Постанова № 24056422, 08.05.2012, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.05.12 Справа № 5015/7494/11

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:головуючого судді Кравчук Н.М.суддів Гнатюк Г.М. Мирутенко О.Л. розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю (далі ТзОВ) фірма «Улокс ЛТД»від 19.03.2012р. №23

на рішення господарського суду Львівської області від 06.03.2012р.

у справі № 5015/7494/11

за позовом публічного акціонерного товариства (далі ПАТ) «Кредобанк»в особі Центральної філії ПАТ «Кредобанк», м. Львів

до відповідача-1 ТзОВ «Троя Львів», м. Львів

до відповідача-2 ТзОВ фірма «Улокс ЛТД», м. Львів

до відповідача-3 ТзОВ «Компанія «Гама 2005», м. Одеса

про стягнення 2 849 592,05 грн.,

з участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_2 -представник (довіреність №5599 від 27.01.2012р.);

від відповідачів: не з'явились.

Права та обов'язки, передбачені статтями 20, 22, 28, ГПК України представнику позивача роз'яснено. Клопотання про технічну фіксацію судового процесу від сторін не поступало, заяв про відвід суддів не надходило.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Львівської області від 06.03.2012р. у справі № 5015/7494/11 (суддя Синчук М.М.) позов задоволено повністю, стягнуто солідарно з ТзОВ «Троя Львів», ТзОВ Фірма «УЛОКС ЛТД», ТзОВ «Компанія «Гама 2005»заборгованість в сумі 356439,40 доларів США (що еквівалентно 2847915,16 грн.) та 1676,89 грн. (по курсу НБУ 1 долар США/7,9899 грн. станом на 09.12.2011 р.), з яких: заборгованість по кредиту в розмірі 300000,00 доларів США, що еквівалентно 2396970,00 грн., суму простроченої заборгованості по кредиту в розмірі 29997,21 доларів США, що еквівалентно 239674,71 грн., прострочені відсотки за користування кредитними коштами в розмірі 9596,52 доларів США, що еквівалентно 76675,23 грн., заборгованість по відсотках за користування кредитними коштами в розмірі 1022,66 доларів США, що еквівалентно 8170,95 грн., прострочену заборгованість по комісії за управління кредитом в розмірі 1000,00 грн., сума комісії за грудень 2011 р. в розмірі 500,00 грн., пеню за несвоєчасне повернення тіла кредиту в розмірі 14861,80 доларів США, що еквівалентно 118744,29 грн., пеню за несвоєчасне погашення відсотків за користування кредитними коштами в розмірі 961,21 доларів США, що еквівалентно 7679,97 грн., пеню за несвоєчасну сплату комісії за управління кредитом в розмірі 176,89 грн., шляхом звернення стягнення на майно відповідачів. Також стягнуто солідарно з відповідачів на користь позивача 56460,00 грн. в повернення витрат по сплаті судового збору.

Не погоджуючись з даним рішенням, відповідач-2 звернувся з апеляційною скаргою, в якій рішення місцевого суду просить скасувати повністю та припинити провадження у справі. Зокрема скаржник звертає увагу суду апеляційної інстанції на те, що під час розгляду справи судом першої інстанції був позбавлений можливості подати необхідні докази у даній справі, оскільки жодних ухвал суду на адресу останнього не надходило. Окрім того, судом не взято до уваги, що Банк в порушення вимог іпотечного договору не повідомив ТзОВ фірму «Улокс ЛТД» про те, що відповідач-1 не повернув кредит, а також не повідомив останнього, що починає процедуру стягнення на предмет іпотеки.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 22.03.2012р. апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду на 12.04.2012р. Ухвалою від 12.04.2012р. розгляд справи відкладено на 08.05.2012р.

Представник позивача в судовому засіданні та у відзиві на апеляційну скаргу доводи проти доводів скаржника заперечив, апеляційну скаргу вважає безпідставною, просить у її задоволенні відмовити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Відповідач-3 в судове засідання не з`явився, поштовий конверт з повідомленням про вручення поштового відправлення ухвали Львівського апеляційного господарського суду, надісланий на адресу останнього повернувся до суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання».

До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" «за закінченням терміну зберігання»і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Решта представників сторін в судове засідання не з`явились, хоча належним чином були повідомлені про дату, час та місце розгляду справи.

