Постанова № 24056648, 14.05.2012, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" травня 2012 р. Справа № 5019/2789/11

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючої судді Коломис В.В.

суддів Тимошенко О.М.

суддів Огороднік К.М.

при секретарі судового засідання Кульчин Л.В.

розглянувши апеляційну скаргу позивача Державне підриємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" від імені якого діє відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" на рішення господарського суду Рівненської області від 16.02.12 р.

у справі № 5019/2789/11 (суддя Качур А.М. )

позивач Державне підриємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" від імені якого діє відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція"

відповідач Кузнецовське міське комунальне підприємство

про стягнення 862 654 грн. 41 коп.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_3 (довіреність №001-15/54 від 11.05.2012р.); ОСОБА_4 (довіреність №001/5106 від 04.05.2012р.); ОСОБА_5 (довіреність №1002 від 26.04.2012р.);

відповідача - ОСОБА_6 (довіреність №91 від 20.01.2012р.); ОСОБА_7 (довіреність №05 від 03.01.2012р.).

Судом роз'яснено представникам сторін права та обов'язки, передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України.

Клопотання про технічну фіксацію судового процесу не поступало, заяв про відвід суддів не надходило.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Рівненської області від 16.02.2012 року у справі №5019/2789/11 позов Державного підриємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" від імені якого діє відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" до Кузнецовського міського комунального підприємства про стягнення 862654,41 грн. заборгованості задоволено частково. Присуджено до стягнення з Кузнецовського міського комунального підприємства на користь Відокремленого підрозділу "Рівненська атомна електрична станція "Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія" Енергоатом" 25771,99 грн. пені, 4999,11 грн. відсотків річних, 268,90 грн. інфляційних втрат. Крім того, прсуджено до стягнення з Кузнецовського міського комунального підприємства на користь Відокремленого підрозділу "Рівненська атомна електрична станція" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" 15938,40 грн. судового збору. Провадження у справі в частині стягнення 765909,36грн. основного боргу припинено. В решті позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим судом першої інстанції рішенням, позивач - ВП "РАЕС" ДП "НАЕК "Енергоатом" звернувся до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення місцевого господарського суду в частині відмови в задоволенні позовних вимог скасувати та прийняти в цій частині нове рішення, яким задоволити позов повністю, а саме, стягнути з відповідача на користь позивача 64068,72 грн. основного боргу, 27152,21 грн. пені, 268,90 грн. інфляційних втрат, 5255,22 грн. відсотків річних та 17253,09 грн. судового збору.

Обгрунтовуючи свої вимоги апелянт посилається на порушення господарським судом Рівненської області норм матеріального та процесуального права, а також на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи та невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого суду, обставинам справи.

Зокрема, апелянт зазначає, що місцевий господарський суд не врахував, що приписами діючого законодавства передбачено виключно договірне формування відносин між ВП "РАЕС" та Кузнецовським міським комунальним підприємством.

Крім того, зазначає, що облік кількості використаної води, відповідно до умов договору, здійснюється за показаннями водолічильника, а оскільки прилади обліку відсутні, для визначення об'єму відпущеної води для КМКП повинен застосовуватися норматив питного водоспоживання, який згідно договору становить 240000 м. куб./міс.

Також вказує на те, що відповідач для визначення спожитих об'ємів гарячої води керувався розрахунком відпуску холодної води для населення за вересень 2011 року з врахуванням втрат в мережах, не беручи до уваги норматив питного водоспоживання та, відповідно, ліміт водоспоживання, як це передбачено Правилами користування та водовідведення в населених пунктах України.

Відповідач - Кузнецовське міське комунальне підприємство у відзиві на апеляційну скаргу вважає рішення місцевого господарського суду законним та обгрунтованим, а тому просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Безпосередньо в судовому засіданні представники позивача та відповідача повністю підтримали вимоги і доводи, викладені відповідно в апеляційній скарзі та у відзиві на неї.

Розпорядженням голови Рівненського апеляційного господарського суду від 19.04.2012 року внесено зміни до складу колегії суддів, окрім заміни головуючого судді. Відповідно до вказаного розпорядження, у справі №5019/2789/11 визначено колегію суддів у складі: головуюча суддя Коломис В.В., суддя Огороднік К.М., суддя Тимошенко О.М.

