Постанова № 24056458, 08.05.2012, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.05.12 Справа № 5015/1925/11

м. Львів

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Галушко Н.А.

суддів Краєвської М.В.

Орищин Г.В.

розглянув апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства (далі ПАТ) "Миколаїцемент", м.Миколаїв №05603 від 01.03.2012 р.

на рішення господарського суду Львівської області від 14.02.2012р.

у справі №5015/1925/11

за позовом: Державної екологічної інспекції у Львівській області, м.Львів

до відповідача: ПАТ "Миколаїцемент", м.Миколаїв

за участю третьої особи 1 на стороні відповідача: відкритого акціонерного товариства (далі ВАТ) "Львівобленерго", м.Львів

за участю третьої особи 2 на стороні позивача: Миколаївської міської ради, м.Миколаїв

про стягнення 42 632, 67 грн

За участю представників сторін:

від позивача: Калітєєвська Є.О.-представник

від відповідача: Заліско О.В.-представник

від третьої особи 1: не з'явилася

від третьої особи 2: не з'явилася

Представникам сторін роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст. ст. 20, 22 ГПК України.

Клопотань про здійснення фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, в порядку ст. 811 ГПК України, учасниками судового процесу не заявлено.

Рішенням господарського суду Львівської області від 14.02.2012р.у справі № 5015/1925/11 (суддя Запотічняк О.Д.) позовні вимоги задоволено повністю. Стягнено з ПАТ "Миколаївцемент"на користь держави в особі Державної екологічної інспекції у Львівській області 42 632 грн. 67 коп. в рахунок відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства. Стягнено з ПАТ "Миколаївцемент" на користь державного бюджету 426 грн. 33 коп. державного мита та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

ПАТ "Миколаївцемент" подано апеляційну скаргу №05603 від 01.03.2012 р., в якій просить ухвалити постанову про скасування рішення господарського суду Львівської області від 14.02.2012 р та прийняти нове рішення, яким залишити позов Державної екологічної інспекції у Львівській області без задоволення, посилаючись на те, що рішення прийнято з порушенням норм матеріального права, судом не досліджено всіх обставин справи, не повно з»ясовано обставини, що мають значення для справи, висновки, викладені у рішення суду не відповідають обставинам справи. Зокрема, скаржник вважає, що суд прийшов до помилкового висновку, що скаржник не вжив всіх необхідних заходів щодо унеможливлення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, оскільки в даному випадку додержання вимог законодавства про охорону навколишнього середовища підприємством було неможливим внаслідок дії екстремальних погодних умов, що спричинило обрив лінії електропередач та спад напруги на лінії живлення 110 кВ. Також, скаржник посилається на те, що враховуючи висновки експерта, підприємство не могло попередити або відвернути дію надзвичайної обставини, внаслідок якої на підприємстві проведено зупинку обертових печей №4,5,6 з метою підтримання в робочому режимі обертової печі №2 через неможливість поновлювати запаси шламу з цеху видобутку вапняку та приготування грубо меленого шламу (с.Добряни). Окрім того, скаржник зазначає, що підприємство не могло уникнути залпового викиду під час запуску печей після їх аварійного вимкнення внаслідок непереборної сили, яка не залежала від волі останнього.

ПАТ "Львівобленерго" у відзиві на апеляційну скаргу надано пояснення щодо вимог апеляційної скарги та зазначено, зокрема, що у випадку влаштування відповідачем -споживачем ІІ категорії надійності електропостачання електричної схеми електроживлення своїх об»єктів згідно приписів п.1.2.19 ПУЕ, за якої електроустановки цеху видобутку вапняку та приготування грубо меленого шламу (с.Добряни) мали би бути заживлені з двох незалежних взаєморезервуючих джерел живлення ПАТ «Львівобленерго», це не привело б до перерви в роботі цеху. Також підприємство просить розглядати справу без участі представника ПАТ «Львівобленерго».