Розглянувши апеляційну скаргу, відзив на апеляційну скаргу, матеріали справи та, заслухавши пояснення представника позивача, Львівський апеляційний господарський суд встановив наступне.

Між ВАТ "Кредобанк" (правонаступник ПАТ «Кредобанк») (Банк) та ТзОВ «Компанія «Гама 2005»(Позичальник) 04.06.2008р. було укладено кредитний договір №130, відповідно до умов якого Банк зобовязується надати у власність Позичальникові грошові кошти (надалі кредит) в розмірі 450 000,00 доларів США на термін до 03.06.2009 р. та на умовах обумовлених цим Договором, а Позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти за користування ними в розмірі 14,5% річних та комісії.

Відповідно до п. 5.9. даного договору Банк, у випадку невиконання Позичальником зобовязань, передбачених цим договором та/або договорами, якими забезпечується виконання зобовязань за цим договором (п. 2.9. Договору), вправі вимагати дострокового повернення кредиту, процентів, комісій та інших належних до сплати платежів за цим договором, про що письмово повідомляє Позичальника.

Згідно з п. 5.10. кредитного договору Позичальник зобовязаний протягом 10 робочих днів з моменту отримання письмової вимоги Банку (п. 5.9. договору) достроково повернути кредит, проценти, комісії та інші належні до сплати платежі за цим договором.

За несвоєчасне виконання грошових зобовязань (повернення кредиту або його частини, оплати процентів, комісій) Позичальник на вимогу Банку сплачує йому пеню за зобовязаннями у гривні в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період прострочки, за весь час прострочки, за зобовязаннями в іноземній валюті 0,05% за кожен день прострочки від простроченої/несплаченої суми (п. 7.1. Кредитного договору).

Окрім того, п. 4.1.3. кредитного договору сторони передбачили сплату Позичальником комісії за управління кредитом у розмірі 500,00грн.

Як видно з матеріалів справи, 28.05.2009 р. між ВАТ "Кредобанк" (Банк) та ТзОВ «Компанія «Гама 2005»(Позичальник) укладено Кредитний договір №130 від 04.06.2008 р. в новій редакції, згідно якого дата остаточного повернення кредиту 03.06.2010 р. (а.с. 15).

Окрім того, додатковим договором від 23.05.2011 р. до кредитного договору №130 від 04.06.2008 р. сторони передбачили, що Банк зобовязується надати у власність Позичальникові грошові кошти в розмірі 340 000,00 доларів США, а Позичальник зобовязується повернути кредит і сплатити проценти в розмір 12% річних та комісії за користування ним. Пунктом 2.2. Додаткового договору передбачено дату остаточного повернення кредиту 31.01.2012 р. (а.с. 23-28).

Слід також зазначити, що 23.05.2011 р. між ТзОВ «Компанія «Гама 2005»(первісний боржник), ТзОВ «Троя Львів»(новий боржник) , ПАТ «Кредобанк»(Кредитор) та ТзОВ фірма «Улокс ЛТД»(Іпотекодавець) було укладено договір про переведення боргу, відповідно до умов даного договору ТзОВ «Компанія «Гама 2005»(первісний боржник) перевів на ТзОВ «Троя Львів»(нового боржника) борг у повному обсязі за кредитним договором №130 від 04.06.2008 р., а ТзОВ «Троя Львів»(новий боржник) прийняв на себе виконання зобовязань за кредитним договором у повному обсязі, та зобовязувався після підписання цього договору про переведення боргу виконувати їх належним чином (а.с. 43-44).

Відповідно до п. 1.4. Договору про переведення боргу, сторони підтверджують, що сума боргу за кредитним договором (з урахуванням основної суми кредиту та процентів за користування кредитом) становить 340 000,00 доларів США.

Згідно п. 1.5. договору про переведення боргу, з моменту набрання чинності цим договором новий боржник набуває усіх прав та обов`язків первісного боржника і стає боржником за кредитним договором.

Відповідно до п. 2.1. Договору про переведення боргу новий боржник зобовязується повністю виконати зобовязання первісного боржника перед кредитором на умовах, що зазначені в кредитному договорі.