Враховуючи викладене, справа №5019/2789/11 розглянута у складі колегії суддів: головуюча суддя Коломис В.В., суддя Огороднік К.М., суддя Тимошенко О.М.

Як вбачається з апеляційної скарги, позивач оспорює рішення суду першої інстанції частково в частині відмови в стягненні 64068,72 грн. основного боргу, 1380,22 грн. пені та 256,11 грн. відсотків річних. Однак, відповідно до ч.2 ст.101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Колегія суддів, заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що у задоволенні вимог апеляційної скарги слід відмовити, рішення місцевого господарського суду - залишити без змін.

При цьому колегія суддів виходила з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 01 жовтня 2002 року між Державним підприємством "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" від імені якого діє відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" (РАЕС/позивач) та Кузнецовським міським комунальним підприємством (абонент/відповідач) був укладений договір на подачу питної води з водопроводу Рівненської АЕС №1 (далі- договір, а.с.5-6), відповідно до п.п. 1,2 якого, Рівненська АЕС зобов'язувалась забезпечити абонента питною водою, яка відповідає чинному стандарту або дозволу Держстандарту України та Міністерства охорониздоров'я України на відхилення від стандарту в розмірі встановленого ліміту в об'ємі 2880000 м3/рік, 240000 м3/місяць, 7890,4м3/добу, з максимальною подачею 420,0 м3/годину, а абонент, в свою чергу, зобов'язувався своєчасно оплачувати надані йому послуги у водопостачанні, належно експлуатувати водопровідні мережі, пристрої, прилади на них, які перебувають у нього на балансі, відповідно до цього договору та Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України, Правил технічної експлуатації систем водопостачання та водовідведення.

06 липня 2010 року між сторонами була укладена Додаткова угода №1 до договору на подачу питної води з водопроводу Рівненської АЕС від 01.10.2002 року, якою врегульовано договірні відносини щодо нарахування пені.

Як встановлено судами обох інстанцій, позивач на виконання умов договору протягом липня-вересня 2011 року забезпечував відповідача питною водою, всього 434 999,00 м3 на суму 829978,08 грн., що в свою чергу підтверджується наявними в матеріалах справи рахунками за водопостачання №СП000540-тв від 31.07.2011р. за липень 2011р., №СП000610-тв від 31.08.2011р., №СП000665-тв від 30.09.2011р. за вересень 2011р. (а.с.8).

Відповідно до п.4 договору, розрахунки за використану воду здійснюються абонентом шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок ВП "РАЕС" до 20-го числа наступного за звітним.

Натомість, відповідач, в порушення умов договору та взятих на себе зобов'язань, розрахунки за поставлену питну воду у визначені договором строки не здійснив.

При цьому слді зазначити, що позивачем не надано суду акту прийому передачі наданих послуг за вересень 2011 року підписаний обома сторонами.

21 листопада 2011 року позивач звернувся до відповідача з претензією №001/12217, відповідно до якої, просив погасити заборгованість в сумі 829978,08грн. основного боргу (а.с.9).

На вказану претензію відповідач направив відповідь №1657 від 29.11.2011 року, в якій визнав суму основного боргу в розмірі 765909,36 грн. та заперечив проти суми основного боргу в розмірі 64068,72 грн. (а.с.35).

Обґрунтування не погодження об'ємів водопостачання за вересень 2011 р. було направлено позивачу листом №1378 від 07.10.2011 року (а.с.36), в якому відповідач вказував на завищення об'ємів водопостачання та пропонував позивачу узгодити та скоригувати їх відповідно до актів наданих КМКП. При цьому, відповідач зазначив, що оскільки жодних витоків чи несанкціонованих відборів води з боку споживача (КМКП) не виявлено, а об'єм води піднятої КМКП для потреб холодного водопостачання міста складає 103048 м3, то враховуючи максимально допустимі втрати в мережах (розраховані згідно діючих нормативних документів), об'єм води отриманої з водопроводу не може перевищувати 129074 м3.

Позивач, в свою чергу, листом від 07.10.2011р за №174/10781 повідомив відповідача про виявлення факту проливання теплової мережі КМКП в системі каналізації (м-н Будівельників, 24/4) без погодження з ВП "РАЕС". Про даний факт представниками ЦТПК ВП "РАЕС" складено акт від 20.09.2011р. № 174/725-1 , в якому зазначено, що 20.09.2011р. о 12:30год. за адресою м-н Будівельників, 24/4 з під'їзду № 8 пожежним рукавом ДУ-50 здійснювалося промивання системи опалення працівниками КМКП з наступним її дренуванням в систему водовідведення (а.с.53-54).

