ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
______________________________
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"11" травня 2012 р.Справа № 5017/912/2012
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "РОСКО ТРЕЙД"
до відповідача Приватного підприємства "КВАДРИС"
про стягнення 67304,30грн.
Суддя Гут С.Ф.
В судовому засіданні приймали участь:
від позивача: ОСОБА_2, довіреність №20/03 від 20.03.12р.;
від відповідача: не з'явився;
СУТЬ СПОРУ: Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "РОСКО ТРЕЙД", звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до відповідача Приватного підприємства "КВАДРИС" про стягнення заборгованості у розмірі 67304,30грн., а саме: основного боргу у розмірі 57280грн., пені у розмірі 3599,52грн., штрафу у розмірі 5728грн. та 3%річних у розмірі 696,78грн.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 27.03.12р. порушено провадження у справі №5017/912/2012.
11.05.12р. позивач подав у судовому засіданні клопотання(вх.№14289/2012 від 11.05.12р.), згідно якого просить суд залучити до матеріалів справи довідку банку від 10.05.12р.
Судом клопотання розглянуто та задоволено, та залучено до матеріалів справи довідку банку.
Відповідач в судові засідання не з'являвся, хоча був належним чином повідомлений про час та місце судових засідань(відповідно до Постанови Пленуму ВГСУ №18 від 26.12.11р., в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою(тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації -адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність(вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час та місце розгляду справи судом), а саме, за його юридичною адресою, підтвердженою даними з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 18.04.2012р., однак при цьому відзив на позов не надав, про поважність причин відсутності не повідомив, своє право на захист не використав, у зв'язку з чим справа розглядається по наявним в ній матеріалам у порядку ст.75 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив.
26.04.2011р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "РОСКО ТРЕЙД" (Постачальник) та Приватним підприємством "КВАДРИС" (Покупець) було укладено договір №ХС- 36 поставки засобів захисту рослин, відповідно до умов якого Постачальник зобов'язався поставити Покупцю засоби захисту рослин та іншу хімічну продукцію, а Покупець зобов'язався прийняти та оплатити товар на умовах цього договору.
Згідно п.п.2.1. договору зазначено, що кількість та асортимент товару - згідно специфікацій, які є частинами даного Договору.
Відповідно до п.3.1. договору: ціна за одиницю, терміни оплати та загальна вартість товару зазначаються у специфікаціях.
У відповідності до п.3.2. договору, оплата товару здійснюється Покупцем в терміни передбачені даним договором, у безготівковій формі, шляхом перерахування коштів у національній валюті платіжним дорученням на зазначений у тексту договору розрахунковий рахунок Постачальника. Допускається оплата в готівковій формі відповідно до вимог діючого законодавства.
Пунктом 4.2. договору визначено, що товар повинен бути поставлений Покупцю в термін до 29 квітня 2011 року, якщо інші терміни поставки не вказані у специфікаціях, і за умови належного виконання Покупцем вимог п.3.2. даного договору, Постачальник має право відмовитись від поставки або ж здійснити поставку на власний розсуд. Допускається поставка товару окремими паріями.
Згідно п.6.1. договору у випадку невиконання чи неналежного виконання договору, сторони несуть відповідальність відповідно до законодавства та умов даного договору.
У відповідності до п.6.2. договору, у випадку порушення термінів або умов оплати товару Покупець зобов'язаний на вимогу Постачальника, сплатити останньому пеню від суми простроченого або неналежно здійсненого платежу у розмірі подвійної облікової ставки НБУ (що діяла на час порушення зобов'язання) за кожний день прострочення оплати. При простроченні оплати на термін понад 30 календарних днів, Покупець, окрім пені, сплачує штраф розмірі 10 відсотків простроченої заборгованості.
У специфікаціях Сторони визначили, що оплата має бути здійснена Покупцем: по специфікаціям №№1,2 - 30% вартості товару до 31.05.2011р., решта вартості поставленого товару - до 15.10.2011р.; по специфікації №3 - 30% вартості товару до 15.07.2011р., решта вартості поставленого товару - до 15.10.2011р.; по специфікації №4 - 30% вартості товару до 22.07.2011р., решта вартості поставленого товару - до 15.10.2011р.