Виконання ТзОВ «Троя Львів»кредитних зобов`язань перед Банком забезпечується укладеним 04.06.2008 р. між ВАТ «Кредобанк»(Іпотекодержатель) та ТзОВ фірма «УЛОКС ЛТД»(Іпотекодавець) іпотечним договором, посвідченим приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_3, зареєстрований в реєстрі за №2064 із змінами від 28.05.2009 р., за реєстровим №842, від 23.02.2010 р. за реєстровим №293, від 23.02.2011 р. за реєстровим №891 (а.с. 45-50).

Згідно умов іпотечного договору Іпотекодавець в забезпечення виконання кредитних зобовязань надав в іпотеку Банку нерухоме майно (предмет іпотеки) цегляні нежитлові приміщення магазину в цілому, від IX по XIV. XVI по XX, від 39 по 49, загальною площею 511,6 кв.м., за адресою: м. Львів, вул. Садівнича, буд. 27, реєстраційний номер 5865132, які належать Іпотекодавцю на праві приватної власності на підставі Свідоцтва №ЛР0216 про право власності на приміщення магазину виданого 30.04.2004 р. Личаківською районною адміністрацією Львівської міської ради, згідно з розпорядженням Личаківської районної адміністрації №606 від 30.04.2003 р.

Відповідно до п. 3.1.4. іпотечного договору Банк має право звернути стягнення на предмет іпотеки в разі невиконання Іпотекодавцем зобов`язань за цим договором, Банк набуває право звернення стягнення на предмет іпотеки та його реалізацію у разі повного або часткового неповернення у встановлені строки суми кредиту, та/або при несплаті в строк сум неустойки (пені, штрафу), що передбачені кредитним договором (п. 5.1. іпотечного договору), шляхом направлення до суду позовної заяви про звернення стягнення на предмет іпотеки та його реалізацію (п. 5.3. іпотечного договору).

28.05.2009 р. між ВАТ "Кредобанк" (Іпотекодержатель) та ТзОВ Фірма «УЛОКС ЛТД»(Іпотекодавець) укладено додатковий договір №1 до іпотечного договору від 04.06.2008 р., згідно якого сума кредиту становить 450 000,00 доларів США, строк повернення кредиту 03.06.2010 р., заставна вартість предмету іпотеки становить 3 111 810,00 грн. (а.с. 52-53). 23.02.2010 р. між сторонами укладено додатковий договір №2 до іпотечного договору від 04.06.2008 р., згідно якого сума кредиту становить 390 000,00 доларів США, строк повернення кредиту 03.06.2011 р. (а.с. 55-56). Також 23.05.2011 р. між сторонами укладено додатковий договір №3 до іпотечного договору від 04.06.2008 р., згідно якого сума кредиту становить 340 000,00 доларів США, строк повернення кредиту 31.01.2012 р. (а.с. 57-58).

Згідно п. 1.6. вказаного додаткового договору №3 від 23.05.2011 р. до іпотечного договору та Акту перевірки наявності та оцінки майна, що передається в іпотеку від 23.05.2011 р., заставна вартість предмета іпотеки за погодженням сторін становить 2 415 900,00 грн. (а.с. 59).

Окрім того, виконання ТзОВ «Троя Львів»кредитних зобовязань перед Банком забезпечується укладеним 28.05.2009 р. між ВАТ «Кредобанк»(Заставодержатель) та ТзОВ «Компанія «Гама 2005»(Заставодавець) договором застави №1, зі змінами від 23.02.2010 р., від 23.05.2011 р. (а.с. 60-63, 65). Згідно умов договору застави 1 Заставодавець в забезпечення виконання кредитних зобовязань надав в заставу Банку рухоме майно основні засоби холодильне обладнання , що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Конюшинна, 23 (предмет застави). Перелік обладнання вказаний у Актах перевірки наявності та оцінки майна, що передається в заставу від 28.05.2009 р. (а.с. 64, 67).

Відповідно до п. 3.1.4. вказаного договору Заставодержатель має право звернути стягнення на предмет застави в разі невиконання Заставодавцем умов цього договору та умов кредитного договору. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави та його реалізацію у разі повного або часткового неповернення у встановлені строки суми кредиту, та/або при несплаті або частковій несплаті в передбачені кредитним договором строки сум відсотків, та/або при частковій несплаті в строк сум неустойки (пені, штрафу), що передбачені кредитним договором (п. 5.1. договору застави), шляхом направлення до суду позовної заяви про звернення стягнення на предмет застави та його реалізацію (п. 5.3. Договору застави).