Державна екологічна інспекція у Львівській області у запереченні на апеляційну скаргу рішення суду просить залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Розглянувши матеріали справи, апеляційної скарги, заслухавши пояснення та заперечення представників сторін в судовому засіданні, суд апеляційної інстанції встановив наступне:

10.12.2009 року Державною екологічною інспекцією у Львівській області проведено перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства ПАТ "Миколаївцемент", за результатами якої складено Акт №210 від 10.12.2009р. (т.І а.с.20).

В ході перевірки встановлено, що ПАТ "Миколаївцемент" в період з 01.10.2009р. по 10.12.2009р. на дж.№102 (обертова піч №2), дж.№103 (обертова річ №4,5), дж.№104 (обертова піч №6), здійснювалися залпові викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, які кількісно та якісно передбачені технологічними регламентами і перевищують трикратне значення гранично допустимого викиду дозволеної величини, що є порушенням чинного законодавства, а саме ст.ст.7, 10, 33 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" та ст. 40 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", в результаті чого державі заподіяно збитки на суму -182 103, 17грн.

Позивачем надсилалась на адресу відповідача претензія про добровільне відшкодування завданих державі збитків №232 від 21.12.2009р. на суму 182 103,17 грн. (т.І а.с.19).

Відповідачем заподіяні збитки були сплачені частково в сумі 139 470,50грн. Несплаченою залишилась сума збитків в розмірі 42 632,67 грн., яку відповідач відмовився сплачувати, посилаючись на те, що викиди забруднюючих речовин відбулися у зв'язку з дією непереборної сили -відключення електроенергії внаслідок пошкодження лінії електропередач через негоду 14.10.2009р. та спад напруги живлення на лінії електропередач 29.10.2009р.

Згідно із умовами договору про постачання електричної енергії №90167 від 03.04.2007р., укладеного між відповідачем та третьою особою, сторони домовились, що постачальник (третя особа) продає електричну енергію споживачу (відповідачу) для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної електричної енергії (т.І а.с.56-63).

Згідно із ч.1 ст. 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" для забезпечення екологічної безпеки, створення сприятливого середовища життєдіяльності, запобігання шкідливому впливу атмосферного повітря на здоров'я людей та навколишнє природне середовище здійснюється регулювання найбільш поширених і небезпечних забруднюючих речовин, перелік яких встановлених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст.7 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" нормативи гранично допустимих викидів забруднюючих речовин та їх сукупності, які містяться у складі пилогазоповітряних сумішей, що відводяться від окремих типів обладнання, споруд і надходять в атмосферне повітря від стаціонарних джерел, встановлюються з метою забезпечення дотримання нормативів екологічної безпеки атмосферного повітря з урахуванням економічної доцільності, рівня технологічних процесів, технічного стану обладнання, газоочисних установок.

Для діючих і тих, що проектуються, окремих типів обладнання і споруд залежно від часу розроблення та введення у дію, наявності наукових і технічних розробок, економічної доцільності встановлюються:

норматив гранично допустимого викиду забруднюючої речовини стаціонарного джерела;

технологічні нормативи допустимих викидів забруднюючих речовин або їх суміші, які визначаються у місці їх виходу з устаткування.

До технологічних нормативів допустимих викидів забруднюючих речовин належать:

поточні технологічні нормативи - для діючих окремих типів обладнання, споруд на рівні підприємств з найкращою існуючою технологією виробництва аналогічних за потужністю технологічних процесів;

перспективні технологічні нормативи - для нових і таких, що проектуються, будуються або модернізуються, окремих типів обладнання, споруд з урахуванням досягнень на рівні передових вітчизняних і світових технологій та обладнання.

