника та покупця, перелік проданого товару (робіт, послуг), підписи уповноважених представників сторін та печатки підприємств, що відповідає вимогам статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»і фіксують факт здійснення господарської операції.

Всі наявні накладні дають змогу визначити, які саме товари (роботи, послуги) були продані, за якою ціною та між якими контрагентами.

За наведених обставин, суд дійшов висновку, що твердження відповідача про порушення позивачем вимог підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»лише у зв'язку з включенням до податкового кредиту суми грошових коштів на підставі оригіналів податкових накладних, які ніби то «оформлені на факсівському папері»є такими, що ґрунтуються на припущеннях, оскільки не підтверджені належними та допустимими доказами.

Щодо тверджень відповідача про завищення позивачем балансової вартості запасів у 1 кварталі 2011 року, то суд зазначає наступне.

Відповідно до частини четвертої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Судом, з метою забезпечення повного та об'єктивного розгляду справи на підставі частини другої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України, неодноразово оголошувалась перерва. Тобто, сторонам були створені усі необхідні умови для надання доказів з метою встановлення судом фактичних обставин справи та правильного застосування законодавства.

Проте, відповідач не надав суду жодного документу та пояснень з приводу встановленого у Акті перевірки порушення позивачем положень пункту 5.9 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що полягало у завищенні позивачем балансової вартості запасів у 1 кварталі 2011 року (№ декларації, за який податковий період, суть порушення з відповідною їх розшифровкою та документальне їх підтвердження).

Разом з цим, відповідно до пояснень позивача ТОВ «Промет»за результатами інвентаризаційних відомостей були сформовані вартісні показники виробничих запасів, малоцінних швидкозношувальних предметів, виробництва та готової продукції. Відповідно ці показники були включені до рядку 04.2 декларації та рядків «А», «А1», «А3», «А4»додатку К1/1. Сума вартості запасів на початок періоду склала 54381784,00 грн., в тому числі запаси на складах -5333497,00 грн., малоцінні та швидкозношувальні предмети -203308,00 грн., малоцінні та швидкозношувальні предмети на складах -84369,00 грн.

За результатами інвентаризаційних відомостей на кінець звітного періоду балансова вартість (3755168,00 грн.) запасів склала суму вартості запасів на складах -32222232,00 грн., готової продукції -447259,00 грн., малоцінних та швидкозношувальних предметів -85677,00 грн. за мінусом запасів не використаних в господарській діяльності. Вартісні показники запасів цілком кореспондуються з вартісними показниками, визначеними в інвентаризаційних відомостях та балансі (Ф.1) підприємства (звіт Ф.1 є звітним документом бухгалтерського обліку).

Суд звертає увагу на ту обставину, що у Акті перевірки ТОВ «Промет»зазначено про проведення ним інвентаризації товарно-матеріальних цінностей та основних засобів, за результатами якої розбіжностей між даними бухгалтерського обліку та фактичними залишками у період, що підлягав перевірці не встановлено.

Крім цього, суд звертає увагу на ту обставину, що відповідно до пункту 6 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України 22.12.2010 № 984 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.01.2011 за № 34/18772 у висновках акта (довідки) документальної перевірки зазначається опис виявлених перевіркою порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, з посиланням на підпункти, пункти, статті законодавчих актів або загальний висновок щодо відсутності таких порушень. Виявлені порушення податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, відображаються у гривнях у розрізі податків та зборів з розбивкою за роками та податковими періодами у межах періоду, що перевіряється.

Відповідно до розділу 4 Методичних рекомендацій щодо оформлення акта (довідки) про результати планової/позапланової виїзної перевірки кредитної спілки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, що є додатком до № 6 до наказу ДПА України від 16.07.2009 № 378 у розділі «Висновок»акта планової або позапланової виїзної перевірки відображається узагальнений перелік виявлених перевіркою порушень податкового, валютного та іншого законодавства. Так, наводяться пункти та статті нормативно-правових актів, у результаті порушення яких встановлено заниження податків і зборів (обов'язкових платежів). Виявлені порушення податкового законодавства відображаються у гривнях у розрізі податків, зборів (інших обов'язкових платежів) з розбивкою за роками та податковими періодами у межах періоду, що перевірявся.

Разом з цим, як встановлено у ході розгляду справи, розділ Акта перевірки ТОВ «Промет»«Висновок»містить інформацію про порушення позивачем приписів підпункту 5.3.9 пункту 5.3 та пункту 5.9 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 № 334/94 у зв'язку з безпідставним віднесенням до валових витрат у 1 кварталі 2010 року грошових коштів у розмірі 1450866,63 грн.

Проте, в описовій частині Акта перевірки ТОВ «Промет»взагалі не зафіксовано порушень позивачем положень Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»саме у 1 кварталі 2010 року.

Таким чином, висновки Акта перевірки не співвідносяться з його описовою частиною.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на зазначене, беручи до уваги докази наявні у матеріалах справи у їх сукупності та ту обставину, що єдиною підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень -рішень відповідно до пояснень відповідача слугував висновок податкового органу про нікчемність правочинів, який був зроблений виключно на висновках Акта перевірки контрагентів позивача; відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не доведено, що зазначені господарські операції є фіктивними чи то безтоварними; зважаючи на те, що первинні документи, складені позивачем та його контрагентами у ході господарської операції, відповідають вимогами чинного законодавства, необхідним для надання їм юридичної сили та доказовості; твердження про відсутність факту поставки товарів спростовується наявними матеріалами справи; суду не надано належних та достатніх доказів, які б свідчили про наявність законодавчо визначених обставин, що позбавляли б позивача права на формування податкового кредиту та валових витрат, не доведено недобросовісності позивача; відповідач не надав суду детального розрахунку нарахованих ним податкових зобов'язань по кожному правопорушенню, що позбавляє можливості виокремити ті факти і суми, що надають йому можливість постановлення судового рішення щодо часткового задоволення позовних вимог; враховуючи те, що акт перевірки містить суперечливі та взаємовиключні дані суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа). Жодних заяв з приводу відшкодування судових витрат позивачем суду не заявлено, у зв'язку з чим судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71 - 72, 86, 94, 159 - 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Макарівському районі Київської області Державної податкової служби від 26.10.2011 № 0001012300 та № 0001002300.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Панченко Н.Д.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 27 квітня 2012 р.