Згідно п. 1.3. договору про внесення змін та доповнень до Договору застави №1 від 28.05.2009 р., заставна вартість предмета застави визначається сторонами у сумі 154 000,00 грн.

Також виконання ТзОВ «Троя Львів»кредитних зобовязань перед Банком забезпечується укладеним 28.05.2009 р. між ВАТ «Кредобанк» (Заставодержатель) та ТзОВ «Компанія «Гама 2005»(Заставодавець) договором застави №2, зі змінами від 23.02.2010 р., від 23.05.2011 р. (а.с. 68-71, 73, 74). Майно, що передається в заставу вказане в Актах №2 перевірки наявності та оцінки майна, що передається в заставу від 28.05.2009 р., від 23.05.2011 р. (а.с. 72, 75). Відповідно до умов даного договору Заставодавцем в забезпечення виконання кредитних зобовязань передано в заставу Заставодержателю рухоме майно основні засоби автонавантажувач FG 15 T 13, 2007 року випуску, номерний знак НОМЕР_1, шасі НОМЕР_2 двигун НОМЕР_3 зареєстрований за адресою: м. Одеса, вул. Катеринівська, 27 (предмет застави).

Відповідно до п. 3.1.4. Договору застави № 2 Заставодержатель має право звернути стягнення на предмет застави в разі невиконання Заставодавцем (відповідачем 3) умов цього договору та умов кредитного договору. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави та його реалізацію у разі повного або часткового неповернення у встановлені строки суми кредиту, та/або при несплаті або частковій несплаті в передбачені кредитним договором строки сум відсотків, та/або при частковій несплаті в строк сум неустойки (пені, штрафу), що передбачені кредитним договором (п. 5.1. договору застави), шляхом направлення до суду позовної заяви про звернення стягнення на предмет застави та його реалізацію (п. 5.3. договору застави).

Згідно п. 1.3. договору про внесення змін та доповнень до договору застави №2 від 28.05.2009 р., заставна вартість предмета застави визначається сторонами у сумі 47250,00 грн.

На виконання умов кредитного договору позивач свої зобовязання виконав, кредит наданий ТзОВ «Компанія «Гама 2005»в повному обсязі, що підтверджується меморіальними ордерами №2157603 від 13.05.2008 р., №2510582 від 07.07.2008 р., №2195433 від 18.05.2008 р., та рухом коштів по рахунках (а.с. 35, 36, 37).

Проте, Позичальник - ТзОВ «Троя Львів»свої зобов`язання передбачені кредитним договором № 130 від 04.06.2008р. виконував неналежним чином, в зв`язку з чим станом 09.12.2011р. заборгованість останнього перед Банком становила 356 439,40 доларів США (що в гривневому еквіваленті становить 2 847 915,16грн.) та 1 676,89грн., з яких: 300,00 доларів США (що в гривневому еквіваленті становить 2 396 970,00грн.) заборгованість по кредиту, заборгованість по відсотках за користування кредитними коштами за період з 01.12.2011р. по 09.12.2011р. в сумі 1 022,66 доларів США, (що в гривневому еквіваленті становить 8 170,95грн.), прострочена заборгованість по кредиту за період квітень 2009р. -грудень 2011р. у розмірі 29 997,21 доларів США (що в гривневому еквіваленті становить 239 674,71грн.), прострочена заборгованість по комісії нарахована за період серпень 2008р. -листопад 2011р. в сумі 1 000,00грн., сума прострочених відсотків за користування кредитними коштами за період листопад 2009р. -грудень 2011р. в розмірі 9 596,52 доларів США (що в гривневому еквіваленті становить 76 675,23грн.), сума комісії за грудень 2011р. в розмірі 500,00грн., пеня за несвоєчасне погашення відсотків за користування кредитними коштами за період з 03.11.2009р. по 08.12.2011р. включно в розмірі 961,21 доларів США (що в гривневому еквіваленті становить 7 679,97грн.), пеня за несвоєчасну сплату комісії за управління кредитом за період з 25.07.2011р. по 08.12.2011р. включно у розмірі 176,89грн., пеня за несвоєчасне повернення тіла кредиту станом на 09.12.2011р. в розмірі 14 861,80грн. доларів США (що в гривневому еквіваленті становить 118 744,29грн.).