Як зазначено у ст.10 даного закону, підприємства, установи, організації та громадяни - суб'єкти підприємницької діяльності, що здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та діяльність яких пов'язана з впливом фізичних та біологічних факторів на його стан, зобов'язані:

- вживати заходів щодо зменшення обсягів викидів забруднюючих речовин і зменшення впливу фізичних факторів;

- забезпечувати безперебійну ефективну роботу і підтримання у справному стані споруд, устаткування та апаратури для очищення викидів і зменшення рівнів впливу фізичних та біологічних факторів;

- здійснювати контроль за обсягом і складом забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря, і рівнями фізичного впливу та вести їх постійний облік;

- заздалегідь розробляти спеціальні заходи щодо охорони атмосферного повітря на випадок виникнення надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру і вживати заходів для ліквідації причин, наслідків забруднення атмосферного повітря;

Відповідно до ст.33 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" особи, винні у перевищенні нормативів допустимих викидів забруднюючих речовин стаціонарних джерел в атмосферне повітря та нормативів гранично допустимого впливу фізичних та біологічних факторів стаціонарних джерел несуть відповідальність згідно з законом.

Згідно із ст. 40 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов'язкових екологічних вимог:

- здійснення заходів щодо запобігання псуванню, забрудненню, виснаженню природних ресурсів, негативному впливу на стан навколишнього природного середовища;

- здійснення господарської та іншої діяльності без порушення екологічних прав інших осіб.

Як уже зазначалось вище, у відповідності до Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 18.05.1995 р. № 38, відповідачу нараховано суму компенсації збитків за наднормативні викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря в розмірі 182 103,17 грн., яку відповідачем сплачено частково в сумі 139,470,50грн. платіжним дорученням від 27.01.10р. №339.

Скаржник щодо збитків в сумі 42 632,67 грн., зазначає, що зупинка печей була зумовлена непереборною силою, а саме через падіння дерева 14.10.2009р., оскільки відбулось аварійне вимкнення однієї з ліній електропередач, що призвело до простою підприємства.

Під час запуску печей відбувся запланований викид забруднюючих речовин в атмосферне повітря. Загальний час роботи обертових печей без фільтра складає 8,4 год.

Відповідно до Правил улаштування електроустановок (ПУЕ) в залежності від надійності електропостачання, струмоприймачі поділяються на три категорії. Так, згідно договору №90167 від 03.04.2007р., відповідач є споживачем 2-ї категорії надійності електропостачання. Пунктом 1.2.19. ПУЕ визначено, що струмоприймачі 2-ї категорії рекомендується забезпечувати електроенергією від двох незалежних взаємнорезервуючих джерел живлення. При порушенні електропостачання від одного з джерел живлення допускаються перерви в електропостачанні на час, необхідний для ввімкнення резервного живлення діями оперативного персоналу або виїзної оперативної бригади.

Як вбачається із роз'яснень Національної комісії регулювання електроенергетики України від 05.12.2011 р. N 9163/11/17-11 струмоприймачі II категорії - це струмоприймачі, перериви в електропостачанні яких призводять до масової недовідпущеної продукції, масових простоїв робітників, механізмів і промислового транспорту, порушення нормальної діяльності значної кількості міських і сільських жителів.

Для струмоприймачів II категорії при порушенні електропостачання від одного з джерел живлення допустимі перерви електропостачання на час, необхідний для включення резервного живлення діями чергового персоналу або виїзної оперативної бригади. Допускається живлення струмоприймачів II категорії по одній повітряній лінії (ПЛ), у тому числі з кабельною вставкою, якщо забезпечена можливість проведення аварійного ремонту цієї лінії за час не більше 1 доби.

При наявності централізованого резерву трансформаторів і можливості заміни трансформатора, що зазнав ушкодження, за час не більше 1 доби допускається живлення струмоприймачів II категорії від одного трансформатора.

Скаржник в апеляційній скарзі зазначає, що зупинка обертових печей № 4, 5 і 6 була проведена з метою підтримання в робочому режимі обертової печі №2, через неможливість поновити запаси шламу з цеху видобутку вапняку та приготування грубо меленого шламу (с.Добряни) через пошкодження лінії електропередач ПЛ-110 кВ "Південна-Кагуїв-МЦГК" №102 внаслідок падіння дерева. За твердженнями скаржника у нього не було можливості заживлення підстанції 110/6 кВ "Добряни" зі сторони лінії ПЛ-110 кВ№109 "Розділ-МЦГК".