Апеляційний суд погоджується з висновками місцевого господарського суду, що вказаний акт не може бути належним доказом у даній справі в розумінні ст.ст. 33,34 ГПК України, оскільки складений лише за участю представників позивача за відсутності представників відповідача; в акті не вказане джерело водопостачання, яке було використане для промивання мережі, а також не зафіксовано, коли вказані роботи були розпочаті та закінчені.

Крім того, оскільки централізовані мережі теплопостачання, які живляться мережними насосами ЦТПК ВП "РАЕС", є єдиними для КМКП, промислових об'єктів та абонентів ВП "РАЕС", смт.Заболоття та інших споживачів, велика частина яких підключена на межі між КМКП і ВП "РАЕС", встановити факт, що збільшення споживання мережної води проходило саме в мережах КМКП технічно не можливо.

Місцевий господарський суд вірно зазначив у своєму рішенні, що приписами Закону України "Про житлово-комунальні послуги", Закону України "Про питну воду та питне водопостачання", Закону України "Про житлово-комунальні послуги" та Правилами користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затвердженими наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України №190 від 27.06.2008р. (далі - Правила) передбачено договірне формування відносин між ВП "Рівненська АЕС" та КМКП.

Як встановлено судами обох інстанцій, відповідно до умов договору, позивач взяв на себе зобов'язання забезпечувати відповідача питною водою в розмірі встановленого ліміту в об'ємі 240000 м.куб на місяць, а абонент, в свою чергу, зобов'язувався своєчасно оплачувати надані йому послуги у водопостачанні. Даний ліміт встановлено відповідно до нормативів питного водоспоживання, затвердженими у встановленому порядку. В разі невиконання або неналежного виконання зобов'язання, передбаченого договором, наступає відповідальність відповідача згідно чинного законодавства України та договору.

Натомість, умови договору не зобов'язують відповідача споживати (отримувати) послуги з водопостачання саме в обсязі встановленого ліміту. Встановлення ліміту не надає права постачальнику вносити до обсягів водопостачання об'єми води, які не були спожиті відповідачем, оскільки лімітом є граничний обсяг споживання води.

Як вбачається, позивач (апелянт) посилається на те, що КМКП у вересні 2011 р. спожив 162653 м. куб. води, що не перевищує вказаний у договорі ліміт (240000 м.куб.).

Згідно п.3.7 Правил, розрахунки за спожиту питну воду та скид стічних вод здійснюються усіма споживачами щомісячно відповідно до умов договору.

Оскільки КМКП не встановлено засобів обліку, то відповідно п 3.5 Правил, в окремих випадках (сезонне водоспоживання, недоцільність установки засобів обліку тощо) розрахунок витрат води споживачами, що не мають засобів обліку, за розрахунковий період за погодженням з виробником здійснюється за нормативами питного водоспоживання, затвердженими у встановленому порядку.

Згідно наявного в матеріалах Акта ЦТПК ВП "РАЕС" про підйом і використання артезіанської води з водопроводу с.Острів за вересень 2011р. від 03.10.2011р., комісією підтверджено об'єм підйому і використання артезіанської води КМКП у вересні 2011р. в обсязі 162653 м. куб. Такі ж об'єми відображені в довідці начальника ЦТПК ВП "РАЕС" від 03.10.2011р. про використання артезіанської води за вересень 2011р. (а.с.60-61).

Оскільки вказані акт та довідка складені представниками підрозділу позивача в односторонньому порядку, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що останні не можуть вважатись, в розумінні ст.ст. 33,34 ГПК України, належними та допустимими доказами в підтвердження об'ємів споживання води відповідачем за вересень 2011 року.

Слід зазначити, що Норми питного водопостачання, затверджені рішенням Кузнецовської міської ради №301 від 29 грудня 2011 року (а.с.77-78), для основної категорії споживачів міста (населення) складають 300 л/добу на одного проживаючого, з них гарячого водопостачання не більше 120 л/добу (згідно СНІП 2.04.01-85).

До моменту затвердження цих норм міською радою використовувались аналогічні об'єми встановлені розпорядженням голови обласної державної адміністрації №177 від 02.11.1995 року. Обрахунок об'ємів споживання повинно проводитись згідно показників приладів обліку, або ж згідно затверджених нормативів.