Як видно з матеріалів справи, у звязку з порушенням умов кредитного договору майновим поручителем, позивач звертався до відповідачів з повідомленнями-вимогами від 21.10.2011 р., від 24.10.2011 р. та від 12.12.2011 р. в яких просив достроково повернути кредит та сплатити нараховані проценти за кредитним договором (а.с. 76, 78, 80). Окрім того, відповідачів було повідомлено, що у випадку непогашення у встановлений в цій вимозі строк заборгованості перед Банком по кредиту у повному обсязі, Банк відповідно до діючого законодавства розпочне процедуру звернення стягнення на предмет застави та іпотеки, у відповідності до п. п. 5.1., 5.2. договору застави та п. п. 5.1., 5.2. договору іпотеки. Отримання вказаних вимог відповдіачами підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення (а.с. 77, 79).

У звязку з невиконанням відповідачем - 1 умов кредитного договору№130 від 04.06.2008 р. позивач просить стягнути заборгованість по вказаному договору загальний розмір якої становить 2 849 592,05 грн. з відповідача-1, відповідача-2 та відповідача-3, як солідарних боржників шляхом звернення стягнення на майно відповідача-1 та відповідача-2, а саме на предмет іпотеки цегляні нежитлові приміщення магазину в цілому, від IX по XIV, XVI по XX, від 39 по 49, загальною площею 511,6 кв.м., за адресою: м. Львів, вул. Садівнича, буд. 27, реєстраційний номер 5865132 та на майно відповідача - 3, а саме на основні засоби холодильне обладнання, що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Конюшинна, 23 (перелік обладнання вказаний у Акті перевірки наявності та оцінки, що передається в заставу від 28.05.2009р., автонавантажувач FG 15 Т13, 2007 року випуску, номерний знак НОМЕР_1, шасі НОМЕР_2 двигун НОМЕР_3 зареєстрований за адресою: м. Одеса, вул. Катеринівська, 27.

При прийнятті постанови суд апеляційної інстанції виходив з наступного.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 2 ст. 345 Господарського кодексу України встановлено, що кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ст.. ст.. 1048, 1054 ЦК України та ст.. 346 ГК України).

Статтею 1049 ЦК України на позичальника покладено обов`язок повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно статті 193 ГК України суб»єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Враховуючи те, що на виконання умов кредитного договору позивач свої зобовязання виконав в повному обсязі, надавши кредит відповідачу - 3, що підтверджено матеріалами справи, а тому суд апеляційної інстанції вважає правомірною вимогу позивача повернути позичені строкову заборгованість за кредитним договором в розмірі 300 000,00 доларів США (що в гривневому еквіваленті становить 2 396 970,00 грн.) та суму простроченої заборгованості по кредиту в розмірі 29 997,21 доларів США (що в гривневому еквіваленті становить 239 674,71грн.).

Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені законом або договором.

Відповідно до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, встановлені договором.

Як зазначалось вище п. 4.3. кредитного договору сторони передбачили, що проценти за користування кредитом нараховуються щомісячно на суму заборгованості по кредиту за методом "факт/360" (фактична кількість днів у місяці, але, умовно 360 днів у році) за ставкою, визначеною у п. 2.1. цього Договору з моменту видачі Кредиту до терміну, вказаному в п. 2.2. цього Договору. Нарахування комісій відбувається згідно строків, передбачених Обліковою політикою Банку, до терміну вказаного у п. 2.2. цього Договору.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення прострочених відсотків за користування кредитними коштами в розмірі 9 596,52 доларів США (що в гривневому еквіваленті становить 76 675,23 грн.) та строкової заборгованості по відсотках за користування кредитними коштами в розмірі 1 022,66 доларів США (що в гривневому еквіваленті становить 8 170,95 грн.). є обґрунтованими.