В ході розгляду справи в суді першої інстанції призначалась технічна експертиза та згідно висновку експерта від 12.01.2012р. №6081/11-13 по 1 та 2 питанню встановлено, що у ПАТ "Миколаївцемент" не було можливості заживлення підстанції 110/6 кВ "Демня" зі сторони повітряної лінії 110 кВ "Південна-Кагуїв-МЦГК" щоб підтримувати у робочому стані цех видобутку вапняку та приготування грубо меленого шламу (с.Добряни), оскільки внаслідок погіршення природних умов сталося її аварійне вимкнення, та не було можливості заживлення підстанції 110/6 кВ "Демня" зі сторони повітряної лінії 110 кВ "Розділ - МЦГК", яка не була знеструмлена, оскільки відгалуження повітряної лінії підстанції "Демня" була з'єднана з повітряною лінією "Південна-Кагуїв-МЦГК", на якій сталося аварійне вимкнення, відпайкою (наглухо), що позбавило можливості її роз'єднати, щоб подати напругу з повітряної лінії 110 кВ "Розділ - МЦГК", яка не була знеструмлена.

Експерт також прийшов до висновку, що у ПАТ "Миколаївцемент" не було можливості заживлення електрообладнання зі сторони ПС 6 кВ, з метою прокачування шламу з цеху видобутку вапняку та приготування грубо меленого шламу (с.Добряни) до основного промислового майданчика підприємства, однак експерт не надає вичерпної відповіді щодо причин неможливості такого заживлення.

Тобто, скаржник, як споживач 2-ї категорії надійності електропостачання був під'єднаний до двох окремих джерел живлення, однак вони не були взаєморезервуючими. Зокрема, цех з видобутку вапняку та приготування грубо меленого шламу (с.Добряни), був заживлений від лінії електропередач ПЛ-110 кВ "Південна-Кагуїв-МЦГК"№102.

Трансформатор Т-2 який забезпечував електроенергією основний промисловий майданчик в м.Миколаїв, був заживлений від ПЛ -110 кВ "Розділ -МЦГК".

Як вбачається із відзиву на апеляційну скаргу третьої особи, трансформатор Т1, який живився від ПЛ-110 кВ "Південна -Кагуїв-МЦГК" перебував у резерві згідно із заявкою ПАТ "Миколаївцемент". Таким чином, тільки основний промисловий майданчик відповідача був заживлений до двох джерел живлення.

Однак, струмоприймачі, які забезпечували роботу цеху видобутку вапняку, були заживлені тільки до одного джерела живлення.

Згідно із ст. 51 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" підприємства, установи й організації, діяльність яких пов'язана з шкідливим впливом на навколишнє природне середовище, незалежно від часу введення їх у дію повинні бути обладнані спорудами, устаткуванням і пристроями для очищення викидів і скидів або їх знешкодження, зменшення впливу шкідливих факторів, а також приладами контролю за кількістю і складом забруднюючих речовин та за характеристиками шкідливих факторів.

Відповідно до Дозволу №4623010100-5 на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами (т.І а.с.17) виданим ПАТ "Миколаївцемент", останнє повинно забезпечити виконання робіт на об'єкті таким чином, щоб викиди забруднюючих речовин в атмосферу не призводили до суттєвих незручностей за межами об'єкту або до суттєвого впливу на навколишнє середовище.

Згідно із п. "є" ч.2 ст.68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища несуть особи, винні у допущенні наднормативних, аварійних і залпових викидів і скидів забруднюючих речовин та інших шкідливих впливів на навколишнє природне середовище. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України (ч.4 ст.68 вказаного Закону).

Відповідно до ст. 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Особи, яким завдано такої шкоди, мають право на відшкодування неодержаних прибутків за час, необхідний для відновлення здоров'я, якості навколишнього природного середовища, відтворення природних ресурсів до стану, придатного для використання за цільовим призначенням.