На виконання умов договору, Товариство з обмеженою відповідальністю "РОСКО ТРЕЙД" виконало свої договірні зобов'язання та поставило Відповідачу товар на загальну суму 126664грн.: згідно специфікації №1 від 26.04.2011р. за видатковою накладною №РТ-0000407 від 26.04.2011р.(довіреність №194 від 26.04.2011р.): Голд Стар у кількості 1кг вартістю 344грн., Гліфовіт у кількості 1400л. вартістю 44800грн., Тандем у кількості 70л. вартістю 2240грн., Формула у кількості 0,5кг вартістю 600грн., а всього товару на загальну суму 47984грн.; згідно специфікації №2 від 16.05.2011р. за видатковою накладною №РТ-0000594 від 18.05.2011р.(довіреність №203 від 17.05.2011р.): Захист у кількості 100кг вартістю 18400грн., Протиколорад у кількості 25л. вартістю 3000грн., а всього товару на загальну суму 21400грн.; згідно специфікації №3 від 20.06.2011р. за видатковою накладною №РТ-0000990 від 24.06.2011р.(довіреність №298 від 24.06.2011р.): Джек Пот у кількості 50л. вартістю 16000грн., Селеніт у кількості 240л. вартістю 20160грн., а всього товару на загальну суму 36160грн.; згідно специфікації №4 від 19.07.2011р. за видатковою накладною №РТ-0001103 від 20.07.2011р.(довіреність №299 від 19.07.2011р.): Тандем у кількості 30л. вартістю 960грн., Селеніт у кількості 240л. вартістю 20160грн., а всього товару на загальну суму 21120грн.
В порушення умов зазначеного договору поставки відповідач не розрахувався з позивачем у встановлений договором строк, та здійснив оплату поставленого йому товару частково - у розмірі 69384грн. наступними платежам: 07.06.2011р. сплачена сума у розмірі 10400грн.; 08.06.2011р. сплачена сума у розмірі 10600грн.; 18.07.2011р. сплачена сума у розмірі 10900грн.; 26.10.2011р. сплачена сума у розмірі 37484грн.
В підтвердження виконання зобов'язань за договором №ХС- 36 поставки засобів захисту рослин від 26.04.2011р. позивач надав суду підписаний обома сторонами акт звірки взаєморозрахунків за період з 01.01.11р. станом на 14.02.12р., видаткові накладні та довіреності, неоплаченим залишився товар в сумі 57280грн., що складається з різниці між вартістю поставленого: 126664грн. та оплаченого товару 69384грн. (126664грн.- 69384грн. =57280грн.).
Враховуючи невиконання відповідачем взятого на себе за договором обов'язку щодо оплати заборгованості за отриманий товар, позивач звернувся до суду з позовною заявою, згідно якої просить суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 67304,30грн., а саме: основний борг у розмірі 57280грн., пеню у розмірі 3599,52грн., штраф у розмірі 5728грн. та 3%річних у розмірі 696,78грн.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст.175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу, а саме: цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.
Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Він може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків (ст.ст.202, 205 Цивільного кодексу України).
Ст. 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.
Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч.1, 7 ст.193).
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), що визначено в ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.
Між сторонами підписано та засвідчено печатками сторін акт звірки взаєморозрахунків, відповідно до якого станом на 14.02.12р. за Приватним підприємством "КВАДРИС" рахується заборгованість на суму 57280грн.
При цьому суд враховує, що акт звірки розрахунків є тільки документом, по якому бухгалтерії підприємств звіряють бухгалтерський облік операцій, а наявність чи відсутність будь-яких зобов'язань сторін підтверджується первинними документами - документами, які містять відомості про господарську операцію та підтверджують її здійснення (ст.1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"), натомість доказів погашення зазначеної заборгованості у строк, визначений сторонами у договорі, відповідач суду не надав всупереч вимог ст.33 Господарського процесуального кодексу України.
Так, судом встановлено наявність поставки позивачем відповідачу товару, існування заборгованості Приватним підприємством "КВАДРИС" по оплаті вартості отриманого товару, проведення відповідачем часткової оплати, у зв'язку з чим позовна вимога позивача щодо стягнення з відповідача неоплаченого товару у розмірі 57280грн. є обґрунтованою та підлягає судом задоволенню.