Також суд апеляційної інстанції вважає підставною вимогу позивача про сплату за управління кредитом за кредитним договором в розмірі 500,00 грн. та простроченої заборгованості по комісії за управління кредитом за Кредитним договором в розмірі 1000,00 грн., оскільки у відповідності до п. 4.1.3. кредитного договору за надання кредиту Позичальник сплачує Банку наступні комісії, встановлені тарифами банку: за управління кредитом 500,00 грн. щомісячно.

Згідно з приписами ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (ч. 6 ст. 231 ГК України).

Відповідно до ст. ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів, за прострочку платежу, пеню у розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Проте, розмір пені, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Як зазначалось вище, п. 7.1. кредитного договору сторони передбачили, що за несвоєчасне виконання грошових зобовязань (повернення кредиту або його частини, оплати процентів, комісій) позичальник на вимогу банку сплачує йому пеню за зобовязаннями у гривні в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період прострочки, за весь час прострочки, за зобовязаннями в іноземній валюті 0,05% за кожен день прострочки від простроченої/несплаченої суми.

Пунктом 7.7. кредитного договору сторони домовились, що строк позовної давності для стягнення неустойки (пені, штрафу), за цим Договором, прирівнюється до строку позовної давності встановленої для основної вимоги за цим Договором.

Таким чином, місцевий господарський суд дійшов правильного висновку про правомірність вимоги позивача про сплату за кредитним договором пені за несвоєчасне повернення тіла кредиту в розмірі 14 861,80 доларів США (що в гривневому еквіваленті становить 118 744,29грн.), пені за несвоєчасне погашення відсотків за користування кредитними коштами в розмірі 961,21 доларів США (що в гривневому еквіваленті становить 7 679,97грн.) та пені за несвоєчасну сплату комісії за управління кредитом в розмірі 176,89 грн.

Відповідно до ст. 589 ЦК України у разі невиконання зобовязання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Оскільки, відповідач 1 порушив умови кредитного договору шляхом не погашення основної суму кредиту та несплати відсотків за користування траншами кредиту, відповідно до п. 5.1. кредитного договору, таке порушення вважається істотним порушенням умов кредитного договору, тому настають обставини зазначені пунктах 5.1. Договорів застави в частині порушення боржника.

В силу положень ст. 3 Закону України "Про іпотеку" разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно не зареєстровані у встановленому законом порядку або зареєстровані після державної реєстрації іпотеки.

Відповідно до п. 3.1.4. Іпотечного договору позивач має право звернути стягнення на предмет іпотеки в разі невиконання відповідачем 2 зобовязань за цим договором, позивач набуває право звернення стягнення на предмет іпотеки та його реалізацію у разі повного або часткового неповернення у встановлені строки суми кредиту, та/або при несплаті в строк сум неустойки (пені, штрафу), що передбачені Кредитним договором (п. 5.1. Іпотечного договору), шляхом направлення до суду позовної заяви про звернення стягнення на предмет іпотеки та його реалізацію (п. 5.3. Іпотечного договору).

Також, відповідно до п. 3.1.4. вищезазначених договорів застави позивач має право звернути стягнення на предмет застави в разі невиконання заставодавцем (відповідачем 3) умов цього договору та умов кредитного договору. Позивач набуває право звернення стягнення на предмет застави та його реалізацію у разі повного або часткового неповернення у встановлені строки суми кредиту, та/або при несплаті або частковій несплаті в передбачені Кредитним договором строки сум відсотків, та/або при частковій несплаті в строк сум неустойки (пені, штрафу), що передбачені Кредитним договором (п. 5.1. Договору застави), шляхом направлення до суду позовної заяви про звернення стягнення на предмет застави та його реалізацію (п. 5.3. договору застави).

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України "Про іпотеку" у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобовязання іпотекодержатель (позивач) вправі задовольнити свої вимоги за основним зобовязанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно ч. 3 ст. 33 Закону України "Про іпотеку" звернення стягнення на предмет іпотеки може здійснюватися, зокрема, на підставі рішення суду.

Відповідно до ст.39 Закону України "Про іпотеку" у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки в рішенні суду повинен бути зазначений: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

Початкова ціна продажу предмета іпотеки встановлюється рішенням суду або за згодою між іпотекодавцем та іпотекодержателем, а якщо вони не досягли згоди, - на підставі оцінки, проведеної відповідно до законодавства про оцінку майна і майнових прав та професійну оціночну діяльність, при цьому початкова ціна продажу майна не може бути нижчою за 90 відсотків його вартості, визначеної шляхом його оцінки (ч. 2 ст. 43 Закону України "Про іпотеку").