Особи, що володіють джерелами підвищеної екологічної небезпеки, зобов'язані компенсувати заподіяну шкоду громадянам та юридичним особам, якщо не доведуть, що шкода виникла внаслідок стихійних природних явищ чи навмисних дій потерпілих.

Скаржник в апеляційній скарзі просить скасувати рішення суду, посилаючись на п.5 ст.1187 ЦК України, яким встановлено, що особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Судова колегія вважає помилковим твердження скаржника щодо того, що залпові викиди в атмосферу у зв'язку з запуском печей зумовлені непереборною силою виходячи з наступного:

Відповідно до ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правом фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоду завдано не з її вини.

Як стверджується самим скаржником, зупинка обертових печей №4, 5 і 6 була проведена з метою підтримання в робочому режимі обертової печі №2, через неможливість поновити запаси шламу з цеху видобутку вапняку та приготування грубо меленого шламу (с.Добряни) через пошкодження лінії електропередач ПЛ-110 кВ "Південна-Кагуїв-МЦГК"№102 внаслідок падіння дерева.

Як встановлено судом першої інстанції, цех з видобутку вапняку та приготування грубо меленого шламу (с.Добряни), трансформатор Т-1, був заживлений від лінії електропередач ПЛ-110 кВ "Південна-Кагуїв-МЦГК"№102. Однак, всупереч Правил улаштування електроустановок даний об'єкт не був заживлений від двох незалежних взаємнорезервуючих джерел живлення.

Національною комісією регулювання електроенергетики України у роз'ясненнях від 05.12.2011 р. N 9163/11/17-11 зазначено, що для струмоприймачів II категорії при порушенні електропостачання від одного з джерел живлення допустимі перерви електропостачання на час, необхідний для включення резервного живлення діями чергового персоналу або виїзної оперативної бригади. Допускається живлення струмоприймачів II категорії по одній повітряній лінії (ПЛ), у тому числі з кабельною вставкою, якщо забезпечена можливість проведення аварійного ремонту цієї лінії за час не більше 1 доби.

При наявності централізованого резерву трансформаторів і можливості заміни трансформатора, що зазнав ушкодження, за час не більше 1 доби допускається живлення струмоприймачів II категорії від одного трансформатора.

З огляду на викладене, судова колегія погоджується із висновком суду першої інстанції, що у випадку заживлення скаржником електроустановок цеху видобутку вапняку та приготування грубо меленого шламу (с.Добряни) в наведеному вище порядку з двох взаєморезервуючих джерел живлення, не привело б до перерви в роботі цеху. Однак, як вбачається із матеріалів справи, заживлення цеху видобутку вапняку та приготування грубо меленого шламу (с.Добряни) було здійснено тільки від підстанції 110/6 кВ "Демня" яка була заживлена від повітряної лінії 110 кВ "Південна-Кагуїв-МЦГК".

У відповідності до п.4 ч.3 ст.129 Конституції України та ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до вимог ст. 4-7 ГПК України судові рішення приймаються за результатами обговорення усіх обставин справи.

Принцип об'єктивної істини, тобто відповідності висновків, викладених у судовому акті, дійсним обставинам справи реалізується також положеннями ст. 43 ГПК України, згідно з якою господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Скаржником не подано суду достатніх та допустимих доказів, які б підтверджували вимоги, заявлені в апеляційній скарзі, оскільки скаржником не доведено вжиття всіх необхідних заходів щодо унеможливлення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, оскільки виключно на нього покладається забезпечення безперебійної ефективної роботи і підтримання у справному стані споруд, устаткування та апаратури для очищення викидів.

За таких обставин, апеляційний господарський суд прийшов до висновку про те, що рішення прийняте із дотриманням норм законодавства та у відповідності до обставин справи, а тому підстав для його зміни чи скасування колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, -

Львівський апеляційний господарський суд П О С Т А Н О В И В:

1. Рішення господарського суду Львівської області від 14.02.2012р.у справі № 5015/1925/11 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

3. Справу направити у господарський суд Львівської області.

Головуючий-суддя Галушко Н.А

Суддя Краєвська М.В.

Суддя Орищин Г.В.