Крім того, в матеріалах справи містяться Поточні індивідуальні технологічні нормативи використання питної води по Кузнецовському міському комунальному підприємству, погоджені Національним агентством з питань забезпеченя ефективного використання енергетичних ресурсів на період з 24.03.2011 до 24.03.2012 (а.с.81-84), якими передбачено розміри допустимих витрат води, в тому числі для технологічних, пожежних цілей, витрат при транспортуванні, при пошкодженні трубопроводів, тощо, і які, в свою чергу, були враховані відповідачем при розрахунку обсягу спожитої відповідачем води за вересень 2011 року.

З огляду на викладене, місцевий господарський суд прийшов до правильного висновку, що при розрахунку обсягу спожитої КМКП води за вересень 2011 року необхідно приймати до уваги об'єм використаної холодної води, який становив 103048 м3, та прийнятий аналогічний об'єм гарячої води, включити до нього максимально допустимі втрати води в мережах, затверджених для КМКП на рівні 25,256%, що в загальному складає 129074 м3.

Таким чином, судами обох інстанцій встановлено, що за вересень 2011 р. об'єм води отриманої КМКП для потреб холодного водопостачання міста складає згідно встановлених нормативів 103048 м3, а із врахуванням максимально допустимих втрат в мережах, об'єм води отриманої з водопроводу не може перевищувати 129074 м3.

Зважаючи на це, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість вимог позивача щодо суми основного боргу за водопостачання за вересень 2011 року в розмірі 246273,20 грн.

При цьому, у стягненні 64068,72 грн. заборгованості за водопостачання за вересень 2011 року суд першої інстанції відмовив правомірно, оскільки їх нараховано та відповідно пред'явлено до стягнення безпідставно.

Враховуючи викладене, місцевий господарський суд прийшов до правильного висновку, що заборгованість відповідача перед позивачем становить 7650909,36 грн, з яких, 268900,16 грн. за липень, 250736,00 грн. за серпень та 246273,20 грн. за вересень 2011 року.

Оскільки після порушення провадження у справі відповідачем сплачено суму основного боргу в розмірі 7650909,36 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями платіжних доручень (а.с. 38-42, 63-64, 85-88), місцевий господарський суд правомірно в цій частині припинив провадження у справі, відповідно до п.1.1.ч.1 ст.80 ГПК України.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки, як з'ясовано судами, прострочення виконання грошового зобов'язання з боку відповідача має місце, апеляційний суд погоджується з місцевим господарським судом, що з врахуванням вищевикладених обставин щодо розміру заборгованості, до стягнення підлягає лише 4999,11 грн. відсотків річних та 268,90 грн. інфляційних нарахувань. При цьому, у стягненні 256,11 грн. відсотків річних першої інстанції відмовив правомірно, оскільки їх нараховано та відповідно пред'явлено до стягнення безпідставно.

Відповідно до п.4 договору, за несвоєчасне здійснення розрахунків за водопостачання абонент сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на час виникнення заборгованості за кожний день прострочення від суми невиконаних зобов'язань.

Оскільки матеріалами справи підтверджено неналежне виконання відповідачем умов договору та зважаючи, що Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", ст.ст. 549, 551, 611 п.3 ЦК України, п.4. договору передбачена майнова відповідальність, суд першої інстанції правомірно задоволив пеню в розмірі 25771,99 грн. При цьому, у стягненні 1380,22 грн. пені суд першої інстанції відмовив правомірно, оскільки їх нараховано та, відповідно, пред'явлено до стягнення безпідставно.

Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Натомість, скаржником не подано судовій колегії належних та достатніх доказів, які стали б підставою для скасування рішення місцевого господарського суду. Посилання скаржника, викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає безпідставними, документально необґрунтованими, такими, що належним чином досліджені судом першої інстанції при розгляді спору.

Враховуючи все вищевикладене в сукупності, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду Рівненської області ґрунтується на матеріалах і обставинах справи, відповідає нормам матеріального та процесуального права, а тому відсутні правові підстави для його скасування.

Керуючись ст.ст. 99,101,103,105 ГПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Державного підриємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" від імені якого діє відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Рівненської області від 16.02.2012 року - залишити без змін.

2. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуюча суддя Коломис В.В.

Суддя Тимошенко О.М.

Суддя Огороднік К.М.