Відповідно до ст. 591 ЦК України реалізація предмета застави, на який звернене стягнення, провадиться шляхом його продажу з публічних торгів, якщо інше не встановлено договором або законом. Порядок реалізації предмета застави з публічних торгів встановлюється законом. Початкова ціна предмета застави для його продажу з публічних торгів визначається в порядку, встановленому договором або законом. Якщо звернення стягнення здійснюється за рішенням суду, суд у своєму рішенні може визначити початкову ціну предмета застави.

Як зазначалось вище, згідно з п. 1.6. Додаткового договору №3 від 23.05.2011 р. до іпотечного договору та Акту перевірки наявності та оцінки майна, що передається в іпотеку від 23.05.2011 р., заставна вартість предмета іпотеки за погодженням сторін становить 2 415 900,00 грн.

Згідно договору про внесення змін та доповнень від 23.05.2010 р. до Договору застави №1 від 28.05.2009 р. та Акту перевірки наявності майна, що передається в заставу заставна вартість майна, що перебуває в заставі Публічного акціонерного товариства "КРЕДОБАНК" становить 154000,00 грн.

Згідно Договору про внесення змін та доповнень від 23.05.2010 р. до Договору застави №2 від 28.05.2009 р. та Акту перевірки наявності майна, що передається в заставу заставна вартість майна, що перебуває в заставі Публічного акціонерного товариства "КРЕДОБАНК" становить 47250,00 грн.

Як видно з матеріалів справи на час провадження у справі вартість предмета застави не оспорена, протилежне суду не доведено.

Згідно пунктів 6.1. Договорів про внесення змін та доповнень від 23.05.2010 р. до Договору застави №1 та Договору застави №2 від 28.05.2009 р., застава, що виникла на підставі цього Договору залишається чинною до повного виконання зобовязань за Кредитним договором відповідачем 1.

Враховуючи наведене, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що судом першої інтонації правомірно визначено спосіб реалізації згідно ст. 591 ЦК України, а саме прилюдні торги та початкову ціну предмету іпотеки.

Беручи до уваги все вищенаведене та виходячи з вищевказаних норм права, колегія судів Львівського апеляційного господарського суду приходить до висновку, що судом першої інстанції правомірно задоволено вищевказані вимоги позивача про звернення стягнення на предмет іпотеки .

Судом апеляційної інстанції не беруться до уваги твердження скаржника стосовно того, що під час розгляду справи судом першої інстанції останній був позбавлений можливості подати необхідні докази у даній справіз тих підстав, що жодних ухвал суду на адресу ТзОВ фірми «УЛОКС ЛТД» не надходило, оскільки в матеріалах справи містяться реєстри на відправлення рекомендованої кореспонденції господарського суду Львівської області (а.с. 96а, 119а, 127а), які є підтвердженням направлення судом процесуальних документів ТзОВ фірмі «Улокс ЛТД». Окрім того, містяться конверти, які були надіслані судом на адресу ТзОВ фірми «УЛОКС ЛТД»(а.с. 109, 118), згідно довідки ЄДРПОУ (а.с. 130), а саме: м. Львів, вул.. Торф`яна. 7, які були повернуті органами поштового зв`язку «за закінченням терміну зберігання».

Суд апеляційної інстанції зазначає, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" «за закінченням терміну зберігання»і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Статтею 32 ГПК України встановлено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Однак, скаржником всупереч вищенаведеній нормі права, не подано доказів, які б спростовували факти, викладені в позовній заяві, а доводи, наведені в апеляційній скарзі не спростовують правомірність висновків, викладених в оспорюваному рішенні суду першої інстанції.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що місцевий господарський суд прийняв рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому рішення господарського суду Львівської області слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду Львівської області від 06.03.2012р. у справі № 5015/7494/11залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку згідно з Розділом XII-1 ГПК України.

3. Справу передати в місцевий господарський суд Львівської області.

Головуючий суддя Кравчук Н.М.

судді Гнатюк Г.М.

Мирутенко О.Л.