Крім того, позивачем заявлено позовні вимоги щодо стягнення з відповідача трьох процентів річних у сумі 696,78грн.
Згідно ст.625 зазначеного кодексу боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Враховуючи приписи законодавства, встановлення судом заборгованості Приватного підприємства "КВАДРИС" за отриманий товар, заявлені позивачем позовні вимоги щодо стягнення з відповідача трьох процентів річних в сумі 696,78грн. підлягають судом задоволенню в повній мірі.
Крім того, позивачем заявлено позовні вимоги про стягнення з Приватного підприємства "КВАДРИС" пені в розмірі 3599,52грн. за період з 16.10.11р. по 12.03.12р., обрахованої із суми заборгованості у розмірі 57280грн., та штрафу у розмірі 5728грн., що складає 10% від простроченої заборгованості.
Відповідно до ч.1 ст.549, п.3 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки -грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у рази порушення ним зобов'язання.
Згідно ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання.
Відповідно до ч.2 ст.551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
В силу ст.216, ч.1 ст.218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності у вигляді застосування господарських санкцій є вчинене учасником господарських відносин правопорушення у сфері господарювання. Одним з видів господарських санкцій, згідно ч.2 ст.217 цього кодексу є штрафні санкції, до яких віднесені, у т.ч. пеня (ч.1 ст.230 ГК України).
Наданий позивачем розрахунок пені, на думку суду, здійснений належним чином, тому судом підлягає задоволенню у розмірі 3599,52грн.
Оскільки судом встановлено наявність порушення відповідачем умов договору, а п. 6.2. договору передбачено, що у випадку порушення термінів або умов оплати товару Покупець зобов'язаний на вимогу Постачальника, сплатити останньому пеню від суми простроченого або неналежно здійсненого платежу у розмірі подвійної облікової ставки НБУ (що діяла на час порушення зобов'язання) за кожний день прострочення оплати. При простроченні оплати на термін понад 30 календарних днів, Покупець, окрім пені, сплачує штраф розмірі 10 відсотків простроченої заборгованості, то суд задовольняє позовні вимоги про стягнення з відповідача штрафу у сумі 5728грн.
Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст. 43 ГПК України).
Враховуючи вищезазначені обставини справи та перевіривши правильність наданого позивачем розрахунку сум заявлених до стягнення, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "РОСКО ТРЕЙД" до Приватного підприємства "КВАДРИС" про стягнення заборгованості у розмірі 67304,30грн., а саме: основного боргу у розмірі 57280грн., пені у розмірі 3599,52грн., штрафу у розмірі 5728грн. та 3%річних у розмірі 696,78грн., є обґрунтованими, підтверджені наявними у справі матеріалами та підлягають задоволенню.
Згідно ст.ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України слід стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору на суму 1609,50грн.
Керуючись ст.ст.44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
В И Р І Ш И В:
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Приватного підприємства "КВАДРИС" (68500, Одеська обл., м. Тарутине, вул. Садова, 182, код ЄДРПОУ 35321119, п/р 26008259442 у АТ «Райффайзен банк Аваль»м. Київ, МФО 380805) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "РОСКО ТРЕЙД" (65131, м.Одеса, вул. 25-ї Чапаївської дивізії, буд. 6/1, оф.131, код ЄДРПОУ 36673556, п/р 26000011001200 у ВАТ «БТА Банк»м. Київ, МФО 321723) суму основного боргу у розмірі 57280 (п'ятдесят сім тисяч двісті вісімдесят)грн., пеню у розмірі 3599(три тисячі п'ятсот дев'яносто дев'ять)грн.52коп., штраф у розмірі 5728(п'ять тисяч сімсот двадцять вісім)грн., 3%річних у розмірі 696(шістсот дев'яносто шість)грн.78коп., витрати по сплаті судового збору на суму 1609(одну тисячу шістсот дев'ять)грн.50коп.
Рішення господарського суду Одеської області набирає чинності у порядку ст.85 ГПК України.
Наказ видати у порядку ст.116 ГПК України.
Повний текст рішення складено 16.05.2012р.
Суддя Гут С.Ф.
Судове рішення № 24055660, Господарський суд Одеської області було прийнято 11.05.2012. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 5017/912/2012. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: